Україна безкоштовно постачає зерно Африці та нівелює цим заяви путіна. Заплатить за все ДСНС. Як саме і чому зараз?
І що обтяжує експлуатацію «зернового коридору» з Одеського морського порту
Україна як гуманітарну допомогу безкоштовно направить партію зерна до низки африканських країн через загрозу голоду. Про це йдеться в урядовій постанові №1040 від 16 вересня 2022 року, оприлюдненій на сайті Кабміну. Загалом буде поставлено 50 000 тонн пшениці не нижче 3 класу якості (продовольчої). Одержувачі – Ефіопія та Сомалі. «Згідно зі статтею 10 Закону України «Про гуманітарну допомогу» виділити Міністерству внутрішніх справ (для Державної служби з надзвичайних ситуацій) 420 млн гривень для відшкодування вартості зерна пшениці з метою надання гуманітарної допомоги», – йдеться в постанові. Чому це більш ніж вдалий політичний хід, розбирався Mind.
Як відбуватиметься постачання?
Міністерство закордонних справ має узгодити з Організацією Об'єднаних Націй питання доставки та оплати транспортування зерна з Одеського морського торговельного порту до портів зазначених африканських країн коштом міжнародних організацій.
Гуманітарну допомогу буде передано із запасів акціонерного товариства «Державна продовольчо-зернова корпорація України» (ДПЗКУ). Вартість зерна відшкодує суспільству Державна служба з надзвичайних ситуацій.
З огляду на заявлені обсяги постачання та виділеного фінансування вартість тони пшениці становитиме 8400 грн. Це значно вище за поточні ціни на внутрішньому ринку України, де пшениця зіставного класу торгується трохи вище 6000 грн/тонна. Однак треба враховувати, що ДПЗКУ формувала запаси відчутно раніше, плюс до закупівельної ціни включено витрати на зберігання.
Навіщо це робиться та чому саме зараз?
Раптова допомога України виглядає несподіваною, враховуючи, що продовольча криза в Африці триває не перший місяць, і зараз її рівень нижчий за травневі піки. Також це витратний крок і здається недоречною щедрістю для країни, яка воює. Проте стратегічно ці витрати мають шанс окупитися.
У серпні, після п'ятимісячного простою, Україна відновила експорт зерна морем у рамках Стамбульської угоди. З моменту відкриття «зернового коридору» ним було експортовано 4,27 млн т зернових та олійних культур. З українських портів вийшли 185 суден (66 – у серпні та 119 – у вересні станом на 21.09.2022), що попрямували з агропродукцією до 25 країн світу.
Українські експортери задекларували за період 1–18 вересня 2022 року понад 2,7 млн тонн зернових та олійних на експорт, що на 900 000 тонн більше, ніж за аналогічний період минулого місяця.
Зерновий експорт і його безперебійність критично важливі для країни як для розвантаження внутрішнього ринку так і як джерело валютної виручки.
«Зерновий коридор» відкривався під тиском гуманітарних організацій і місій, оскільки вимушена відсутність України на світовому ринку зерна підняла ціни й викликала голод у низці вразливих країн, насамперед Африки. Зараз цю тезу кремль заперечує.
Президент росії владімір путін кілька разів заявив про те, що нібито лише 3% усіх постачань у рамках продовольчої угоди скеровано до країн, що цього потребують, а решту отримали держави – члени ЄС. Це, на його думку, є приводом для перегляду або згортання Стамбульської угоди.
За словами путіна, «якщо виключити Туреччину як країну-посередника, то практично все зерно, що вивозиться з України, спрямоване не до країн, що розвиваються, і до найбідніших країни, а до країн ЄС... за Всесвітньою програмою продовольства ООН, яка якраз і передбачає допомогу найбільш нужденним країнам, було завантажено лише два судна з 87. І на них було вивезено 60 000 тонн продовольства з 2 млн тонн. Це лише 3%, які спрямовані до країн, що розвиваються».
При цьому, за даними української сторони, за період роботи «зернового коридору» 22% експорту припало на Африку та Близький Схід, 28% – на Європу.
Якою може бути подальша доля «зернового коридору»?
За умовами «зернового коридору», він діє 120 днів (з 22 липня по 19 листопада) та автоматично продовжується за відсутності заперечень. Ці заперечення і, відповідно, привід для чергового блокування портів та економічного ослаблення України й формує рф.
«Це – погані сигнали, що вказують, що після закінчення 120 днів росія справді вимагатиме припинення роботи Стамбульської угоди», – припускає заступник голови Всеукраїнської аграрної ради (ВАР) Денис Марчук.
Черговий публічний зерновий транш на користь африканських країн нівелює заяви кремлівських чиновників щонайменше в очах міжнародного співтовариства. І може посилити позицію української сторони в переговорах про продовження дії «зернового коридору».
Відповідно до прогнозів Мінінфраструктури потенційно через «зерновий коридор» може відвантажуватися близько 3 млн тонн зерна на місяць. У рамках його роботи експорт будь-яких інших товарів, окрім продукції АПК, поки що не планується.
Як заявив у В'ячеслав Чук, комерційний директор «Астарта-Київ», під час організованого Європейською бізнес асоціацією вебінару, завдяки стамбульським домовленостям відкрилися можливості експлуатації морських портів. «Зараз є ефект якоїсь невизначеності щодо продовження коридору, але безумовно його робота відкрила нове вікно можливостей», – сказав він.
За його словами, компаніям слід розглядати всі можливі способи евакуації зерна – як через порти, так і через західні кордони України.