Бізнес в умовах війни: як заспокоїтися та працювати далі

В перший місяць війни більш ніж 80% підприємств скоротили чи призупинили свою діяльність або навіть повністю закрилися. Ті, що продовжили працювати або відновили діяльність трохи згодом, стикнулися з небаченими раніше викликами: щоб вижити, багатьом довелося повністю міняти модель бізнесу, шукати нових працівників і нових постачальників, заново налаштовувати логістику, а крім того, до звичних витрат додалася необхідність робити свій вклад у перемогу – донатити та волонтерити. І все це – в умовах, коли рівень платоспроможності клієнтів невпинно знижується: 75% опитаних у вересні українців декларували зменшення свого доходу. Якщо додати до цього задачу зберегти здоров'я та життя близьких людей, то отримаємо повну картину того рівня стресу, з яким стикається сучасний власник бізнесу.

Звичайно, війна справляє руйнівний вплив на психологічне здоров'я будь-якої людини – і не лише пов’язаної з бізнесом. У вересні 2022 року Gradus провела опитування, в ході якого виявила, що 41% опитаних жителів України оцінюють стан свого психологічного здоров'я на задовільному рівні, а 51% відносять свій стан до зони ризику, оцінюючи його на середньому рівні. Експерти ж (психологи, лікарі, психотерапевти) оцінюють стан психологічного здоров'я чверті українців як критичний.

Найбільше нас лякають невизначена тривалість війни, страх за життя близьких та фінансові труднощі. Цікаво, що жінки (79%) та молоді люди (76%) частіше відчувають стрес або сильну знервованість, тоді як люди старшого віку менше реагують на нього. В першу чергу, жителі України відчувають напруженість (42% опитаних), надію (41%) та втому (41%).

Хвороби підприємців

Натомість, у підприємців є власні «професійні» хвороби, які в сьогоднішніх умовах загострюються та можуть набути хронічної форми.

Хронічна перевтома. Якщо ви відчуваєте апатію та фізичну слабкість вже протягом кількох місяців, і навіть тривалий сон і міцна кава не роблять ранок бадьорим, є велика вірогідність, що у вас хронічна перевтома.

Основна причина – постійне напруження, в якому знаходиться наш організм, коли ми прагнемо підвищити свою продуктивність, що особливо актуально в сьогоднішніх реаліях. Не дарма сьогодні на теренах інтернету гаряче обговорюється термін «токсична продуктивність», який прийшов на зміну класичному трудоголізму.

Крім того, чим більше у людини свободи керувати своїм часом, тим більше в її житті стресів. Про це пише у своїй книзі «Виснаження: історія» дослідниця Анна Катарина Шаффнер. На її думку, за відсутності чітких кордонів більшість людей схильні занадто напружуватися. Саме тому вільні підприємці більше схильні до стресу, ніж білі комірці, у яких робочий час та коло функціональних обов'язків чітко регламентовані. 

Безсоння, депресія, підвищена тривожність, серцево–судинні захворювання – також відносять до хвороб, якими частіше за інших хворіють самозайняті люди.

Але особливо актуально сьогодні звучить так званий синдром «відкладеного життя». Очікувати ідеальний момент, щоб почати жити так, як хочеться. «Закінчу проект, тоді займуся сім'єю», «Повернуся додому, тоді заживу на повну», «Відпочину після перемоги»...

Насправді безліч таких прикладів доводить, що ідеального моменту не існує, а відкладання життя на потім не має сенсу, особливо в умовах війни.

Фактично протилежним синдрому відкладеного життя є  FoMO (fear of missing out), або синдром втрачених можливостей, коли людина боїться пропустити будь-яку подію чи можливість у своєму житті та хапається за все, що бачить навколо: погоджується на всі без винятку запропоновані зустрічі, пристає на більшість пропозицій та бере участь у десятках проєктів. Це створює ілюзію сповненого сенсу життя. Але насправді FoMO – це про незадоволення собою, своїми досягненнями та в цілому своїм життям.

Всі описані проблеми – якщо їх ігнорувати – з часом створюють ефект снігової кулі. Чим довше людина перебуває під впливом стресу, тим довше організм консервується у стані виживання – ні про що інше мозок не думає. Кровоносні судини звужуються, рівень адреналіну та кортизолу в крові зашкалює. Як наслідок – кровоносна система швидко зношується і в результаті виникають серйозні серцево-судинні хвороби, підвищується ризик виникнення ранньої деменції, хвороби Альцгеймера.

Зрештою, якщо ігнорувати симптому впливу стресу на організм, мозок починає пробувати сам справитися з напруженням так, як вміє – через отримання швидкого задоволення. Так формуються шкідливі звички та залежності.

«Залежність з'являється, коли людина не вміє знімати напругу, яку вона отримає при стресі, – пояснює психотерапевт Ольга Голубицька. – Будь-яка шкідлива звичка – це прояв емоції, яку людина не може ідентифікувати. Замість того, щоб пробувати розібратися з цим, піти вглиб, людина компенсує напруження через швидке задоволення: солодощі, алкоголь, цигарки. Тому так необхідно шукати вихід для цієї енергії».

ТОП-3 способів допомогти собі у стресових ситуаціях

1. Допоможи собі сам

За результатами опитування Gradus Research, серед засобів, які українці використовують для подолання стресу, на першому місці – занурення в інтернет, на другому – спілкування з друзями та рідними, далі – перегляд фільмів та серіалів. Останні місця в рейтингу засобів подолання стресу займають прогулянки на природі, читання книг та заняття спортом. І це не дивлячись на те, що спорт – найбільш ефективний засіб для зняття напруження, яке накопичується в організмі під впливом стресу. «Енергія, яка накопичується в тілі, повинна мати вихід, тому дуже важлива активна розрядка – спорт, прибирання, прогулянка… Головне – не сидіти в очікуванні, що напруження спаде», – радить Ольга Голубицька.

Ще одна проста практика, яку радять психологи, – написати перелік улюблених справ, які діють на вас як заспокійливе (читання, майстрування, ремонт машин, малювання і т.д.), і повісити його на видному місці. Коли мозок черговий раз буде під впливом стресу і не буде усвідомлювати, що робити, щоб зняти напруження, просто подивіться на цей список і оберіть один із пунктів. Наявність вибору розвантажує психіку.

«Так само можна задати собі питання «Що вибиває мене з колії?» – говорить  психолог. – Виписати ці тригери, а навпроти прописати варіанти дій, які треба здійснити при виникненні цих подій. Так психіка не буде генерувати напруження, адже вже знає – вихід є, і не один. Головне – діяти. Адже навіть при відключенні світла хтось буде сидіти та страждати від того, що немає можливості приготувати гарячу їжу, а хтось вигадає лайфхаки, як це зробити з тим, що є під рукою».

2. Візит до психотерапевта

Культури піклування про психічне здоров'я в Україні практично немає. Лише 9% жителів України відвідували чи відвідують психолога. І тільки 11% з опитаних готові займатися своїм психологічним здоров'ям та взагалі усвідомлюють його важливість. В першу чергу через те, що не вважають свої проблеми достатніми для звернення до лікаря та впевнені, що можуть впоратися самостійно. Також в нашому суспільстві продовжує панувати стереотип, що психологічна допомога потрібна лише психічно хворим людям, а для звернення до психолога здоровій людині потрібно мати проблеми такого рівня, як перебування у полоні або втрата близької людини під час військових дій.

Разом з тим, подібне ставлення до свого психічного здоров'я ризикує обернутися серйозними проблемами.

«Невчасне діагностування та розпочате професійне лікування зменшує шанси до швидкого одужання чи навіть одужання взагалі, і може приводити до серйозних медико–соціальних наслідків, – підкреслює Ігор Никифорчин, директор з медичних питань фармацевтичної компанії «Дарниця». – Самолікування різного роду седативними засобами, особливо тривале внаслідок відсутності відчутного ефекту, може маскувати розвиток більш серйозних ментальних розладів. Жити в постійному стресі дуже шкідливо, і треба пам’ятати, що у нас війна – особливий стрес, який триватиме і в наступному році. Тому треба дуже відповідально ставитися до свого ментального здоров’я».

У межах медико–соціальної ініціативи «Дарниця» створила освітній портал (Бізнес в умовах війни: як заспокоїтися та працювати далі.

3. Заспокійливі препарати

Споживання лікарських засобів в Україні знизилося на третину у підсумку 9 місяців поточного року у порівнянні з минулим. Як пояснюють в «Дарниці», основні причини цього – зменшення кількості населення, його купівельної спроможності та фізичної доступності лікарських засобів в прифронтових регіонах.

Разом з тим, споживання антидепресантів зменшилося не такими великими темпами як ринок загалом. Аналогічні тенденції спостерігаються і у сегментах анксиолітиків (рецептурні протитривожні засоби) та седативних (заспокійливі переважно природного походження, які продаються без рецепта). «Це свідчить про відносне зростання споживання цих груп лікарських засобів і збільшення потреби в них внаслідок воєнної психологічної травми та її наслідків, – відзначає Ігор Никифорчин. – Але все одно ці темпи не корелюють з масштабами травматичного досвіду в країні». Це непряме свідчення, що наші співвітчизники уникають звернень до лікарів на шкоду собі.

Звичайно, заспокійливі (седативні) препарати не повинні заміняти візит до лікаря, але можуть бути частиною профілактики впливу стресу. Основна дія заспокійливих спрямована на зменшення емоційної напруги. В результаті маємо заспокійливий ефект та покращення сну, зниження рівня тривожності, яка виникає як реакція організма на невизначеність.

Важливо пам’ятати, що існують правила прийому таких препаратів.

Не рекомендується регулярно вживати такі препарати довше, ніж два тижні поспіль.
Навіть найбільш «безневинні» рослинні препарати на кшталт екстракту валеріани слід приймати обережно, в жодному разі не поєднувати з алкоголем та не переривати різко прийом після регулярного застосування.
Пам’ятайте, що найбільший ефект лікарський засіб буде мати, якщо його випише для вас лікар, орієнтуючись на вашу індивідуальну потребу.