Безсмертна лялька, Муссоліні та проблеми батьків і дітей: недитячі проблеми у мультфільмі «Піноккіо» Ґільєрмо дель Торо, робота над яким тривала більше 10 років

Порушуйте правила, якщо впевнені: як інтерпретація голлівудського метра зачаровує критиків та глядачів

9 грудня на стримінговому сервісі Netflix відбулася українська прем’єра мультфільму «Піноккіо» режисера Ґільєрмо дель Торо. Зворушлива історія Карло Коллоді в інтерпретації голлівудського метра зачаровує критиків і глядачів. Тож наскільки вдалим виявився цей проєкт майстра та чого він може нас навчити?

Mind переглянув мультфільм, щоб розповісти вам, чому він вартий уваги. 

Сюжет. Фашистська Італія. Старий тесляр Джеппетто втрачає свого маленького сина Карло під час обстрілів у часи Першої світової. Гіркота втрати власної дитини в душі майстра не може бути заповнена нічим і ніким. Одного разу він вирішує змайструвати дерев’яну ляльку, що нагадуватиме йому сина. Але Фея з бірюзовим волоссям, побачивши біль старигана, дає ляльці життя і називає її Піноккіо, а Цвіркуна, що жив усередині дерева, з якого змайстровано Піноккіо, робить його совістю.
Попереду в нового сина Джеппетто багато пригод і випробувань, але чи витримає він їх, щоб стати справжнім хлопчиком? 

Прем’єра: 9 грудня 2022 року на Netflix

Бекґраунд. Мультфильм «Піноккіо» був анонсований дель Торо ще 2008 року як нова й похмура адаптація класичного твору Карло Коллоді. Вихід стрічки спочатку був запланований на 2013 або 2014 рік, але проєкт потрапив у «пекло розробки», через що відкладався ще кілька разів. Річ у тім, що бюджет стрічки був занадто великим, а через те, що проєкт забирав і так багато часу, зусиль і підготовки, мультфільм взагалі ризикував потрапити «на полицю».

Лише 2018 року в Netflix заявили, що підтримають проєкт попри його тодішнє недофінансування в $35 млн, тож роботу над ним було відновлено. 

Безсмертна лялька, Муссоліні та проблеми батьків і дітей: недитячі проблеми у мультфільмі “Піноккіо” Ґільєрмо дель Торо, робота над яким тривала більше 10 років

Сам режисер неодноразово наголошував на тому, що цей анімаційний фільм є «роботою його життя» та «мрією, яку він вже дуже давно хоче здійснити».

Під час роботи над сценарієм режисер і сценарист одразу взяв за основу «Франкенштейна» Мері Шеллі та «Піноккіо» Карло Коллоді. Але замість «казкового світу Піноккіо» дель Торо помістив героїв у часи фашистської Італії між Першою та Другою світовими війнами. За задумом режисера, Піноккіо мав бути чимось на кшталт «монстра Франкенштейна», якого не приймає ані його батько Джеппетто, ані інші мешканці міста. 

Безсмертна лялька, Муссоліні та проблеми батьків і дітей: недитячі проблеми у мультфільмі “Піноккіо” Ґільєрмо дель Торо, робота над яким тривала більше 10 років

Фільм знято завдяки старій технології стоп-моушн, коли справжніх ляльок знімають на камеру покадрово, змінюючи їхні рухи. Додатково використовувалися інші візуальні ефекти та комп’ютерна графіка.

З акторським складом теж було не все гаразд. З початком відновлення виробництва було заявлено про участь Деніела Редкліффа, Тома Вейтса та Крістофера Вокена. Але зрештою мультфільм було знято без їхньої участі.

Серед запрошених акторів анімація була озвучена Юеном Макгрегором, Тільдою Свінтон, Роном Перлманом та іншим голлівудськими й нетфліксівськими зірками. Стрічку також дубльовали українською мовою вітчизняні актори театру та кіно.

Вам сподобається, якщо: ви є поціновувачем символізму, який творець вкладає у власні твори. Ґільєрмо дель Торо вдається це робити як нікому іншому. Завдяки своєму унікальному баченню режисер перетворює стару італійську казку на один з експонатів свого «кабінету курйозів». Тут є класичні «дельторівські» монстри з очима на крилах чи рогах. Але насправді він намагається не залякати глядача, а лише привернути більше уваги до персонажів. 

Якщо ви любите елементи мюзиклу, то це кіно теж може вам сподобатися. Пісні головних героїв чудово поєднуються з історією, але не набридають, бо мультфільм ними не перенасичений. 

Приємно дивитися екранізацію в оригіналі із субтитрами, але й український дубляж теж залишається на високому рівні. Попри складні теми, які порушує режисер (сенс буття, правда та брехня, батьки та діти), мультфільм буде цікаво переглянути всією родиною. Діти зможуть відчути важливість батьків у своєму житті, а батьки ще більше любитимуть власних дітей, можливо, навіть трохи пустять сльозу після перегляду. 

Безсмертна лялька, Муссоліні та проблеми батьків і дітей: недитячі проблеми у мультфільмі “Піноккіо” Ґільєрмо дель Торо, робота над яким тривала більше 10 років

Вам не сподобається, якщо: ви не любите, коли переробляють класичні твори дитячої літератури. Це не Діснеївський варіант Піноккіо, де все доволі лайтово й безтурботно. Та справжня історія Карло Коллоді жорстокіша, ніж варіант Ґільєрмо дель Торо. Режисер, безумовно, дещо наслідує з оригіналу, але фактично весь сюжет адаптовано під інші реалії.

Вам може не сподобатися адаптація через те, що ви не зустрінете там знайомих старих «канонічних» персонажів.

Багатьом проблематика буття, смерті та фашистської Італії може бути не близькою і важкою для сприйняття. Це не просто «казочка», а повноцінна картина, що порушує багато питань та залишає змішані почуття після перегляду. А отже, легковажити мультфильм не вдасться.

Безсмертна лялька, Муссоліні та проблеми батьків і дітей: недитячі проблеми у мультфільмі “Піноккіо” Ґільєрмо дель Торо, робота над яким тривала більше 10 років

Головна причина подивитися: це унікальна історія, заснована на визнаному літературному творі. Ґільєрмо дель Торо тут виступає як справжній чарівник чи фокусник. Тільки уважно «стежачи за руками та рухами», помічаєш незначні деталі, якими він доповнює магію мультфільму.

Здавалося б, тільки він може об’єднати Піноккіо та Муссоліні в одному часовому проміжку. Режисер навіть встигає кепкувати з фашистського режиму Італії вустами свого героя. Адже коли подеста (голова виконавчої та судової влади часів фашистської Італії. – Mind), запитує в Піноккіо, прийнявши його за маріонетку: «Хто тобою керує?», отримує у відповідь: «Ніхто. А хто тобою?».

Він змінює персонажів, але через їхні імена передає всю сутність. Наприклад, граф Вольпе (volpe – з італ. лис, лисиця), директор бродячого ярмарку та театру ляльок, хитрістю заманює Піноккіо працювати на нього. Компанію йому складає напівсліпа мавпа Спаццатура (spazzatura – з італ. сміття), до якої Вольпе ставиться зверхньо і максимально зневажливо.

У дель Торо «справжній італійський хлопчик» Коллоді виступає кимось на кшталт «справжнього арійця», якого з Піноккіо прагне зробити подеста, щоб той «служив на благо Італії». А от батько Піноккіо Джеппетто хоче, щоб син був таким, як його син Карло, якого він втратив під час Першої світової. Але дерев’яний хлопчик – теж особистість, і тому вперто опирається всім спробам зробити його тим, ким він не є.

Замість «Країни розваг» Коллоді Піноккіо потрапляє до військового табору, що нагадує італійську дитячу фашистську організацію Balilla. Але якщо в оригіналі казки Піноккіо піддався спокусам і перетворився на віслюка, то тут він обрав інший шлях, залишаючись «людиною».

Наостанок: у мультфільмі можна чітко простежити тему жертовності – від сцен зі змайстрованого церковного розп’яття Джеппетто й до фінальних кадрів.  

Стежте за актуальними новинами бізнесу та економіки у нашому Telegram-каналі Mind.ua та стрічці Google NEWS