Карти на стіл: із січня 2022 року українські банки втратили понад 1,8 млн активних карток. Що тримає на плаву цей сегмент банківського бізнесу?

Кількість активних карток – тобто таких, за якими за попередній місяць була зроблена хоча б одна транзакція, – один із найважливіших показників банківського бізнесу. Із жовтня 2021-го по жовтень 2022 року кількість активних карток сукупно в українській банківській системі зросла на 2,4 млн штук. Лідерами зростання були ПриватБанк, monobank (УніверсалБанк), також значна кількість нових карток додалися в А-Банку, Укргазбанку, банку «Восток» тощо.

Проте, якщо подивитися на карткову статистику з 1 січня 2022 року по 1 вересня 2022 року, то українські банки, зокрема найбільші, втратили понад 1,8 млн активних карток. Тренд зростання можна побачити лише в ПриватБанку.

Скорочення карток ще більше прискорює падіння сервісної складової доходів банків, а також демонструє відтік клієнтів, повернути яких навіть у повоєнний час буде вже складно.

Mind проаналізував основні чинники, які вплинули на кількість банківських карток, і переконався: тенденція зумовлена не лише війною.

Скорочення кількості клієнтів банків через відтік українців за кордон. Це найочевидніший та найбільш глобальний чинник, що вплинув на картковий сегмент.  

Згідно з даними ООН, майже 7,8 млн українців були вимушені стати біженцями у країнах Європи, з них 4,8 млн отримали статус тимчасового захисту.

Вплив цього чинника рівномірний та всеохоплюючий – скорочення кількості карт відбувається майже за всіма банками. Проте є чіткий географічно-воєнний тренд. «Скорочення активних карток пов’язано зі зниженням активності за картками, відкритими на окупованих територіях», – повідомили Mind у пресслужбі Ощадбанку.

Щодо українців за кордоном, но по мірі затягування свого перебування, вони цілком логічно переходять на обслуговування у місцевих фінустановах.

«Відповідно до нашого аналізу, дедалі більше клієнтів за кордоном переходять на оплати картками іноземних банків, адже саме туди надходять соціальні виплати, а також зарплати, коли українці працевлаштовуються в країнах Європи тощо. І їхні українські картки набувають статусу неактивних», – кажуть у пресслужбі Sense Bank (раніше – Альфа-Банк).

Винятком із загальної ситуації є окремі державні банки, що масово обслуговують військовослужбовців. «Виплати грошового утримання військовослужбовцям у 2022 році зросли у кілька разів, тому цей сегмент має вибухові темпи розвитку», – додають у Sense Bank. Це частково пояснює, чому зростання в період з січня по вересень є лише у ПриватБанку – через нього проходять найбільші обсяги виплат військовим.

Ефект високої бази. Велику роль у зростанні кількості «пластику» (який включає в себе віртуальні картки, NFC тощо) відіграла державна програма «єПідтримка». За нею люди, що мали щеплення проти COVID-19, могли відкрити для себе спеціальну картку та отримати 1000 грн допомоги. Згідно з повідомленнями Міністерства економіки, від самого початку у програмі брали участь шість банків: monobank, Альфа-банк, А-Банк, ПриватБанк, Укргазбанк, Ощадбанк. Через те, що використання вже наявного рахунку в банку було не передбачено, в системі з’явилася велика кількість абсолютно нових активних карток.

Основне зростання кількості карток припало на другу половину 2021 року, коли банки готувалися до запуску «єПідтримки».

Топ-15 банків за кількістю активних карток з серпня по грудень 2021 року

У 2022 році цей чинник мав помірний вплив, оскільки люди, які мали право на підтримку, вже володіли необхідною карткою. А знявши гроші, як правило, нею не користувались. Дещо пожвавило користування цими картками надання фінансової допомоги від держави внутрішньо переміщеним особам: нарахування для ВПО провадилися на ту ж «єПідтримку», прив’язану до застосунку «ДіЯ».

Підвищення вимог до клієнтів. У Sense Bank називають ще одну причину скорочення кількості активних карток: посилення вимог до клієнтів при оформленні кредитів. Відповідно, скоротилася і кількість активних кредитних карток. Як раніше писав Mind, більшість кредитних програм працюють переважно через державні проєкти та короткострокові позики для фізосіб, щодо яких банки впевнені у їхній платоспроможності.

Політика банків щодо пролонгації «придатності» карток. Усі без винятку банки на початку війни ухвалили рішення про автоматичне продовження терміну дії карток. «Це дозволило фізичним особам продовжити використовувати їх і далі. Але при цьому не всі онлайн-операції з таких карток доступні, що, ймовірно, спонукало людей оформлювати нові картки», – припускає голова правління Юнекс Банку Іван Світек.

«Валютний туризм», який був дуже активним навесні цього року. Так звані валютні туристи, які заробляли на різниці курсів у прикордонних регіонах, відкривали багато карток у різних банках. І якийсь час цей тренд був дуже масштабним. 

Міграція клієнтів з небанківських сервісів. Альтернативні банківським платіжні сервіси багато років боролися за громадян, які з різних причин не користувалися банківськими мобільними та віддаленими сервісами або просто шукали для себе «план Б». Йшлося про декілька мільйонів громадян – пенсіонерів, жителів сіл, людей, що звикли до «кнопкових» мобільних телефонів, тощо. Проте у 2022 році банки все відіграли назад.

Частина з цих людей через війну були вимушені мігрувати у інші регіони України або за кордон. Вони почали все ж таки звертатися до банків та відкривати там рахунки. «Через війну та міграцію велика кількість людей понесли кошти у банки та відкрили собі картки, щоб постійно мати доступ до грошей. Бо переїжджати під час війни з готівкою небезпечно», – пояснює фінансовий аналітик Василь Невмержицький, додаючи, що така клієнтська поведінка зрештою дала приріст кількості активних карток.

Небанківським сервісам, у свою чергу, довелося відмовитися від низки амбітних планів. Наприклад, телеком-гігант «Київстар» у 2022 році призупинив програму «Смарт-Гроші». «Компанія вирішила припинити її розвиток у зв’язку із зміною стратегії. Будучи лідером телеком-галузі та маючи велику відповідальність перед громадянами, компанія вважає за необхідне направити всі ресурси на відновлення зруйнованої внаслідок повномасштабної війни інфраструктури, а також на продовження диджиталізації країни через розвиток 4G», – кажуть у пресслужбі «Київстар».

Активніша цифровізація процесу оформлення карток. «Зараз відкрити рахунок та випустити віртуальну карту до нього в режимі онлайн можна щонайменше у десяти українських банках. З одного боку, це свобода, з іншого – конкуренція. Отже, у фізосіб з'явився простий, ніяк не обмежений географічно вибір між кількома тарифними пропозиціями, відсотками по залишках тощо», – зазначає Іван Світек.

Усе разом призвело до зростання кількості активних карток за рік із жовтня 2021-го по жовтень 2022 року та пом’якшило падіння ринку з початком війни. 

Топ-15 банків за кількістю активних карток, жовтень-2021 до жовтня-2022

За рахунок чого не «просіла» карткова статистика ПриватБанку? Як уже зазначалося, ПриватБанк став єдиним банком, який у період активної фази війни зберіг позитивну динаміку кількості активних карток.

«З початку року станом на 1.11.2022 кількість емітованих банком карток збільшилася на понад 930 000, а кількість нових клієнтів – на 613 000. Причини збільшення кількості клієнтів – довіра до банку, стабільна робота банку та всіх його систем і сервісів, робота мережі банку та швидке відновлення мережі на деокупованих територіях», – каже Олег Серга, заступник керівника напрямку зовнішніх та внутрішніх  комунікацій ПриватБанку.

У «Приваті» заперечують вплив державних програм на зростання кількості карток*. «Наприклад, банк як оператор із виплати допомоги за міжнародними програмами виплачує кошти на картки будь-якого банку, вказані клієнтами у заявці на допомогу», – уточнює Олег Серга.

За його словами, банк переніс усі процеси та дані до хмарних сховищ за кордоном. «Це було зроблено у рекордні строки. Тому робота банку та його сервісів не залежить від ситуації з енергопостачанням, можливої фізичної вразливості обладнання чи хакерських атак. Ми активно підтримуємо безконтактні платежі, стимулюємо торговців, розширюємо мережу терміналів, пропонуємо технологічні рішення, які працюють навіть без світла. Як тільки буде наша Перемога – нам є, що цікавого запропонувати клієнтам», – розповідає Олег Серга.

«Більшість державних програм допомоги українцям побудовані на базі картки «єПідтримка». І якихось значних бюрократичних обмежень для банку, щоби розпочати її випуск, я не бачу. Є технічні складнощі, якщо банк хоче налаштувати процес дистанційного оформлення, але їх можна подолати. Наприклад, ми почали випускати такі карти восени», – каже Іван Світек.

Чого чекати наступного року? Конкуренція за клієнта зростатиме, а отже з’являтимуться нові послуги та  покращуватиметься якість уже існуючих. «Наприклад, я очікую, що більшість банків поверне відсотки на залишок за картами – статистика структури портфелів банків показує, що це потрібно клієнтам», – розповідає Іван Світек. За його прогнозами, активізується карткове кредитування, ймовірно, банки будуть активнішими в частині програм кешбек.

У Sense Bank вважають, що 2023 року збережеться тренд збільшення кількості цифрових карток, які використовують українці, – тобто таких, під які не потрібен фізичний «пластик». «Так, уже зараз 95% карток оформлюються через Sense SuperApp. Сам процес забирає лише декілька хвилин завдяки віддаленій ідентифікації. Крім того, ми очікуємо зростання обсягів онлайн-платежів. Це стосується як і безпосередньо покупок в інтернеті, так і оплат за надані послуги», – кажуть у Sense Bank.

Ключовим трендом буде подальший перехід в онлайн. В очах приватних клієнтів процедура відкриття рахунку у відділенні все частіше виглядає анахронізмом. «Будь-який банк, який має намір працювати в роздрібному сегменті, змушений буде тягнутися до цього мінімального стандарту», – вважає Іван Світек.

Ще однією тенденцією, на думку Михайла Коміссарука, голови наглядової ради банку «Фамільний», 2023 року стане консолідація роздрібного ринку. «Буде загальне зростання та перетікання у приватний сектор», – резюмує він, наголошуючи, що повноцінно цей тренд зможе оформитися вже у повоєнний період.