Минулого тижня Amazon оголосив про звільнення ще 9000 співробітників. У компанії такий крок пояснили «невизначеністю в економіці». І це вже не перший раунд скорочень – наприкінці минулого року Amazon скоротив близько 10 000 персоналу. Акції Amazon подешевшали на 1,4% на тлі цієї новини.
Amazon – не єдиний техногігант, який оголосив про чергові скорочення. (Оновлено 21.03.2023 о 21.15 у зв'язку з актуалізацією інформаційного приводу. – Mind).
Раніше Mind пояснював, чому саме «посипалися» великі міжнародні компанії та як ця лавина звільнень вплине на український ІТ-ринок.
Google, Microsoft, Meta, Amazon, PayPal, Twitter, Apple, Tesla, Netflix, Zoom, Dell, Klarna, Intel, Spotify IBM, SAP, Vimeo, Glovo, Philips, Salesforce – це далеко не повний перелік міжнародних техногігантів, які скорочують чисельність своїх співробітників. Перша хвиля звільнень почалася влітку минулого року, друга – вирує зараз. Такі новини тепер з’являються майже щодня. Звільняють не лише працівників американських, європейських офісів, а вже й українських (перші ластівки – Vimeo та Astound Commerce). Скорочують по 2,5%, 7%, 10%, 13% від «штату». Начебто небагато й точно менше, ніж ті ж компанії найняли спеціалістів на початку пандемії. А втім, в абсолютних цифрах йдеться вже про десятки тисяч фахівців «за бортом». Плюс деякі компанії (як-то Intel) почали скорочувати не тільки людей, а і зарплати тих, хто залишився.
А що коїться на українському ІТ-ринку? Чи вже маємо опосередкований вплив скорочень у Bіg Tech на кількість та обсяги замовлень у вітчизняній індустрії? Чи буде вал звільнень і в Україні? Про це Mind попросив розповісти топів EPAM, SoftServe, GlobalLogic, Ciklum, Intellias, Sigma Software та Genesis.
Що саме спонукало цю лавину звільнень? Ключовим драйвером стали завищені сподівання на диджиталізацію всього що завгодно на початку пандемії. «2019 року відбулися вагомі зміни в IT-індустрії – багато хто перейшов з офлайну в онлайн, масштабного поштовху зазнала електронна комерція. В той час техгіганти з FAANG наймали й наймали людей, планування було задрайвлено онлайном – мало хто замислювався, що рано чи пізно стрімке зростання піде на спад. Результатом стало зниження вартості акцій, роздуті бюджети ковідних часів та нездійснені фінансові прогнози. Тепер компаніям доводиться оптимізувати витрати та скорочувати частину персоналу», – пояснює СОО Genesis Артем Копанєв.
За словами віцепрезидента, голови «ЕРАМ Україна» Степана Мітіша, у часи пандемії дійсно був шалений попит на диджиталізацію бізнесів різного типу по всьому світу. Відтак багато компаній наростили кількість співробітників (у тому числі й в Україні), щоб можна було опрацьовувати такі замовлення та проєкти. Проте такий попит не може бути постійним. Ба більше, зараз світовий бізнес заходить у новий економічний цикл, викликаний глобальною економічною невизначеністю.
CFO Ciklum Андрій Оксенюк доповнює: глобальні економічні складнощі, зростання інфляції та відсоткових ставок центробанків, коливання на ринках змушують компанії вдаватися до скорочень своїх витрат, щоб зберігати динаміку бізнесу.
У CEO та співзасновника Sigma Software Group Валерія Красовського оптимістичніша оцінка подій: «Із початком пандемії і справді з'явилась величезна кількість робіт, пов'язаних із диджиталізацією та remote delivery. Деякі наші замовники зросли в десятки разів за обсягами диджиталізації та віддаленої доставки. На початку пандемії – через невизначеність – мав місце короткостроковий спад, але потім попит відновився. І продовжував шалено зростати протягом всього 2021 року і аж до середини літа 2022 року. Тобто насправді впевненість компаній у тому, що попит на диджиталізацію зростатиме, виправдалася», – каже Красовський.
Та уточнює: починаючи із середини 2022 року, багато в чому через війну, а також через порушення логістичних ланцюгів і загальну нестабільність, намітився спад та рецесія, яка, безумовно, впливає на кількість вакансій. Проте не в усіх сегментах. Скорочення переважно трапляються у компаніях, що досить сильно залежать від коливань ринку.
Наскільки болючі наслідки для світового Bіg Tech? Опитані спікери кажуть, що все геть не так катастрофічно, як здається на перший погляд. «Багато ІТ-компаній та стартапів, зокрема й технологічні гіганти, протягом останніх років активно інвестували в майбутнє. Компанії дивилися, насамперед, у бік зростання бізнесу, розвитку технологій, пришвидшення темпів завоювання ринку, а не на прибутковість чи самоокупність ініціатив. Відповідно, мультиплікатори оцінки вартості бізнесів були шалено завищені, а ринок талантів – перегрітий», – вважає співзасновник та голова ради директорів SoftServe Ярослав Любінець
За його словами, процеси, які спостерігаємо сьогодні, – нормалізація бізнесу, повернення до оцінки ситуації, де враховується економічна доцільність та інші бізнес-показники.
Оксенюк із Ciklum впевнений, що ситуація не настільки складна, як іноді її зображують: «Кількість вакансій у технологічній галузі зростає, колишні FAANGівці досить швидко знаходять роботу. Очевидно, що нові реалії можуть скоригувати зарплатні очікування кандидатів і пропозиції роботодавців, але це закономірне балансування попиту і пропозиції».
Копанєв із Genesis доповнює: навіть на тлі масштабних скорочень у Big Tech рівень безробіття в США становить 3,5%. Це один із найнижчих показників за останні 50 років.
Валерій Красовський із Sigma Software наводить приклади ніш, завдяки яким індустрія знов йде вгору: «Великі промислові бізнеси, що займаються R&D (і особливо в автомобільному секторі, на кшталт нашого клієнта Volvo), спаду як такого не відчувають, або відчувають його набагато меншою мірою».
Серед інших сегментів, які розвиваються чи не краще, ніж до рецесії, – штучний інтелект, біотек, логістика, кібербезпека та інші. Це підтверджують, зокрема, й інвестиції, які спостерігаються останнім часом. «Так, Microsoft інвестує $10 млрд у ChatGPT, а Google вклала майже $400 млн в його конкурента Anthropic. Ще один приклад: Clean.io, продукт у сфері кібербезпеки, що вийшов із Sigma Software, нещодавно зробив екзіт: його придбала відома компанія Human. Зрозуміло, що інвестори пильніше дивляться на те, у що вкладають гроші, проте таких прикладів досі багато», – додає Красовський.
Як скорочення зрикошетять по українському ІТ-ринку? Відчутніший вплив має війна. Утім проблеми Bіg Tech теж додають «веселощів». «Експорт комп’ютерних послуг з України у 2022 році порівняно з 2021 зріс на 5,8%. Якщо порівняти зі звичним для галузі темпом на 25–30% щорічно, то зростання суттєво сповільнилося. Ці зміни частково продиктовані проявами глобальної рецесії, оскільки клієнти теж переглядають свої плани з огляду на ринкову ситуацію», – пояснює Оксенюк.
Але визначним є саме вплив війни. Так, вітчизняні сервісні та продуктові компанії оперативно відновили продуктивність після початку повномасштабного вторгнення і зберігають її на високому рівні попри безперечно складну інфраструктурну ситуацію. Втім клієнти чутливі до бізнес-ризиків, пов’язаних з роботою над проєктами в Україні: і через енергетичну ситуацію, і через ризики обстрілів.
На думку Любінця, звільнення у технологічних американських компаніях вплинуть на українську ІТ-індустрію. З одного боку, спостерігатимемо менше проєктів: компанії позбудуться чи поставлять на паузу економічно не обґрунтовані, або ж надто довгострокові проєкти. Менше проєктів – це, відповідно, менший попит і на українських інженерів.
Копанєв доповнює: український ринок тісно пов’язаний із глобальною технологічною індустрією, тому теж спостерігаємо тенденцію скорочень. Поки вона не є масовою – показовим буде І квартал 2023 року.
Загалом статистичні дані не свідчать про негативний тренд: хоч ІТ-індустрія і скоротила темпи зростання за минулий рік, та все ж таки стала єдиною галуззю, яка зберегла позитивну динаміку. Навіть в умовах війни ми підтверджуємо звання однієї з найпрогресивніших технологічних націй у світі.
Яка динаміка кількості замовлень у компаніях? Про це не всі спікери охоче та деталізовано розповідають. «Глобальна економічна рецесія та загальна невизначеність на світових ринках мають безпосередній вплив на роботу українських ІТ-компаній. Адже більшість наших клієнтів та партнерів – резиденти США, Великої Британії, Німеччини і Близького Сходу. Вплив економічної рецесії відчули вже в IV кварталі 2022 року, коли темпи зростання бізнесу Intellias уповільнилися. Деякі наші замовники тимчасово відклали нові проєкти та/або переглянули обсяги співпраці в поточних контрактах. Утім активно інвестуємо в бізнес-девелопмент, сподіваючись принести більше проєктів найближчим часом, разом із тим розбудовуючи сейлз-команду», – розповідає СЕО та співзасновник Intellias Віталій Седлер.
За словами Красовського, Sigma Software продовжує зростати: «За минулий рік – майже на 40%, це навіть більше, ніж у попередні роки. Цього року очікуємо дещо нижчі показники, на рівні 20–25%. Протягом січня вже виграли шість нових проєктів від компаній у Швеції, Німеччині, Великобританії та Арабських Еміратах».
GlobalLogic підтримує материнська компанії Hitachi. «У тому числі – через розширення співпраці по спільних проєктах. Також є підтримка з боку наших поточних клієнтів та зацікавленість нових. Впродовж минулого року в нас були проєкти, що закінчилися чи скоротилися. Це нормальний стан речей у сервісному бізнесі навіть у мирний час. При цьому в 2022 році знайшли нові проєкти для понад 1000 внутрішніх спеціалістів, що на певний час були без проєкту. Під час будь-якої кризи є бізнеси, які прагнуть оптимізувати свої видатки, а є ті, хто бачать можливості для подальшої трансформації і розвитку. Ми в компанії знаємо, як допомогти і тим, і іншим через наші послуги зі створення цифрових продуктів та рішень», – розповідає старший віцепрезидент GlobalLogic Андрій Яворський.
Ciklum, за словами Оксенюка, також міцно стоїть на ногах: «Продовжуємо знаходити нових клієнтів та готові збільшувати інвестиції в український ринок. Адже потенціал України та українських талантів значний».
Genesis – екосистема продуктових бізнесів, які не залежать від замовників. «Наші продукти продовжують завантажувати користувачі в усьому світі, тривають спільні навчальні програми з глобальними партнерами на кшталт Meta. Більшість проєктів з екосистеми продемонстрували позитивну динаміку зростання 2022 року», – каже Копанєв.
Чи буде вал скорочень в Україні? Більшість опитаних спікерів, навпаки, розповідають про наявність відкритих вакансій. Щоправда, їх поменшає. «Згідно з даними Djinni, у грудні 2022 року кількість опублікованих на ресурсі вакансій була вдвічі меншою, ніж у січні того ж року. В Ciklum обсяги наймання в Україні також скоротилися. А втім, готові повертатися на попередні показники, щойно це дозволятиме ситуація. Початок року зазвичай не дуже показовий з точки зору кількості вакансій – зараз маємо понад 170 відкритих позицій. Скорочення в компаніях розглядаємо як можливість – і готові пропонувати цікаві проєкти та нові професійні можливості тим фахівцям, які втратили роботу в країнах Центральної та Східної Європи. Розвиваємо і наші інші локації: в Азії – Індію, у Європі – Польщу і Болгарію, де зараз також перебуває чимало українських айтівців», – розповідає Оксенюк.
До GlobalLogic впродовж 2022 року в Україні приєдналися понад 800 нових фахівців. «Тож попри значну невизначеність, робимо все можливе для збереження поточних і обмеженого залучення нових спеціалістів. Наразі маємо 135 відкритих позицій в Україні, та понад 1000 пропозицій у світі», – каже Яворський.
В Intellias наразі відкрито близько 130 вакансій, з яких 56 – в Україні. «Продовжуємо наймати на відкриті позиції розробників з експертизою, яку не мають спеціалісти на резерві», – уточнює Седлер.
У Sigma Software – близько 100 вакансій. «У часи рецесії вимоги до ефективності спеціалістів завжди зростають, тому частина фахівців, яким бракує гнучкості та ефективності, можуть потрапити під скорочення. Хоча малоефективні спеціалісти завжди мають такий ризик», – каже Красовський.
А в Genesis – понад 150 вакансій. «Також продовжуємо освітні проєкти. Звісно, ми теж переглянули плани нових наймів у деяких частинах екосистеми. Намагаємось, де можна, зробити більше, використовуючи ті ж чи менші ресурси. 2023 рік для нас є роком операційної ефективності та оптимізації задля того, щоб підійти до майбутнього періоду зростання в оптимальній формі як організація», – пояснює Копанєв.
В ЕРАМ скоригували процес найму відповідно до ринкового попиту. «Потреба в необхідних спеціалістах у нас наразі покривається за рахунок «бенча» – внутрішніх фахівців компанії, які не залучені до проєктної роботи з клієнтами», – пояснює Мітіш.
За словами Любінця, SoftServe забезпечує роботою всіх українських фахівців та підтримує резерв талантів: «Звісно, ситуація з наймом у наших закордонних локаціях краща, ніж в Україні. Ситуація в Україні наразі не дозволяє бізнесам стабільно планувати, тому оперативно реагуємо на сигнали від клієнтів та ринку. Постійно актуалізуємо BCP, комунікуємо з партнерами, докладаючи великих зусиль для того, аби запевнити їх в успішному управлінні ризиками та можливості виконувати проєктні зобов’язання. Проте, як для країни, в якій йде повномасштабна війна, вважаю, справляємось добре – SoftServe та українська ІТ-індустрія працюють на високих обертах».
Що буде з ринком далі? Якщо коротко: вистоїмо, але є нюанси. За оцінками Седлера, криза на глобальних ринках протримається І квартал 2023 року: «Після чого, сподіваємось, зростання світових економік відновиться, збільшиться кількість замовлень на послуги IT-компаній. І ми зможемо запропонувати зарезервованим спеціалістам роботу над новими масштабними проєктами».
У Красовського також оптимістичний прогноз: «Уряди багатьох країн йдуть шляхом диджиталізації. Вона потрібна і сьогодні. Потрібна і бізнесам, і урядам. І навіть попри військові дії, багато хто бажає співпрацювати саме з українськими ІТ-компаніями, бо весь світ знає, що наші інженери – найкращі, і надають не просто послуги аутсорсу, а створюють креативні високотехнологічні продукти під ключ».
На думку Любінця, через кризу бізнеси шукатимуть можливості економії, а відтак обиратимуть Україну. «Українська ІТ-індустрія є cost effective для західних країн. І раніше спостерігали таку тенденцію – ми ставали рятівним колом для глобальних бізнесів у періоди криз. Проте цього разу Україна переживає війну, що є дуже серйозною проблемою для нас порівняно з економічною кризою», – підкреслює співзасновник SoftServe.
Мітіш доповнює: як показує історія, після кожної кризи завжди йде етап розвитку. «Сьогодні технології вже стали невід’ємною частиною нашого щоденного життя – без них неможливий подальший розвиток світу в цілому та післявоєнна відбудова України, зокрема. Попереду нас чекає попит на цифрову трансформацію всередині країни. Вже бачимо, як світ проявляє зацікавлення до застосунка «Дія». Це хороший приклад диджиталізації надання державних послуг. Близько десятка країн, зокрема, Естонія та США, зацікавилися можливістю використання коду цього застосунка для державних потреб. Отож, будемо сподіватися, що це стане поштовхом для поширення українських інновацій у світі», – резюмує віцепрезидент «ЕРАМ Україна».