Сьогодні, 17 лютого, на початку торгів на хабі TTF у Нідерландах газові ф’ючерси падали нижче 50 євро за 1 МВт*год ($550/1000 куб. м). Таку біржову ціну було зафіксовано вперше за 17 місяців – від серпня 2021-го. Саме тоді «газпром» почав агресивно скорочувати постачання газу в Європу, аби штучно накрутити ціни та посилити енергокризу, виконуючи політичне замовлення кремля під час підготовки до повномасштабного вторгнення в Україну.
Ситуація на європейському ринку енергоносіїв минулоріч розвивалася доволі напружено. Ризики посилювала гаряча фаза війни на українській території та конкуренція, що загострилася серед покупців газу. Проте зараз очевидно, що найгірша за десятиліття енергетична криза в регіоні відступає.
Тепла погода, скорочення споживання, потужні надходження зрідженого природного газу із США та Катару, значні запаси в підземних сховищах – усе це грає проти планів кремля змусити країни ЄС відмовитись від підтримки України, створюючи штучний дефіцит газу. З іншого боку, рекордні ціни дозволили енергетичним корпораціям за минулий рік отримати рекордні прибутки, в той час як споживачі серед населення змушені сплачувати значно підвищені тарифи, коли їх доходи скорочуються через економічний спад та продовольчу інфляцію.
Намагаючись обмежити надприбутки гігантів бізнесу, західні уряди обговорюють можливість їх додаткового оподаткування. Цю ідею підтримують громадські та правозахисні організації, але в корпоративному середовищі вона – очікувано – не викликає захоплення.
Тема залучення великого бізнесу до розв’язання соціальних проблем на державному рівні є актуальною і для України, де роками точиться дискусія про якість управління держхолдингу «Нафтогаз України» та розподіл його ресурсів, а також вплив енергетичної корпорації ДТЕК Ріната Ахметова на національну безпеку й урядові рішення.
Для кращого розуміння міжнародного контексту проблематики, Mind пропонує своїм читачам адаптований переклад публікації, що днями вийшла на сайті американського телеканалу CNBC – вона зайвий раз свідчить про глобальну актуальність трендів, які відбуваються в українській економіці та мають суспільний резонанс.
Французький нафтовий гігант TotalEnergies 1 лютого відзвітував про прибуток за 2022 рік у розмірі $36,2 млрд. Це вдвічі більше, ніж роком раніше, оскільки ціни на викопне паливо стрімко зросли після повномасштабного вторгнення росії в Україну.
Такий результат свідчить, що TotalEnergies приєдналася до гігантів ExxonMobil, Chevron, BP і Shell, які зафіксували рекордне зростання річного прибутку. Зокрема, Exxon у 2022 році отримала $56 млрд, що стало історичним максимумом для західної нафтової промисловості.
Загалом Big Oil – п'ять великих нафтових компаній світу – повідомили про сукупний прибуток за минулий рік у майже $200 млрд – якщо точно, то $196,3 млрд. Це більше, ніж обсяги виробництва економіки в більшості країн. Потопаючи в грошах, енергетичні гіганти використовували свої наддоходи, щоб заохотити акціонерів вищими дивідендами та викупом акцій.
«Можливо, ви помітили, що великі нафтові компанії повідомили про рекордний прибуток. Минулого року вони заробили $200 млрд у розпал глобальної енергетичної кризи. Це нечувано», – заявив у президент США Джо Байден у своєму зверненні State of the Union до Конгресу США 7 лютого.
Він наголосив, що американські нафтогіганти інвестували «надто мало цього прибутку» у нарощування внутрішнього видобутку задля зниження цін на пальне. «Натомість вони використали рекордний прибуток, щоб викупити власні акції, винагородивши своїх генеральних директорів та акціонерів».
Тож, аби стимулювати довгострокові інвестиції, Байден запропонував збільшити вчетверо податок на викуп акцій корпорацій. Він вважає, що такий крок не позбавить великі компанії «значних» коштів, потрібних для розвитку бізнесу.
Агнес Калламар, генеральний секретар правозахисної організації Amnesty International, назвала шалені прибутки великих нафтових компаній «явно незаслуженими» та порівняла їх із «неприборканою катастрофою».
«Мільярди доларів прибутку, одержаних цими нафтовими корпораціями, повинні оподатковуватися належним чином, щоб уряди могли ефективно боротися зі зростанням вартості життя для найуразливіших груп населення та краще захищати права людини перед численними глобальними кризами», – сказала Калламар.
Правозахисна група Global Witness заявила, що люди мають повне право обурюватися рекордними прибутками великих нафтових компаній. Ця організація закликає збільшити податки.
«Ми вступаємо в глобальну економічну рецесію і більшість із нас знає людей, які борються з труднощами. Тож ми всі повинні протистояти таким спекуляціям», – підкреслила Еліс Харрісон, керівник кампанії з викопного палива в Global Witness.
«Збільшення податку на непередбачені доходи необхідне для допомогти тим, хто щосили намагається сплатити свої рахунки, коли ми також збільшуємо використання відновлюваних джерел енергії та покращуємо теплоізоляцію будинків. Це покладе край ері викопного палива, що так сильно шкодить і людям, і планеті», – додала вона.
Люди можуть вбачати несправедливість у тому, що вони змушені витрачати значні кошти на оплату рахунків за енергопостачання, коли нафтогазові корпорації звітують про рекордні доходи.
«Справедливе оподаткування їх надлишкового прибутку може допомогти фінансувати загальнонаціональну програму теплоізоляції будинків та використання відновлюваних джерел енергії. Це знизить суму рахунків, збереже тепло та скоротить шкідливі викиди вуглецю», – пояснює Сана Юсуф, учасниця кампанії з боротьби зі зміною клімату в організації Friends of the Earth.
Керівники нафтових корпорацій прагнуть захистити свій щораз більший прибуток на тлі шквалу критики, зазвичай наголошуючи на важливості енергетичної безпеки при переході від викопного палива на відновлювані джерела енергії. Вони також припускають, що вищі податки можуть спонукати до стримування інвестицій.
«Зрештою, рішення про податки має ухвалюватися урядами… І ключова точка зору, яку ми намагаємося донести – це контекст, пов'язаний із тим фактом, що компаніям, подібним до нас, необхідно інвестувати кілька мільярдів доларів у підтримку енергетичного переходу. Тому потрібен безпечний і стабільний інвестиційний клімат», – наголосив генеральний директор Shell Ваель Саван.
Його коментарі прозвучали невдовзі після того, як Shell повідомила про найвищий за всю історію компанії річний прибуток у сумі майже $40 млрд. Це значно перевершило її попередній рекорд 2008 року у $28,4 млрд.
«Наприклад, непередбачені податки або обмежені ціни просто підривають впевненість у стабільності інвестицій, і тому я турбуюся про деякі кроки, що роблять уряди, – каже Саван. – Гадаю, потрібен інший підхід. Він полягає в тому, щоб дійсно залучати інвестиційний капітал у той час, коли нам потрібно мати можливість впровадити енергетичну безпеку в спільну енергосистему Європи».
Амін Насер, генеральний директор Saudi Aramco, найбільшої у світі енергетичної компанії, попереджає про небезпеку тиску на нафтові компанії за рахунок підвищення податків:
«Політики повинні розуміти, що енергоперехід має розглядатися в розрізі трикутника, де перший кут – це енергобезпека, другий – доступність енергії, третій – стабільність енергопостачання, а в серцевині цього енерготрикутника – проблема зміни клімату».
На запитання Хедлі Гембл із CNBC, чи є збільшений податок на прибуток від нафти поганою ідеєю, Амін Насер відповів: «Це негативно позначиться на додаткових інвестиціях у той час, коли компаніям конче потрібно вкладатися у нафтовий сектор, розвивати бізнес в альтернативних і традиційних джерелах енергії, і їм потрібно допомогти».
CEO Saudi Aramco також сказав, що перехід на відновлювані технології потребує значного фінансування. Ймовірно, реалізація таких планів уповільниться, якщо компанії зіткнуться з підвищенням податків.
Керівник BP Бернард Луні спробував захистити корпорацію від критики після того, як повідомив про рекордний прибуток у 2022 році на $27,7 млрд. Він заявив, що ВР «покладається на власну стратегію щодо забезпечення споживачів у всьому світі необхідною йому енергією».
BP була одним із перших енергетичних гігантів, що оголосили про намір обнулити викиди вуглецю до 2050 року. Вона пообіцяла скоротити викиди на 35–40% до кінця 2020-х років. Однак тепер плани ВР змінилися, новий орієнтир – 20–30%. Крім того, корпорація визнала, що їй необхідно продовжувати інвестувати в нафту та газ для задоволення попиту споживачів.
«Ми оголошуємо про додаткові інвестиції на $8 млрд в енергетичний перехід, а також $8 млрд у нафту та газ для підтримки енергетичної безпеки й доступності енергії в поточному десятилітті», – сказав Бернард Луні.
Група активістів-інвесторів Follow This розкритикувала цей крок.
«Якщо основна частина ваших інвестицій залишиться прив'язаною до викопного палива, і ви навіть плануєте збільшити ці інвестиції, ви не зможете виконати умови Паризької кліматичної угоди і до 2030 року не досягнете великомасштабного скорочення викидів парникових газів, як очікувалось», – сказав Марк ван Баал, засновник Follow This.
Колишній генеральний директор BP лорд Джон Браун вважає, що уряд має право обкладати податком непередбачені доходи великих нафтових компаній – за умови, що податки будуть розраховані правильно.
«Проблема податків на непередбачені доходи полягає в тому, що вони повинні стягуватися з прибутку там, де був отриманий цей прибуток, а не по всьому світу… І, далі, вони мають бути раціональними. У моїй кар'єрі були випадки, коли податки становили 101% загальної суми прибутків, і нам доводилося їх субсидувати», – сказав Браун у програмі Street Signs Europe на CNBC.
Він звернув увагу, що питання податку на непередбачені доходи є «актом балансування» для політиків. «Важливий нюанс: що якщо ви вводите такий податок, то повинні відмовитись від нього, коли надприбутку немає», – додав бізнесмен.
Gas United. Авторський Telegram-канал Світлани Долінчук: