Державна податкова служба (ДПС) 13 лютого повідомила попередні підсумки податкової амністії, яка триває в Україні з 1 вересня 2021 року. За даними ДПС, за вказаний період українські платники податків задекларували доходи й активи на суму 6,2 млрд грн, з яких було сплачено одноразовий збір (податок) на суму 380 млн грн. Зокрема, за час дії військового стану обсяг амністованих активів становив 3,92 млрд грн, а сума сплаченого збору – 246,6 млн грн.
Mind розбирався, наскільки ефективно пройшло разове декларування в Україні та чого чекати платникам податків після його закінчення.
Який вигляд має механізм податкової амністії? Одноразове (спеціальне) декларування чи податкова амністія проходить відповідно до норм закону №1539-IX, який Верховна Рада ухвалила в червні 2021 року.
Процес амністії передбачає, що будь-яка фізична особа (громадянин України) може подати спеціальну декларацію, у якій вказати доходи й активи, з яких не було сплачено податків. Потім декларант сплачує разовий збір, який де-факто легалізує ті доходи й активи, які були задекларовані. При цьому платнику податків не загрожує жодних наслідків за ухилення від сплати податків – штрафи, пені та інші санкції.
Що потрібно вказувати в разовій декларації? Підлягають декларуванню:
До речі, у декларації мають бути зазначені активи не лише на території України, а й за її межами (наприклад, кошти на рахунках в іноземних банках).
Оскільки декларування є не обов'язковим, а добровільним, кожен платник податків вирішує сам, брати участь в амністії чи ні. Якщо проігнорувати подання декларації, Державна податкова служба вважатиме, що:
Який податок слід сплатити після подання декларації? Ставки одноразового збору такі:
Збір можна сплатити відразу або на виплат, трьома рівними частинами. У другому випадку ставка збільшується до 3%, 6% та 11,5% відповідно. Сплата збору провадиться протягом 30 днів після подання декларації. Якщо платник податків обрав варіант на виплат, перший платіж також потрібно внести не пізніше як за 30 днів, другий платіж – до 1 листопада 2023 року, третій – до 1 листопада 2024 року.
Як податкова перевіряє декларації? Згідно із законодавством, ДПС має право протягом 60 днів після подання декларації провести її камеральну перевірку. Вона проходить дистанційно, без особистого контакту між платником податків і податковими інспекторами.
Якщо фіскали виявлять помилки в декларації, які в тому числі призвели до недоплати одноразового збору, у фізособи буде 10 днів на те, щоб сплатити суму, якої бракує, і 20 днів, щоб подати уточнювальну декларацію.
У тому разі, коли платник податків не усуне помилки, відповідальності за це не буде. Проте ДПС визнає декларацію неподаною, а платник податків автоматично потрапить до тих фізосіб, які проігнорували амністію.
Наскільки податкова амністія виправдала очікування? Коли депутати ще тільки обговорювали законопроєкт про «нульове» декларування, йшлося про те, що амністія дозволить легалізувати доходи та активи на суму $20 млрд, а бюджет отримає додаткові надходження в розмірі близько $1 млрд. У гривневому еквіваленті – це близько 720 млрд грн і 37 млрд грн відповідно (якщо рахувати за поточним офіційним курсом НБУ).
Кампанія з декларування завершується вже ось-ось – 1 березня. І, згідно з даними, які надав Mind податковий комітет ВР, загальна сума задекларованих активів буде на рівні 7 млрд грн, а надходження до держбюджету становитимуть десь 400 млн грн. Тому вже можна зробити висновки щодо ефективності цього заходу.
Усього буде амністовано близько 1% від очікуваної суми, а держбюджет отримає 1,3% від запланованих надходжень. При цьому в масштабах економіки сума задекларованого капіталу становитиме лише 0,002% номінального ВВП України за 2022 рік.
Для порівняння наведемо результати податкової амністії в інших країнах:
За словами голови парламентського комітету з фінансів, податкової та митної політики Данила Гетманцева, який є одним із ідеологів податкової амністії, успішному її завершенню завадила війна.
«Запроваджені обмеження (з боку НБУ. – Mind) значно ускладнили виведення з тіні валюти, у якій, як ми знаємо, громадяни тримають заощадження. Саме тому ми ухвалили рішення про продовження амністії до 1 березня. Також своєрідну конкуренцію амністії становив пільговий режим оподаткування єдиним податком за ставкою 2%. Багато українців скористалися цією системою як аналогом амністії», – пояснив Данило Гетманцев.
Зважаючи на цю статистику й ті плани, які озвучувала влада, можна зробити висновок, що податкова амністія в Україні не дала бажаних результатів. Принаймні, якщо виміряти ці результати в грошах. Водночас важливо враховувати, що разове декларування є вихідною точкою для загального декларування доходів та розширення бази оподаткування. І ось із цього погляду амністія явно зіграла «в плюс» її авторам.
Наслідки амністії: чого чекати платникам податків далі? Ще на етапі підготовки разового декларування ініціатори цього процесу не приховували, що за амністією піде посилення контролю доходів громадян.
Як розповідав Mind Данило Гетманцев ще восени 2019 року, основне завдання амністії «…дати платникам податків можливість розпочати все з «чистого листа» перед тим, як імплементувати кроки плану BEPS та запускати автоматичний обмін податковою інформацією».
Загалом до 2023 року мета щодо доходів громадян не змінилися. За словами Гетманцева, євроінтеграційний шлях України передбачає, що будь-які можливості для уникнення оподаткування мають бути заблоковані.
Отже, наступними кроками стосовно фізосіб-платників податків стануть:
Втім усі ці заходи – перспектива точно не завтрашнього дня. Депутати запевняють, що поки в країні діє військовий стан, ніхто в кишені громадян не заглядатиме.
«Уряд не звертався до нас ні з пропозицією щодо продовження періоду амністії, ні з ініціативою щодо впровадження непрямих методів податкового контролю. Тому ми точно не впроваджуватимемо непрямі методи під час військового стану», – заявив у коментарі Mind Данило Гетманцев.
Але в тому, що всі без винятку доходи пересічних платників податків у перспективі стануть об'єктом пильної уваги податкових інспекторів, не варто сумніватися. І це будуть не лише ті самі непрямі методи, а й боротьба із зарплатами в «конвертах», і ліквідація лазівок у спрощеній системі оподаткування, які дозволяють мінімізувати базу оподаткування.