Криптовалюта йде в підпілля: НБУ заборонив виводити гроші з криптогаманців. Чому це ознака, що ринок готують до жорсткого регулювання
І як галузь відреагує на нові вимоги
З 2 березня 2023 року українські власники біржових криптогаманців не можуть знімати з них кошти, виводячи фіатну валюту на банківські картки. Введення коштів на гаманці з банківських рахунків теж неможливе. «Зараз фіатні канали, а саме введення та виведення через банківську картку та інші платіжні сервіси, тимчасово призупинені серед криптовалютних бірж по всій Україні», – йдеться в офіційному повідомленні однієї з найбільших криптобірж Binance.
Підтвердив факт блокування виведення/введення коштів також засновник криптовалютної біржі Kuna Михайло Чобанян.
Служба підтримки користувачів біржі Whitebit повідомила, що трансакції між криптогаманцями та банківськими картками неможливі через технічні проблеми.
Введені обмеження – це наслідок кампанії з боротьби з нелегальним гральним бізнесом, запущеної українськими депутатами. У результаті під «роздачу» потрапили і криптовалютні біржі.
Mind розбирався в тому, чим загрожує ця заборона українському крипторинку та власникам цифрових активів.
У всьому винні казино. Ще в січні депутати разом із правоохоронцями повідомили про розкриття масштабної схеми міскодингу, до якої були залучені організатори азартних ігор та банки.
Суть міскодингу полягає в такому: гравець відправляє організатору азартних ігор гроші, щоб зробити ставку, скажімо, в онлайн-казино; кошти потрапляють у банк-«прокладку», який проганяє платіж, змінює його призначення (так званий МСС-код), виводить гроші на карткові рахунки фізосіб, зокрема для виплати зарплат «у конвертах».
Така схема дозволяє мінімізувати основу оподаткування. Замість ПДФО за ставкою 18% і 1,5% військового збору, які стягуються з виграшу, платіж взагалі ніяк не оподатковується, тому що він, наприклад, замаскований під звичайний переказ із картки на картку.
Через півтора місяця, 28 лютого, відбулося засідання тимчасової слідчої комісії (ТСК) з економічної безпеки, де саме розглядалося питання міскодингу. Коментуючи результати цього засідання, голова парламентського Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев повідомив Mind:
- через ухилення від оподаткування грального бізнесу за участю банків у 2022 році державний бюджет недоотримав 25–30 млрд грн податків;
- у згаданій схемі міскодингу брало участь дев'ять банків, через рахунки яких кошти перераховувалися гравцям казино як виплата виграшів або на карткові рахунки працівників торгових мереж як виплата «чорної» зарплати. Кеш від мереж передавався нелегальним агротрейдерам, які купували за нього зерно, експортували це зерно за кордон, а гроші гральним закладам трейдери повертали криптовалютою чи на закордонні рахунки;
- Бюро економічної безпеки (БЕБ) уже порушило кримінальну справу, фігурантами якої є і представники організаторів азартних ігор, і співробітники банків;
- Державна податкова служба оцінить обсяг бюджетних втрат, донарахує податкові зобов'язання, і кожен оператор азартних ігор та банк, який брав участь у схемі, буде змушений заплатити недоїмку.
До чого тут криптовалюти? Данило Гетманцев пояснив Mind, що операції криптовалютних бірж потрапили під санкції не дарма. Річ у тім, що 2 березня Нацбанк вніс зміни до порядку авторизації діяльності операторів фінансових платіжних послуг і встановив додаткові вимоги щодо ділової репутації, технічних умов ведення діяльності, відсутності порушень тощо.
«Ці кроки було вжито внаслідок реакції НБУ на виявлені порушення в розрахунках грального бізнесу. Криптобіржі у зв'язку з фінкомпаніями та банками обслуговували сферу азартних ігор. Після міскодингу зараховані кошти далі часто переводили у крипту та виводили за кордон, щоб заплутати сліди. По суті, це (рішення Нацбанку. – Mind) переліцензування та/або нова авторизація таких операторів, які займаються платежами», – прокоментував голова податкового комітету.
Справді, НБУ на своєму офіційному сайті 2 березня оприлюднив постанову № 14 від 1 березня 2023 року про внесення поправок до деяких нормативно-правових актів НБУ щодо авторизації діяльності операторів фінансових платіжних послуг та коментарі до цього документу. І хоча прямої згадки криптовалют і криптобірж там немає, регулятор встановив нові посилені правила для операторів платіжного ринку.
Як пояснили Mind представники двох українських банків, перегляд нормативних умов з боку Нацбанку призвів до того, що відтепер операції з обміну фіатних коштів на криптовалюту, а також виведення криптовалюти в традиційні гроші банки розцінюють як високоризикові (high-risk). Інакше кажучи, вони просто не проходять рамки фінансового моніторингу. Тому банки їх і блокують, щоб не мати згодом проблем із регулятором.
Альтернатива, як і раніше, є. Можливість заводити гроші на криптогаманці та виводити криптовалюту у фіат усе одно залишилася. Для цього можна використати p2p-операції. Їхня відмінність у тому, що валютою (фіатом та цифровими активами) обмінюються між собою безпосередньо користувачі.
Тобто, простіше кажучи, поповнення гаманця через біржу чи виведення грошей із неї безпосередньо – це фінансові відносини приватної та юрособи. Peer-to-peer-перекази – це перерахування коштів від однієї приватної особи до іншої приватної особи. Такі операції не заборонено. Принаймні поки що.
До речі, p2p-севіс є практично на всіх великих біржах. На тих же Binance, Kuna, Whitebit.
Такі перекази мають наступний алгоритм (він може відрізнятися на різних майданчиках, але загальний принцип скрізь однаковий):
- користувач вибирає криптовалюту, яку хоче придбати за гривні;
- у відповідному розділі для p2p-торгівлі на біржі він вивчає пропозиції від продавців;
- покупець обирає продавця, який пропонує найкращі умови (обмінний курс, картки банку, на які можна надіслати гроші, тощо);
- покупець робить заявку на купівлю криптовалюти Й переказує потрібну суму продавцю;
- продавець, який отримав на свій рахунок гривню, відправляє покупцеві криптовалюту.
За таким самим механізмом діють і криптовалютні обмінні пункти, які працюють окремо від бірж. По суті, вони просто зводять між собою покупця та продавця.
Недолік будь-якого p2p-обміну – у тому, що курс буде гіршим за ринковий. Якщо якась одиниця криптовалюти коштує на біржі умовні $100, то для її покупки через p2p курс становитиме $105, а при продажі цієї криптовалюти на руки вдасться отримати $95. На цій різниці заробляють учасники p2p-сервісів.
Крім того, якщо криптобіржа може гарантувати хоч якусь чистоту угоди, усі операції між приватними продавцями та покупцями – під слово честі, внаслідок чого існує високий ризик шахрайства.
Регулювання крипторинку вже не за горами. Уся ця ситуація, безумовно, стосується і криптомайданчикиків, і їх учасників. Фактично основний канал введення коштів у біржу та їх виведення з торгового майданчика – закритий. І хоча представники криптобірж заявляють про те, що відтоку інвесторів немає, робити висновки поки що зарано. «Біржі однозначно – нехай і тимчасово – втратять свої обсяги», – вважає Руслан Колодяжний, криптопідприємець та колишній СТО британської фінтех-компанії Wirex.
Ринок завмер в очікуванні розвитку подій. І його подальша реакція залежатиме від того, за яким сценарієм усе піде.
Перший – оптимістичний, розмежування криптовалютних платежів і міскодингу. Інакше кажучи, біржам потрібно буде якось довести, що їхні учасники не залучені у схеми з переведення грошей у готівку й ухиляння від податків. У такому разі Нацбанк може знову переглянути свою нормативно-правову базу та зняти обмеження на операції з криптогаманцями.
Але, на жаль, такий сценарій дуже малоймовірний. У всьому світі набирає обертів тренд боротьби з вимиванням та відмиванням коштів за допомогою криптовалют. Ще наприкінці грудня 2022 року в Китаї було заарештовано понад 60 осіб за відмивання 12 млрд юанів (близько $1,7 млрд) із використанням цифрових активів.
А Департамент фінансових послуг штату Нью-Йорк (NYDFS) у США наприкінці лютого 2023 року заявив про те, що має намір посилити інструменти моніторингу організацій, які проводять операції із криптоактивами. До речі, у немилість до NYDFS уже потрапила криптобіржа Coinbase. Вона зобов'язалася виплатити штраф у розмірі $50 млн за те, що в системі її безпеки виявлено прогалини, які можуть призвести до використання гаманців для відмивання грошей і навіть торгівлі наркотиками.
«Імовірність того, що обмеження скасують, близька до нульової. Буде створено інші механізми введення-виведення крипти. Це може бути розширення р2р-ринку, вихід нових гравців ринку з новими мерчантами, збільшення обсягів готівкових угод. На мою думку, міскодинг – це «офіційна» причина, щоб можна було зробити таку заборону. Хоча сам міскодинг нікуди не зникне, використовуватимуться лише інші мерчанти та МСС-коди», – вважає Руслан Колодяжний.
Україна теж намагається бути у тренді боротьби зі схемами, у яких задіяні криптовалюти. Адже український крипторинок посідає третє місце у світовому рейтингу країн за темпами поширення крипти.
Тому найімовірнішим є другий сценарій – песимістичний. І слова ідеологів боротьби з міскодингом це підтверджують. «Поки цей процес (переліцензування платіжних операторів. – Mind) не закінчиться, платежі – поповнення криптогаманців та виведення коштів із них – буде поставлено на паузу та обмежено», – запевнив Данило Гетьманцев.
Взагалі все, що відбувається, дуже схоже на черговий крок у напрямку законодавчого контролю криптовалютного ринку. Нагадаємо, що Верховна Рада ще в лютому 2022 року ухвалила законопроєкт №3637 про ринок віртуальних активів, але він так і не набув чинності, оскільки депутати досі не затвердили необхідні зміни до Податкового кодексу.
Профільний комітет продовжує працювати над цими виправленнями. І блокування операцій із криптогаманцями доволі вдало вписується в цей процес.