Сьогодні росія здійснила чергову ракетну атаку на енергетичну інфраструктуру України. Було пошкоджено важливе обладнання, тому на порядку денному знов постало питання про екстрені відключення світла для споживачів.
Такі події ускладнюють перебіг війни для України та є одним із засобів примусу політичного керівництва країни до переговорів. Дефіцит в енергосистемі також відтерміновує поновлення бодай часткового експорту української електроенергії в Європу, змушує наш бізнес витрачати кошти на дорогий імпорт електрики та ускладнює підготовку до наступного зимового сезону. А він, за прогнозами, може видатися більш напруженим, ніж минулий, для всього європейського регіону, а не лише для України. Причини негативних очікувань можуть бути пов’язані якщо не з потужним дефіцитом палива, то з волатильністю ринку та черговим стрибком цін на енергоносії, спровокованим російською агресією. Додаткові ризики для України здатна створити й ситуація на внутрішньому ринку.
Потенційний конфлікт інтересів держави та українських приватних видобувників газу несподівано проявився під час міжнародної конференції CERAWeek, яка цими днями проходить в американському Х’юстоні.
Які протиріччя проглядаються між заявами приватних гравців та офіційними рішеннями влади та як це може вплинути на вітчизняний енергоринок і підготовку до наступної зими, розбирався Mind.
Що відбувається з українським газовидобутком? Через повномасштабну війну та дефіцит інвестицій Україна в 2022 році, за попередніми розрахунками, скоротила видобуток газу на 6% порівняно з 2021 роком – до 18,5 млрд куб. м.
«Укргазвидобування» залишилося найбільшим газовидобувним підприємством країни: минулоріч його видобуток склав 13,2 млрд куб. м газу, це на 3% менше, ніж позаторік. «Укрнафта» скоротила в 2022 році видобуток газу на 7% – до 1 млрд куб. м. Приватні компанії показали найбільший обвал видобутку – до 4,3 млрд куб. м, що на 15% менше, ніж в 2021-му.
Хто готовий це зараз обговорювати? Тему війни в Україні та її наслідків для глобальної енергетичної безпеки в адженді CERAWeek найбільш потужно було представлено на спеціальній панелі, проведеній у понеділок, 6 березня, за підтримки польської енергетичної корпорації Orlen Group. Іноземними учасниками дискусії стали американські дипломати Карлос Паскуаль та Джеффрі Паєт (зараз він є співробітником Бюро енергетичних ресурсів при Державному департаменті США), керівниця генерального директорату з енергетики Єврокомісії Дітте Юул Йоргенсен та заступник голови Мюнхенської конференції з безпеки Борис Руге. Україну представляв Максим Тимченко, CEO компанії ДТЕК Ріната Ахметова. Питання, які вони обговорювали, – трансатлантична єдність, відновлення територіальної цілісності України, ресурси для відбудови та розвитку.
Як проявився «окремий шлях» приватних гравців? Тему можливого експорту газу було публічно згадано Максимом Тимченком у твітері.
Дякуючи Джеффрі Паєту за «вичерпну розмову» щодо «енергобезпеки України та ЄС», керівник ДТЕК відзначив «роль приватного бізнесу у відбудові української енергосистеми та поновлені експорту електроенергії та газу».
У цьому твіті найбільше привернув увагу акцент ДТЕК на інтересі до постачання українського газу закордон, де ціни вищі, ніж на нашому внутрішньому ринку. Це відбувається на тлі заборони газового експорту з України цьогоріч.
Джеффрі Паєт обмежився повідомленням про «важливе обговорення підтримки як нагальних потреб енергетичного сектору України, так і її довгострокових пріоритетів відновлення» з Максимом Тимченком.
У чому «конфлікт інтересів»? Компанія Ріната Ахметова – найбільший видобувник газу серед приватних компаній в Україні. Разом з ресурсом інших приватних виробників, а також «Укргазвидобування» та «Укрнафти», що входять до складу державного холдингу «Нафтогаз України», газ українського видобутку є вкрай важливим для підтримки національної економіки та енергобезпеки в складних умовах війни.
Тому в березні 2022 року, через тиждень після початку повномасштабного вторгнення рф, серед перших наказів Міненерго був той, що забороняв експорт газу з митної території України «в зв’язку з проведенням бойових дій». А в червні-2022 уряд своєю постановою обнулив квоти на експорт енергетичного вугілля та газу українського походження «у зв’язку із збройною агресією російської федерації проти України та введенням в Україні воєнного стану».
27 грудня Кабінет Міністрів затвердив новий перелік товарів, експорт та імпорт яких підлягає ліцензуванню, та квот на 2023 рік. Цей документ продовжив тимчасову заборону на експорт українського газу.
Приватні газовидобувники публічно не критикують урядове рішення, проте в неофіційних розмовах визнають, що їм не подобається втручання держави в бізнес-процеси під час воєнного стану. Вони болісно сприймають заборону на експорт українського газу до ЄС, де є можливість заробити на дефіциті палива. Бізнес потребує коштів, для збереження обсягів видобутку українського газу, що в свою чергу дозволить зробити Україну незалежною від імпорту. Серед аргументів приватний бізнес також згадує зменшення сплачених податків до бюджету – як наслідок заборони на експорт газу.
У держави інше бачення того, як Україні ефективно подолати наслідки російської агресії, посилити енергобезпеку та підготуватися до наступного зимового періоду.
Голова «Нафтогазу» Олексій Чернишов в інтерв’ю Bloomberg розповів, що Україна цього року має наміри взагалі уникнути імпорту газу завдяки збільшенню внутрішнього видобутку, аби задовільнити потреби всіх споживачів. За планом, держхолдинг має збільшити видобуток на 8%, а приватні компанії – на 16% «в умовах заборони експорту природного газу».
Що з цього приводу кажуть трейдери? У суперечці щодо заборони експорту українського газу на боці держави – приватні українські газові трейдери, що співпрацюють з аграріями, компаніями малого та середнього бізнесу. Вони є суттєвою антикризовою опорою вітчизняної економіки під час війни.
Через політизованість газової сфери трейдери неохоче йдуть на відкрите спілкування. Проте в неформальних розмовах з Mind деякі з них розповідали, що видобувні компанії «пішли проти ринку» та навіть створювали в окремі дні лютого штучний дефіцит газу: вони обмежували обсяги продажу, коли попит на ресурс перебільшував пропозицію, та виставляли на біржі лоти за цінами вище ринкових.
«Принцип торгів «не хочете – не беріть» – це елемент лобізму. Мотивація стримувати продаж газу – в тому, щоб домогтися скасування заборони на експорт до ЄС або підвищити внутрішні ціни на газ для бізнесу. Ця тактика також створює ризик дефіциту газу для наступного опалювального сезону», – поділився один із трейдерів-співрозмовників Mind.
Як далі розвиватиметься ситуація з торгівлею газом? Враховуючи інформацію, що циркулює ринком, стає очевидно: питання продажу українського газу до Європи залишається відкритим. Приватний бізнес також здатен залучати західних лобістів, аби зняти заборону на експорт українського газу, та ставить за мету, передусім, максимізацію прибутку для своїх приватних власників.
За таких умов збільшується вірогідність «найгіршого сценарію» від «Нафтогазу»: 2023 року Україні потрібно буде закупити щонайменше 5 млрд куб. м газу. Міжнародний валютний фонд також орієнтується на такі дані у своєму прогнозі на поточний рік щодо української економіки.
Під час енергетичної наради в Офісі Президента 1 березня, в якій брали участь представники «Нафтогазу», «Енергоатому», «Укренерго», військові та розвідка, вже порушувалося питання підготовки до наступного зимового сезону.
«Цю зиму пройдено. Вона була дуже складною… Але все ж ми змогли забезпечити Україну енергією і теплом. Так, загроза для енергосистеми зберігається. Але й робота заради енергосистеми триває... Бачимо ризики – знайдемо реагування», – повідомив результатами тригодинної зустрічі Володимир Зеленський.
Додаткової стійкості Україні додає також можливість брати участь у спільних закупівлях газу з країнами ЄС через єдину цифрову платформу. Планування її роботи, як очікується, буде завершено в березні, після чого розпочнуться переговори з компаніями – постачальниками газу.
Єврокомісар з енергетики Кадрі Сімсон навела додаткові подробиці щодо участі України у спільній закупівлі газу. За її словами, Україну вже інтегровано до цифрової платформи, щоб країна могла отримати додатково 2 млрд куб. м газу. Перші контракти будуть підписані влітку.
Gas United. Авторський Telegram-канал Світлани Долінчук: