Хронічний стрес – це тривалий період високого рівня напруження, який може виникати внаслідок різних причин: як-от робота, особисті проблеми, фізичні навантаження тощо. Гормони є хімічними речовинами, що виробляються ендокринною системою і регулюють різні функції організму. Тож як це все пов’язано між собою?
Про вплив стресу на гормони, підтримку гормонального здоров'я та симптоми гормонального збою Mind поговорив з Діною Криловою, ендокринологинею, членкинею Української академії педіатричних спеціальностей та Асоціації дитячих ендокринологів України.
Основні гормони, які виробляються під час стресу, – кортизол та пролактин. Вони негативно впливають на частоту серцевих скорочень, на вагу та менструальний цикл у жінок. І відповідно на цьому на тлі ми помічаємо надлишкову вагу, прискорене серцебиття, проблеми з менструальним циклом у жінок тощо.
Стрес впливає на вироблення колагену через дію кортизолу, що відбивається на нашому зовнішньому вигляді, у зморшках, зниженому тургорі шкіри та демонструє інші зміни.
Кортизол, адреналін, норадреналін – це гормони наднирників. Тобто маленькі залози, які є досить чутливими до стресу, допомагають справлятися з ним і реагувати: швидко тікати чи рятуватися.
Щодо пролактину, то це теж гормон стресу, який нам потрібен для того, щоб забезпечити в жінок нормальний менструальний цикл, грудне вигодовування та ін.
Може спостерігатися прискорене серцебиття, відчуття тривоги всередині, неспокою, у жінок можуть виникнути зміни менструального циклу чи затримки, або навпаки менструація може початися дещо раніше. Імовірна зміна характеру менструації – вона може стати дуже скудною або надто рясною. Можливий набір ваги у плюс 5 кілограмів за короткий проміжок часу.
Досить часто стрес впливає і на стан шкіри, посилюючи різні проблеми з висипами. Наприклад, прогресують акнеподібні висипи.
Сильний стрес спричиняє ендокринні захворювання. Наприклад, якщо в людини був цукровий діабет, і вона сильно перестресувала, на тлі нормальних рівнів глюкози може бути різка декомпенсація, тож необхідно змінювати дози цукрознижувальних препаратів. Те саме стосується стану аутоімунного тиреоїдиту – захворювання, що полягає у зниженій функції щитоподібної залози.
Потрібно дотримуватися базових правил:
Правильне дихання та певні психологічні методики, якими займається лікар-психотерапевт. Наприклад, згадати щось позитивне, максимально налаштуватися на позитивні емоції, які відбувалися з нами раніше.
До базових потреб, як-то повноцінний сон, збалансоване харчування і щоденна фізична активність, варто додати вживання мікроелементів чи вітамінів, якщо після перевірки (здачі крові) підтверджено їхній дефіцит або недостатність.
Для підтримки гормонального здоров'я варто:
Різними серйозними ускладненнями здоров'я, залежно від того, наскільки невчасно.
Якщо від маніфестації захворювання (проявів вираженої, типової хворобливої симптоматики) пройшов тиждень або місяць, то можна почати вчасне лікування. Але, коли є певне (часто майже безсимптомне) захворювання, про яке ми не підозрюємо роками та не проводимо відповідні профілактичні обстеження раз на рік, лікування може бути складнішим і довготривалішим, а також є ризик ускладнень.
Подейкують, що цукровий діабет – це мовчазний вбивця. Тобто людина не здогадується, що має підвищений рівень цукру у крові, і носить цю глюкозу більше одного чи двох років. А потім це стає випадковою знахідкою на профілактичному огляді в сімейного лікаря або після здачі крові перед якимось оперативним втручанням. Так само це стосується змін функцій щитоподібної залози.
Раз на рік варто проходити профілактичне обстеження в ендокринолога, який також назначить, які аналізи варто здати. Крім того, варто зважати на спадковість, а також на те, чи приймає людина препарати, які можуть впливати на певні гормони в нашому організмі. Це, зокрема, залежить від професії, способу життя, території проживання і віку людини.
Їх досить багато та часто вони є неспецифічними:
За цим переліком симптомів можна визначити низку ендокринологічних захворювань.
Тому, коли ви відчуваєте будь-яке нездужання, яке не характерно для нормального стану здоров'я, спочатку зверніться до сімейного лікаря, який за потреби направить вас до вузького спеціаліста. Наприклад, до ендокринолога.