Голова біржового комітету УЕБ: «Вимоги до товарного біржового ринку в Україні були передбачені такі ж жорсткі, як і до ринку капіталу»

Природний газ, відкритий тисячі років тому, є незамінним енергоносієм у більшості країн світу та, зокрема, в Україні. Зрозуміло, що для успішного функціонування галузі потрібна не тільки техніка та обладнання, а й ефективний ринок. Проте в нашій країні процес його розвитку ускладнюється почасти некомпетентною державною політикою, бюрократією і корупційними скандалами, а після 24 лютого 2022 року – ще й непростими умовами великої війни, яку веде росія проти України, та яка докорінно змінила ситуацію в економіці.

Про останні тенденції, що визначають ситуацію в торгівлі газом та енергетичними ресурсами на вітчизняному ринку Mind поговорив з Олексієм Дубовським – головою біржового комітету Української енергетичної біржі, де він також є кінцевим мажоритарним власником.

– Одним із приводів для цього інтерв’ю стали коментарі, які останнім часом чула від своїх співрозмовників на газовому ринку. Вони звертали увагу на низьку якість комплаєнсу на УЕБ, тому на торгах можуть з’являтися пропозиції від постачальників, які не виконують угоди за результатами торгів. Як ви прокоментуєте такі докори?

– Дякую за можливість розкрити цю тему, щоб спекулювати поняттями було, принаймні, складніше тим, хто це робить.

Спочатку розберемося, що таке комплаєнс УЕБ. Обов’язок і форму його проведення нам встановлює закон. УЕБ є також і суб’єктом первинного фінансового моніторингу в розумінні законодавства про відмивання доходів та фінансування тероризму. Тобто зобов’язана здійснювати той самий моніторинг, що проводять банки, страховики, кредитні спілки, ломбарди та інші фінансові установи. Завдання фінансового моніторингу – це забезпечення національної безпеки через виявлення та запобігання легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму й розповсюдження зброї масового знищення. Наша служба комплаєнсу УЕБ виконує саме це завдання стосовно клієнта або кожної фінансової операції.

А от коли ти виходиш на організований біржовий ринок, то погоджуєшся працювати в ньому за однаковими правилами для всіх. Хоча й у цьому випадку УЕБ дає кожному учаснику право сформувати свої чорні списки контрагентів, з якими цей учасник укладати угоди не може, або «білий», де вказані всі компанії, які, наприклад, пройшли процедуру попереднього комплаєнсу в цього контрагента чи перевірку служби безпеки, і з таким учасником можуть укладатися угоди.

Щодо невиконання постачання. На УЕБ працює напрямок торгівлі, де розрахунки забезпечуються через біржу з блокуванням оплати на ескроу та подачею біржею торгових сповіщень. І є напрямок одностороннього аукціону, де біржа розблоковує гарантійні внески, коли обидві сторони уклали договір купівлі-продажу на підставі біржового свідоцтва, а всі розрахунки сторони здійснюють між собою самостійно відповідно до умов договору.

Текст цього договору завжди є частиною заявки ініціатора позиції на купівлю чи продаж. Контрагент заздалегідь знає, які умови та відповідальність там прописана й на що він погоджується. Якщо це покупець, то може кріпити свій договір із післяплатою і жорсткою відповідальністю за непостачання.

Які претензії можуть бути до біржі, якщо учасник сам вибрав для торгівлі секцію з розрахунками поза біржею, погодився на договір, який не гарантує для нього поставку і навіть не надав біржі списки виключення?

Біржа – це місце торгівлі. Ми не можемо не допустити до торгів учасника, який гіпотетично може відмовитися поставляти товар, а може й не відмовитися. Цим учасником може бути повною мірою благонадійний і великий гравець.

УЕБ зараз працює над розширенням своїх напрямків торгівлі, де ми забезпечуємо кліринг. Побачимо, яка зацікавленість буде учасників у використанні цих продуктів.

– Найбільш знакова подія останнього часу – поява на аукціонах УЕБ «Нафтогазу», який закуповує газ українського видобутку. Які умови на ринку склалися для залучення такого великого гравця?

– Приватні компанії накопичили значний запас природного газу, який, за умов зниження попиту під час війни, був не потрібний внутрішньому споживачеві, а зовнішньому він не може бути доставлений. З іншого боку, «Нафтогаз» накопичив у своєму портфелі клієнтів переважно за спецобов'язками, обсягів видобутку «Укргазвидобування» для яких не вистачає. Потрібна була прозора і конкурентна процедура для здійснення закупівель, яка працюватиме в рамках правового поля, що регулює організований товарний ринок.

Також, якщо порівнювати закупівлі «Нафтогазу» з імпортом, то державній компанії, звісно, краще залишати кошти в країні. Це рента та інші надходження до бюджету.

– Співрозмовники у видобувних компаніях розповідали, що очільник «Нафтогазу» Олексій Чернишов проводив особисті зустрічі з учасниками ринку перед тим як вийти на аукціони УЕБ для викупу газу. Ви брали участь у цих  перемовинах?

– Я особисто з ним не знайомий. Як таких переговорів чи переконань з нашого боку не було. Ви самі можете спостерігати, як нове керівництво деяких державних компаній за останній час приймало чіткі рішення щодо переведення їх трейдингової діяльності в прозору площину.

Ринки не будуються по волі когось одного, потрібна злагоджена робота всіх учасників процесу. УЕБ давно демонструє сталий інтерес та готовність брати на себе лідерство у вибудовуванні спільнот і цілих коаліцій борців за економічну ефективність і детінізацію торгової діяльності.

Ми прагнемо, щоб довкола питання потреби України у формуванні власного ринку гуртувалося якомога більше стейкхолдерів. І маємо діяти спільною командою: це і міністерства, регулятори, парламентарі, учасники ринку, галузеві асоціації, експерти, міжнародні та фінансові організації.

На жаль, попереднє керівництво «Нафтогазу» обрало інший вектор руху, який, на мою думку, був далекий від ідей побудови українського газового хабу та ще більш віддалений від європейських моделей та уявлення структури ринку.

Саме тому рішення нового очільника «Нафтогазу» і його заяви щодо підтримки розвитку конкуренції і ринку вселяють оптимізм, що нам таки вдасться реалізувати задумане. А в очах Європи й усього світу ми знову будемо бачитися частиною їх цивілізованого ринку та командним гравцем.

– Які результати участі «Нафтогазу» у торгах на УЕБ?

– НАК уже понад місяць як бере участь у закупівлях на УЕБ. За цей час (дані на 7 червня) компанією придбано 579 млн куб. м газу вітчизняного видобутку, загалом 15 компаній продавали ресурс «Нафтогазу».

Якщо говорити про загальну цінову тенденцію, то на ринку в цей період був присутній тренд на зниження цін, відповідно на торгах «Нафтогазу» він був присутній також. Так, ціна закупівлі виключно НАК у періоді між першими торгами (26 квітня) і торгами на час підготовки цього інтерв’ю (7 червня) знизилася на 200 грн та становила 10 580 грн за 1000 куб. м (без ПДВ). Хоча з дня перших торгів був тренд як на зростання, так і на спад, відповідно до поточної ринкової ситуації.

Європейські ціни сильно знизилися порівняно з торішніми, проте зараз залишаються вищими за українські, що склалися на УЕБ. Ці ринки територіально віддалені, що потрібно враховувати при порівнянні. З урахуванням транспортування ціна УЕБ була нижчою за ціну австрійського хабу у квітні – травні в середньому на 36%.

– Що дозволяє біржі залишатись основною торговою площадкою для реалізації енергоресурсів в Україні?

– У жодній розвиненій країні ви не побачите, що функціонує купа біржових майданчиків в одній ціновій зоні. Завжди є один оператор, або декілька, якщо йдеться про різні сегменти ринку. Але кожен із цих операторів, скажімо, викристалізувався з низки інших, які бажають працювати в сегменті. Така концепція і основна ідея закладені в основу побудови європейських ринків – що вони поступово мають інтегруватися для вільної транскордонної торгівлі. Аналогічні процеси тривають для країн Договору енергетичного співтовариства.

Ми не були перші й не були єдині, під УЕБ не писалися закони, і нас не вписували в закони як оператора окремого ринку. Насправді всі свої позиції ми здобували в конкурентній боротьбі, які б закиди зараз не лунали. Можу пригадати багато спроб і ідей створити державну товарну біржу, зокрема монопольну, але все це закінчувалося погано або нічим.

Провідні світові біржі є приватними, а отже, більш гнучкими, їхні працівники прагнуть не досидіти на роботі до 18:00, імітуючи діяльність, а зацікавлені в роботі на результат і на свою власну експертність та ефективність, корисність для компанії, яку потрібно розвивати, щоб зростати самому. У нас на УЕБ досі працює багато фахівців від першого дня заснування. Були часи, коли вони були мотивовані виключно ідеєю, а зараз ми створили дійсно потужну структуру, яку знають на міжнародних ринках і яка наближається по поступової інтеграції з міжнародними біржовими ринками.

Уявіть собі, що сьогодні якимось нормативним документом змінюється порядок торгівлі чи учасники ринку вимагають наявності певної конфігурації. Причому на цю повну трансформацію можуть бути відведені лічені дні. Ти вкладаєш великі інвестиції, команда працює 24/7, видаєш рішення, але через місяць завдання кардинально змінюється. Завдяки тому, що ми маємо, скажімо, такі собі базові конструктори, що мають історичну пам’ять трансформації, УЕБ може вирішувати подібні завдання. Новачки в цьому випадку просто матимуть втрачені інвестиції, та доведеться ризикувати новими під нове завдання. Тому тут важливо наростити міцну м’язову масу на базовий скелет. Загалом на ваше запитання я б міг відповісти й одним словом «досвід», але ж ми тут взялися розвінчувати міфи та розшифровувати гучні заголовки.

– Як змінилися фінансові результати УЕБ у 2022 році порівняно з 2021-м, до повномасштабного вторгнення?

– Ми мали просідання рентабельності продажів за чистим прибутком на 6,8%. Загалом, я вважаю, що це непоганий результат за умов війни та зважаючи на додаткові витрати, яких ми зазнали в тому числі на допомогу Збройним Силам. Основним досягненням за цей рік було те, що Україна не пішла на повне закриття ринків і відхід від зроблених реформ, ворогу не вдалося занурити наші ринки в хаос. На УЕБ не було звільнено жодного працівника, навпаки, ми значно зміцнили й розширили свою команду.  

– А як велика війна вплинула на обсяги торгівлі на УЕБ?

– Щодо ринку природного газу, то він зазнав «падіння на злеті» у лютому 2022 року, з початком повномасштабного вторгнення. Оптовий ринок природного газу загалом та на УЕБ значно обвалився в лютому – березні 2022-го через скорочення споживання та нові обмеження воєнного часу. Так, якщо у 2021 році на УЕБ було реалізовано 1,85 млрд куб. м газу, то у 2022-му – приблизно в 10 разів менше.

Ринок електроенергії «просів» не настільки суттєво. У 2022 році було реалізовано 59,2 млн Мвт/год електроенергії проти 108,5 млн Мвт/год у 2021 році. Обсяги торгівлі  значною частиною були знижені за рахунок того, що ПСО, заради збереження інтересів держави, з початком повномасштабного вторгнення торгувалося поза УЕБ.

Продажі «зеленої» генерації знизилися, що пов’язано з обмеженнями виробників. Також 11 вересня 2022 року окупанти зупинили Запорізьку атомну електростанцію, і українська мережа втратила 6 ГВт потужності, що негативно відобразилось і на обсягах продажу УЕБ.

При оптимістичному сценарії розвитку атомної енергетики повернення окупованої ЗАЕС до України надасть змогу зростання ліквідності ринку насамперед для середньострокових і довгострокових контрактів. Прогнозний обсяг реалізації атомної генерації за вільним ціноутворенням на біржі збільшиться до 20%.

Щодо очікувань на ринку природного газу у 2023 році, то ми вже бачимо пожвавлення, чому сприяв вихід державних компаній на середньостроковий ринок. Спочатку власне «Укрнафта», потім «Нафтогаз України» та Оператор ГТС України. Прогнозовано, досягнуті показники продажів за п’ять місяців 2023 року збережуться.

Щодо обсягів торгівлі паливом, то продажі скрапленого газу українського виробництва здійснюються загалом як і раніше, а продажі нафтопродуктів суттєво знизилися, до закінчення війни ми не прогнозуємо пожвавлення за цим напрямом.

– На УЕБ укладаються лише фізичні угоди. «Паперового ринку» енергоносіїв із ф’ючерсними та опціонними контрактами, які дозволяють хеджувати цінові ризики, не існує. Тобто біржовий ринок не достатньо розвинений. Як це впливає на торгівлю?

– Біржовий ринок України достатньо розвинений для потреб українського організованого ринку. Будуть можливості в ринку рухатися далі, будемо реалізовувати запити. Зараз постійно тримаємо руку на пульсі, лакмусові папірці поки колір не змінювали.

Наприклад, практично рік тому Аукціонний комітет погодив запуск проведення аукціонів за двосторонніми договорами за технологією двостороннього безперервного аукціону, що передбачає торгівлю стандартизованими продуктами відповідно до європейської практики. За рік жоден учасник виявив бажання працювати в секції. Зараз ми здійснили запуск стандартизованих продуктів для газу: чотири тижні наперед та чотири місяці наперед. Буде забезпечуватися виконання через біржу. Напливу охочих торгувати поки немає, але проєкт тільки починається.

– Серед учасників ринку багато суперечок про те, що таке українська ціна газу – вітчизняний бенчмарк. Як його визначити?

– Зараз ціна природного газу на відкритому оптовому ринку формується на основі котирувальних цін УЕБ. Ми організовуємо торги природним газом уже 8-й рік і є єдиною біржею, яка сконцентрувала ліквідність за цим напрямом. Наші індикативи за результатами торгів абсолютно прозорі та публікуються на сайті. Вони визнані ринком та органами державної влади, ціни УЕБ внесені в рекомендації щодо уточнення ціни природного газу в публічних закупівлях.

Але це ще не бенчмарк у нашому розумінні, тобто не ціна продукту, яким всі торгують і є єдино правильним індикативом українського оптового ринку для всіх внутрішніх і зовнішніх користувачів. Звісно, учасники користуються цінами міжнародних інформаційних агенцій, українських консалтингових компаній. Це на вибір, скажімо, учасника ринку, якими даними він має можливість користуватися та які дані найбільш відповідні параметрам його угод.

Свій чіткий індикатив ще потрібно створювати. На УЕБ ми на шляху запуску нових стандартизованих продуктів: тижневих та місячних. Це і є кроком до створення внутрішнього бенчмарку на українському газовому ринку.

– Як вдосконалити дизайн українського газового ринку, що б підвищити його гнучкість і ліквідність?

– Для цього потрібні згуртовані зусилля. Якщо ринку не вистачає самосвідомості, то у світі є практика, коли держава вживає тимчасових нормативних заходів, метою яких є відкриття оптових ринків для ініціювання конкуренції або боротьба з монополіями. Йдеться про впровадження державних програм, що передбачають зобов'язання щодо реалізації природного газу за біржі (Gas Release Programs, GRPs).

У 2020 році запровадити в Україні таку програму пропонував Секретаріат Енергетичного співтовариства та пізніше USAID. Також перед війною в оновленому меморандумі з МВФ передбачалося запровадити щорічний продаж не менше 40–50% газу, що видобувається АТ «Укргазвидобування», на внутрішній біржі. Було й рішення АМКУ, щоб НАК «Нафтогаз України» реалізовував на біржі необтяжений ПСО природний газ власного видобутку в обсязі не менше 15 %.

GRPs було запроваджено в цілій низці країн на різних етапах роботи ринку й у багатьох це працює і досі. Це автоматично вирішить проблему, що ми підняли в попередньому питанні про вітчизняний бенчмарк. Якби в Україні обов’язок проводити торгові операції через біржу було зафіксовано на якомусь мінімальному рівні, наприклад 5%, це б дозволило сформувати індикатив ціни на газ в Україні. Тому, на мою думку, в умовах, коли концентрація ринку посилюється, було би правильно підтримати його формування, якщо ми заявляємо амбіції бути частиною цивілізованих європейських ринкових відносин у майбутньому.