Якщо весь світ спостерігає за Україною, то весь фінансовий світ спостерігає за українськими банками. Вони працюють у надскладних умовах воєнної економіки, що є унікальним досвідом для більшості фінустанов світу.
У розпорядження Mind надійшли дані про роботу банківської системи в першому півріччі 2023 року. Згідно з інформацією від гравців ринку, за січень – червень 2023 року українська банківська система наростила обсяг коштів фізичних осіб більш ніж на 38 млрд грн, а юридичних – майже на 132 млрд грн. Також за пів року кошти юросіб у валюті збільшилися на 1,2 млрд грн.
Банкіри продовжили згортати кредитні портфелі – цей показник зменшився для корпорацій на 25 млрд грн, а для фізосіб на 1,8 млрд грн.
Наразі банкіри підсумовують результати першого півріччя, які є загалом позитивними – банківська система отримує доходи, жоден серйозний гравець не збанкрутував, кількість коштів населення та бізнесу зростає. Mind дізнався в головних банкірів України, які основні тенденції характеризують українську фінансову систему зараз.
Стабільна міжнародна підтримка України дає свої результати – банки витримують найскладніші умови роботи під час війни. За даними, які надав Mind Нацбанк, фінансовий сектор успішно адаптувався до роботи в складних умовах повномасштабної війни.
«Накопичений запас міцності сприяє фінансовій стабільності, посилює стійкість банків до подальших викликів тривалої війни та готує до повноцінного відновлення кредитування. Ліквідність банківської системи не викликає занепокоєнь – коефіцієнти короткострокової ліквідності в середньому утричі перевищують мінімальні вимоги. Обсяги коштів населення на рахунках у банках стабільні», – розповідають у НБУ.
І додають: завдяки поліпшенню строкової структури вкладень населення обсяги гривневих строкових депозитів почали зростати, як і їхня частка. Приплив коштів бізнесу також триває. Водночас, частки кредитів рефінансування та зовнішніх позик у зобов’язаннях банків скоротилися до мінімальних рівнів.
Тепер розглянемо докладно, яких результатів досягла система за січень – червень нинішнього року.
«Немає жодного суттєвого аспекту життєдіяльності банків, не пов’язаного з війною. Про що б ми не говорили – вартість грошей, попит на позики, залучення коштів на депозити, ситуація на ринку праці банківських працівників – усе це безпосередньо пов’язано з повномасштабним вторгненням», – зазначає голова Ощадбанку Сергій Наумов.
Цифровізація послуг. Активна міграція клієнтів спонукала банки до пришвидшеного переходу на новітні технології. «Основний тренд розвитку банківської системи – цифровізація максимальної кількості процесів і взаємодій із клієнтами. Це робиться для надання доступу до широкого спектра банківських послуг з будь-якої країни світу. Розвиток мобільних банківських застосунків значно пришвидшився, наявність цих технологій стала не перевагою, а потребою. Це призвело до перетворення України на провідну країну світу у напрямку цифровізації», – вважає Семен Бабаєв, заступник голови та керівник головного управління роздрібного бізнесу Правекс Банку.
Статистика НБУ свідчить: навіть за складних умов банківська система показала позитивний фінансовий результат роботи: 22,8 млрд грн прибутку в 2022 році та 53,6 млрд грн за п'ять місяців 2023 року.
Ризик-менеджмент. Банківська система України успішно витримала ризикові виклики роботи в період воєнного стану. «Банки інвестували в неперервність процесів і доступність роботи мережі. Фінансовий результат показав її операційну ефективність, прибутковість та поступове нарощення запасу капіталу. Все це створює додатковий запас міцності, потрібний банкам для подальшої роботи в умовах високої невизначеності й ризиків”, – розповідає Юрій Сорока, директор департаменту контролінгу та інформаційних потоків даних Райффайзен Банку.
Кредитні портфелі. Ключова тенденція першої половини цього року – намагання перезапустити кредитування. «Більшість банків шукають способи активізувати видачу нових позик як приватним, так і бізнес-клієнтам. Головна проблема полягає в оптимізації ризик-моделі та пошуку позичальників, що відповідатимуть їй. Це ніколи не було простим завданням, але зараз, в умовах війни та повної непередбачуваності, вона перетворюється на дуже складний процес, що потребує постійної уваги, коригувань та доопрацювань», – розповідає Іван Світек, голова правління Юнекс Банку.
Юрій Сорока згадує останні оцінки Національного банку України, згідно з якими потенційно можливою є втрата до 20% кредитного портфелю, що зараз говорить про зниження тиску на фінансовий результат банківської системи з боку формування банками резервів під кредитний портфель.
З початку повномасштабної війни банки визнали втрату 15% портфелю працюючих кредитів, найбільшими втратами серед яких є роздрібні кредити. Банківська система сформувала значні обсяги резервів 2022 року, загальні витрати на формування резервів становили 120 млрд грн. Для порівняння: у 2021 році за цією статтею витрат було використано лише 3,4 млрд грн.
Напрямки кредитування. За даними Укрексімбанку, в умовах війни в багатьох галузях змінились умови розрахунків між контрагентами й значно зросли витрати та строки логістики внаслідок порушення сталих логістичних шляхів, що зумовило виникнення потреби у фінансуванні оборотного капіталу позичальників. Тому Укрексімбанк у 2022 році – першому півріччі 2023 року в обслуговуванні корпоративних клієнтів насамперед фокусувався на фінансовій підтримці їх поточної роботи.
«Банк не припинив надання інвестиційних кредитів, хоча їх питома вага значно зменшилася та за кількістю становить близько 10% від усіх укладених договорів із клієнтами корпоративного бізнесу від початку повномасштабного вторгнення рф в Україну», – кажуть в «Укрексимі», підкреслюючи загальне подорожчання вартості ресурсів на ринку, зумовлене, зокрема, стрімким збільшенням облікової ставки НБУ та світовим підвищенням вартості коштів у доларі та євро.
Раніше Mind писав, що у кредитуванні працюють переважно державні програми. Перше півріччя 2023 року продовжило цей тренд.
«Обсяг кредитів великим корпораціям і приватним особам останнім часом не зростає, водночас позики мікро-, малому та середньому бізнесу істотно збільшуються. Так, відповідний портфель Ощадбанку з початку року зріс майже на 3 млрд грн – до 20,6 млрд грн. Це пояснюється тим, що «Ощад» є активним учасником державних, міжнародних і регіональних програм підтримки бізнесу», – розповідає Сергій Наумов.
Найбільший обсяг кредитів, виданих цього року Ощадбанком, припадає на сільське господарство (питання продовольчої безпеки), машинобудування та торгівлю. Кредити ММСБ також значною мірою сконцентровані в сільському господарстві, харчовій промисловості та торгівлі.
«Ми фокусуємося на фінансуванні наявних клієнтів, є активним учасником державної програми «Доступні кредити 5-7-9%», у рамках якої від початку війни видали 2,8 млрд грн кредитів для агробізнесу. Під час війни ми приєдналися до Урядової програми державних гарантій, у рамках якої видали майже 1,2 млрд грн кредитів», – каже Олександр Куркін, директор Proximity-бізнесу та мережі Креді Агріколь Банку.
За його словами, перелік цільових індустрій не змінився – Креді Агріколь є стратегічним партнером для агробізнесу, також підтримує реальний сектор економіки: виробництво, торгівлю, послуги у сферах, що забезпечують життєдіяльність суспільства, виробництво і переробку продуктів харчування, товарів першої необхідності, медицину, послуги, пов’язані з індустріями енергозабезпечення.
Обсяги кредитування. «Небувале загострення безпекових ризиків внаслідок війни та значне падіння економіки минулого року істотно скоротили апетит до ризиків і розміри кредитування банками. Кредитний портфель бізнесу й приватних осіб надалі продовжує скорочуватись. В основі цього скорочення – сповільнення попиту на кредити, зокрема, нові позики не перекривають за розміром раніше виданих кредитів, що гасяться клієнтами», – каже Сорока.
За його словами, водночас є помірно оптимістичне очікування поступового відновлення кредитного портфелю, яке супроводжуватиметься відновленням попиту на кредитні продукти, завдяки пожвавленню споживання, поступовому відновленню економіки та розширенню державних програм підтримки фінансування.
В умовах скорочення попиту на кредити та загального зростання ліквідності системи банки почали збільшувати вкладення в безризикові інструменти, серед яких основними є депозитні сертифікати, емітовані НБУ, й облігації внутрішньої державної позики (ОВДП), емітовані Мінфіном. Це сприяє підтриманню процентної маржі та забезпеченню високої частки якісних високоліквідних активів у структурі балансу системи.
За словами Олега Клименка, члена правління з роздрібного бізнесу ОТП Банку, у 2022-му – на початку 2023 року основним напрямом роботи банку та банківської системи стала робота із залучення коштів фізичних та юридичних осіб, збільшення кількості клієнтів і робота над якістю кредитного портфелю. Майже всі банки кажуть про значне збільшення коштів клієнтів на рахунках, включно з депозитами, про що читайте в наступному матеріали Mind.
Політика держбанків. За даними НБУ, частка державних банків на ринку зростає, що характерно для кризових періодів. «Приватизація держбанків повернеться до порядку денного в повоєнний період. Наразі ж ключове питання – оновлення їхніх стратегій з урахуванням тривалих умов безпекової невизначеності», – кажуть у НБУ.
На 1 травня 2023 року за розміром чистих активів частка державних банків у системі становить більше 50%, а за обсягом коштів, залучених від населення, понад 60%. «Зростання частки державних банків у банківському секторі стало наслідком, зокрема, і попередніх криз, коли уряд рятував великі системоутворювальні банки від банкрутства. Водночас значна присутність державних банків обумовлює подальші тенденції та напрямки розвитку банківської системи, як наслідок визначальної ролі маркет-мейкерів, і створює високі ризики для конкурентного банківського середовища», – пояснює Юрій Сорока.
Валютні операції. «Через особливі обставини минулого року торгівля валютою стала одним з основних джерел доходу для банківської системи», – нагадує Михайло Демків, фінансовий аналітик групи ICU. Оскільки велика кількість українців опинилася за межами країни з гривневими картками, то обсяги розрахунків за кордоном зросли в рази. За даними ICU, обсяг розрахунків через фізичні термінали за кордоном зріс більш ніж учетверо, обсяги зняття готівки зросли більш як удесятеро – значною мірою через різницю курсів зняття готівки за кордоном та готівкового курсу обміну валюти всередині країни.
«Це так званий валютний туризм», – каже Демків.
За його словами, банкам це надало можливість отримоти додатковий дохід – проводячи операції клієнтів за кордоном за комерційним курсом, вони потім відкупали валюту з резервів за значно нижчим, майже офіційним курсом. Нацбанк як регулятор не виступав проти такої ситуації, адже вищий комерційний курс робив «валютний туризм» дещо менш економічно вигідним і зменшував обсяг безготівкових витрат у валютному еквіваленті.
Якщо 2021 року результат від операцій купівлі-продажу іноземної валюти та банківських металів усієї банківської системи становив 9,5 млрд грн, то у 2022 році банки заробили 33,5 млрд грн. Найсприятливішими місяцями в цьому плані були травень і червень 2022 року, коли банки сумарно заробили на операціях із валютою понад 5 млрд грн у кожен із місяців.
На думку Демківа, найбільше скористалися цією ситуацією банки з великою кількістю роздрібних клієнтів. 14,6 млрд грн, або понад 40% від загального обсягу доходу від торгівлі валютою, припадає на Приватбанк, який за результатами року перерахував 24,2 млрд грн дивідендів уряду. Крім нього значний дохід від торгівлі валютою показали Універсалбанк (mono), «Райффайзен», Альфа/Сенс банк, А-банк, Укрсиббанк, Ощадбанк та інші.
«Із вирівнюванням готівкового та офіційного курсів валюти навесні цього року обсяги зняття готівки за кордоном почали знижуватися. Так, якщо в лютому 2023 року з українських гривневих карток за кордоном зняли понад 600 млн євро, то вже в березні – трохи більше 200 млн євро. Відповідно знизилися й доходи банків. Якщо в другій половині минулого року в середньому банки заробляли 3 млрд грн на місяць від торгівлі валютою, то у квітні цього року – лише половину цієї суми», – каже Демків.
Висновки. Воєнна економіка не залишає банкам багато простору для одержання прибутку. Поки регулятор підтримуватиме банкірів, можна очікувати стабільності щонайменше системних банків. Вочевидь, багато в чому фінансовий сектор залежить від того, наскільки активно зовнішні партнери підтримуватимуть українську економіку та наскільки довго ще НБУ вважатиме за потрібне утримувати курс гривні.
Найцікавішу тенденцію півріччя, а саме – зростання коштів на рахунках банків, ми проаналізуємо в наступному тексті.