Міжнародний валютний фонд у вівторок, 25 липня, злегка підвищив свій світовий прогноз на 2023 рік, врахувавши загальне поліпшення у І кварталі поточного року, однак попередив про ризики в середньостроковій перспективі. В огляді «Перспективи світової економіки» стверджується, що інфляція пішла на пониження, гостра напруженість у банківський галузі пішла на спад, однак баланс ризиків для світової економіки є несприятливим, і ситуація лишається доволі гострою.
Світовий кредитор прогнозує зростання реального ВВП на 3% у 2023 році, що на 0,2 відсоткові пункти перевищує попередній прогноз, зроблений у квітні. На 2024 рік МВФ залишив свої очікування незмінними – на рівні тих самих 3% зміцнення світової економіки.
Такі темпи зростання є доволі низькими відносно історичної медіани й набагато нижчими за середній показник у 3,8% протягом 2000–2019 років. Причина – слабкість промисловості в розвинутих економіках. І ситуація може лишатися такою роками – прогнозують аналітики фонду.
«Ми на правильному шляху, але блукаємо лісом, – вважає провідний економіст МВФ П’єр-Олів’є Горінчас. Він зазначив, що поліпшення прогнозу стало можливим переважно завдяки результатам І кварталу. – Дивлячись на п’ятирічну перспективу, ми бачимо показник у 3,0% або, може, зовсім трохи більше. Це значне погіршення, якщо порівнювати із ситуацією до COVID».
Проблемами також є старіння населення, зокрема в країнах на кшталт Китаю, Німеччини та Японії. Нові технології здатні підвищити продуктивність, але водночас можуть зашкодити ринкам праці.
Для ринків та економік, що розвиваються, у 2023–2024 роках прогноз «загалом стабільний» – очікується зростання на 4,0% та на 4,1%, відповідно. Однак, наголошують у МВФ, кредити важкодоступні, тож існує ризик поширення боргових проблем на ширші групи країн.
Ситуація у світі поліпшилася, вважають експерти, вказуючи на рішення Всесвітньої організації охорони здоров’я припинити карантинні обмеження. Це вже призвело до зниження вартості перевезень і скорочення часу доставки.
«Проте чинники, що гальмували зростання у 2022 році, досі актуальні», – вважають у МВФ: усе ще високий рівень інфляції негативно впливає на купівельну спроможність домогосподарств, а підвищення відсоткових ставок робить кредити дорожчими й менш доступними, впливаючи також і на стан банків. Це у свою чергу призводить до «банкопадів» на кшталт березневого.
«Міжнародна торгівля та показники попиту й виробництва свідчать про подальшу слабкість [світової економіки]», – йдеться у звіті. На думку експертів, заощадження, створені в розвинутих країнах під час пандемії (державні пільги, «ковідні» виплати, зміни в попиті), вичерпуються, зокрема у США. Це робить буфер від загроз тоншим.
І хоча побоювання щодо стану здоров’я банківської системи (дуже нагальні у квітні 2023 року) наразі вщухли, загальна турбулентність у фінансовому секторі ще можлива, оскільки ринки змушені пристосовуватися до обмежень з боку центробанків. Вплив підвищення відсоткових ставок особливо проявився в найбідніших країнах і призвів до збільшення вартості обслуговування боргів та обмежень для пріоритетних інвестицій.
МВФ прогнозує, що загальна світова інфляція в поточному році знизиться до 6,8% з 8,7% у 2022-му. Наступного року її показник становитиме 5,2%. Однак базова інфляція знижатиметься помірніше: після 6,5% у 2022 році зменшиться до 6,0% у 2023-му й до 4,7% – у 2024-му.
На думку П’єра-Олів’є Горінчаса, інфляція знизиться до цільових показників центробанків не раніше кінця 2024 – початку 2025 років, завершивши цикл обмежень з боку регуляторів.
Причинами зростання інфляції у фонді вважають два ключові чинники: можливість інтенсифікації війни в Україні та підвищення глобальних температур внаслідок Ель-Ніньйо. Обидві події призведуть до підвищення цін на збіжжя, а також спровокують подальше зростання відсоткових ставок.
Світова торгівля також відновлюється, але повільно. У 2022 році показник її збільшення сягнув 5,2%. Поточного року очікується 2,0% зростання, наступного – 3,7%.
Підвищення відсоткових ставок центробанками справляє чи не найбільший вплив на економічну активність. У МВФ прогнозують, що ФРС США та Банк Англії цього року не знижуватимуть ставок, шанси з’являться лише 2024 року.
На думку фонду, основними завданнями центральних банків на поточний рік мають стати:
У разі появи неочікуваних кризових чинників банки мають бути готовими дуже швидко забезпечити ліквідність. Крім того, центробанкам варто попрацювати над створенням фіскальних буферів задля захисту від потенційних потрясінь і сталої підтримки вразливих верств населення.
Фрагментація світової економіки, викликана війною в Україні та іншими геополітичними проблемами, лишається одним із ключових ризиків, особливо – для країн із висхідною економікою. Їхній розвиток призведе до впровадження нових торгових обмежень, ускладнення крос-кордонного руху капіталів, технологій і робочої сили, а також – до проблем із міжнародними платежами.