Австралія погрожує страйкувати – Україна ризикує мерзнути: як проявляється глобалізація газового ринку
І чому «Нафтогазу» ще зарано розслаблятися
Європейські ф’ючерси на газ (front month) цього тижня підскочили на 40% – це найбільший приріст із березня 2022 року. В середу, 9 серпня, ціни на хабі TTF перевищили 43 євро за МВт-год, порівняно з майже 30 євро днем раніше, досягнувши найвищої позначки від середини червня. Причина – негативні очікування ринку щодо наслідків потенційного страйку працівників на чотирьох LNG-об’єктах компаній Chevron і Woodside на іншому, далекому від Європи континенті – в Австралії.
Про які особливості сучасного газового ринку здатна розповісти ця ситуація та як вона може позначитися на «самопочутті» українського енергосектору, розбирався Mind.
Gas United. Авторський Telegram-канал Світлани Долінчук:
- Про реальний газовий бізнес, спираючись на здоровий глузд.
- Як торгують енергоресурсами під час війни в Україні та світі.
- Факти, тренди, коментарі.
Стрімке зростання газових ф’ючерсів на TTF через галузеві новини в Австралії засвідчило, що торгівля газом стала глобальною. Вона більше не прив’язана до обмеженої географії трубопровідних мереж чи місця видобутку блакитного палива.
З одного боку, глобалізація ринку LNG згладжує регіональні геополітичні ризики, але з іншого – вона не гарантує цінової стабільності. Ціни на спотовому біржовому ринку відрізняються мінливістю через тиск непередбачуваних факторів. Тому в газовій торгівлі «навіть помах крила метелика здатен спричинити цунамі на іншому кінці світу».
Чим загрожує страйк австралійських газовиків? Трейдери побоюються, що страйк австралійських робітників газової галузі, які вирішили вимагати підвищення зарплати та кращих умов праці, виведе з ладу близько половини експортних LNG-потужностей Австралії – це 10% світового виробництва зрідженого природного газу.
Китай і Японія закупили близько 26 млн тонн австралійського ЗПГ в першому півріччі 2023 року, що становить понад 60% експорту Австралії. Страйк змусить багатьох азійських покупців шукати продавців газу за межами острова-континента й перекуповувати за вищими цінами ресурс, який прямував до Європи. Це посилить конкуренцію за вантажі ЗПГ між регіонами.
Чому ще зарано говорити про подолання енергокризи? Як зазначає Financial Times, ринки залишаються настороженими до будь-яких потенційних перебоїв у постачанні газу попри те, що ціни зараз значно нижчі пікових показників минулого літа, коли скорочення російських трубопровідних постачань призвело до рекордів у понад 340 євро за МВт-год.
«Навіть якщо газові сховища заповнені, це не обов'язково означає, що все гаразд. Існують значні ризики щодо ситуації з газом у Європі. Невідомо, якою буде зима», – каже Каллум Макферсон, керівник відділу сировинних товарів компанії Investec.
Торік Євросоюз став найбільшим у світі імпортером ЗПГ, оскільки був змушений швидко шукати заміну російському трубопровідному газу, який задовольняв близько 40% попиту. ПСГ країн ЄС, які мають вирішальне значення для задоволення попиту взимку, зараз заповнені майже на 90% – це рівень, якого Єврокомісія прагнула досягти до початку листопада.
Однак аналітики Citigroup вважають, що, коли ризики австралійських страйків посиляться чи вони матеріалізуються й триватимуть протягом усієї зими зиму, ліміти запасів газу в ПСГ Евросоюзу «уникнуть перевищення». Ба більше: через страйки в Австралії європейські ціни можуть подвоїтися до січня, сягнувши 62 євро за МВт-год, тому що Європа буде змушена конкурувати з азійськими покупцями за ресурс у період підвищеного попиту.
А як почувається український газовий ринок? В Україні на газовому ринку теж неспокійно.
Цього літа споживання газу побило рекорди – за даними «Нафтогазу», воно зросло на 30%. Причиною аномально високого попиту стало те, що ТЕС і ТЕЦ використовують більше блакитного палива для виробництва електроенергії, споживання якої теж зростає через спекотну погоду.
«На жаль, сьогодні основний потік газу використовуються для вирішення локальних проблем енерговузлів – це 76% газу. Нам треба заміщувати споживання газу мазутом, але на деяких електростанціях зруйновано мазутне господарство, тому змушені там спалювати газ», – пояснив Костянтин Ущаповський, голова Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.
Не пристосовані до використання мазуту Трипільська ТЕС (найпотужніша електростанція на Київщині, належить ПАТ «Центренерго») та Слов’янська ТЕС (належить ПАТ «Донбасенерго»). Обидві станції працюють лише на газі.
Рекомендації Міненерго про використання мазуту окремі ТЕЦ та ТЕС не поспішають виконувати й з економічних причин. Попри те що мазут коштує дешевше газу й виробляти з нього електроенергію вигідніше через більшу калорійність, компаніям при його використанні доводиться сплачувати екологічний податок. Це призводить до додаткових витрат.
Крім того, «мазутна генерація» – технологія доволі складна, тож зростає імовірність аварійних відключень. А це може спричинити додаткові проблеми для економіки через зруйновану внаслідок ворожих атак інфраструктуру.
Скільки газу потрібно накопичити Україні? За даними НАК «Нафтогаз України», у першому півріччі 2023 року для виробництва електроенергії було спалено 1,2 млрд куб. м газу. До початку опалювального сезону компанія має накопичити в ПСГ не менше 14,7 млрд куб. м газу (з урахуванням зростання літнього попиту).
Як повідомив очільник «Нафтогазу» Олексій Чернишов, станом на 31 липня компанія придбала 0,7 млрд куб. м газу вітчизняного видобутку у приватних компаній на майданчику Української енергетичної біржі. При цьому він наголосив, що НАК «викупив усе, що було запропоновано». Він запевняє, що цього року держхолдинг також зможе наростити власний видобуток – «плюс 8% до минулого року».
А скільки газу вже є? Зараз в українських газосховищах – близько 12,6 млрд куб. м газу, проте структура його власності невідома.
Цей обсяг на 6% менше середнього показника 2017–2018 років – періоду пандемії COVID-19, коли на світовому ринку був надлишок пропозиції, та до повномасштабного вторгнення рф, коли внутрішній попит в Україні був значно вищій, а економіка не зазнала руйнувань.
Проте якщо «Нафтогаз» буде змушений імпортувати газ під час опалювального сезону, то це доведеться робити на піку цін – через посилену конкуренцію на європейському ринку.