Складається враження, що у провідних світових ЗМІ майже всі пішли у відпустку, включно з темами. Минулого тижня преса обговорювала новий тренд – спроби повернути працівників до офісів. Причому навіть з боку IT-компаній
Так, компанія Amazon попередила співробітників, які не відвідують офіс щонайменше три дні на тиждень. Meta хоче, щоб її працівники працювали в такому самому режимі з наступного місяця. І якщо потрібні були додаткові докази того, що big tech-компанії офіційно відмовилися від роботи з дому на користь повернення до офісу, то їх надала Zoom. Фірма, чиї доходи зросли на 300% протягом першого року пандемії, минулого тижня попросила співробітників приходити на роботу принаймні двічі на тиждень, пише The Guardian.
Минулого тижня під час напруженої зустрічі в Zoom щодо роботи з офісу, виконавчий директор компанії Ерік Юань зіткнувся з низкою запитань від працівників щодо часу та грошей, які витрачатимуться на поїздки, зазначила New York Times.
Багато компаній зіткнулися з шаленим опором, коли вони закликали людей повернутися в офіси. У травні сотні корпоративних співробітників Amazon покинули роботу на годину, протестуючи проти оголошення компанії про те, що вони повинні працювати в офісі принаймні тричі на тиждень. В Apple корпоративні працівники підписали петиції, протестуючи проти повернення до офісу. І така ситуація не лише в IT.
Британська The Guardian вважає, що тиск із боку працедавців призведе до відпливу кадрів. І цитує профільну експертку: «Цілком імовірно, що організаціям доведеться боротися за залучення та утримання фахівців, якщо вони хочуть, щоб люди працювали в офісі повний робочий день п'ять днів на тиждень. Люди мають різні очікування щодо гнучкості робочого місця». Переважна більшість уже не погодяться ходити на роботу 5 днів на тиждень, констатує видання.
Зрештою обидві газети дуже стурбовані тим, що, згідно з дослідженнями, якість роботи молодих працівників, які працюють віддалено, знижується.
Цікавий погляд на проблему демонструє колумністка Washington Post Меган МакАрдл, зазначаючи: хочете, щоб працівники повернулися працювати в офіси – забезпечте їх кабінетами замість ненависного open space. Якщо хочете спостерігати за підлеглими – зробіть прозорі стіни. Адже галасливий відкритий офіс не виконує функцій, заради яких сьогодні повертають працівників із дистанційки: не розвивають комунікативні навички та не підвищують продуктивності. Так, дослідження ще 2018 року показало, що після переходу в загальний простір спілкування колег віч-на-віч зменшилося приблизно на 70%.
Вихідними в The Guardian вийшов роздум на тему, чи зможе Велика Британія створити гідну індустрію мікрочипів, адже інші країни планують значно більші інвестиції у дослідження, проєктування та виробництво напівпровідників.
Якщо Велика Британія планує інвестувати 1 млрд фунтів стерлінгів у виробництво мікрочипів, то США готують $52 млрд, а субсидії ЄС сягнуть 43 млрд євро. Тобто цифри в 40 разів вищі.
«Ми могли б поїхати до США, щоб отримати значні стимули, або до ЄС, або до Індії, або до інших країн. Хоча ми хотіли б масштабуватися у Великій Британії, але, коли у нас немає таких самих стимулів, як в інших країнах, як ми зможемо пояснити нашим акціонерам, що не можемо розвиватися через те, що ми британці?» – цитує газета представників компанії Pragmatic, яка розташована в Кембриджі і зараз об'єдналася з американським бізнесом, щоб скористатися обіцяними субсидіями.
Тим часом Wall Street Journal розповіла про скандал навколо продажу технології американської компанії DuPont.
У 2021 році уряд США після довгої полеміки погодив продаж китайській компанії Huafon технології, що пов'язана з виробництвом більш екологічної версії нейлону – з кукурудзи замість нафти.
Адже, за оцінками американської розвідки, побічні продукти одного з виробничих процесів DuPont теоретично можуть слугувати високоякісною основою для палива, яке використовується в новітніх видах озброєнь.
Тож у підписання угоди втрутився особисто міністр оборони Ллойд Остін, переконуючи Міністерство фінансів заблокувати угоду.
Але марно. Чиновники з CFIUS – міжвідомчого комітету, який уповноважений розглядати певні трансакції, пов'язані з іноземними інвестиціями в США, намагаючись заблокувати угоду, попросили про зустріч із Байденом, щоб вийти з глухого кута. Білий дім відмовив, натомість запропонувавши зустріч із Джейком Салліваном, радником із національної безпеки. Салліван сказав, що згоден з тим, що угода несе в собі значні ризики, але доручив відомствам розв’язати це питання між собою.
Щойно у травні 2022 року продаж завершився, чиновники повідомили, що спроби захистити промислову таємницю були марні. Місяць потому, коли представники Міністерства оборони планували поїздку до Китаю, щоб переконатися, що ключова технологія не потрапила до Huafon, вони отримали дуже неприємну новину: інформація, яка мала залишитися в американській компанії, була знайдена на серверах нового власника.
Зараз цю справу за ініціативи Міноборони та Міністерства енергетики США розслідує ФБР. Але чутлива технологія вже в руках китайців.
Минулої середи, як інформує New York Times, Джозеф Байден підписав наказ про заборону нових американських інвестицій у ключові технологічні галузі, які можуть бути використані для посилення військового потенціалу Пекіна.
Документ забороняє венчурним компаніям і приватним інвесторам вкладати гроші в розробку напівпровідників та мікроелектроніки, квантових комп'ютерів і певних проєктів у галузі штучного інтелекту.
Представники адміністрації наголосили, що крок був зроблений із метою захисту нацбезпеки, проте Китай заявив, що він «дуже розчарований» указом, який, за його словами, спрямований на «політизацію та озброєння торгівлі», і натякнув на помсту.
Видання нагадує, що попередні заходи з посилення контролю за експортом ключових технологій до КНР уже отримали відповідь з боку Пекіна, який оголосив про припинення постачання таких металів, як галій – критично важливого для ланцюга постачання Пентагону.
Тим часом імпорт товарів із Китаю, за даними WSJ, впав до 20-річного мінімуму. Покупці звертаються до Мексики, Європи та інших частин Азії за товарами, починаючи від комп’ютерних мікросхем та смартфонів і закінчуючи одягом.
«Зараз компаніям стало зрозуміло, що конфлікт у сфері торгівлі, технологій та інших питань між США та Китаєм не зникне, – каже Чед Баун, старший науковий співробітник Інституту міжнародної економіки Петерсона, який стежить за американсько-китайською торгівлею. – Вони почали шукати способи зменшити ризики».
Водночас у червні частка Мексики в американському імпорті зрівнялася з часткою Китаю. Угода про вільну торгівлю між США, Мексикою та Канадою зробила Мексику сильним конкурентом КНР та іншим азійським країнам як базу постачання до США. Перехід до коротших ланцюгів постачання в постковідну епоху додає цим країнам переваг, констатує видання.
Insider розповідає, як оштрафували групу банків із Волл-стріт, які визнали, що використовували WhatsApp та інші сервіси обміну повідомленнями з комерційною метою. Загальна сума штрафів – понад $800 млн.
Останніми роками американські регулятори посилюють боротьбу з використанням банкірами приватних платформ обміну повідомленнями з робочою метою. Йдеться про WhatsApp та особисті електронні адреси, які роботодавці не в змозі ефективно контролювати. Цікавий досвід і для України.