Міністерство фінансів повідомило, що Державна податкова служба (ДПС) повністю готова до запуску автоматичного обміну податковою інформацією. Не лише законодавчо, а й технічно.
За даними Мінфіну, завершено розробку програмного забезпечення для податкової, яке забезпечить міжнародний автоматичний обмін інформацією більш ніж із 100 податковими адміністраціями в інших державах.
«Тепер ДПС як компетентний орган України має технічну здатність (з урахуванням норм Податкового кодексу та вимог міжнародних стандартів) розпочати перші обміни з податковими органами юрисдикцій, які є учасниками відповідних міжнародних багатосторонніх угод», – сказано в повідомленні міністерства.
Варто зазначити, що 2023 року фактичний обмін інформацією ще не розпочнеться. Перший обмін відбудеться лише у 2024 році – за друге півріччя 2023 року. Для цього фінансові агенти з 1 липня 2023-го збирають дані про своїх клієнтів з цією метою.
Mind за допомогою роз'яснень Мінфіну та ДПС з'ясував, як саме виглядатиме процедура обміну податковими даними.
Верховна Рада у березні ухвалила законопроєкт №8131 (зараз це закон №2970-IX), який є основним нормативно-правовим документом для старту процедури обміну податковою інформацією.
Відповідно до закону, підзвітні фінансові установи (докладніше про них – далі) збирають відомості щодо рахунків своїх клієнтів і передають їх ДПС. Згодом цими даними українська податкова зможе обмінюватися з податковими органами інших країн та отримувати від них аналогічну інформацію.
Зараз уже відбувається збирання тієї інформації, яка потім буде передана.
Сам обмін передбачений у рамках двох основних стандартів:
Є чотири категорії структур, які є підзвітними установами для збирання податкової інформації.
1. Кастодіальні установи, які надають своїм клієнтам послуги зі зберігання фінансових активів (акцій, облігацій тощо). У тому числі:
2. Депозитарні установи, які приймають від клієнтів кошти й розміщують їх на депозитних та інших рахунках (поточних, наприклад). Це:
3. Інвестиційні компанії, які здійснюють торгівлю інструментами грошового ринку (чеками, векселями), іноземною валютою, управляють портфелями цінних паперів і фінансовими активами. Зокрема це:
4. Страхові компанії, які відповідають одному з двох критеріїв: укладають договори з викупною сумою чи договори ануїтету або беруть на себе зобов'язання здійснювати платежі за цими договорами.
Резюмуючи, акумулювати дані про клієнтів та їхні рахунки для подальшої їх передачі в ДПС повинні майже всі учасники ринку цінних паперів та інвестицій, банки, платіжні системи, а також компанії зі страхування життя.
До структур, які не є підзвітними для обміну податковою інформацією, входять Кабінет Міністрів, Національний банк, міжнародні міжурядові організації, Пенсійний фонд України, а також пенсійні фонди Кабміну, НБУ та міжнародних організацій.
Існує п'ять видів фінансових рахунків, які ведуть та обслуговують підзвітні структури. Це:
Виведені з-під моніторингу:
Вище вже згадувалося, що з 1 липня 2023 року стартував збір даних для обміну податковою інформацією.
Усі підзвітні фінустанови не пізніше 1 липня 2024 року мають надати до ДПС акумульовані дані за липень-грудень 2023 року.
До пілотної «партії» звітів потраплять рахунки з високою вартістю. Це рахунки фізосіб на суму понад $1 млн на 30 червня 2023 року. Перший обмін даними про ці рахунки ДПС здійснить 30 вересня 2024 року.
Далі, починаючи з 2024 року, до моніторингу будуть включені рахунки фізосіб із низькою вартістю, тобто на суму менше $1 млн, і рахунки організацій, залишок на яких перевищує $250 000. Початок обміну інформацією про такі рахунки заплановано на осінь 2025 року.
Мета обміну податковими даними є цілком прозаїчною. Податкові відомства різних країн за допомогою цього інструменту намагаються віднайти доходи та активи, які ховають в інших юрисдикціях їхні резиденти.
Інакше кажучи, ДПС надасть у рамках обміну дані про рахунки, відкриті в місцевих фінансових структурах. Натомість ДПС отримає від податкових служб тієї сотні держав, які підключилися до обміну інформацією, відомості про українців, які воліють тримати гроші в банках Швейцарії, Великої Британії тощо.
Отже, обмін податковими даними потрібен ДПС для того, щоб збирати доказову базу стосовно резидентів України, які уникають оподаткування, користуючись послугами фінансових структур за кордоном.
До речі, податкова амністія, яка завершилася в Україні 1 березня 2023 року, побічно стосується цих процесів. ДПС тепер значно простіше тримати на контролі фізичних осіб, які в рамках амністії задекларували іноземні доходи та активи.
Проте неприємні наслідки можуть виникнути навіть на етапі збору даних про фінансові рахунки. Як для підзвітних фінструктур, так і для їхніх клієнтів. За неподання звіту про рахунки фінансовим установам загрожує штраф у розмірі 100 мінімальних зарплат (670 000 грн на сьогодні). За кожну помилку у звіті передбачено штраф у розмірі 0,5 МЗП (3350 грн). Власники рахунків, які надаватимуть фінустановам спотворені дані, можуть бути оштрафовані на 100 МЗП (670 000 грн.). При цьому штраф не позбавляє зобов'язання надати коректну інформацію.
Тож життя платників податків стає дедалі важчим. І зовсім неважливо, у якій юрисдикції є їхні гроші. Обмін податковими даними значно полегшить фіскальним органам пошук ухилянтів.