Між окопами: туристична галузь України демонструє пожвавлення
Попри колосальні організаційні труднощі турбізнес набрав обертів і збільшив податкові відрахування
За перше півріччя 2023 року представники туристичної галузі України поповнили державний бюджет на 897,848 млн грн податків і відрахувань. Відповідні дані оприлюднило Державне агентство з розвитку туризму.
Це все ще набагато менше, ніж у довоєнний рік – за перше півріччя 2021 року податкові надходження від туризму становили 1,088 млрд грн.
Проте, порівняно з аналогічним періодом минулого року, галузь демонструє зростання на 11% – за перше півріччя 2022 року до бюджету надійшло 809,435 млн грн.
У 2023 році зростання відбулося лише в ІІ кварталі, у міру розгортання сезону. За перші три місяці представники туристичної галузі України сплатили на 29% менше податків (383,221 млн грн), ніж за аналогічний період 2022 року (540,406 млн грн).
Mind розбирався, що забезпечило позитивну динаміку та чи можна розраховувати на розвиток галузі.
Хто забезпечив найбільший обсяг надходжень?
Найбільша частка надходжень до держбюджету – 63% – сплачена готелями (569,828 млн грн). 2022 року ними було сплачено 460,498 млн грн. За той самий період 2021 року – 665,420 млн грн.
Зростання цього показника – не ознака розвитку туризму, а, найімовірніше, наслідок активних дипломатичних і волонтерських візитів до України.
«Чистий» туристичний приріст – це зростання сплачених податків від діяльності кемпінгів і стоянок для житлових автофургонів за два квартали поточного року порівняно з аналогічним періодом 2022 року. Він зріс майже вдвічі, становивши 1,492 млн грн проти 731 000 грн, хоча все ще катастрофічно відстає від результату 2021 року.
Ця динаміка – наслідок тренду на відпочинок в Україні: як усвідомленого, так і вимушеного через закриття кордонів для чоловіків призовного віку.
А ось у частині дитячого відпочинку відбулося просідання навіть у порівнянні з минулим, більш панічним періодом.
За перші шість місяців поточного року зменшилася частка сплаченого податку від діяльності туристичних баз і дитячих таборів відпочинку – 60,428 млн грн податку проти 73,012 млн грн за перші шість місяців минулого року. У 2021 році ці організації сплатили 178,921 млн грн.
Якщо зросли податкові надходження, то збільшилася кількість гравців?
Ні. Навпаки, ринок укрупнюється.
Відбувається природний для будь-якої кризи процес виживання найбільш ефективних компаній.
За перше півріччя 2023 року загальна кількість платників податків, які здійснюють туристичну діяльність, порівняно з тим самим періодом 2022 року зменшилася на 23%. Кількість юридичних – знизилася на 28%, а фізичних – на 21%.
Як взагалі можливий туризм за «закритого неба»?
Ще до літа минулого року галузь перелаштувала роботу відповідно до нових реалій.
Відсутність чартерів була компенсована логістикою до аеропортів сусідніх країн – як правило, Польщі. Задіяні, зокрема, невеликі аеропорти. Наприклад, Жешув. Якщо кінцевий напрямок – Туреччина, то використовуються повітряні ворота Молдови.
Зі зрозумілих причин основні клієнти – це жінки з дітьми чи людьми старшого покоління.
Обороти виїзного туризму становлять трохи більше третини від довоєнного рівня.
Що змінилося щодо напрямків?
Як уже зазначалося, найпопулярніше місце відпочинку – Україна.
Серед закордонних напрямків лідирує Єгипет. Тут нічого не змінилося проти довоєнного періоду, зокрема через те, що відпочинок у цій країні влаштовує жінок із дітьми, які зараз є основною клієнтською базою.
Також мають попит європейські напрямки, особливо країни з доступним цінником. Міністр економічного розвитку та туризму Чорногорії Горан Джурович повідомив, що країна отримала історично рекордний дохід від туризму – у тому числі завдяки українцям.
За його даними, за перші пів року 2023-го туризм приніс країні 453 млн євро: на 90% більше, ніж у 2022 році, і на 78% – ніж у 2019-му.
Щоправда, частина українців перебувають у Чорногорії довгостроково у статусі біженців, тому не зовсім коректно відносити їх до категорії «туристи».