Слово «байденоміка» викликає негативні реакції, але зміст економічної програми Байдена виборцям подобається. Bloomberg наводить паралель з Obamacare – законом Барака Обами про охорону здоров'я , який на початку не надто подобався в цілому, але певні положення були популярні.
Водночас, пише видання, у Байдена роблять ставку саме на цю паралель, адже згодом Obamacare став дуже популярним. Тож демократи налаштовані оптимістично та сподіваються, що пропозиції Байдена можуть зрештою змінити його низькі оцінки: він спонукає США пов’язати Bidenomics з політикою щодо витрат на інфраструктуру, збільшення робочих місць у виробництві тощо.
Втім опитування свідчать, що управління економікою Байдена знижує його рейтинг, навіть незважаючи на те, що за показниками інфляція помірна, а рецесія в рік виборів менш імовірна.
Washington Post звертає увагу на одне з вразливих місць у «байденоміці» – відсутність кваліфікованої робочої сили для її реалізації. Редакція видання скептично ставиться до ефективності виділених на навчання коштів. Натомість пропонує 5 власних шляхів розв'язання цієї проблеми: працевлаштовувати більше жінок, залучати на практику з коледжів, створити чипову систему акредитації робочої сили, допомагати з доглядом за дітьми й організувати транспорт для працівників та збільшити імміграцію.
Інше вразливе місце в позиції Байдена знайшло видання New York Times – боротьба зі зміною клімату покоління Z, яке використовує для цих цілей TikTok і судові позови. Кілька молодіжних організацій подали до суду через використання викопного палива, стверджуючи, що це порушує їхнє «право на чисте і здорове навколишнє середовище».
За даними Університету Тафтса, на президентських виборах 2020 року питання зміни клімату було одним із головних для третини молодих виборців. Тож дедалі більше розчарування молоді кліматичною політикою адміністрації Байдена є фактором, який може стати вирішальним у президентських перегонах наступного року. Молодь особливо розлючена тим, що президент Байден, який під час своєї передвиборчої кампанії пообіцяв «більше жодного буріння на федеральних землях, і крапка», не зміг виконати цю обіцянку.
У Великій Британії теж відбувається шалений тиск на благодійні організації з вимогою припинити співробітництво з Barclays через те, що ті інвестують у нові проєкти з викопного палива, пише Guardian. Минулого місяця знаменитості, серед яких кінорежисер Річард Кертіс, акторка Емма Томпсон і бізнесвумен Дебора Міден закликали Вімблдон розірвати партнерство з Barclays. Вони стверджували, що спонсорська угода, яка, як повідомляється, коштує 20 млн фунтів стерлінгів на рік, шкодить репутації тенісного турніру.
У травні щорічні загальні збори акціонерів банку були зірвані протестувальниками, які переробили текст пісні Spice Girls, щоб підкреслити роль банку як одного з найбільших у Європі спонсорів викопного палива. У липні благодійна організація Christian Aid перевела свою банківську діяльність із Barclays на Lloyds.
Тим більш що вплив зміни клімату відчувається в різноманітних секторах. Так, The Time пише про проблеми комерційної нерухомості, одна з яких якраз зміна клімату. Видання констатує, що витрати на страхування комерційної нерухомості в США стрімко зростають, випереджаючи підвищення орендної плати та загальну інфляцію.
Серпневий звіт Moody's вказує на зв'язок із кліматичними змінами. Зростання вартості страхування багатоквартирних будинків, наприклад, тісно пов'язане з частотою стихійних лих у США. А об'єкти нерухомості в кліматичних зонах підвищеного ризику, особливо ті, що наражаються на небезпеку ураганів, мають найвищі страхові тарифи.
Ця тема ще не ввійшла в основну дискусію про клімат і страхування, але вона обговорюється в кулуарах на зустрічах представників індустрії комерційної нерухомості. Крім того, потенційні питання страхування з'явилися в документах, поданих до регуляторних органів. Наприклад, компанія Vornado Realty Trust, значний гравець на ринку нерухомості Нью-Йорка, попередила цього року, що зміна клімату може вплинути на її бізнес, «збільшивши вартість (або зробивши недоступним) страхування майна на умовах, які ми вважаємо прийнятними». Інші великі комерційні орендодавці зробили подібні заяви.
Економічну політику Німеччини критикував минулого тижня The Economist. У кожній країні є недолугі чиновники. Але Німеччина має виняткову пристрасть до саботажу самої себе. Ціна битви між автобанами та вітряками, наприклад, не лише економічна, а й стратегічна. Торішнє раптове припинення імпорту російських енергоносіїв змусило країну шукати джерела енергії – бажано місцевої та відновлюваної.
Канцлер Олаф Шольц каже, що Німеччині потрібно будувати три-чотири нові вітрові турбіни щодня, щоб досягти своїх цілей зі скорочення викидів. Нинішній показник становить трохи більше однієї на день.
Рішення уряду в розпал енергетичної кризи законсервувати три останні атомні електростанції не пішло на користь ані споживачам енергії, ані здоров'ю громадян, оскільки довелося тимчасово запустити брудні вугільні електростанції.
Місцеві органи влади тим часом нерідко затримують видачу дозволів на будівництво сонячних і вітрових електростанцій або ліній електропередач для розподілу електроенергії між вітряною північчю і сонячним півднем країни.
І це далеко не все: роками німецькі політики відмахувалися від попереджень щодо «Північного потоку – 2», газопроводу вартістю $11 млрд, який, імовірно, ніколи не буде використаний. Аналогічно – з порадами остерігатися китайських підрядників у сфері електроніки: у нещодавній публікації у тижневику Der Spiegel повідомляється, що вартість заміни компонентів, поставлених китайською компанією Huawei, лише для національної залізничної системи може перевищити 400 млн євро.
Водночас видання зазначає, що, коли німецькі уряди помиляються, вони старанніше, ніж будь-хто інший, намагаються виправити ситуацію. Уряд Шольца, наприклад, інвестує значні кошти в енергетичну, транспортну та інформаційну інфраструктуру. Він швидко створив альтернативні джерела для заміни російського палива та зробив ставку на нові технології, як-от водень. Коаліція навіть планує ухвалити закон про зменшення бюрократії, який має скоротити бюрократичну тяганину. До того ж нещодавно Берлін витратив близько 15 млрд євро на субсидії, щоб залучити Intel і TSMC, двох виробників напівпровідників, до будівництва заводів у колишній Східній Німеччині.
Але – головне – видання переймається, аби всі ці заходи дали можливість підняти економіку та відтягнути голоси Східної Німеччини від ультраправої «Альтернативи для Німеччини», яка хоче скоротити міграцію попри дефіцит робочої сили, послабити вплив ЄС і припинити військову допомогу Україні.
Майбутнє, яке обіцяє штучний інтелект, написано вкраденими словами, йдеться в літературно-публіцистичному журналі The Atlantic. Стівен Кінг, Зейді Сміт і Майкл Поллан є одними з тисяч письменників, чиї твори, захищені авторським правом, використовуються для навчання великих мовних моделей.
Високоякісний генеративний ШІ потребує якісніших вхідних даних, ніж ті, що зазвичай можна знайти в інтернеті, тобто таких, які можна знайти в книжках.
У позові, поданому минулого місяця в Каліфорнії, письменники Сара Сільверман, Річард Кадрі та Крістофер Голден стверджують, що Meta порушила закони про авторські права, використавши їхні книжки для навчання LLaMA – великої мовної моделі, схожої на GPT-4 алгоритм OpenAI: алгоритм, який може генерувати текст, імітуючи словосполучення, що він знаходить у зразках текстів.
Втім навряд чи ШІ навчається в Тома Вейтса. А якщо і так, думаємо, він не буде особливо проти. Культовому співаку Тому Вейтсу присвячена стаття в Guardian. Через сорок років після чудової серії альбомів, що почалася із Swordfishtrombones, співавтори й шанувальники, серед яких режисер Джим Джармуш і фронтмен Radiohead Том Йорк, актор Джефф Бріджес і новеліст Ян Ренкін, обговорюють шлях Вейтса від баладного співака до диригента найсучаснішого оркестру.