Інсайди на мільярди: як американські чиновники «монетизують» свою службову обізнаність

Розслідування WSJ про конфлікт інтересів отримало Пулітцерівську премію

Фото: depositphotos.com

Хабарі та маніпуляції із закупівлями – мабуть, найпопулярніша форма корупції серед українських чиновників, які прагнуть заробити на своїй посаді в протизаконний спосіб. У Сполучених Штатах Америки, ринкова економіка яких зазвичай вважається взірцем для наслідування, зловживання державних службовців теж не рідкість. Але там вони, як правило, пов’язані з біржовим ринком, який вважається центром акумулювання, обігу та перерозподілу капіталу. Трейдер із Волл-стріт або чиновник із Вашингтона? Це може бути одна особа, яка намагається таємно грати обидві ролі, обіймаючи посаду в одному з федеральних міністерств.

Журналісти The Wall Street Journal з’ясували, що понад 2000 чиновників федерального рівня володіють акціями компаній, інтереси яких пов’язані з діяльністю відомств, де вони працюють. Отже, ці держслужбовці можуть мати доступ до інформації чи ухвалювати рішення, які впливають на дохідність корпоративних цінних паперів, власниками яких вони є. Але, попри конфлікт інтересів, в американському законодавстві немає достатніх важелів впливу, щоб заборонити їм користуватися службовим становищем та забезпечити неупередженість у системі державного управління.

Розслідування команди WSJ під назвою Capital Assets («Основний капітал») набуло широкого резонансу та цьогоріч отримало Пулітцерівську премію. Mind пропонує читачам скорочений переклад тієї його частини, що стосується чиновників Міністерства енергетики. Їхня діяльність здатна впливати на бізнес енергокомпаній, а отже, дозволяє заробити на злетах та падіннях їхніх акцій на фондовому ринку. 


Gas United. Авторський Telegram-канал Світлани Долінчук:

  • Про реальний газовий бізнес, спираючись на здоровий глузд.
  • Як торгують енергоресурсами під час війни в Україні та світі.
  • Факти, тренди, коментарі. 

Юридична служба висловлює «глибоку стурбованість»

Юристи, які опікуються питаннями етики, за останні три роки винесли застереження третині керівництва Міністерства енергетики про те, що вони особисто або їхні сім'ї володіють акціями компаній, пов'язаних із роботою відомства, і нагадали їм про необхідність не порушувати федеральні правила щодо конфлікту інтересів. Але більшість із них зберегли ці акції і не позбулися конфлікту інтересів. Про це засвідчить аналіз фінансових декларацій чиновників за 2017–2021 роки, проведений The Wall Street Journal.

З більш ніж 300 чиновників Міненерго, що отримали попередження, майже 60 володіють акціями великих енергокомпаній, як-от Exxon Mobil. Понад 130 посадовців повідомили у своїх деклараціях про 2700 угод з акціями, облігаціями та опціонами компаній, які пов'язані з діяльністю відомства.

За цими інвестиціями стоїть химерність політики Міністерства енергетики. Його юристи з питань етики, переглядаючи щорічні декларації чиновників, ретельно виявляють акції, які можуть створити конфлікт інтересів із роботою міністерства, зокрема акції компаній, що підпадають під його регулювання, підрядників та одержувачів кредитів чи грантів. Коли юристи знаходять таку компанію, вони позначають її у декларації, що є внутрішнім нагадуванням про необхідність надіслати відповідному чиновнику листа.

Цей лист не наказує чиновнику продати акції, а лише радить йому не працювати над питаннями, які «матимуть прямий і передбачуваний вплив» на бізнес компанії, і «залишатися пильними щодо будь-яких потенційних конфліктів». Отже, чиновнику дозволяється й надалі володіти акціями, і також він отримує сертифікат, що підтверджує дотримання законів про конфлікт інтересів.

Законодавство не дозволяє, але й не забороняє

Законодавство США забороняє федеральним чиновникам працювати «особисто і по суті» над будь-якими питаннями, у яких вони або члени їхніх родин мають значну фінансову зацікавленість. Норми, прийняті 1992 року, зобов'язують американських чиновників уникати навіть видимості конфлікту інтересів.

У серії статей газета WSJ розповіла, що в 50 федеральних міністерствах понад 2600 урядовців повідомили про інвестиції, на які впливають рішення, що їх приймають відомства, де вони працюють.

Як і загалом на федеральному рівні, етична політика Міністерства енергетики має прогалини. Вона не враховує, чи мають чиновники доступ до інформації, що впливає на компанії, у які вони інвестують. Усе залежить від висновків юристів з етики: якщо вони вважають, що чиновник не має значного впливу на політику міністерства, то йому не дають вказівки продати акції.

Речниця Міністерства енергетики в коментарі WSJ заявила, що відомство «старанно працює над тим, щоб переконатися, що співробітники знають і дотримуються букви та духу етичних законів, аби американський народ був максимально впевнений, що уряд працює виключно в його інтересах». За словами речниці, коли юристи з питань етики виявляють конфліктні ситуації, міністерство взаємодіє із співробітниками, їхніми керівниками та наглядовими органами, щоб врегулювати проблеми.

Вона також додала, що міністерство підтримує «сильні бар’єри для зменшення конфліктів інтересів між співробітниками і зовнішніми організаціями», оскільки його портфель досліджень і розробок зосереджений на технологіях, що охоплюють кілька галузей, зокрема енергетику, охорону здоров'я та обчислювальну техніку.

Як монетизувати наукові розробки?

Пол Голан, свого часу куратор двох федеральних дослідницьких лабораторій Міністерства енергетики в Каліфорнії, розкрив понад 130 угод у 18 компаніях, які, на думку «етичного нагляду», були пов'язані з його роботою. Серед них: Chevron, Schlumberger (нині змінила назву на SLB), Boeing та Caterpillar.

Наприклад, 2017 року Chevron співпрацювала з науковцями лабораторії Міністерства енергетики під керівництвом Голана. Вони робили експерименти, у яких використовувалася рентгенівська технологія для кращого прогнозування швидкості корозії металу від взаємодії із сирою нафтою. Це могло б допомогти компанії уникнути значних втрат через інциденти, пов'язані з безпекою. Того самого року Голан повідомив про шість угод з акціями Chevron.

Чиновник продовжив повідомляти про такі операції навіть після того, як юристи з питань етики визнали Chevron корпорацією, пов'язаною з роботою Міністерства енергетики, та надіслали йому відповідного листа. Протягом наступних двох років він купував і продавав акції Chevron 18 разів, вартість більшості угод становила від $15 000 до $50 000. А 2020 року повідомив ще про шість угод – цього разу на суму від $50 000 до $100 000.

Голан, який припинив працювати на Міністерство енергетики в липні 2022 року, не відповів на запити WSJ про коментар. Речниця відомства заявила, що Голан, маючи освіту інженера-ядерника, не брав участі в процесі експертної оцінки пропозицій від приватних осіб, наукових установ і корпорацій на отримання права використовувати потужності лабораторії для досліджень.

Як грати на біржі завдяки посадовій обізнаності?

Девід Мейєр, старший радник департаменту електроенергетики Міненерго, який працював над проблемами модернізації, розширення та надійності енергетичних мереж, зазначив у своїй декларації низку угод, пов’язаних з акціями енергетичних, сонячних та електрозарядних компаній.

В електронному листі на запит WSJ він повідомив, що ці операції здійснювала його дружина – професійний трейдер, яка ухвалювала інвестиційні рішення на основі «результатів сканування руху цін на акції всіх американських і деяких іноземних компаній».

З 2016 до 2021 року, коли Мейєр уже покинув Міненерго, він повідомив більш ніж про 450 угод з акціями, які, на думку юристів з етики, були пов'язані з його колишньою роботою.

Серед них – 12 угод з акціями SunPower, постачальника технологій для сонячної генерації та енергетичних послуг. Ця компанія отримала $6,65 млн фінансування від Міненерго, зокрема підрозділ пана Мейєра. Він розкрив 44 угоди з акціями та опціонами Blink Charging, постачальника обладнання для зарядки електромобілів.

Цей бізнес є ключовим для діяльності підрозділу пана Мейєра – збільшення використання відновлюваних джерел енергії та електромобілів. Також чиновник повідомив про 11 угод з акціями компанії Pioneer Power Solutions, виробника електрогенерувального обладнання.

У липні 2018 року юристи відділу з питань етики помітили зв'язок SunPower з роботою департаменту, де працював Мейєр, і надіслали йому лист-попередження про виявлені обставини. Чиновник відповів, що того ж року двічі торгував акціями компанії на суму від $15 000 до $50 000.

У коментарі WSJ Мейєр зазначив, що його дружина «скрупульозно утримувалася» від торгівлі акціями електроенергетичних компаній або акціями інших компаній, які були «явно пов'язані з електромережами», але додав: «У деяких випадках не було очевидно, що компанія займалася продукцією або послугами, пов'язаними з електроенергією».

Він запевняє, що не ділився з дружиною інформацією про свою роботу в міністерстві й що «будь-які висновки про те, що угоди були здійснені на основі інсайдерської (непублічної) інформації, є абсолютно неправильними».

Загалом Мейєр задекларував понад 15 000 угод на фондовому ринку, які він здійснив за шість років роботи в Міненерго. Більшість із них не стосувалися акцій, пов'язаних із роботою міністерства.

Правила гри можуть змінитися

Законодавство США забороняє федеральним чиновникам працювати над будь-якими питаннями, у яких вони мають значний приватний інтерес. Але воно залишає за окремими відомствами право вирішувати, чи потрібні додаткові правила для гарантій, що чиновники не використовують власний вплив для особистої вигоди.

Наприклад, Управління із санітарного нагляду за якістю харчових продуктів і медикаментів веде список «суттєво регульованих» компаній, у які чиновникам заборонено інвестувати. Комісія з цінних паперів і бірж забороняє чиновникам володіти акціями будь-якої компанії, діяльність якої вона розслідує, незалежно від того, чи беруть вони особисту участь у справі. Федеральна комісія з регулювання енергетики забороняє своїм працівникам інвестувати в певні компанії, пов'язані із цією індустрією. А от Міністерство енергетики такого правила не має.

Юристи з етики вважають, що ситуація в Міненерго свідчить про необхідність більш суворих правил для чиновників.

«Громадськість і досі ставить під сумнів неупередженість державних службовців у прийнятті рішень і сумнівається, що вони не діють в особистих інтересах. Залишається відкритим питання про те, скільки державних ресурсів ми маємо витрачати на контроль за дотриманням чиновниками законодавства про торгівлю цінними паперами», – підсумувала Донна Нагі, виконавчий заступник декана Школи права ім. Маурера Університету Індіани.

Стежте за актуальними новинами бізнесу та економіки у нашому Telegram-каналі Mind.ua та стрічці Google NEWS