Під ранок Алі Бонго замість очікуваного звернення до нації опублікував у соцмережах незрозуміло комусь адресоване прохання про допомогу. Стривожено трясучи руками, він англійською повідомив про своє перебування під домашнім арештом і закликав «друзів» «підняти шум».
У Габоні французька мова визнана державною, проте Алі Бонго останнім часом намагався дистанціюватися від Парижа й набути сильніших союзників. Торік Габон вступив до Британської Співдружності, а його найбільшим інвестором став Китай.
О п'ятій ранку за місцевим часом в ефірі національного телебачення Gabon 24 виступила група з 12 офіцерів, яка назвала себе Комітетом з переходу та відновлення державних інститутів. Один з них, полковник Ульріх Манфумбі, повідомив французькою, що результати виборів анульовані, кордони Габона закриті, а всі інститути влади розпущені з метою запобігання соціальним заворушенням.
«Вибори не відповідали умовам прозорого, інклюзивного голосування, що заслуговує на довіру, такого, на яке так сподівався народ Габона… Безвідповідальне й непередбачуване управління країною погіршувало соціальну згуртованість і погрожувало завести країну в хаос. Тому ми – Комітет з переходу та відновлення інститутів – від імені народу Габона вирішили захистити мир, поклавши край нинішньому режиму», – цитує France24 зачитане Ульріхом Манфумбі звернення представників служби безпеки, національної та президентської гвардії, армії, поліції.До вечора 30 серпня хунта оголосила про обрання «анонімним голосуванням» нового лідера країни. Обов'язки президента в перехідний період виконуватиме командувач Республіканської гвардії Габона генерал Бріс Оліги Нгема – двоюрідний брат поваленого президента Алі Бонго.
Тисячі людей вийшли на вулиці Лібревіля у середу, 30 серпня, щоб відсвяткувати військовий переворот. У соцмережах поширилися відео, на яких габонці радісно кричать, обіймаються із солдатами і дякують їм за «визволення».
Розчарування режимом Алі Бонго стало вибухонебезпечним багато років тому. Після його непереконливої перемоги на минулих президентських виборах 2016 року в Лібревілі спалахнули вуличні заворушення, у яких загинуло щонайменше чотири особи. А у 2019-му Алі Бонго намагалася повалити група габонських військових, проте тоді путч був пригнічений, і непопулярний лідер утримався при владі.
Габон – член картелю ОПЕК, що виробляє понад 180 000 барелів нафти щодня. На папері у країни відмінні економічні показники: економіка, що росте, профіцит бюджету й високий за африканськими мірками ВВП – $9294 на одиницю населення у 2023 році.
Однак опоненти поваленого президента запевняють, що через кумівство та корупцію доходи від експорту нафти, марганцю, золота й алмазів розподіляються несправедливо, і третина 2,3-мільйонного населення страждає від бідності, безробіття та зростання вартості життя.
Щоб здобути перемогу, уряд Алі Бонго напередодні виборів 26 серпня заборонив іноземним спостерігачам стежити за ходом голосування, зупинив мовлення французьких телеканалів і радіостанцій, відключив громадянам доступ в інтернет, запровадив комендантську годину і влаштував махінацію з бюлетенями. За твердженням кандидата в президенти від об'єднаної опозиції професора економіки Альберта Ондо Осса, який отримав на виборах 30,8% голосів, на багатьох виборчих дільницях видавали бюлетені, у яких не було його імені.
Виступаючи в телеефірі, путчисти повідомили, що повалений президент Алі Бонго перебуває «під домашнім арештом в оточенні сім'ї та лікарів».
Також були взяті під варту його старший син Ноуреддін Бонго, голова адміністрації Хіслайн Нгоулоу, заступник, два радники та два керівники правлячої Габонської демократичної партії. Їх звинувачують у держзраді, розкраданні скарбниці, корупції та фальсифікації виборів.
На підтвердження цих звинувачень військові опублікували відео баулів і валіз, набитих банкнотами: швейцарськими франками, доларами та євро. Вони були знайдені під час обшуку в будинку помічника Ноуреддіна Бонго.
Повалення Алі Бонго викликало негайне та майже загальне міжнародне засудження. Але на відміну від путчу в Нігері, що відбувся місяць тому, Габону сусідні країни не загрожують вторгненням і ніхто навіть не натякає на застосування сили.
Офіційний представник уряду Франції Олів'є Веран підтвердив позицію Парижа про «необхідність визнання результатів виборів», держсекретар США Джон Кірбі висловив «глибоке занепокоєння», а офіційний представник МЗС Китаю Ван Веньбінь закликав сторони конфлікту в Габоні врахувати інтереси народу і «вирішити протиріччя, що виникли, за допомогою консультацій».
Найбільш жорстко висловився президент найбільшої африканської країни Нігерії Бола Тінубу. Він повідомив, що бачить у Габоні «заразу автократії», яка розповсюджується континентом, і разом з іншими лідерами Африканського Союзу продумує, як на неї реагувати.
Експерти сходяться на думці, що путч у Габоні був натхненний безкарними військовими переворотами в інших колишніх французьких колоніях: Чаді, Судані, Гвінеї, Буркіна-Фасо, Малі та Нігері. У жодній із цих країн ніхто не спробував вибити владу з рук путчистів. Ще один успішний переворот у Габоні може поширити «епідемію путчів» далі на сусідній Камерун, лідер якого Поль Бійя сидить у президентському кріслі сорок років, маніпулюючи виборами та жорстоко придушуючи опозицію.