В Україні на повну триває підготовка проєкту Державного бюджету на 2024 рік. Один із елементів цього процесу – формування бюджетних запитів. Такий запит готують головні розпорядники бюджетних коштів – міністерства, секретаріат Кабінету Міністрів, Національна академія наук тощо. Розпорядники вказують обсяг грошових ресурсів, необхідних для їхньої діяльності на новий бюджетний період, та передають свої побажання Міністерству фінансів.
По суті бюджетні запити є фундаментом для проєкту держбюджету. Тому Мінфін збирає їх на початковому етапі бюджетного процесу, попередньо розіславши розпорядникам спеціальний лист. У ньому міститься загальна оцінка економічної ситуації в країні, основні бюджетні завдання на три роки та ключові макропоказники, що ляжуть в основу головного кошторису наступного року.
У розпорядженні Mind опинився такий лист про підготовку бюджетних запитів на 2024-2026 роки. Окрім макропоказників, він містить рекомендації, які надав Мінфін розпорядникам бюджетних коштів, – як краще спланувати та оптимізувати свої витрати. Наводимо основні відомості та начерки з документа.
Як воєнний стан впливає на підготовку держбюджету? Мінфін у своєму листі нагадує, що бюджетний процес в Україні, як і раніше, проходить в умовах воєнного стану, що накладає певні обмеження та висуває специфічні вимоги.
«Виклики, які стоять перед Україною у воєнний час, вимагають від учасників бюджетного процесу надзвичайно виваженого та продуманого підходу до визначення напрямків, на які витрачатимуться бюджетні ресурси», – сказано у листі міністерства.
Головні розпорядники бюджетних коштів при плануванні своїх витрат мають керуватися цілями, спрямованими на відновлення України та її економічний розвиток. Водночас Мінфін вказує на те, що ключові стратегічні документи, що мають визначати розвиток країни в наступні роки, відсутні.
Зокрема, йдеться про Національну економічну стратегію на період до 2023 року, яка після 24 лютого 2022 року втратила чинність. Але Концепцію післявоєнної моделі України, яку прем'єр-міністр Денис Шмигаль доручив розробити ще у березні 2023 року, досі не затверджено.
Тому Мінфін радить розпорядникам бюджетних коштів при формуванні запитів спиратися на такі орієнтири (список документів не є вичерпним):
На яких засадах буде побудовано держбюджет-2024? Основні пріоритети бюджетної політики на 2024 рік сформульовані у рамках п'яти основних пунктів.
1. Філософія перемоги:
2. Глобальна українська безпека:
3. Політика героїв:
4. Політика справедливості:
5. Трансформація за 10 років:
Які макропоказники ляжуть в основу держбюджету-2024? Лист Мінфіну містить прогноз щодо низки економічних показників на 2024-2026 роки. Виділимо деякі індикатори:
Дані Мінфіну
Мінімальна зарплата в Україні з 1 січня 2024 року має зрости до 7100 грн, з 1 липня 2024 року – до 8000 грн (2023 року «мінімалка» складає 6700 грн).
Прожитковий мінімум у 2024 році в розрахунку на одну особу складе 2920 грн (2023 року його зафіксовано на рівні 2589 грн).
Мінфін також нагадує, що в рамках домовленостей із міжнародними партнерами передбачено поступове зниження дефіциту держбюджету. З 27% ВВП, запланованих на 2023 рік, бюджетний дефіцит скоротиться до 20,8% ВВП у 2024 році, до 11,4% ВВП у 2025 році та до 7% ВВП у 2026 році.
Що мають врахувати розпорядники бюджетних коштів під час планування витрат? Міністерство фінансів дало рекомендації, на що слід зважати під час підготовки бюджетних запитів. Зокрема:
Крім того, головним розпорядникам бюджетних коштів заборонено без вагомих причин і без погодження з Мінфіном змінювати обсяг видатків. Насамперед, це витрати, пов'язані з функціонуванням органів державної влади, на оплату праці – у тому числі.
Також Мінфін наголосив на тому, що головні розпорядники бюджетних коштів зобов'язані підвищити якість планування бюджетних програм та визначити такі цільові показники, щоб згодом була можливість оцінити ефективність реалізації цих програм.
Якою може бути модель держбюджету-2024? Відповідно до вимог бюджетного процесу, проєкт держбюджету має бути внесений до парламенту до 15 вересня. Проте вже зараз можна загалом уявити, яким буде головний фінансовий документ України на 2024 рік.
Слід зазначити, що загальний економічний тренд, окреслений Мінфіном на три роки, може бути сигналом до того, що 2024 року війну таки буде завершено. А вже у 2025-2026 роках розпочнеться реальне економічне зростання. Це корелює з прогнозами, які прописані в Меморандумі з МВФ.
Нагадаємо, базовий макросценарій Фонду передбачає, що активні бойові дії припиняться у середині 2024 року. При цьому МВФ трохи консервативніший. Він очікує, що ВВП України у 2024 році зросте на 3,2%, а дефіцит держбюджету буде понад 21% ВВП. Зростання прискориться лише з 2025 року, а бюджетний дефіцит радикально скоротиться у 2026 році.
Загалом оцінки і Мінфіну, і МВФ говорять про те, що 2024 рік може стати своєрідною межею для української економіки, після якої вона перейде у фазу оздоровлення та відновлення.