До початку нового опалювального сезону залишилося два місяці. Наскільки газова галузь готова до його проходження, напередодні обговорювали учасники засідання парламентського комітету з питань енергетики – народні депутати, чиновники, представники державного та приватного бізнесу.
Під час заходу, зокрема, було зазначено, що «Оператор ПСГ України» виконав заплановані підготовчі роботи на 89%, а газорозподільчі підприємства, які безпосередньо доставляють блакитне паливо кінцевим споживачам, готові до зими на 79%.
«Ми фактично наблизилися до ситуації, коли в газовому секторі вже немає олігархів», – заявив народний депутат Андрій Герус, очільник комітету ВР з ПЕК, коли учасники дискусії торкнулися питання впливу окремих осіб на енергетичну безпеку.
Свою роль в деолігархізації газової галузі зіграла не лише велика війна, що докорінно змінила ситуацію в економіці, але й нові правила ринку, які відкрили нові можливості для міжнародних трейдерів користуватися послугами українських підземних газових сховищ. В уряді розраховують, що співпраця з іноземцями також допоможе захистити вітчизняні газопроводи від ворожих атак під час зими.
Які для цього є підстави? Наскільки серйозними є ризики експропріації приватного газу з українських ПСГ? Чому вітчизняним видобувним компаніям не варто сподіватись на скасування заборони на експорт газу до завершення війни? Ці питання були в центрі дискусії учасників засідання парламентського комітету з ПЕК. Mind зібрав найцікавіші цитати учасників заходу.
Gas United. Авторський Telegram-канал Світлани Долінчук:
– Станом на 5 вересня в ПСГ знаходиться 13,767 млрд куб м газу, з яких 2,304 млрд – ресурс резидентів, 1,747 млрд – нерезидентів. Обʼєм закачки газу – 62,2 млн куб м на добу. Транзит російського газу – на рівні 42 млн куб м газу на добу.
Вітчизняний видобуток – 52,6 млн куб м газу на добу. На початку активної фази бойових дій цей показник був на рівні 49,5 млн куб м газу. Тобто зараз видобуток зріс фактично на 3 млн куб м.
Запланований сукупний обʼєм запасів газу на початок опалювального сезону 1 листопада – 14,7 млрд куб м. Такий обсяг потрібен для підтримки тиску в ГТС та її здатності якісно працювати, подавати газ споживачам.
– Ми розуміємо, що в цьому році споживання газу зросло як населенням, так і промисловістю. Тому просто порівнювати показники з минулим роком недоцільно. В 2023-му маємо більшу економічну активність в країні, і це добре.
Має бути не привід для оптимізму, а норма, що в нас газу в сховищах зараз більше, ніж минулого року.
– Проблеми з тиском в ГТС виникнуть до лютого-березня. І не факт, що до цього часу нерезиденти будуть тримати газ в наших ПСГ.
– Сьогодні темпи закачки газу в ПСГ краще, ніж минулого року. Станом на 4 вересня в 2022 році ми мали 13,3 млрд куб м газу, сьогодні – 14,4 млрд. Норма 14,7 млрд куб м на початок опалювального сезону буде створена з випередженням графіку.
Через проведення ремонтних робіт в енергосистемі та використання газу для виробництва електроенергії споживання газу в 2023 році більше, ніж минулого року, на 51%.
– Нафтогаз не планує імпортувати газ. Відзвітуємо 1 листопада про запаси в сховищах: їх там буде набагато більше, ніж заплановані 14,7 млрд куб м. Тоді ж відкриємо, наскільки це можливо з урахуванням обмежень комерційної таємниці, скільки зберігається ресурсу резидентів та нерезидентів.
– Нерезидентам дякуємо за довіру до українських ПСГ. У перспективі на зберіганні газу ми зможемо заробити більше, ніж на якихось спекулятивних рішеннях. Газ міжнародних трейдерів – недоторканий.
– Ніхто не збирається в Україні експроприйовувати газ європейських трейдерів, і це головний сигнал міжнародній спільноті. Це навіть не обговорюється.
– На сьогодні підстави відміняти рішення про заборону експорту газу українського видобутку відсутні. Це зумовлене, передусім, необхідністю пройти якісно опалювальний сезон, забезпечити роботу ГТС, а саме – тиск в трубі, щоб надавати послуги трейдерам в режимах short haul, «митний склад».
– Наступної весни з великою ймовірністю заборону на експорт газу не буде скасовано.
– Для захисту інфраструктури побудовані засоби фортифікації – бетонні блоки, сконструйовані комплексні споруди.
Маємо вже приклади бомбардувань дронами інфраструктури газовидобутку, в першу чергу установок комплексної підготовки газу (УКПГ), звідки він подається в газотранспортну систему. Окремі обʼєкти вже вдалася відновити, якісь ще відновлюються.
Усіма системними учасниками ринку – «Укртрансгаз», «Оператор ГТС України», газорозподільчі компанії та «Украгзвидобування» – виконуються закриті заходи підготовки до опалювального сезону. А саме: відпрацьовано окремі режими роботи ГТС, взаємодія між компаніями на випадок кризових ситуацій, розглянуто варіанти фізичного перенаправлення потоків природного газу по трьом основним ниткам ГТС, розглянуто варіанти аверсного-реверсного режиму ГТС через окремі компресорні станції.
– Нарешті, між «Оператором ГТС» та компанією «Укргазвидобування» підписано договір про компринування газу. Це дає змогу ефективно використовувати ГТС: зменшити тиск в трубі та витрати технічного газу для експлуатації агрегатів, збільшити видобуток, оптимізувати потоки газу в системі, враховуючі потреби споживачів в різних регіонах країни.
Договір чекав понад два роки. На жаль, попередній менеджмент ОГТСУ не зміг дійти згоди, щоб його підписати.
– Було здійснено спільні навчання за участю «Оператора ГТС», «Укртрансгазу» і Energy Community, які довели стійкість української ГТС. Це важливий крок, який підтвердив, що наша ГТС є реальним елементом європейської газотранспортної системи.
Це означає, що доки в ГТС України зберігаються європейські молекули газу, то атака на неї по факту є атакою на європейську ГТС, бо вони є невідʼємними, взаємопов’язаними частинами. Неможливо в ГТС розрізнити ресурс резидента і нерезидента. Тож коли агресор атакує інфраструктуру, то він атакує всіх її учасників. Цей важливий тезис – елемент нашого публічного захисту.
– Як для воєнного стану, то всі необхідні ресурси для підготовки до опалювального сезону наповнюються жваво, попри споживчі борги на ринку.
– Ключова проблема – формування дебіторської заборгованості на газовому ринку перед постачальником за ресурс, який йде на ПСО від споживачів. Рівень сплати населенням – 91%, а підприємств ТКЕ – лише 48%.
– Закликаю всіх сплачувати за житлово-комунальні послуги. Боржники створюють додаткові проблеми при підготовці до опалювального сезону. По оплаті послуг маємо спостереження щодо певних зловживань людьми, які не є бідними, але є хитрими. І цю проблему треба вирішувати.