15 вересня сплив термін обмежень, накладених Єврокомісією на постачання чотирьох українських сільгоспкультур – пшениці, кукурудзи, соняшника та ріпаку до Польщі, Угорщини, Словаччини, Болгарії та Румунії. Сплив – і одразу ж поновився в частині Угорщини, Словаччини та Польщі, причому остання продовжила ембарго з формулюванням «принаймні до узгодження всіх питань у сфері сільського господарства між ЄС та Україною» у контексті вступу останньої до Євросоюзу.
Пролонгаці обмежень не стала сюрпризом – радше дивно, що з п'яти країн, де вони діяли, дві – Румунія та Болгарія – не підтримали рішення колег по східноєвропейському блоку. Ймовірно, це тимчасово: сьогодні, 18 вересня, болгарські фермери планують організувати блокаду доріг по всій країні, включаючи прикордонні переходи, у зв’язку з рішенням влади не продовжувати заборону на імпорт сільськогосподарських товарів з України. Болгарський прем'єр-міністр Микола Денков уже порівняв фермерів із «терористами». У Румунії аграрії також не в захваті від лібералізації торгівлі з Україною: румунські фермери звернулися до уряду з проханням в односторонньому порядку заборонити імпорт українського збіжжя та інших продовольчих товарів після того, як Єврокомісія ухвалила рішення щодо зняття обмежень.
«Якщо така країна, як Польща, яка рішуче і всебічно підтримує Україну проти російської агресії, ухвалила таке одностороннє рішення після закінчення терміну, встановленого на 15 вересня. І ми не розуміємо, чому Румунія має виявляти стриманість, аніж зробити те саме», – йдеться у заяві місцевої асоціації фермерів.
При цьому Чорне море залишається фактично закритим для експорту українського зерна, попри ситуативний успіх виходу двох суден з акваторії, всупереч військовій загрозі з боку рф. Як повідомила Адміністрація морських портів України, кораблі Aroyat та Resilient Africa стали в порту Чорноморськ під завантаження майже 20 000 тонн пшениці. Їхнє проходження до українських портів відбулося вздовж узбережжя Туреччини, Болгарії та Румунії в межах їхніх територіальних вод.
Mind розбирався: якими є шанси розвантажити внутрішній ринок, куди продовжує прибувати непоганий урожай.
Які перспективи врожаю в Україні? Поточний прогноз зі збирання зернових та олійних становить 76,8 млн тонн, що на 3 млн тонн більше, ніж торік, хоча засіяні площі менше.
За даними на 10 вересня, аграрії всіх областей України намолотили 33,7 млн тонн нового врожаю. Зернових культур зібрано 29,3 млн тонн.
Зокрема:
Урожай олійних культур становить 4353 тонни, з яких:
Потреба внутрішнього ринку з урахуванням тимчасової окупації та відтоку населення за кордон не перевищує 30-35 млн тонн.
Серпень та вересень – традиційний період пікової пропозиції зернових на внутрішньому ринку. І в звичайних умовах – це час найактивнішого їхнього експорту. Але не цьогоріч .
Скільки вже експортовано? Станом на 1 вересня Україна у поточному маркетинговому сезоні експортувала 5 млн тонн зернових та зернобобових культур. Зокрема, 1,9 млн тонн пшениці, 480 000 тонн ячменю, 600 тонн жита, 2 млн тонн кукурудзи.
Що змінилося після 15 вересня? Певною мірою ситуація погіршилася, оскільки Польща на невизначений термін продовжила обмеження. А також – розширила перелік номенклатур, що потрапляють під його дію, включивши до нього висівки та деякі продукти маслопереробки. Угорщина також посилила ембарго – ухвалене рішення про продовження заборони на імпорт стосується 24 видів аграрної продукції з України. Згідно з постановою уряду, заборонено імпорт м'яса великої рогатої худоби, свиней, овець та кіз, а також курячого м'яса, пшениці, жита, ячменю, кукурудзи та продуктів із них. Під заборону потрапили також овочі, цукор та вино.
Транзит формально не обмежений.
Окрім цього, згідно з пресрелізом Єврокомісії, уряд України зобов'язався вжити заходів, спрямованих на запобігання стрибкам обсягів зерна, яке постачається до країн ЄС. Відповідні механізми мають бути представлені до 18 вересня – за неофіційною інформацією, може йтися про ліцензування експорту.
Скільки втрачає Україна від обмежень на постачання до країн ЄС? Національний банк України прогнозує скорочення валютного виторгу аграріїв до кінця 2023 року приблизно на $600 млн через запровадження країнами Східної Європи заборони на імпорт продовольства.
Тоді у якій формі можливий експорт? Через Констанцу – один із найбільших чорноморських портів та ключовий логістичний центр для українського агроекспорту. Звідси вже щомісяця транспортують понад 1 млн тонн зерна з дунайських портів України, яке прямує далі світом. Ці обсяги планується збільшити вдвічі завдяки організації додаткових рейдових перевалок у порту Констанца та максимально ефективній роботі каналу Суліна – без тривалого очікування на проходження суден. Україна за перші вісім місяців поточного року відвантажила через Констанцу 9,2 млн тонн збіжжя, а загалом за 2022 рік – 8,6 млн тонн.
Також наша країна розпочала експорт зерна через хорватські порти.
Якими є перспективи поновлення експорту морем з Одеси? Насамперед через європейські обмеження значимість морського шляху ще більше зросла. Чорноморській зерновій ініціативі, завдяки якій Україна експортувала близько 34 млн тонн зерна, і раніше не було альтернативи. Тепер це стало ще очевидніше. На жаль, це розуміють і в росії, намагаючись виторгувати послаблення санкцій за допомогою «зернового шантажу».
Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерріш цього тижня збирається зустрітися з президентом України Володимиром Зеленським, президентом Туреччини Реджепом Тайїпом Ердоганом та міністром закордонних справ рф сєргєєм лавровим для обговорення поновлення зернової угоди.
Генсек уточнив, що зустрічі будуть окремими. Вочевидь вони відбудуться під час візиту лідерів на Генеральну Асамблею ООН.