Чому саме зараз спалахнув черговий конфлікт у Нагірному Карабаху і кому це вигідно
Експерти пояснили, у чиїх інтересах відбувається знищення вірменського анклаву
У вівторок, 19 вересня, Азербайджан оголосив «антитерористичну операцію локального характеру» і почав завдавати артилерійські та авіаудари по Нагірному Карабаху, маючи намір повністю підкорити цю населену вірменами невизнану республіку. Ситуація сколихнула дві хвилі протестів у Єревані – антиросійську та «проросійську», учасники якої звинувачують у «зраді» вірменський уряд Миколи Пашиняна і вимагають його відставки. Водночас, сьогодні, 20 вересня, було оголошено двостороннє припинення вогню з 13:00.
Mind зібрав думки про причини нової карабахської війни та її бенефіціарів.
Чому бої у Нагірному Карабаху спалахнули саме зараз?
Азербайджан почав бомбити вірменський анклав під час перебування американських військових на території Вірменії одразу після того, як дипломати США на чолі з держсекретарем Ентоні Блінкеном умовили Баку розблокувати Лачинський коридор. Цю єдину дорогу, що з'єднує Вірменію з Нагірним Карабахом, Азербайджан кілька місяців перекривав під приводом «запобігання незаконному перевезенню живої сили, зброї та мін».
Бойові дії спровокував кремль, невдоволений зближенням Вірменії із США. Таку думку висловив експерт вашингтонського Фонду близькосхідної істини Джозеф Епштейн, на думку якого наступним кроком рф може стати роздача російських паспортів мешканцям вірменського анклаву.
«Таймлайн операції було добре продумано: обстріл розпочався через день після відкриття двох гуманітарних маршрутів, які ведуть до анклаву з Вірменії та Азербайджану. Населення Нагірного Карабаху, як стверджували його проросійські лідери, «вмирало з голоду як євреї у гетто» – це порівняння обурювало рабинів у Євросоюзі та сильно псувало імідж Баку. Відкриття доріг – одну з яких блокували вірмени – розв'язало цю проблему. Тому потрібно створити нову», – цитує Джозефа Епштейна ізраїльське видання I24news.
росія після 44-денної карабахської війни 2020 року виступає гарантом безпеки в Нагірному Карабаху і розміщує там близько 1600 своїх так званих «миротворців». Увімкнувши «зелене світло» Азербайджану, москва ризикує втратити довіру вірмен. Але, як вважають вашингтонські аналітики, росія вірить у те, що Вірменії більше нема до кого звернутися, і вона згодом повернеться до орбіти кремля.
Хоча ЄС та США зацікавлені збільшити свою присутність у Закавказзі для створення противаги росії, цьому заважають географічні реалії – єдиний надійний шлях до Вірменії проходить через Туреччину, президент якої Реджеп Ердоган виступає головним військовим союзником Азербайджану.
Американський Центр аналізу європейської політики (CEPA) пояснює те, що відбувається, «простим і жорстоким користолюбством» росії, для якої Азербайджан став важливішим союзником, ніж Вірменія.
«росія зараз сильно залежить від коридору Північ – Південь, який частково проходить через Азербайджан до Ірану та Перської Затоки. Баку зі свого боку чудово усвідомлює свою військову перевагу і залежність Заходу. Азербайджан нарощує енергетичні зв'язки з Євросоюзом, який прагне замінити російські санкційні постачання. Через це Брюссель не наважується відкрито критикувати Баку», – пояснює CEPA.
Чому Нікола Пашиняна звинувачують у тому, що трапилося?
За твердженням азербайджанських дипломатів, Нагірний Карабах захищають 10 тисяч нелегальних військовослужбовців Вірменії. Єреван це категорично заперечує. Міністерство оборони Вірменії відреагувало на ескалацію 19 вересня повідомленням про те, що в неї «немає військ у Карабаху», а прем'єр-міністр республіки Нікол Пашинян заявив, що захищати анклав у військовий спосіб він не збирається.
За словами Нікола Пашиняна, Азербайджан розпочав «антитерористичну операцію» у Нагірному Карабаху з метою залучення Вірменії до воєнних дій. Єреван повідомив про рішення не піддаватися на цю провокацію, що шокувало багатьох вірмен.
«У Вірменії люди справді вважають, що росія їх покинула. І водночас, що трохи дивно, вони ображені не Захід, який не бажає їм допомогти… Більшість громадян Вірменії вважають Карабах частиною «Великої Вірменії», і нездатність Пашиняна надати анклаву допомогу – його пряма відмова послати туди війська – неодмінно призведе до його усунення від влади та припинення його прозахідної політики», – прогнозує Джозеф Епштейн.
Вчора й сьогодні демонстранти біля будівель уряду в Єревані вимагали допомоги, зокрема, від росії. Однак російське мзс стверджує, що в нього «пов'язані руки» через те, що уряд Нікола Пашиняна визнав право Азербайджану на Нагірний Карабах.
На початку вересня 2023 року Нікол Пашинян публічно назвав «стратегічною помилкою» залежність від рф у сфері безпеки й анонсував спільні військові навчання Вірменії та США.
У перелік завданих росії образ прокремлівські ЗМІ додають вересневий візит дружини Нікола Пашиняна до Києва, передачу гуманітарної допомоги Україні, видворення з Вірменії російських журналістів і завдання особистої образи президенту рф владіміру путіну запуском процесу ратифікації Римського статуту, який означає приєднання до Міжнародного кримінального суду в Гаазі та необхідність заарештувати владіміра путіна, якщо той з'явиться на вірменській території.
«Зараз вірмени бачать руку кремля у подіях, що відбуваються, – пише експерт американського інституту підприємництва Майкл Рубін. – Російський цинізм під час і після Карабахської війни 2020 року та невиконання гарантій безпеки вбило ще один клин між Єреваном і Москвою. Серця вірменів завжди були із Заходом. А тепер і їхні уми. Азербайджан та Туреччина тим часом дрейфують усе далі від Заходу, оскільки лідери цих країн шукають зиску від путіна».
Захист прозахідних устремлінь Вірменії, на переконання Майкла Рубіна, має стати стратегічним пріоритетом США. За його словами, Вашингтон «проспав» подібні поворотні моменти Вірменії в 1920, 1999 і 2020 роках, внаслідок чого країну, яка бажала партнерства із Заходом, проросійські сили перетворювали на служницю Москви. Американський уряд Джо Байдена не повинен повторити ту саму помилку вчетверте.