Посольство США в Україні оприлюднило на своєму офіційному сайті список реформ, які слід провести українській владі. Ці реформи потрібні для того, щоб наша країна змогла й надалі розраховувати на допомогу та підтримку міжнародних партнерів.
У тексті повідомлення сказано, що список був наданий Штатами як основа для консультацій з урядом України та ключовими партнерами в рамках підтримки країни та її зусиль щодо інтеграції в Євросоюз.
Посилаючись на слова президента США Джо Байдена, посольство уточнює, що серед пріоритетів – підтримка реформ, які сприятимуть боротьбі з корупцією, що створить середовище для комфортної роботи бізнесу, для припливу американських та європейських інвестицій.
Що являє собою перелік реформ? Посольство США, крім рамкової заяви, не надало детальної інформації, про які саме реформи йдеться. Проте видання «Українська правда» оприлюднило список реформ із докладним розшифруванням побажань, які висловила американська сторона.
Варто зауважити, що повний текст листа з'явився у ЗМІ ще до того, як озвучило свою позицію посольство. Тому можна дійти висновку, що цей перелік реформ є хоч і попереднім, але відповідає дійсності.
Список налічує 25 пунктів. Кожен із них є конкретними рекомендаціями щодо того, яких заходів потрібно вжити Україні, щоб досягти позитивних змін у тій чи іншій сфері.
За строками виконання перелік можна поділити на:
Які антикорупційні реформи має провести Україна. Антикорупційні реформи входять до нагальних заходів, які Україні необхідно реалізувати протягом півроку.
США вимагають навести лад у наглядових радах держпідприємств. Якщо більш докладно, то кроки мають бути такими: ухвалення у другому читанні законопроєкту №5593-д про корпоративне управління у держпідприємствах; введення до наглядової ради «Укрнафти» та «Укренерго» додаткового сьомого члена; завершення корпоратизації «Енергоатому»; передача оператора ГТС Міністерству енергетики; формування наглядової ради для новоствореної держкорпорації «Українська оборонна промисловість» (колишній «Укроборонпром»).
Наполягають Штати й на ухваленні закону про Спеціалізовану антикорупційну прокуратуру (вдосконаленні процедур відбору керівників та ключових осіб САП, створенні механізму підзвітності керівництва прокуратури, зокрема на зовнішнього аудиту тощо).
Крім того, США натякають, що непогано було б підвищити ефективність роботи Національного антикорупційного бюро (НАБУ). Збільшити кількість слідчих як мінімум на 300 осіб, посилити криміналістичну здатність НАБУ відповідно до міжнародних стандартів і гарантій, сформувати громадську спостережну раду, надати бюро право на прослуховування.
Реформи мають торкнутися і Національного агентства з питань протидії корупції (НАЗК), Вищого антикорупційного суду (ВАКС), Вищої ради правосуддя (ВСП) та Верховного суду (ЗС). Питання переважно є до процесу відбору керівників відповідних відомств і суддів, а також до їхньої незалежності та підзвітності. Зокрема, Штати вимагають створити Вищий адміністративний суд, який буде укомплектований перевіреними належним чином суддями, провести перевірку чинних суддів Верховного Суду у зв'язку з резонансними корупційними справами та переобрати за необхідності нових суддів.
До не термінових, але все одно пріоритетних реформ Сполучені Штати включили внесення змін до закону про Агентство з пошуку та менеджменту активів (АРМА) для того, щоб забезпечити відкритий, конкурентний відбір керівництва з обов'язковою перевіркою репутації кандидатів; перезапуск відбору та кваліфікаційної оцінки суддів у рамках Вищої кваліфікаційної комісії суддів (ВККС); перезавантаження Конституційного суду (КС) за участю Консультативної групи експертів, представників Венеціанської комісії, ЄС і США.
Які мають бути реформи в економічній сфері? США звернули увагу, що в Україні є проблеми не лише з корупцією. Декілька пунктів присвячено реформуванню відомств, які відповідають за економічну та фіскальну політику.
Зокрема, Штати рекомендують посилити Рахункову палату та Державну аудиторську службу. Для цього необхідно внести зміни до законодавства, які сприятимуть підвищенню ефективності цих двох інституцій під час повоєнного відновлення України.
Ще США дуже радять українській владі нарешті запустити процес реорганізації Бюро економічної безпеки (БЕБ); розробити та забезпечити реалізацію комплексної стратегії реформування Державної митної служби, зокрема погодити нормативно-правову базу із законодавством ЄС (зокрема, криміналізацію контрабанди), спростити та оцифрувати митні правила, запровадити антикорупційні інструменти.
Окремий пункт стосується ринків енергоносіїв. Україна має розробити та впровадити план дій, спрямований на лібералізацію тарифів на газ і електроенергію, розробити схеми цільової підтримки для вразливих споживачів у контексті реформування системи субсидій на електроенергію, вжити заходів для подальшої лібералізації цін на газ і електроенергію, підготуватися до розвитку «зеленої» енергетики й інтеграції енергосистеми між Україною та ЄС.
США наполягають на тому, щоб обов'язково й терміново було імплементовано регламент REMIT. Це порядок, який регулює оптову торгівлю енергетичними продуктами, забезпечує прозорість оптового ринку електричної енергії.
Ключові завдання: реформувати процеси та процедури озброєння та державних закупівель відповідно до стандартів НАТО з прозорості, підзвітності та ефективності; ухвалити поправки до закону про національну безпеку для посилення цивільного контролю та моніторингу збройних сил, модернізації системи командування; трансформувати системи оборонного планування та управління ресурсами з метою підвищення протидії корупції; реорганізувати процеси та процедури закупівлі озброєння.
Крім цього, мають бути реформовані Служба безпеки України (СБУ) та Національна поліція. У СБУ залишаться лише ті повноваження, які пов'язані з контррозвідкою, антишпигунською діяльністю, кібербезпекою та боротьбою з тероризмом. А особи, які претендують на посади у СБУ, мають проходити професійну та етичну атестацію.
У Нацполіції необхідно посилити кадровий відбір, запровадити дієву систему кар'єрного зростання. До того ж підрозділи генеральної інспекції будуть виведені з-під контролю обласного управління, а юрисдикція патрульної поліції – розширена на райони та замінить дільничні підрозділи.
Якими є перспективи впровадження реформ? За оцінками Кільського інституту світової економіки (Kiel Institute for the World Economy, IfW Kiel), США з 24 лютого 2022 до 31 липня 2023 года надали Україні фінансування та військову допомогу на суму майже 66 млрд євро. Більше виділив лише Євросоюз – приблизно 77 млрд євро. Також не варто забувати про те, що штаб-квартира головного кредитора України в особі МВФ розташовується у Штатах.
Тому багато пунктів у згаданому переліку реформ перетинаються з домовленостями, прописаними в Меморандумі між Україною та МВФ, і є частиною зобов'язань України перед ЄС щодо програми макрофінансової допомоги, яку Європарламент затвердив у листопаді 2022 року. Зокрема, це такі реформи, як перезавантаження наглядових рад держпідприємств, проведення конкурсу з відбору керівництва САП, перезапуск Вищої ради правосуддя, реформа КС і боротьба з корупцією на митниці.
Загалом претензії до проблеми корупції в Україні з боку міжнародних партнерів – це давня історія. Наприклад, далекого 2014 року, коли МВФ схвалив черговий кредит Україні, проведення судової реформи й очищення судової гілки від корупції були серед основних вимог фонду.
І для того, щоб домовитися про фінансування чи інший вид підтримки, українська влада щоразу обіцяє «дати хабарництву бій». Але виходить наразі не дуже: на початок 2023 року в рейтингу сприйняття корупції Україна посідала 116-те місце зі 180.
І навіть готові до голосування законодавчі норми часто зависають у Верховній Раді. Наприклад, законопроєкт №5593-д про приведення діяльності держпідприємств до стандартів ОЕСР було прийнято у першому читанні ще 2021 року. З того часу руху по ньому немає. Законопроєкт №8071 про повернення обов'язкового електронного декларування та розкриття фінансового стану публічних осіб, який США внесли до переліку невідкладних заходів, було зовсім знято з розгляду у парламенті.
Щось схоже відбувається з перезавантаженням митниці. У лютому Кабінет Міністрів звільнив майже все керівництво митної служби. У квітні Верховна Рада ухвалила у першому читанні законопроєкт №6490-д, норми якого визначають процедуру конкурсного відбору керівництва ГТС, передбачають щорічний аудит ефективності роботи митниці та запроваджують обов'язкову переатестацію всіх співробітників служби. Але до другого читання законопроєкт досі не «дістався».
З реформуванням Міноборони проблем не менше. Повний перехід на стандарти НАТО протягом трьох років анонсував ще у 2015 році Степан Полторак, який на той момент очолював відомство. Але процес загальмувався і не був завершений. Уже з початком активних бойових дій 2022 року запровадження стандартів альянсу прискорилося. Але партнери, які витрачають на допомогу України десятки мільярдів, відверто незадоволені роботою міністерства. Навіть внутрішній аудит, який влітку проводила Держаудитслужба, зафіксував велику кількість порушень.
Що буде в результаті? Посилання, яке озвучили США, може стати своєрідним каталізатором реформ. Адже наймасштабніша військова допомога надходить саме зі Штатів. Її сума перевищує $42 млрд. На початку вересня Байден повідомив, що він схвалив передачу нової порції озброєння для України.
І, якщо кілька років тому, у мирний час, ще можна було під різними приводами відтягувати реформи, зараз, коли ситуація на полі бою залежить від західної зброї, українська влада просто не може собі дозволити сваритися з головними стратегічними партнерами.
Адже якщо вичерпається військова допомога, то й з фінансуванням виникнуть проблеми. А без кредитів і грантів з-за кордону держбюджет України просто розсиплеться.