6 жовтня Mind опублікував текст, присвячений підготовці до голосування в цілому законопроєкту про перенаправлення «військового» ПДФО. Сьогодні, 8 листопада, документ було остаточно проголосовано. Відповідно, з'явилося більше деталей, куди саме буде перерозподілено цей податок.
Отже, ключові норми законопроєкту №10037 :
Оскільки цей проєкт закону важливий для вітчизняної економіки, а також викликав неабиякий резонанс під час своєї підготовки, Mind пропонує своїм читачам згадати, про що саме ми писали п'ять тижнів тому.
Комітет Верховної Ради з питань бюджету 5 жовтня схвалив до голосування у другому читанні законопроєкт №10037. Він передбачає перерозподіл до спеціального фонду держбюджету сум податку на доходи фізосіб із зарплат військовослужбовців («військовий ПДФО»), який надходить до місцевих бюджетів. Також до загального фонду держбюджету повністю перераховуватимуться акцизи та інші платежі, які раніше потрапляли до дорожнього фонду.
«Після трьох годин дискусій бюджетний комітет таки схвалив до другого читання законопроєкт №10037 щодо «військового ПДФО» та акцизу», – написав у себе в телеграм депутат від партії «Голос» і перший заступник голови Комітету ВР з питань фінансів, податкової та митної політики Ярослав Железняк.
До сесійної зали документ наразі не потрапив, оскільки парламент понад 10 годин обговорював поправки до «спорідненого» законопроєкту №10038 про збільшення видатків на армію у 2023 році більш ніж на 300 млрд грн. Депутати встигли розглянути 988 поправок із 1000 та закрили засідання.
Але законопроєкт №10037 із великою імовірністю буде ухвалено. Голова Комітету ВР з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев вважає, що вибір безальтернативний, і він є виключно на користь передачі ПДФО до спецфонду держбюджету.
Що хочуть зробити депутати з ПДФО? Законопроєкт №10037 ініціював Кабінет Міністрів. Уряд зареєстрував документ у Верховній Раді 12 вересня, а 20 вересня парламент прийняв його у першому читанні.
Сам собою законопроєкт максимально лаконічний і вміщується на двох сторінках. Він вносить зміни до Бюджетного кодексу та передбачає, що:
На які цілі підуть кошти з місцевих бюджетів? Як пояснив прем'єр-міністр Денис Шмигаль, головне завдання – допомогти українському ВПК наростити виробництво власних дронів, озброєння та боєприпасів. За словами прем'єра, у місцевих бюджетів з'явилася неабияка кількість грошей, які можна і потрібно спрямувати на оборонні потреби.
«За час повномасштабного вторгнення доходи місцевих бюджетів від військового ПДФО збільшилися у вісім разів. За 2023 рік прогнозована сума перевищить 96 млрд грн. Натомість у 2021 році – близько 12 млрд грн. Зростання відбувається лише тому, що держава збільшує витрати на сектор оборони та зарплати військових», – розповів Денис Шмигаль.
За підрахунками Кабміну, перерозподіл коштів дозволить до кінця 2023 року додатково «влити» у вітчизняний ВПК близько 26 млрд грн, а у 2024-му – ще 94 млрд грн. Водночас прем'єр-міністр пообіцяв, що накопичені на рахунках місцевих бюджетів і бюджетних установ 200 млрд грн залишаться в розпорядженні місцевої влади. Якщо ж територіальні громади потребуватимуть грошей, центральна влада готова допомогти дотаціями.
«Таким чином, ресурс бюджетів на місцях у 2024 році буде на 75 млрд грн більше, ніж був у 2021 році до повномасштабного вторгнення», – пояснив Шмигаль.
Скільки грошей насправді має місцева влада? Податковий комітет Ради наводить такі дані про наповнення місцевих бюджетів:
Уточнимо, що ПДФО в Україні розподіляється в таких пропорціях: 60% йде до територіальних громад, 15% – до обласних бюджетів, решта 25% – безпосередньо до держбюджету.
При цьому 2022 року частка ПДФО, яка залишається в тергромадах, зросла та становить 64%.
Хто проти законопроєкту №10037 і чому? Асоціація міст України відразу після того, як законопроєкт з'явився в парламенті, різко виступила проти вилучення у територіальних громад ПДФО, і направила звернення президенту, до парламенту та Кабміну.
«Для бюджетів територіальних громад це втрата 20 млрд грн у 2023 році та 65 млрд грн у 2024 році», – йдеться в заяві асоціації.
Окремі керівники обласних адміністрацій також розкритикували законопроєкт №10037. Наприклад, голова Полтавської облради Олександр Біленький вважає, що ПДФО має, як і раніше, залишатися в розпорядженні місцевої влади. А начальник Львівської обласної військової адміністрації Максим Козицький побоюється, що скорочення фінансування може стати фатальним для життєдіяльності тергромади.
Всеукраїнська асоціація об'єднаних територіальних громад уже після того, як законопроєкт був прийнятий у першому читанні, звернулася до голови Верховної Ради Руслана Стефанчука з проханням врахувати деякі виправлення.
Зокрема, асоціація висловилася проти редакції норми про перерозподіл всього військового ПДФО й запропонувала розділити суму податку, яка надходить до територіальних громад порівну. Тобто половину надходжень залишити громадам, а половину передати до спецфонду держбюджету. За даними асоціації, такий механізм підтримали 63% опитаних представників більш як 290 територіальних громад.
Колишній народний депутат Ради VIII скликання, ексголова Комітету виборців Олександр Черненко запевняє, що місцеві громади й так близько 45% військового ПДФО спрямовують на безпеку та оборону.
На його думку, передачу податку Мінстратегпрому та Держспецзв'язку ніяк не обґрунтовано. «Хочуть забрати у громад та передати цим міністерствам: без вказівки цільового використання для ЗСУ; без програм розвитку; без будь-яких зобов'язань для військових підрозділів; без інструментів контролю над використанням цих коштів. Куди підуть гроші військових, які заберуть у громад, ніхто не знає», – коментує Черненко.
Чим обґрунтовують необхідність законопроєкту №10037 депутати та Мінфін? На думку Данила Гетманцева, коли місцева влада витрачає гроші на благоустрій скверів, тоді як на армію коштів катастрофічно не вистачає, це ненормальна ситуація.
«По суті, зараз майже кожна четверта гривня в доходах місцевих бюджетів (без трансфертів) або зависає на залишку рахунків місцевих органів влади (останній перевалив за 200 млрд грн), або витрачається, м'яко кажучи, не в найкращий способ. Замість того, щоб ці гроші йшли на оборону», – пояснює Гетманцев.
Роксолана Підласа зі свого боку заспокоює, що до спецфонду спрямують далеко не весь податок на доходи фізосіб. За її словами, «звичайний» ПДФО залишається в громадах обсягом 64%. Єдине, що не менше 4% податку мають бути спрямовані на розрахунки, пов'язані з теплогенерацією, централізованим постачанням холодної води та водовідведенням.
Міністерство фінансів вважає, що такий крок дозволить суттєво зміцнити обороноздатність держави. Водночас побоювання, що перерозподіл ПДФО призведе до нестачі коштів у місцевих бюджетах, не мають підстав. За даними Мінфіну, громади матимуть необхідні компенсатори для вирівнювання бюджетних диспропорцій.
«Місцеві бюджети ні в якому разі не залишаться недофінансовані. В залежності від потреб кошти розподілятимуться з Державного бюджету. Ресурс місцевих бюджетів на 2024 рік формуватиметься за рахунок надходження ПДФО (орієнтовно 237 млрд грн), базової дотації (21,1 млрд грн) та додаткової дотації (33,4 млрд грн). Сумарно це складає більше 290 млрд грн. І цей ресурс більше на 75 млрд грн від ресурсу 2021 року, коли військовий ПДФО в структурі місцевих бюджетів був трохи більше 6%. Додаткова дотація дасть можливість надати підтримку громадам, у яких зменшується надходження до бюджетів», – йдеться в офіційній заяві Мінфіну.