Національний банк продовжує посилювати нагляд за банківським сектором і поступово повертає вимоги до роботи банків, які діяли до запровадження військового стану.
Нове рішення НБУ пов'язане з переглядом правил оцінки кредитного ризику та розширенням критеріїв, на підставі яких банки визнаватимуть позичальників неплатоспроможними.
Для цього правління Нацбанку затвердило постанову №125. Його норми містять оновлені ознаки дефолту боржників в оцінці кредитного ризику банками. Постанова набирає чинності з 31 жовтня.
«Такі ознаки (дефолту боржника. – Mind) опрацьовані із Світовим банком і вже застосовуються Національним банком при оцінці стійкості банків та банківської системи у 2023 році», – йдеться в повідомленні НБУ.
Mind розбирався, про які умови йдеться і як це може вплинути на кредитні портфелі банків.
Що зміниться в оцінюванні боржників? Нацбанк уточнює, що він передбачив два важливі блоки, які стосуються оцінки кредитного ризику та платоспроможності боржників.
Перший – це повернення однієї з вимог, що діяли раніше, яке є маркером дефолту боржника. Суть вимоги полягає в такому: якщо позичальник сплатив борг в обсязі, який менший за його визнані банком доходи, або сталося зменшення процентної ставки за кредитом більш ніж на 30%, що не спричинено зміною ринкових умов, банк має визнати такого позичальника неплатоспроможним.
Другий блок – це додаткові ознаки дефолту боржників – юридичних осіб. До таких ознак належать:
Як банки застосовуватимуть це на практиці? Банк самостійно визначає критерії, що свідчать про нездатність боржника погашати відсотки за кредитами.
Одна з головних ознак плачевного стану позичальника – якщо відношення фінансового результату від операційної діяльності (до відрахувань на амортизацію) до його сукупного боргу перед усіма кредиторами, який належить погасити протягом 365 днів, не перевищує 1.
При цьому результат від операційної діяльності визначається на підставі форми №2 (звіт про фінансові результати) так:
Банки, залежно від організаційно-правової форми позичальника, для оцінки використовують дані квартальної або річної фінансової звітності.
У зв'язку з новими нормативними вимогами НБУ зобов'язав учасників банківського ринку не пізніше ніж 31 жовтня 2023 року актуалізувати свої внутрішні положення оцінки боржників.
У тому числі внутрішньобанківські інструкції повинні враховувати ступінь пошкодження та знищення активів клієнтів, ступінь скорочення чистого доходу від реалізації продукції і достатність даних, отриманих від позичальника, на підставі яких банк визначатиме його нездатність виконувати кредитні зобов'язання.
Також НБУ уточнив, що банки мають застосовувати додаткові ознаки дефолту при оцінці боржників до завершення дії військового стану та ще протягом 90 днів після його скасування.
Навіщо потрібно було змінювати правила оцінки боржників? Очевидно, що бойові дії і наслідки, до яких вони призвели, безпосередньо вплинули на роботу бізнесу.
Через пошкодження та знищення основних фондів і виробничих активів багато компаній просто втратили можливість вести бізнес. Це своєю чергою вкрай негативно позначилося на їхній платоспроможності. За різними оцінками, у переддефолтному стані (з погляду кредиторів) перебувають 30–40% позичальників – корпоративних клієнтів банків.
Зміна правил оцінки кредитного ризику має спростити оцінку боржників і прискорити процес відсіювання тих компаній, які не можуть обслуговувати кредити. Наприклад, через те, що в підприємства знищено активи, у нього немає виручки і прибутку.
Як це торкнеться відносин банків і боржників? Перше й найголовніше: кредитори тепер обов'язково враховуватимуть вплив війни на позичальників. Окрім того, банки покажуть реальний стан кредитних портфелів.
Це означає таке:
У результаті позичальникам, які справді нездатні обслуговувати свої кредити, буде простіше дійти компромісу з банком. Водночас банки зможуть ефективніше працювати з безнадійними кредитами (NPL), які накопичуються у воєнний час. Вони будуть швидше розчищати свої кредитні портфелі – списувати кредити на збитки або продавати права вимоги щодо таких боргів – і не затягуватимуть цей процес.
Як це вплине на частку NPL у банках? Після того як банки почнуть застосовувати вимоги постанови №125, дані про проблемну заборгованість у банківській системі почнуть відповідати реальному стану справ.
Згідно зі статистикою НБУ, частка токсичних кредитів корпоративного сектору в банках станом на 1 вересня сягала приблизно 45%. Цілком імовірно, що до кінця 2023 року цей показник зросте ще на 3–5 в.п.
Відповідно збільшаться і відрахування до резервів банків. З одного боку, пік накопичення резервів, схоже, припав на 2022 рік, протягом якого обсяг резервування банками перевищив 121 млрд грн. Для порівняння: відрахування до резервів за 8 місяців 2023 року становили майже 6,5 млрд грн. З іншого боку, зміну у правилах аналізу фінансового стану боржників можуть додати до резервів ще кілька мільярдів.
У будь-якому разі висновок очевидний: Нацбанк продовжує готувати банківський сектор до довоєнних правил регулювання. Оцінці кредитних ризиків, накопичення яких може плачевно вплинути на банки, НБУ приділяє особливу увагу.