Розмінування по-українськи: чотири саперні розробки вітчизняних винахідників. Що вміє ця техніка та скільки коштує

За оцінками експертів, вартість повного розмінування українських земель може сягати $50 млрд.  Але проблема не тільки в грошах. Україні потрібні принципово нові технології, якими зараз не володіє жодна із спеціалізованих міжнародних організацій. Тож до цієї «ніші» поступово підключаються українські розробники, які краще відчувають потреби та нюанси «ринку» і шліфують свої девайси з допомогою ДСНС та ЗСУ. Mind знайшов понад десять вітчизняних «помічників» саперів, що розроблені вже після повномасштабного вторгнення. У цій добірці – історії чотирьох виробників.

Що вміє ПМ-В? Шукати та перевозити вибухонебезпечні предмети: як міни, так і великі уламки ракет. Машина начинена необхідним для рятувальників ДСНС обладнанням. Для пошуку мін є квадрокоптер. Відкачувальна помпа допомагає діставати снаряди з калюж або невеликих водойм. Гідравлічний і пневматичний інструменти – знаходити «подарунки» російських терористів під завалами будинків, мотокоса – у кущах.

Для безпечного транспортування снарядів виробник ПМ-В – компанія «Валідус Спецавто» – розробила власну технологію захисту. Машина повністю бронюється за певними стандартами, обшивається зсередини, під днищем монтується протимінний захист. Кузов зроблений так, щоб у разі неконтрольованого вибуху під час транспортування снарядів, вибухова хвиля йшла тільки нагору й не нашкодила рятувальникам у сусідньому відсіку та можливим перехожим (якщо машина – у людному місці).

«На щастя, таких випадків не було. Рятувальники, які використовують наші машини, мають достатній професійний рівень. Також не було жодного випадку наїзду на міни. Сподіваємося, що й далі не буде. Втім про всяк випадок машина зроблена так, щоб максимально убезпечити людей. Звісно, це не танк. Але, на жаль, і танк не дасть 100% захисту», – пояснює начальник відділу з реалізації спеціалізованих транспортних засобів «Валідус Спецавто» Юрій Хома.

Коли почали виробляти? На початку повномасштабного вторгнення. «Майже з першого дня у нас були запити на такі машини. Ми стали першим виробником в Україні, який розробив авто з таким захистом. Поступово його модернізували. У цьому допомагали співробітники ДСНС: вони консультували та підказували, що можна поліпшити. У підсумку машина вийшла саме такою, яка потрібна ДСНС», – розповідає Юрій Хома.

Яка «начинка»? ПМ-В виготовляють на базі MAN або Iveco. Залежноі від потреб та умов авто може бути як повнопривідним, так і задньопривідним. «З постачанням перших наразі доволі важко, повнопривідні автомобілі в першу чергу йдуть на фронт. Шасі принципово беремо тільки європейських виробників. З російськими та білоруськими не працювали й до війни, тому що потрібна якість. А зараз – і поготів. Броню використовуємо також європейську, переважно французьку. На жаль, в Україні ще не виробляють броньовані листи відповідної якості», – пояснює спікер.

Як росте виробництво? Воно розташоване в одному з регіонів України, де на початку повномасштабного вторгнення було дуже «гаряче» та й зараз під час ракетних атак не тихо. Втім роботу не зупиняли. Окрім ПМ-В компанія виготовляє і інші спецавто. «У лютому 2022-го в нас була одна промислова база, потім збільшили її вдвічі. Та взяли в оренду ще одну базу. Зараз працюємо, як кажуть військові, «з коліс»: машина готова – одразу відправляємо», – розповідає Юрій Хома.

Скільки авто встигли випустили? Зараз у підрозділах ДСНС – близько 30 ПМ-В. Майже кожен обласний центр вже має по такій машині. Є підрозділи, які знаходяться в безпосередній близькості до лінії бойових дій. Є підрозділи із Західної України.

Скільки здатні виготовляти? Наступного року компанія планує відправити ще щонайменше 30 таких авто. Зараз може випускати близько 3–5 ПМ-В на місяць. Втім є дві проблеми. Найголовніша – дефіцит кваліфікованих спеціалістів. «Наш відділ кадрів весь час у пошуку зварювальників та автоелектриків. Потрібні люди з відповідними доступами та навичками», – роз’яснює Юрій Хома.

Друга проблема – з доставкою комплектуючих в Україну. «Порти закриті, а постачання залізничним або автомобільним транспортом мають свої специфічні нюанси. Плюс зараз виробники часто не встигають виготовляти необхідне обладнання, бо попит з України – величезний. Особливо велика проблема – з якісними дронами. Так, можна знайти другосортні коптери. Але ми не можемо їх використовувати. Мова про безпеку людей. Тому метал замовляємо у Франції, гідравлічне обладнання – у Німеччині, світлові системи та пошукові ліхтарі – в Італії. Є багато комплектуючих із США. Все це обладнання потрібує часу для виготовлення та логістики», – пояснює співрозмовник.

Яка вартість ПМ-В? На базі Iveco з колісною формою 6х4 – 22,72 млн грн, на базі MAN або Iveco з колісною формою 6х6 – 24,89 млн грн.

Чи шукає компанія додаткове фінансування? «Інвестиції зайвими не бувають, керівництво розглядає такі питання. Але поки самостійно розширюємося, потужностей вистачає. До того ж при залученні інвестицій для розширення виробництва важливо знайти і людей. А з їх наявністю, як казав, зараз дуже велика проблема», – розмірковує Юрій Хома.

Та уточнює: різноманітні засоби для розмінування будуть у великому попиті ще довгі роки: «До повномасштабного вторгнення ДСНС знаходила снаряди часів Другої світової війни. А зараз Україна є найбільш замінованою країною у світі. За підрахунками спеціалістів, щоб очистити всю територію, знадобиться щонайменше 50 років. До того ж рф використовує різноманіття мін і ховає їх так, щоб важко було знайти».

Що вміє трактор? Автономно – без водія – знешкоджувати міни на агрополях. Оператор може керувати машиною з планшета на відстані 4 км і відстежувати заданий маршрут. Розміновувач вагою близько 14,5 тонни виходить у поле з причепною системою, яка виконує роль мінного тралу. Якщо наїжджає на міну – захисне обладнання з броні приймає на себе основний удар, а трактор залишається цілим.

«Навігатор та автопілот працюють із двохсантиметровою точністю. Ми використовуємо коригування для систем точного землеробства. Тобто трактор може очищати поле з мінімальним – у 5 см – перекриттям. Це означає, що розміновувач швидше, без повторного наїзду на вже оброблені смуги, проходить поле. Схожа технологія використовується при обприскуванні для того, щоб точно та рівномірно обробити ділянки», – пояснює розробник, власник компанії «Гардаріка Трес» (ТМ Efarm Pro) Олександр Приходченко.

Розміновувач рухається зі швидкістю 5 км/год.  Агрегат шириною 3 м здатен обстежити 20 га за 10 годин.

Навіщо фермерам такі трактори, якщо перед допуском людей на поле працюють професійні сапери? Стандартні металошукачі здатні «бачити» не всі типи мін, а російські терористи навчилися їх гарно ховати. На жаль, уже були трагічні випадки. «Фермери розповідають, що бояться виходити в поле. Кажуть, це ж людський фактор, а якщо щось не додивилися. А ціна таких помилок – людські життя», – уточнює Олександр Приходченко.

До того ж трактор-розміновувач здатен знешкоджувати і пластикові міни, які не виявляє дрон чи сапери.

Коли почали розробляти? «Гардаріка Трес» спеціалізується на системах точного землеробства з 2016 року. Вона виготовляє агронавігатори, автопілоти, системи контролю та паралельного водіння, обладнання для керування оприскувачами тощо.

Ідея розробки трактора-розміновувача виникла невдовзі після повномасштабного вторгнення. Тоді команду «розпорошило»: частина людей опинилася в окупації. Втім співробітники продовжили працювати та приймати замовлення. «Уже на третій день великої війни зателефонував клієнт. Потім ще один, і ще... Вони розповідали, що хочуть безпечно працювати в полі. Уже тоді більшість клієнтів передбачала замінування полів».

Першу версію комплексу команда презентувала навесні 2023 року. Згодом його модернізувала. «Чим стандартніше рішення – тим простіше людині навчитися їм керувати, а нам дублювати продукт. Аграріям потрібні максимально ефективні та одночасно прості рішення, які здатні охоплювати великі площі землі», – пояснює власник компанії.

На якій стадії виробництво? На початковій. «Вдосконалили розробку та нещодавно прийшли саме до потрібної моделі. Зараз вона вже на заводі. Незабаром випустимо. Серійне виробництво – наша головна мета. Тому робимо більшість процесів таким чином, щоб можна було подавати продукт уже серійно для ринку», – розповідає Олександр Приходченко.

Та уточнює: команда ще хоче додатково відшліфувати деякі нюанси захисту трактора. Уже робила попереднє тестування цього захисту і планує випробувати на полігоні нову компоновку із саперами. А далі потрібно сертифікувати розробку.

Скільки здатні виготовляти? Наразі 2–3 машини на місяць. Якщо буде великий попит – у компанії є можливість збільшити обсяги.

Яка вартість? Фінальний кошторис компанія зможе озвучити після ще одного тестування на полігоні. «Зараз у нас виходить приблизно $147 000. Хочемо, щоб ціна вийшла в сім разів дешевше від імпортних аналогів, які коштують майже 1 млн євро. Ще одна мета – щоб базу, шасі, захист можна було швидко й недорого ремонтувати, тобто знаходити в Україні необхідні запчастини», – розповідає розробник.

Хто потенційні клієнти? Не тільки фермери. У компанії сподіваються, що до закупівель долучаться держава, фонди й інші іноземні партнери, які хочуть допомогти розв’язати проблему розмінування. Під час російського вторгнення багато господарств втратили парки техніки, ангари тощо. І наразі далеко не всі здатні самостійно без фінансової підтримки із цим впоратися.

«Тому ми об'єдналися з партнерами та створили громадську організацію Food Security Pro. Її завдання – забезпечити машинами для розмінування невеликих фермерів, які втратили майже все через війну. Зараз важливо їх підтримати. Через громадську організацію намагаємося донести міжнародним партнерам, наскільки важливо розмінування українських полів як для України, так і для світу», – пояснюють у компанії.

Чи потрібні додаткові інвестиції? Зараз проєкт повністю фінансується на власні та партнерські кошти. «Не залучали сторонніх інвестицій. Втім надалі плануємо модернізувати нашу розробку – зробити дійсно унікальну технологічну машину. Для вироблення другої версії з програмним доопрацюванням і деякими іншими інноваціями, які будуть істотно відрізняти машину від аналогів на світовому ринку, потрібно приблизно $300 000. Тож до можливого залучення інвестицій повернемося після повного запуску першої версії», – резюмує Олександр Приходченко.

Що вміє ST1? «Бачити» міни дрону допомагає котушка індуктивності. «ST1 працює на тому самому принципі, що й металошукач у сапера. Котушка індуктивності реагує на всі метали, як над землею, так і під нею. Втім котушка – самий складний сенсор для використання на дроні, бо з нею багато проблем. Наприклад, вона реагує на сам дрон і на електромагнітні хвилі, які генерують мотори. Також у неї є вимоги до висоти польоту і є необхідність бути строго паралельно землі. Усе це значно ускладнює роботу з котушкою, тому колеги-виробники вибирають інші види сенсорів», – пояснює розробник, засновник компанії Ailand Systems Дмитро Тітов.

Але саме котушка дає найвищу точність виявлення мін. «Крім того, вона є дешевою у виготовленні. Саме тому металошукач на основі котушки індуктивності є основним сенсором, який використовується у військах по всьому світу», – додає розробник.

Наразі ST1 важить близько 4кг і здатен нести до чотирьох котушок одночасно, що пришвидшує процес сканування. «У середньому такий дрон може замінити чотирьох реальних саперів. На противагу до інших компаній, які намагаються використовувати дрони, що вже існують, чіпляючи на них сенсори, ST1 із самого початку спроєктований і адаптований саме під міношукання. Його корпус екранований для захисту сигналу від електромагнітного шуму. Він містить сенсори для обльоту перешкод на низькій висоті. А на борту працює потужний мікрокомп’ютер для обробки сигналу з котушки в реальному часі», – уточнює засновник.

Коли почали розробляти? Ailand Systems спеціалізується на розробці ПЗ у сегментах доповненої реальності, комп’ютерного зору та нейромереж близько п’яти років. У 2021 році компанія почала створювати дрон для аграріїв, який відловлює шкідників на полях. Після повномасштабного вторгнення Дмитро Тітов пішов сапером до ЗСУ. Там і виникла ідея адаптувати цей агродрон, щоб допомогти колегам безпечніше знаходити міни.

Влітку минулого року засновник Ailand Systems повернувся до цивільної роботи та разом із командою продовжив розробляти дрон-сапер.

На якій стадії виробництво? Серійного поки немає. «Зараз у нас проходять польові випробування прототипу №2. Збираємо відгуки, поліпшуємо характеристики. Наступна версія №3 вже планується бути придатною до масового використання та виробництва. Наша мета досягнути точності, співставної з точністю реального сапера. Так, це амбітна мета, але ми працюємо саме над цим», – розповідає Дмитро Тітов.

Хто потенційні клієнти? Державні структури (ДСНС, ЗСУ, Нацполіція), а також ліцензовані оператори протимінної діяльності (державні або приватні компанії). «Плануємо постачати дрони тільки ліцензованим контрагентам, бо розмінування – це велика небезпека та відповідальність», – уточнює засновник Ailand Systems.

Яка ціна? Остаточна вартість наразі не розголошується. «Вона буде співставною із ціною якісного «весільного» дрона», – кажуть у компанії.

Чи потрібні додаткові інвестиції? Нещодавно компанія їх отримала. «Нові кошти повинні значно пришвидшити роботу над проєктом і закрити всі фінансові питання на найближчі три-шість місяців. А для масштабування виробництва ще будуть потрібні гроші. Їх залучення не має стати проблемою, якщо ми покажемо гарні результати під час польових випробувань», – резюмує Дмитро Тітов.

У чому унікальність цього міношукача? Головна фішка – шини наднизького тиску, тому машина не підривається при наїзді на вибухонебезпечні предмети, а їде далі та передає інформацію про знайдену небезпечну ділянку.

Для пошуку мін безпілотник оснащується металодетекторами або радарами. Система дистанційно передає GPS-координати в офіс і створює для саперів карту виявлених знахідок. «Можливе як ручне дистанційне керування, так і автономна робота по встановленому периметру поля», – розповідає розробник, засновник Frendt Віталій Шуберанський. Більш детальні характеристики поки що не розкриває.

Міношукач здатен «обробити» 10 000 кв. м за 1 годину. Тоді як середня продуктивність людини під час розмінування – 25 «квадратів» на день.

Коли почали розробляти? Frendt займається системами точного землеробства майже вісім років і створює власні продукти для аграріїв. Безпілотник-міношукач став найновішою розробкою за запитами клієнтів. Виробник презентував її декілька тижнів тому.

На якій стадії виробництво? Серійного поки немає. «Наразі ми на стадії валідації прототипу та готуємо документи для проведення сертифікації», – пояснює Віталій Шуберанський.

Хто потенційні клієнти? Frendt  планує працювати тільки із сертифікованими операторами протимінної діяльності.

Яка ціна? Її також наразі не розголошують. «Вартість дуже сильно залежить від комплектації», – каже засновник компанії.

Чи потрібні додаткові інвестиції? Зараз ні. «Ми не залучали сторонніх інвесторів. Усі розробки ведуться виключно власним коштом і нашими спеціалістами», – резюмує Віталій Шуберанський.