Технології змін. Як український бізнес може вплинути на реальність і що конкретно готовий робити вже зараз

Найцікавіші тези учасниць Mind Discussion Club

Фото: Олександр Задніпряний/Mind

2014 року глобальна Асоціація професіоналів з управління змінами (ACMP) запровадила новий управлінській підхід до впровадження організаційних змін. Одним із ключових елементів цього підходу став поліпшений інструментарій залучення працівників до процесів управління змінами. Акцент на роботі зі штатом, за підрахунками спеціалістів, у п’ять разів збільшує шанси на реалізацію поставленої бізнес-мети.

З моменту початку впровадження цього підходу в Україні кількість викликів зростає: війна, міграція, очікування на повернення ветеранів і ветеранок у кількості понад 1,2 млн осіб. Це все змушує український бізнес підвищувати ефективність управління змінами. Як зсередини компанії впроваджувати зміни та адаптувати роботу до зовнішнього контексту, обговорили учасниці зустрічі «Технології змін», що стала черговою в рамках діяльності Mind Discussion Club*.

Учасниці дискусії:

*Mind Discussion Club – серія публічних заходів, на які запрошуються представники компаній, які не перетинаються у щоденному житті, і обмінюються досвідом на різні бізнес-теми

Про управлінські підходи нашого часу

Лариса Латипова, SOCAR Energy Ukraine:

Технології змін. Як український бізнес може вплинути на реальність і що конкретно робиться вже зараз

Ще Пітер Друкер казав, що «корпоративна культура їсть на сніданок бізнес-стратегію». Часи початку повномасштабної війни показали, що в разі, коли цінності, вказані в корпоративній культурі, є справжніми цінностями команди, впровадження змін буде ефективним.

Цінності нашої корпоративної культури – турбота, довіра, повага, відповідальність.

По-друге, про команду та лідерство. Коли доводиться щось змінити за умов обмеженої інформації та з урахуванням обмеженого часового обрію, командні рішення – найкращі. А лідерство – це поведінка та рішення топкоманди.

Наша гарна опрацьована стратегія до 2025 року зникла в один день, була замінена на стратегію малих кроків. Ми розуміли, що все змінюється в режимі реального часу. В нас 11 регіонів, майже 60 АЗК, чотири бази з пальним. Тож спочатку ми забезпечили безпеку персоналу, потім – активів, уже потім – процесів.

По-третє, комунікація. Якщо є потреба швидко донести якесь повідомлення до різних ланок і рівнів організації, то комунікувати з практично кожним отримувачем треба по-різному – йому зрозумілою мовою.

Крім того, комунікувати треба із зовнішнім клієнтом. Завдяки проактивній взаємодії з першого дня війни, з нами залишилися майже всі наші клієнти.


Катерина Цибур, Novus:

Технології змін. Як український бізнес може вплинути на реальність і що конкретно робиться вже зараз

Ефективною є багатовекторна комунікація: як зверху вниз, так і навпаки. Коли ми імплементуємо ідею чи стратегію на місцях, має бути обов’язковий зворотній зв’язок. Адже те, як управляюча компанія собі уявляє зміну, може геть не збігатися зі станом справ на торговому майданчику – особливо з точки зору персоналу, який займається імплементацією.

Працює дуже гнучка система робочих графіків. Відплив персоналу у фуд-ритейлі становить понад 50%. При тому що попит на персонал відновився на 895 до довоєнного рівня при наявності в найкращому разі 70% персоналу. І боротьба за цей персонал змушує шукати нові методи мотивації та заохочення.

Ми запрошуємо наших працівників долучатися до бізнес-результатів: робимо прозорі КРІ, оцифровані показники та можливість щодня відстежувати прогрес. Система мотивації покращена, щоб працівник відчував впевненість у своїй роботі та транслював цю впевненість клієнтам, які приходять у різних психологічних станах.


Ганна Бабічева, Vega Telecom та Freenet

Технології змін. Як український бізнес може вплинути на реальність і що конкретно робиться вже зараз

Але ми зіткнулися з новим викликом: ми завжди хизувалися «білими» зарплатами, юридичною бездоганністю та офіційним працевлаштуванням. І тепер ми не можемо знайти працівників на ці умови, адже основою групи є молоді чоловіки.

Тож ми ухвалили рішення утримувати той персонал, який ми вже маємо. Впроваджена змінна частина, прив’язана до виконання індивідуальних та корпоративних показників і з’явилися страхові поліси.

Про теорію та практику управління змінами в українських компаніях

Ганна Бабічева, Vega Telecom та Freenet

Після власного навчання я відправила навчатися членів своєї команди – щоб мати змогу говорити однією мовою з тими, разом із ким ми впроваджуємо зміни та проходимо цей турбулентний для компанії період.


Катерина Цибур, Novus:

Незалежно від того, чи є компанія державного чи приватного сектору, зміни завжди впроваджуються непросто. Завжди існує супротив і побоювання.

І при появі команди або лідера змін, дуже важливим є етап діагностування. Треба сформувати пул «агентів змін» – людей, з якими впроваджувати нововведення. Ці агенти змін не обов’язково потребують компетенції «управління змінами», але вони мають бути адептами своєї організації.

Зміна, яка є чужорідним тілом для організації, не приживеться. Потрібен «перекладач» на мову корпоративної культури. Саме він на етапі тестового впровадження змін має відкоригувати новелу, завдяки чому нововведення стане органічним до ДНК організації.

Про роль мідл-менеджменту в управлінні змінами

Ірина Чернишова, ACMP Ukraine:

Технології змін. Як український бізнес може вплинути на реальність і що конкретно робиться вже зараз

Лариса Латипова, SOCAR Energy Ukraine:

На початку війни саме ці менеджери – без зв’язку, без розуміння ситуації – ухвалювали рішення, які стали показовими для компанії. Наші автозаправні комплекси із самого початку будувались як Пункти незламності – ще коли цього словосполучення не було в нашому активному лексиконі.

І коли на початку величезні міграційні хвилі людей рухалися в західному напрямку, наші АЗК стали для них такими острівками незламності. І на кожного керівника лягла відповідальність щодо подальших кроків: відкрити-закрити, дозволити-заборонити, розширити-звузити перелік послуг тощо. Не домовляючись, майже всі АЗК в різних регіонах давали безкоштовний чай, не закривали вбиральні, за можливості не обмежувати налив пального.

У нашому випадку спрацювала (повертаючись до раніше сказаного) корпоративна культура – довіра до компанії з боку працівника середньої ланки. Людина ухвалювала рішення, не озираючись на керівника й знаючи, що їй нічого за те не буде.

Фронт-офіс – це люди, які дуже чутко реагують на зміни, і вони являються першими маркерами, до яких ми звертаємося напередодні впровадження нового продукту чи послуги: чи то круассан, чи то пальне, чи то вино.


Ганна Бабічева, Vega Telecom та Freenet

Взагалі, за інтеграційним планом Vega Telecom, ми мали змінити корпоративні цінності та доєднатися до єдиних цінностей Групи компаній «Vodafone Україна». Мені здавалось неможливим взагалі почати цю розмову зі співробітниками під час війни.

Однак саме спостереження за діяльністю інженерів, технічних працівників і діяльністю всіх співробітників компанії переконали мене, що кращого часу не буде. І я донесла ту думку, що з лютого 2022 року ми всі самі змінились, змінились наші особисті цінності, і тому настав час переглянути наші корпоративні цінності та прийняти нові.

Тож зміна зовнішнього середовища допомогла нам швидше змінитись під нові умови і прийняти їх.


Катерина Цибур, Novus:

Про «спонсорів змін»

Ірина Чернишова, ACMP Ukraine:


Катерина Цибур, Novus:

Другим завданням є активне слухання майбутніх спонсорів змін. У наративах топменеджерів завжди є проблематика, з якою згодом доведеться працювати. І є все необхідне для того, щоб згодом їм «продати» ідею змін.

Часто для того, щоб переконати керівника стати спонсором треба скористатися тактикою «малих кроків»: почати з невеликих змін, щоб продемонструвати прогрес.

Крім того, треба розуміти страхи менеджерів і вміти прогнозувати вторинну та навіть третинну вигоду, яку отримає компанія чи зона відповідальності саме цього керівника.

Ключ до створення залучених спонсорів змін – діагностування. Для цього стануть у пригоді агенти змін – внутрішні експерти, які знають і можуть вказати на неочевидні фактори, що впливають на поведінку та страхи менеджменту.


Лариса Латипова, SOCAR Energy Ukraine:

У наш час людину не можна примусити щось змінити. Можна лише зацікавити, надихнути, мотивувати. А от людина, яка надихнулася баченням і розуміє, для чого в компанії потрібні зміни та хто має ці зміни впровадити, є найбільшим спонсором змін у компанії.

Саме тому ми намагаємося налагоджувати постійну й безбар’єрну комунікацію керівництва та кожного працівника.

Mind висловлює вдячність коворкінг-простору iHub за допомогу в організації івенту.

Стежте за актуальними новинами бізнесу та економіки у нашому Telegram-каналі Mind.ua та стрічці Google NEWS