Зірватися з місця, аби вижити. Куди релокувались українські компанії-експортери
Ключові напрямки та тенденції «переїзду» бізнесу під час повномасштабного вторгнення
Агресивне воєнне вторгнення росії спровокувало масове переміщення українського бізнесу в безпечніші регіони. Компанії з нових тимчасово окупованих і прифронтових територій, а також із громад під загрозою потенційного розгортання бойових дій впродовж 2023–2023 років приймали стратегічне рішення про переїзд, щоб зберегти виробничі потужності.
Читайте також: Зовнішня торгівля. Як змінилися доходи українських експортерів
Така релокація не завжди супроводжувалась юридичними діями зі зміни адреси чи кооперацією з уповноваженими регуляторами. Саме тому нині важко підрахувати, скільки точно компаній перемістилися і наскільки вдало закріпилися на новому місці. Втім, як свідчить досвід, у багатьох випадках для розвинутих і дієвих релокованих бізнесів факт зміни юридичної адреси згодом все ж фіксувався. І це відкриває широкий горизонт для аналізу.
Mind вирішив дослідити процеси релокації компаній-експортерів між регіонами та територіальними громадами на основі аналізу перереєстрацій даних щодо місцезнаходження компаній у Єдиному державному реєстрі за період з 01.01.2022 до 31.10.2023.
У процесі аналізу було виявлено 693 міжрегіональних переміщення бізнесу експортерів впродовж 2022-го та 10 місяців 2023 року, які відбулися з перереєстрацією юридичних адрес на нові за межами області.
Нижче бачимо найпоширеніші напрямки міжобласних перереєстрацій, тобто лише найчастіші випадки зміни юридичної адреси з громад, що належать до різних регіонів України.
Джерело: YouControl.Market, ЄДР, Держстат
Звідки і куди найчастіше переїжджали українські експортери?
Найбільш часто вони здійснювали міжобласні переміщення із Запорізької області на Київ – 26 випадків релокацій експортерів, які сумарно за 2022 рік заробили майже 2 млрд грн чистого доходу.
Другий напрямок за частотою релокації експортерів за 20 місяців війни: Донецька область – Київ (25 переміщень компаній із загальним доходом 5,8 млрд грн). Часто компанії де-юре переміщувалися до столиці з Київської (22), Дніпропетровської (18), Луганської, Одеської та Харківської областей (по 13).
Регіони походження, звідки переміщувалися компанії-експортери між областями у 2022–2023 роках, за кількістю перереєстрацій розподілилися так:
Приймаючі регіони, куди переміщувалися компанії-експортери між областями у 2022–2023 роках, розподілилися так (за кількістю перереєстрацій):
Джерело: YouControl.Market, ЄДР, Держстат
Найбільша кількість компаній-експортерів переїжджала з міста Київ (121 компанія), а також окупованих і прифронтових регіонів Півдня та Сходу України: Запорізької (86), Донецької (81), Херсонської областей (59). Другий пояс регіонів за інтенсивністю виходу компаній із них простягнувся від Харківської (41) через Дніпропетровську (44), Миколаївську (26) до Одеської (31) області.
Серед приймаючих регіонів за кількістю перереєстрованих компаній безсумнівним лідером теж став Київ (202). Другою за столицею по прийому релокованих експортерів була Київська область (60), і лише третьою – Львівська (57). Попри наявні стереотипи, далеко не всі компанії-експортери переїжджали на Захід України. Так, 56 компаній, які до війни займалися товарним експортом, обрали новим місцем розміщення Дніпропетровську область, 38 – Одеську, 31 – Харківську. Зазвичай це були компанії із сусідніх Південно-Східних територій під загрозою бойових дій.
Як бізнес «мігрував» між територіальними громадами?
Особливо цінні інсайти можна почерпнути з аналізу напрямків переміщень компаній-експортерів між територіальними громадами, які відображають міжобласні релокації. Найчастіше у 2022–2023 роках перереєстровувалися компанії із Запорізької територіальної громади до Києва (20). Активно переїжджали компанії з Харківської громади до Києва (12), а також з Києва до Запорізької (12). Цілком очікуваним трендом стала релокація до столиці експортерів із тимчасово окупованої Маріупольської громади Донецької області.
Основні напрямки переміщення компаній-експортерів між територіальними громадами*
*Кількість перереєстрацій з ТГ попередньої реєстрації в ТГ поточної реєстрації у 2022–2023 роках.
Джерело: YouControl.Market, ЄДР, Держстат
Хто саме наважувався на релокацію?
У секторальному розрізі серед переміщених експортерів за громадами між регіонами впродовж 2022–2023 років найбільше було компаній оптової торгівлі (156), сільського господарства (85) та харчової промисловості (69). Значна частка релокованих компаній із досліджуваної вибірки працює у галузі машинобудування, транспорту, металургії, деревообробки та хімпрому.
Сектори діяльності релокованих експортерів у 2022-2023 рр.*
*Кількість переміщених компаній-експортерів між територіальними громадами регіонів.
Джерело: YouControl.Market, ЄДР, Держстат
Чому релокація відбувалася саме за такими напрямками?
Значну кількість напрямків переміщень легко пояснити впливом війни: з Харківської, Маріупольської, Одеської, Дніпровської, Миколаївської, Сєвєродонецької громад до м. Киів; з Києва – до Львова чи Луцька; з Пологівської громади – до Костянтинівської; Херсонської, Миколаївської, Каховської – до Одеської; Запорізької, Харківської, Дружківської, Маріупольської – до Дніпровської тощо. Втім суттєва частина переміщень відбувалася по інерції, слідуючи трендам концентрації виробництва у столиці та містах-мільйонниках, які домінували до 2022 року, а саме йдеться про напрямки Львівська громада – Київ чи Бориспільська – Київ.
Отже, хоч переважну більшість перереєстрацій ініціювали експортери з більш небезпечних Південно-Східних регіонів, було виявлено вагому частку релокацій із Києва в регіони інших міст-мільйонників, а також із Київської і Львівської областей у напрямку до столиці.
Місто Київ та Київська область залишаються основним «магнітом» для приймання релокованих компаній. Активно приймали релокантів і підконтрольні регіони Півдня та Сходу навколо крупних індустріальних центрів, що наближені до лінії зіткнення: Дніпропетровська, Одеська, Харківська та Запорізька області. Це дещо відрізняється від статистики офіційної релокації компаній – учасниць урядової програми підтримки переміщеного бізнесу, які все-таки більше тяжіли до перенесення виробництва на Захід України – до Львівської та Закарпатської областей.
Результати дослідження показали, що для нарощування експортного потенціалу на рівні громади, що приймає релокантів, їй не обов’язково належати до далекого тилового Західного регіону. Адже існує природна схильність бізнесу обирати для релокації саме сусідні регіони, а Київ – столиця України – не лише зберіг, а й посилив свій вплив як ключовий осередок експортної діяльності.
Як ми рахували?
Методика нашого аналізу передбачає попереднє дослідження експортної спеціалізації та фінансової активності на основі оцінки первинного анонімізованого датасету, що складався з понад 480 000 комерційних компаній України з відомими оприлюдненими фінансовими даними впродовж 2020–2022 років, що був наданий аналітичною системою YouControl Market.
На другому, основному, етапі емпіричного дослідження з первинного датасету було сформовано вибірку 17 040 компаній, у яких зафіксовано наявність інформації про товарну експортну діяльність впродовж більшої частини періоду 2020–2021 років.
Подальший емпіричний аналіз після очищення датасету й остаточного маркування підприємств за територіальною та секторальною приналежністю полягав у агрегації набору корпоративних мікроекономічних даних за регіональним критерієм на рівні регіонів станом на 01.01.2022, 01.01.2023 та 01.11.2023.
Внаслідок обробки первинних даних у розрізі 1439 громад, частина з яких наразі є тимчасово окупованими або ж не залученими до експортної економічної діяльності, ми отримали результуючий датасет компаній-експортерів України, який агреговано в розрізі 1107 громад за 2023 рік. Основний аналітичний і візуальний матеріал емпіричного дослідження є похідним від розрахункових таблиць, отриманих на базі єдиного датасету.
Роман Корнилюк, д.е.н., фінансовий аналітик YouControl
Анна Корнилюк, к.е.н., доцент КНЕУ імені Вадима Гетьмана
Дослідження було розроблено командою аналітиків у рамках проєкту «Покращення дослідницької роботи та політичного консультування уряду з боку громадянського суспільства з питань національної економіки», який реалізується відповідно до проєкту «Підтримка України у відбудові та відновленні», компонент якого впроваджується Київською школою економіки та фінансується Європейським Союзом.