Нещодавно міністр економіки Юлія Свириденко анонсувала вихід турецької Trendyol Group на український ринок. Ця група володіє одним із найбільших маркетплейсів Туреччини та стрімко зростає в ЄС та на Близькому Сході. «Така співпраця має стати взаємовигідною як для турецького аналогу Amazon, який отримає можливість реалізовувати товари в Україні, так і для українських виробників, які зможуть скористатись можливостями популярного маркетплейсу і продавати свої товари на експорт в інші країни», – пояснила Свириденко. Mind зібрав ключові факти про компанію.
Що це за група? До Trendyol Group наразі входять п’ять компаній. Основний виторг приносить Trendyol Marketplace – один із найбільших маркетплейсів Туреччини, схожий на українські Rozetka та Kasta. На майданчику продається понад 80 млн товарів. Основні категорії – одяг та взуття. Також є сумки, аксесуари та годинники, товари для дітей, електроніка, косметика, книги, товари для спорту й активного відпочинку, посуд, продукти харчування тощо.
За твердженням Trendyol, у маркетплейса близько 30 млн клієнтів та 260 000 продавців (більшість із них – турецькі підприємці); компанія в середньому доставляє покупцям 1 млн товарів на день. 2022 рік завершила із виручкою $3,865 млрд. Для порівняння: дохід «Розетки» у 2021-му склав 21,172 млрд грн ($814 млн), у 2022-му – 18,388 млрд грн (приблизно $503 млн, враховуючи нестабільний курс).
Також у складі групи – Dolap (платформа для торгівлі вживаними товарами, на майданчику – близько 1,4 млн продавців), Trendyol GO (служба доставки продуктів і їжі з ресторанів та магазинів), Trendyol Express (логістична компанія «останньої милі») та Trendyol Tech (центр досліджень і розробок).
Хто акціонери Trendyol? Компанія заснована далекого 2010 року турецьким підприємцем Деметом Мутлу. У старт було вкладено близько $300 000. У 2011-му компанія залучила $26 млн від Kleiner Perkins та Tiger Global. Через декілька років – у 2014-му – до пулу інвесторів долучився ЄБРР.
Ці три міжнародні акціонери вийшли з капіталу Trendyol у 2018 році – після того, як Alibaba Group викупила 75% компанії за $728 млн. Згодом китайський гігант вклав у Trendyol ще $350 млн та до 2020 року збільшив свою частку до 86,5%.
2021 року Trendyol залучила рекордні $1,5 млрд від SoftBank Vision Fund 2, General Atlantic, Princeville Capital та суверенних фондів ADQ (ОАЕ) і Катарського інвестиційного управління. Як змінилися частки акціонерів – не розголошується. Під час цього раунду компанію оцінили у $16,5 млрд: так Trendyol стала першим декакорном Туреччини.
Як Trendyol просувається на інші ринки? Після залучення $1,5 млрд Trendyol одразу почала експансію.
Першим напрямом стали країні Центральної та Західної Європи. Наприкінці 2021 року Trendyol відкрила офіс у Берліні, згодом в Амстердамі та Люксембурзі, а також облаштувала фулфілмент-центр у Польщі. А 2023-го компанія планувала відкрити офіс і в Лондоні, але поки щось не склалося. «Бізнес Trendyol у Німеччині швидко розширюється. Вже очікується, що до кінця 2022 року він принесе понад 400 мільйонів євро. До 2025 року плануємо збільшити обсяг бізнесу в Німеччині до понад 3 млрд євро. Лише в Німеччині мобільний застосунок Trendyol було завантажено майже мільйон разів з моменту запуску – сім місяців тому. За статистикою SimilarWeb, у лютому 2022 року Trendyol була другою за темпами зростання модною платформою в Німеччині», – ділилися в Trendyol першими підсумками виходу за межі Туреччини.
Тоді ж компанія розповіла, що до 2025 року планує інвестувати понад півмільярда доларів у міжнародну експансію та побудувати у Центральній Європі центр виконання замовлень для обслуговування європейських споживачів площею 65 000 кв. метрів. «За п’ять років плануємо генерувати третину продажів за межами Туреччини», – уточнював президент Trendyol Group Чаглаян Четін.
2023 року компанія почала просуватися в інших напрямах: у травні вийшла на ринок Азербайджану, де за півроку встигала отримати 1,3 млн клієнтів та доставити 6,3 млн замовлень. Влітку 2023-го Trendyol стала охоплювати країни Перської Затоки, в листопаді вже мала в середньому по 30 000 замовлень на день із Саудівській Аравії та ОАЕ.
У першому кварталі 2024 року стартувала в країнах Східної Європи. «Починаємо з Румунії, Греції, Угорщини та Чехії. Прагнемо охопити 2 млн активних клієнтів і перевищити 4 млн замовлень на ринку Східної Європи до кінця 2024 року, хочемо досягти обсягу торгівлі в $350 млн», – так окреслював плани генеральний директор Trendyol Group Ердем Інан наприкінці 2023-го.
Наразі на маркетплейсі можна замовити доставку до 34 країн: ОАЕ, Катару, Саудівської Аравії, Кувейту, Оману, Бахрейну, Австрії, Азербайджану, Бельгії, Болгарії, Великої Британії, Греції, Данії, Естонії, Ірландії, Італії, Іспанії, Латвії, Литві, Люксембургу, Нідерландів, Німеччині, Польщі, Португалії, Румунії, Словаччини, Словенії, Хорватії, Чехії, Угорщини, Швеції, Фінляндії, Франції та Мальти. «Також Trendyol охоплює клієнтів більш ніж 100 країн через оптові партнерські платформи. Виробники можуть здійснювати експорт до більш ніж 100 країн», – уточнюють на запит Mind у компанії.
Гарний темп просування пояснюють лояльними цінами на товари та зручністю платформи.
Чому компанія ризикує вийти в Україну під час війни? На це питання Mind у Trendyol відповіли дипломатично: «Будуємо плани щодо виходу на український ринок. Цей крок відбувся після успішного запуску Trendyol у Німеччині, Азербайджані, країнах Перської затоки та на ринках Центральної та Східної Європи. Це розширення є важливою віхою в місії Trendyol подолати розрив між турецькими виробниками та споживачами в усьому світі. Президент Trendyol Group Чаглаян Четін визнав стратегічну важливість українського ринку та прагнення компанії покращити глобальний ландшафт електронної комерції», – розповіли у пресслужбі компанії.
Та додали: Trendyol бачить високий потенціал в Україні з її ринком електронної комерції, що швидко розвивається, інтересом до турецьких продуктів і можливістю відкрити внутрішні та міжнародні ринки для українських брендів.
Обсяг запланованих інвестицій та орієнтовні терміни їх окупності у компанії поки не розкривають. Лише натякають, що логістика буде з Польщі: «Оскільки компанія виходить на нові ринки, Trendyol залишається непохитною у своїй місії з’єднувати споживачів із виробниками та інвестувати в цифрову та логістичну інфраструктуру, таку як її склад у Польщі, який відіграє важливу регіональну роль із складською потужністю 3 млн одиниць».
Про відкриття офісу в Україні в компанії також поки не розповідають. Тож, вірогідно, як і в більшості інших країн Trendyol додасть українську версію платформи, «увімкне» доставку та адаптує функціонал для вітчизняних продавців.
Чи є «нюанси»? Так. Минулого року в медіа рф прокотилася новина, що російський оператор «Служба доставки экспресс-курьер» (СДЭК) допомагатиме продавцям виходити на маркетплейс Trendyol: «Система дозволяє автоматично додавати дані щодо товарів на майданчик, а також оформлювати доставку замовлень до кінцевих користувачів. З її допомогою партнери з росії зможуть вийти на турецький ринок, а через фулфілмент СДЭК селери зможуть організувати зберігання товарів, що виставляються на Trendyol».
Також у російських медіа – купа інструкцій, як відкрити свій магазин на Trendyol. «Наприклад, на маркетплейсі давно продається квас із Твері та косметика з Пермі», – розповідають «інструктори». Скільки наразі російських продавців на Trendyol – не відомо. У серпні 2023 року українське Нацагентство з питань запобігання корупції (НАЗК) визнало Alibaba Group міжнародним спонсором війни.