Новий хаб для українського агроекспорту: завдяки чому румунський порт Констанца б’є рекорди

Через румунську Констанцу проходить найбільший альтернативний морський маршрут українського експорту. Обслуговування нашого вантажопотоку сприяло рекордним результатам румунського порту протягом двох останніх років. Особливо помітна українська частка у показниках 2023 року, коли порт зафіксував абсолютний рекорд перевалки. Однак існує імовірність, що торішній максимум Констанци залишиться орієнтиром на перспективу, коли стабілізуються обсяги українського транзиту і порт повернеться до «органічного» зростання.

Очевидні економічні переваги Українського морського коридору переорієнтовують український вантажопотік із Дунайського кластера до портів Великої Одеси. Тим часом транспортна галузь Румунії, і, зокрема, порт Констанца, активно модернізується, що поліпшує операційні можливості обробки додаткового обсягу вантажів. Очевидно, румунські портовики будуть готові зробити українські вантажопотоки складовою подальшого розвитку, однак скільки українського транзиту вони зможуть тепер залучити?

У січні Констанца недобрала майже 40% українського транзиту зерна – порт перевантажив лише 436 000 тонн проти 700 000 тонн у січні минулого року. Це перші ознаки нового балансу вантажопотоків? Схоже, наступні місяці дадуть відповідь на це запитання. А поки Mind пропонує розглянути, як Констанца обробляла українські транзитні вантажі та чого вдалося досягти порту.

Який обсяг вантажів обробив порт Констанца у 2022–2023 роках? Найбільший румунський морський порт демонструє рекордні результати роботи другий рік поспіль. Як свідчать дані адміністрації портів Констанци (CN Administraţia Porturilor Maritime SA Constanţa – CN APMC), у 2022 році вантажообіг збільшився у річному порівнянні на 11,9%, або на 8 млн тонн – до 75,5 млн тонн, а торішній показник перевершив попередній на 22,5%, або майже на 17 млн тонн – до рекордних 92,5 млн тонн.

Зернові, найбільша номенклатура вантажів порту, стали одним із ключових драйверів зростання минулого року: перевалка зерна збільшилася проти 2022 роком на 50%, або на 12 млн тонн – до рекордних 36 млн тонн. Цей показник на 43% перевершив попередній зерновий рекорд порту 25,2 млн тонн, зафіксований у 2021 році.

Скільки українських транзитних вантажів, у тому числі зернових, обробив порт Констанца у 2022–2023 роках? Протягом двох останніх років, після початку широкомасштабного російського вторгнення та переорієнтації українського експортно-імпортного трафіку, зокрема на Дунай, румунський порт обробив майже 37 млн тонн українських транзитних вантажів. Торік через порт пройшло 25 млн тонн, після початку великої війни у 2022 році – 11,9 млн тонн українського транзиту.

Зернові становили приблизно дві треті українського транзиту через порт у 2022–2023 роках – майже 23 млн тонн. Торік порт перевантажив понад 14 млн тонн українського зерна проти 8,6 млн тонн у 2022 році.

Як свідчить статистика, минулого року товарна структура українського транзиту через Констанцу позначилася зменшенням частки зернових, яка становила 56% проти 72% у 2022 році.

А що з іншими українськими транзитними вантажами Констанци? Публічна інформація Констанци другий рік поспіль обмежується лише двома показниками українського транзиту: загальним обсягом вантажопотоку й обсягом зернових. Коментуючи загальні підсумки 2023 року, адміністрація загалом зауважила «значне збільшення» перевалки деяких інших товарних груп, передусім олійних культур, залізорудної сировини, а також мінеральних добрив.

Якою була динаміка перевалки українських транзитних зернових вантажів у порту Констанца у 2023 році? У першому півріччі минулого року через Констанцу пройшло 7,4 млн тонн українського зерна, у другому – 6,6 млн тонн. Другий квартал став піковим періодом роботи дунайського маршруту через блокування країною-агресором «зернового коридору».

Який обсяг українських зернових та олійних пройшло транзитом через Констанцу у 2023 році? У товарній структурі шести найбільших позицій домінують основні види зернових, зокрема, на пшеницю та кукурудзу разом прийшлося майже 60% усього вантажопотоку зернових та олійних, а саме:

• пшениця – 6,67 млн тонн;
• кукурудза – 3,493 млн тонн;
• соняшник – 2,257 млн тонн;
• ріпак – 2,1 млн тонн;
• ячмінь – 2,057 млн тонн;
• соєві боби – 0,507 млн тонн.

Джерело даних: AGRIColumn

Як українські вантажі доправляють до Констанци і який обсяг проходить дунайським річковим маршрутом? Доправлення українського транзитного вантажопотоку до порту Констанца здійснюється переважно баржами по Дунаю, а також автомобільним і залізничним транспортом.

Найбільший обсяг перевезень проходить річковим дунайським маршрутом з українських портів Дунайського кластера, зокрема Ізмаїлу та Рені. Торік вони сумарно обробили понад 30 млн тонн експортно-імпортних вантажів, приблизно дві третини обсягу становило експортне зерно. Значна частина цього вантажопотоку транспортувалася барже-буксирними караванами по Дунаю. Українські вантажі також обробляють молдовський порт Джурджулешти й румунські дунайські порти Галац і Браїла, хоча значно меншими обсягами.

За даними CN ACN, Україна стала найбільшим напрямком перевезень у 2022–2023 роках. Таким чином, вантажі українського відправлення або призначення потіснили вантажопотоки власне самої Румунії, а також найбільших регіональних гравців – Сербії, Угорщини, Болгарії, чиї вантажовідправники традиційно користувалися послугами румунського судноплавного каналу Дунай – Чорне море та порту Констанци.

Найбільші напрямки перевезень румунськими судноплавними каналами Дунай – Чорне море та Поарта-Албе  – Мідія Неводарі у 2021–2023 роках

Джерело даних: CN ACN

Зрештою, параметри річкового дунайського трафіку фіксує і сама Констанца. За даними порту, обсяг річкових перевезень торік збільшився проти 2022 року на 42%, або на 6,6 млн тонн – до 22 млн тонн. Отже, дунайський трафік сформував майже чверть вантажообігу порту 2023 року.

Як український транзит змінює Констанцу? Обробити у 2023 році український вантажопотік, що зростає, та досягти визначного результату Констанці вдалося завдяки поліпшенню операційних можливостей і передусім зусиллям приватного логістичного бізнесу та портових операторів. На практиці саме бізнес першим відреагував на збільшення вантажопотоку – розпочав шукати варіанти, як наростити обробку вантажів, зокрема залучав додаткове обладнання та оновлював інвестиційні програми.

У результаті уряд Румуні ініціював низку програм модернізації та розвитку транспортної інфраструктури, переважну частину яких фінансує Євросоюз. Проєкти охоплюють інфраструктуру водного транспорту, залізничну й автодорожню мережу. Власне, інвестпроєкти реалізуються по всьому дунайському маршруту – Адміністрацією портів Дунаю (порти Галац, Браїла, Тульча), Адміністрацією портів Констанци (порти Констанца, Мідія, Мангалія), Адміністрацією судноплавних каналів.

У січні 2024 року Адміністрація порту Констанца повідомила, що загальна сума інвестпроєктів, які були реалізовані у 2023 році й реалізація яких триває цьогоріч, становить 546,8 млн євро. Окрім того, схвалення очікували інші проєкти загальною вартістю 218 млн євро. Переважно інвестпроєкти стосуються розвитку під’їзних шляхів до порту, внутрішньої мережі автодоріг, залізничної інфраструктури тощо.

Одним із проєктів стало впровадження цифрової системи управління дорожнім рухом, що оптимізувало обробку вантажівок і розв'язало проблему заторів. Це нововведення, до речі, ініціював саме приватний бізнес порту, який об’єднує Асоціація портового бізнесу Констанци.

Наостанок зазначимо, що хвиля змін зачепила й керівництво порту. На початку лютого подав у відставку директор адміністрації Констанци Флорін Візан, який обіймав посаду із серпня 2022 року. Новим керівником призначено Міхая Теодореску, виконавчого директора адміністрації. Виходить, що міністру транспорту та інфраструктури Румунії Соріну Гріндяну доводиться вдруге за два роки змінювати керівника найбільшого порту країни.