200 млрд грн втрат і великі порушення в Міноборони, «Укрнафті» та МОЗ. Що показали перевірки Держаудитслужби у 2023 році

Державний аудит в Україні не лише існує та отримує бюджетне фінансування, він ще й, як виявилося, працює. Державна аудиторська служба оприлюднила звіт про свою діяльність за 2023 рік. Згідно із цим документом, відомство протягом 2023 року провело 13,5 тис. перевірочних заходів та охопило своїм контролем фінансові й матеріальні ресурси на суму 1,76 трлн грн. Ця сума еквівалентна 33,9% ВВП України за 2022-й та 56,7% доходів зведеного бюджету України за 2023 рік.

Які порушення знайшла Держаудитслужба під час цих перевірок, розбирався Mind.

Чим взагалі займається Держаудитслужба? Державну аудиторську службу було створено 2015 року, вона підпорядковується Кабінету Міністрів, є правонаступником Контрольно-ревізійної служби та Державної фінансової інспекції.

Повноваження держаудиту поширюються на державні фінанси й активи, що належать державі або перебувають в її управлінні. Держаудитслужба контролює, як витрачаються бюджетні та комунальні кошти, як використовується державне та комунальне майно.

У своїй роботі Держаудитслужба використовує такі види контролю:

• моніторинг та перевірки державних закупівель;
• державний фінансовий аудит;
• інспекції (ревізії).

Об'єктами державного аудиту є міністерства й відомства та структури, що входять до їх підпорядкування, органи місцевого самоврядування, держпідприємства.

Якими є результати роботи Держаудитслужби у 2023 році? Основну увагу Держаудитслужби було прикуто до держзакупівель – на моніторинг та перевірки у цій сфері протягом 2023 року припало 12,6 тис. контрольно-ревізійних заходів (понад 93% усіх заходів фінансового контролю). Крім цього, служба провела 713 ревізій і 205 аудитів.

Розподіл фінансових та матеріальних ресурсів, які були охоплені контролем Держаудитслужби:

• ревізії – 1,11 трлн грн, або 63% від загального обсягу ресурсів, охоплених контролем;
• фінансовий аудит – 454 млрд грн, або 25,8%;
• перевірки та моніторинг держзакупівель – 196 млрд грн, або 11,2% від усіх ресурсів, що потрапили під аудит.

Наскільки ефективно працює Держаудитслужба? Насправді кількість перевірок, як і кількість виявлених порушень, не відображає результативність самих перевірок. Набагато важливіше, скільки фактично коштів вдалося відшкодувати / повернути.

Так от, загалом фінансовий аудит виявив порушення законодавства, які завдали втрат (недоотримані доходи, незаконні, нецільові витрати та недостачі) на суму 211 млрд грн. З цієї суми вдалося домогтися відшкодування та/або поновлення втрат на суму 6,4 млрд грн.

У звіті Держаудитслужба з гордістю заявляє, що вона повністю відпрацьовує витрати на своє утримання: на фінансування відомства 2023 року витрачено 1,1 млрд грн, тому окупність органів державного аудиту становила 579%.

Але якщо оцінювати співвідношення виявлених і відшкодованих втрат, то держава змогла повернути собі лише 3% того, що знайшли аудитори під час перевірок.

Що показав аудит у сфері держзакупівель? Окремо варто приділити увагу моніторингу та перевіркам державних закупівель. Держаудитслужба повідомила, що:

1. Внаслідок моніторингу держзакупівель:

• виявлено порушень на загальну суму 92 млрд грн;
• до адміністративної відповідальності притягнуто 235 осіб, на яких накладено штрафи на 1,25 млн грн;
• попереджено витрачання 19,8 млрд грн шляхом скасування тендерів і розірвання договорів.

2. У результаті проведених перевірок держзакупівель:

• виявлено процедурні порушення щодо 335 закупівель на 1,3 млрд грн і порушення законодавства під час виконання договорів щодо 503 закупівель на суму 381,2 млн грн;
• до правоохоронних органів передано 285 матеріалів перевірок, а також інформацію про 183 перевірки;
• до адміністративної відповідальності притягнуто 53 посадові особи, на яких накладено 329,8 тис. грн штрафів.

Які результати держаудиту в міністерствах, відомствах та на держпідприємствах? Найбільшу суму порушень Держаудитслужба виявила у сфері енергетики, промисловості й у транспортній галузі (294 млрд грн). На другому місці – інфраструктура, будівництво та житлово-комунальна сфера (38 млрд грн).

Також чимала сума порушень в оборонних і правоохоронних органах та в органах влади (29 млрд грн). Найменші у грошовому еквіваленті збитки зафіксовані в соціальній сфері, у сфері охорони здоров'я, у структурах, пов'язаних із наукою, культурою та освітою (приблизно 8 млрд грн загалом).

До великих порушників у різних сферах і галузях потрапили:

• ПАТ «Укрнафта» – виявлено порушення, що призвели до втрат на 96 млрд грн, у тому числі через виведення активів колишнім менеджментом компанії, завищення технологічних втрат і недоплату податку на прибуток;
• АТ «Укртрансгаз» – зафіксовано втрати на 10,2 млрд грн, зокрема, внаслідок недоотриманих доходів на 7 млрд грн та втрати ресурсів на 3,2 млрд грн;
• Міністерство оборони – встановлені фінансові порушення на суму понад 24,4 млрд грн, які пов'язані з використанням гуманітарної допомоги та майна, придбаного на кошти держбюджету;
• Державна продовольчо-зернова корпорація – виявлено порушення на 162,2 млн грн, у тому числі втрати активів на 50,4 млн грн;
• Міністерство охорони здоров'я – встановлені реальні та потенційні втрати внаслідок неефективних управлінських дій і рішень на загальну суму 1,6 млрд грн;
• Міністерство освіти і науки – засвідчені недоліки в системі внутрішнього контролю, що призвели до втрат, неналежного використання коштів та майна на суму 506 млн грн;
• Київський політехнічний інститут (КПІ) – виявлено порушення фінансової, бюджетної дисципліни, законодавства про закупівлю на загальну суму 14,4 млн грн.