Заступниця голови правління Райффайзен Банк: «Райф є найбільшим іноземним кредитором українського бізнесу»

Наскільки стійкою залишається банківська система України під час війни, що її очікує протягом 2024 року, як банки змінюють свої підходи до управління ризиками та за допомогою чого український бізнес може фінансувати інвестиційні проєкти, розповіла Mind в ексклюзивному інтерв’ю Наталія Гуріна, заступниця голови правління Райффайзен Банку, яка відповідає за управління ризиками та роботу з проблемною заборгованістю.

– Уряд України 20 березня оголосив про закриття списку спонсорів війни, який створило Національне агентство з питань запобігання корупції. У грудні 2023 року НАЗК призупинило статус спонсора війни щодо міжнародної групи Raiffeisen Bank International, посилаючись на консультації з представниками Єврокомісії. Ви можете детальніше розповісти, що взагалі Група Raiffeisen робить та планує щодо виходу з ринку рф?

– На постійній основі ведуться комунікації між українською стороною та нашим основним акціонером, групою RBI. Зроблено багато кроків  щодо скорочення бізнесу в росії. Процес складний і довготривалий, має певні регуляторні бар’єри.

Ми як український Райф маємо чітку позицію: робимо все можливе, працюючи в Україні, підтримуючи її економіку.

– Ви як експерт з управління ризиками, чого очікуєте у 2024 році від економіки в цілому та банківського ринку зокрема?

– У 2024 році в цілому має зберігатися позитивний тренд 2023 року щодо покращення стану економіки. Економічний розвиток очікується на рівні 4-5%, інфляція помірно зросте – максимум до 9%, також і золотовалютні резерви та курс валют будуть без суттєвих стрибків. Але за реалізації двох важливих передумов.

Першою передумовою реалізації базового економічного сценарію є надання міжнародної допомоги – не менше $38 млрд. Друга передумова – стан справ на фронті має бути без суттєвого погіршення, адже будь-яке погіршення несе за собою величезну непередбачуваність. Тоді макроекономічна ситуація в Україні буде, я б сказала, достатньо спокійною.

– Якими будуть основні джерела доходу банків цього року та які ризики змін щодо їхньої прибутковості ви бачите?

– У 2021 році прибуток українських банків склав близько 72 млрд грн, у 2022 – 25 млрд грн, а у 2023, навіть при неочікуваній ставці податку для банків 50%, – рік закрився із прибутком близько 90 млрд грн.

У 2024 році навіть при ставці податку в 25% не варто очікувати на якісь значні зміни. Джерела доходів залишаться ті ж самі. Вони однозначно зменшаться, але за виконання раніше згаданого базового сценарію різкого падіння не має відбутися.

– Чи є ризик послаблення капіталізації та стійкості банків через оподаткування прибутку банків за підвищеною ставкою?

– Капіталізація українських банків зараз на досить високому рівні. Тому ризики негативного сценарію невисокі.

Якщо не відбудеться чогось непередбачуваного, не буде додаткових воєнних збитків, то банківська система готова рухатись вперед – навіть за ставки податку в 50% за 2023 рік та 25% – на 2024 рік.

Звісно, важко. Звісно, складно. Звісно, треба критично проаналізувати бізнес-моделі. Але за базового сценарію у поточному році ми очікуємо сталу ситуацію.

– Банки, як і раніше, надліквідні. При цьому направляти цю ліквідність крім депозитних сертифікатів та ОВДП особливо немає куди. Зрозуміло, що треба насамперед розігрівати кредитування економіки. Але чи є перспективи зростання обсягів комерційного кредитування у 2024 році, за яких умов?

– Для оцінки перспектив комерційного кредитування треба поглянути у 2023 рік. У 2023 році Райффайзен Банк став найбільшим іноземним кредитором українського бізнесу, профінансувавши його на 116,88 млрд грн. З них 78,39 млрд грн – пішли в критичні галузі, включаючи аграрну галузь, торгівлю та напрям постачання палива.

Це при тому, що з лютого 2022 року наш банк не був учасником програм «5-7-9%». Тобто ми видавали кредити, базуючись лише на оцінці наших власних ризиків і не розраховуючи на підтримку через державну програму. Тож, кредитування існує і поза програмою «5-7-9%».

Щоб говорити про збільшення обсягів кредитування на третій рік війни, треба дуже серйозно почати працювати з темою страхування воєнних ризиків. Знаю, що на рівні уряду та Нацбанку робиться багато кроків у цьому напрямі.  До речі, Райф разом зі своїми партнерами також працює над створенням продукту із покриття воєнних ризиків. Це – перший пункт.

Другий – це переналаштування програм державної підтримки. Зокрема, згаданої вище «5-7-9%». Програма має підтримувати того, хто її насправді потребує, – постраждалі від війни підприємства, в яких значно погіршилися фінансові показники, малий та середній бізнес, переробну галузь та інвестиційні проєкти.

Третій пункт – це допомога від міжнародних організацій. Зокрема, додаткові програми покриття або розподілу ризиків будуть дуже доречною допомогою банкам – з їхнім акцентом на довгострокове кредитування.

Окремо стоїть питання попиту на кредити. Наразі немає великої черги до банків на отримання кредитів, якими б не були умови. Підприємці самостійно дуже гарно зважують ризики, особливо, коли мова йде про інвестиційне кредитування.

– Кого банки готові кредитувати: бізнес якого розміру, з яких галузей? Чи є пріоритетні потенційні позичальники?

– В першу чергу, це агро і переробна галузь. «Пріоритет номер один», який дозволить Україні стабілізуватись і покращувати показники економічного розвитку. Райф зараз є найбільшим кредитором аграрної галузі, і продовжував фінансувати посівну навіть навесні 2022 року. Інші пріоритетні галузі – фармацевтика, логістика, ритейл.

Серед проєктів, що ми підтримали у 2023 році, є будівництво логістичних комплексів і навіть будівництво нового торгівельного центру. Підкреслю, що це ми робили без участі у програмі державної підтримки, беручи на себе ризики.

Ми дофінансовували наших клієнтів, які знаходились в деокупованих районах, даючи їм додаткове фінансування. З точки зору класичного ризик-менеджменту, це – не дуже стандартний крок, але повністю виважений, який ще раз підтверджує, що Райффайзен завжди з Україною.

– Як взагалі змінився ризик-менеджмент українських банків за час війни на прикладі Райффайзен Банку?

– Ще більше підтвердилось, що найголовнішим є вміння не дивитись на сухі цифри, а спиратись на ситуацію в реальному бізнесі, розумітись на тому, як цей бізнес працює та хто ним керує, – хто ті люди, які повертатимуть кредити.

Ще на початку війни ми як банк почували себе досить безпечно з точки зору ризик-ситуації. Потім декілька перших місяців війни ми пройшли майже наосліп, оскільки всі моделі розвалились: ризик-матриці, каталоги, підходи та продукти зруйнувались водночас.

І ми почали вибудовувати нову модель ризик-менеджменту: з самого початку, крок за кроком – з тим, щоб розуміти, як аналізувати ситуацію, які питання ставити клієнтам і як накопичувати дані, що потрібні банку для подальшого розвитку в нових реаліях.

Ми створили нові дефініції оцінки кредитного ризику з точки зору геолокації клієнта, бізнес-ситуації в його галузі, загальній оцінці.

Тут ключовим є слово «прозорість», і це – вже не тільки про діджиталізацію, а й про глобально важливі процеси для України, особливо в контексті євроінтеграції.

Ми радимо нашим клієнтам проходити зовнішні аудити, щоб мати прозору звітність і бути зрозумілими для міжнародних компаній, що надають підтримку під час війни. Тому що тільки прозорі компанії, тільки платники податків матимуть шанс на стабільний і сталий розвиток в державі, яка рухається до ЄС.

– Як діджиталізувалися процеси управління ризиками в Райфі?

– Ми стали прискорено рухатись в напрямі трансформації та діджиталізації всіх процесів – і як мінімум вдвічі швидше, ніж ми планували до війни.

Пишаюсь, що зараз наші клієнти-ФОПи можуть отримати кредит за 10 хвилин через систему «Райффайзен Бізнес Онлайн»; наші зарплатні клієнти-фізособи можуть отримати кредити за 10 секунд. Ми робимо все, щоб клієнту було зручно, зрозуміло, звісно враховуючи ризик ситуацію.

Bіg Data – основа всіх основ: для побудови моделей, для якнайшвидшого розуміння наперед, яка потреба буде у нашого клієнта. Також важливим є напрямок, який ми започаткували ще до війни, але продовжуємо розвивати зараз – процес підтримки зростання клієнта від зовсім маленької компанії до середньої і навіть великої.

Під діджиталізацію в нашому банку потрапили не лише процеси ризик-менеджменту, але й питання комплаєнсу – потреби виконати всі умови регулятора, використовуючи ризик орієнтований підхід.

– Що з міжнародними програмами підтримки бізнесу за участю українських банків. Вони загалом працюють? Хто бере/отримує такі кредити, на яких умовах?

– Ці програми існують і працюють. Райф робить свій внесок у розширення можливостей для клієнтів щодо залучення коштів завдяки ризик-шеринговим програмам. У 2023 році банк пролонгував та підписав нових п’ять угод з розподілу ризиків на загальну суму 331,6 млн євро. Вони покривають і клієнтів корпоративного сектору, які реалізують капіталомісткі проєкти, і клієнтів з малого бізнесу.

В основному є два типи підтримки, що працюють через гарантії – або портфельні або індивідуальні на окремого клієнта чи окрему угоду. Рівень покриття ризику доволі прийнятний, по галузям суттєвих обмежень також немає. Основні умови в унісон з нашою ризик-політикою.

У 2024 рік плануємо збільшувати ліміти за цими програмами, що також вплине на кредитування.

Важливо пригадати в цьому контексті, що ЄБРР збільшив свій статутний капітал на 4 млрд євро та готовий продовжувати дію програми та підтримувати підприємців. Для нас це особливо значуще, адже ЄБРР є нашим другим акціонером, якому належить близько 30% акцій українського Райффайзен Банку.

– Які ваші прогнози щодо NPL у портфелях банків? З одного боку, частка «токсичних» кредитів стабілізувалася на рівні близько 44-45%. З іншого – позичальники, які сильно постраждали від війни, навряд чи зможуть погасити борги в найближчому майбутньому. Отже, банкам треба щось із цими боргами робити. Запитання, що? І як довго триватиме розчищення такого портфеля?

– Щодо NPL то в Україні не така вже песимістична картинка, якою вона могла б бути.

Важливо, що у лютому 2022 року банківська система була досить здоровою. NPL по системі складав 27%. Якщо ж казати про Райффайзен Банк, то завдяки виваженим підходам до ризиків та клієнтів рівень NPL у березні 2022 року був 1,7%.

За підсумками 2023 року рівень NPL в Райфі досяг 15,5%. Ми виглядаємо краще, ніж банківська система в цілому – з 40%.

Всі можливі дефолти перших двох років війни вже опрацьовані та відображені в балансах банків. Це – дуже гарний сигнал, що без значного погіршення сценарію ситуація лишатиметься прогнозованою.

Цікаво, що у 2023 році в Райфі дуже незначна доля корпоративних кредитів перейшла з працюючого портфелю до дефолтного – не більше 1%. В роздрібному портфелі перехід склав близько 7%.

Якщо порівняти з цифрами NPL, які були у 2014 році, або у 2008 році – то теперішні цифри взагалі не лякають. Тоді йшлось про обсяги в 3-4 рази більші.

Також поточна ситуація відмінна від попередніх кризових періодів поведінковою моделлю позичальників. Маємо приклади, коли на наступний день після деокупації регіонів телефонували клієнти і повідомляли, що готові відновлювати роботу – лише треба вирішити, як бути з кредитами та обіговими коштами. І ми готові не просто слухати, але й чути цих людей, підтримувати їхні потреби.

Є старі проблемні довоєнні кредити. Це – окрема тема, яка ще потребуватиме свого вирішення. Але воно буде, я в цьому впевнена, оскільки було зроблено вже дуже багато кроків у цьому напрямі.

Суттєва проблема зараз, майже відсутня можливість робити довгу прогнозовану реструктуризацію. «Гра в довгу» в часи абсолютної невизначеності та постійно нових ризиків просто неможлива.

– Як вплине на банківський сектор повернення довоєнних умов регулювання, які вже анонсував НБУ? Чи є ризик, що у 2024 році збільшиться кількість неплатоспроможних банків, які не зможуть виконати нові нормативні вимоги?

– Більшість довоєнних вимог та регулювань вже повернулись у 2023 році. Тут і питання, пов’язані з валютною лібералізацією, і вимоги до капіталу, і ринкові та операційні ризики, і повернення до чіткого аналізу та структурування кредитних ризиків.

Повернення пройшло і, більше того, вже отримало підтвердження відповідності діагностикою Нацбанку і капіталами банків.

Ще частина лишилась на 2024 рік, але суттєвих змін стану банків точно не несе. Навпаки, мова йде про  перехід на європейські стандарти банківського нагляду.