Країна вуличних банд: як Гаїті живе без уряду
Як гаїтянські злочинні угруповання розрослись і занурили в анархію Карибський острів
Найбідніша латиноамериканська країна Гаїті втратила уряд і перетворюється для своїх громадян на відкриту в'язницю, керовану бандами. Найгірша ситуація у столиці Порт-о-Пренсі, де озброєні злочинці нишпорять у пошуках їжі та пального, а мирні жителі організовуються у «бригади самооборони».
«Гаїті в жахливій ситуації, – стверджує виконавчий директор Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ) Кетрін Рассел. – Багато людей там страждають від серйозного голоду та недоїдання, і ми не можемо передати їм достатньо допомоги через банди. Злочинні угруповання контролюють великі території Порт-о-Пренса та ключові дороги, що ведуть зі столиці. Ситуація там майже як у сценах фільму «Божевільний Макс».
Розгул банд розпочався в Гаїті 29 лютого 2024 року. Вуличні гангстери скоординовано атакували урядові установи в Порт-о-Пренсі, спалили десятки поліцейських дільниць та захопили дві найбільші в'язниці, звільнивши 4600 ув'язнених. Понад 3300 поліцейських дезертували, залишивши лише 9000 офіцерів захищати 11,4-мільйонну країну.
Управління ООН з прав людини називає ситуацію в Гаїті такою, що нагадує «катаклізм». За три місяці 2024 року в цій країні зафіксовано 1554 вбивства й 826 поранень, скоєних гангстерами, а також 59 лінчувань «бригадами самооборони». За оцінкою ООН, 1,4 млн гаїтян перебувають «за один крок від голоду».
Політичне підґрунтя
Створення банд у Гаїті відбувалося через дроблення політичної еліти та історичного прагнення кожної політсили мати особисту приватну гвардію. У 1957–1986 роках країною керувала сім'я Дювальє, яка створювала загони «тонтон-макутів» для розгону демонстрацій і ліквідації ворогів режиму. З початку 2000-х років владу ділили три політичні групи: партія «Тет Кале», превалісти та рух «Лавалас». А з 2014 року їх почали тіснити бізнесмени, які ввірвалися до парламенту.
«Нову групу політиків сформували переважно депутати й сенатори, які вийшли із середнього класу та селян. Суспільство їх не підтримує. Але з 2014 року їх зліт надихає інших представників легального й нелегального бізнесу інвестувати гроші в контроль над парламентом, щоб вибудовувати зв'язки з найвпливовішими політичними босами», – йдеться у дослідженні Глобальної ініціативи проти транснаціональної організованої злочинності (GITOS).
Гаїтянські політики щедро платили вуличним бандам за спектр електоральних послуг, зокрема охорону, залякування виборців, організацію мітингів і розгін опонентів. У торішньому звіті Ради безпеки ООН сказано, що колишній лідер Гаїті Мішель Мартеллі в період свого президентства у 2011–2016 роках створив одну банду, а також фінансував й озброював інші для розширення та зміцнення своєї влади.
Завдяки таким старанням у країні сформувалося понад двісті злочинних угруповань, у найбільші з яких вступило від 300 до 500 членів. Майже 95 банд, за даними Ради безпеки ООН, діють у Порт-о-Пренсі та контролюють 80% території столиці.
У 2017–2021 роках робота роздробленого парламенту Гаїті застопорилася настільки, що через нього не вийшло провести жодного великого закону й лише один бюджет було ухвалено шляхом голосування. Державні адміністрації скував параліч через відсутність грошей на виплати зарплат. Від цього серйозно постраждала охорона здоров'я, освіта й особливо система безпеки.
«Посади суддів у Гаїті залишилися незайнятими, прокурори припинили пред'являти звинувачення, а підозрювані застрягли у в'язницях, оскільки їхні справи нема кому розглядати», – описує ситуацію в Гаїті GITOS.
У 2019 році уряд Гаїті не зміг провести вибори, і президент Жовенель Моїз розпустив парламент. Він керував країною, видаючи накази, до свого вбивства в липні 2021-го. Далі країну очолив прем'єр-міністр Аріель Анрі, який рік у рік обіцяє організувати вибори, але нічого для цього не робить, викликаючи гнів опозиційних політиків і пов'язаних із ними банд.
Сфери впливу злочинних угруповань у Гаїті
Джерело: GITOS
Злиття банд
Чотири роки тому гаїтянські злочинні угруповання почали вливатися у дві коаліції. У 2020 році дев'ять банд Порт-о-Пренса у зверненні, що розміщено на YouTube, оголосили про об'єднання в союз «Сім'я G9», лідером якого став колишній офіцер поліції Джиммі «Барбекю» Шерізьє. Цю злочинну структуру підтримував загиблий президент Жовенель Моїз та керівна партія «Тет Кале».
Друга коаліція GPep була створена на противагу G9. Її сформував Габріель Жан-П'єр, лідер банди «Нен Бруклін» із бідного району Сіте-Солей у Порт-о-Пренсі. У цей альянс вступило найчисельніше злочинне угруповання Гаїті 400 Mawozo з передмістя столиці, а політичну підтримку їй забезпечив рух «Лавалас» та інші противники «Тет Кале».
G9 та GPep взяли під контроль критичну інфраструктуру, зокрема дороги, порти та нафтові термінали, а також стали стягувати «плату за захист» з будь-яких бізнесів, що оперують на їхніх територіях.
Протягом трьох років Сіте-Солей служив ареною для сутичок G9 та GPep.
Дві коаліції банд час від часу перетворювали цей болотистий прибережний район на закриту військову зону, після чого гуманітарні організації збирали (A9-soleil) вздовж доріг обезголовлені та обгорілі трупи.
У вересні 2023 року G9 та GPep розгорнули багнети у бік нелегітимного уряду Аріеля Анрі. Два угруповання уклали пакт про ненапад і сформували об'єднання коаліцій банд під назвою «Живемо разом».
Лідер коаліції банд G9 Джиммі «Барбекю» Шерізьє
Лютнева скоординована атака
Прем'єр-міністр Гаїті Аріель Анрі обіцяв до 7 лютого «розділити владу» з опозицією, проте не зробив цього, сподіваючись заручитися міжнародною підтримкою. У розміщеному 17 лютого у відеозверненні Джонсон «Ізо» Андре, ватажок банди «5 сегонд» з альянсу GPep, попередив, що Анрі очолює країну не тому, що він реальний лідер, а тільки тому, що Ізо та інші керівники банд ще не сформували загальне рішення про те, що з ним зробити».
Наприкінці лютого Аріель Анрі вилетів до Гаяни на саміт країн Карибського співтовариства (КАРІКОМ) для обговорення кризи в Гаїті. Хоча деякі учасники цього саміту називали Анрі «частиною проблеми», у випущеному 28 лютого пресрелізі КАРІКОМ сказано, що він може продовжувати очолювати країну до проведення виборів не пізніше серпня 2025 року.
Наступного дня Порт-о-Пренс прокинувся від полум'я. Безліч різношерстих банд одночасно атакували урядові будівлі в столиці, зокрема президентський палац, міністерство внутрішніх справ і штаб-квартири поліції.
«Ми вирішили взяти нашу долю до своїх рук. Битва, яку ми ведемо, не лише скине уряд Анрі. Ця битва змінить всю систему», – процитувало Джиммі «Барбекю» Шерізье агентство CNN, назвавши його «самопроголошеним Робін Гудом».
Стратегія максимального тиску
Через місяць після лютневої атаки розгул банд у Порт-о-Пренсі триває, і населення все сильніше страждає від нестачі продуктів та питної води.
«Здебільшого банки закриті, і мешканці столиці не можуть зняти гроші. Лікарні не працюють, і людям нема де отримати медичну допомогу. Поліцейські офіцери не патрулюють вулиці, і там нема кого покликати на допомогу», – пише Foreign Affairs.
За твердженням аналітиків, щоденні перестрілки банд із поліцією абсолютно не схожі на повстання проти системи. Кримінальні угруповання в Порт-о-Пренсі поводяться так, ніби хочуть стати її частиною. Імовірно, доки вуличні гангстери тиснуть на систему, переговорники виторговують привілеї для банд та їхніх політичних покровителів.
«Банди стануть особливо могутніми, якщо закріплять за собою право контролювати ключові комерційні активності та отримувати прибутки від вимагання. Їхня жорстокість – це інструмент, а не перешкода для отримання чи утримання влади в Гаїті. Нинішня криза призведе до зльоту чи повернення у владу ключових переговорників», – робить висновок GITOS.
Аріель Анрі перебуває в Кенії, де намагається домовитися про інтервенцію кенійських військ у Гаїті. Непослідовні заяви прем'єр-міністра можуть свідчити про зміцнення його позицій у торгах із бандами. 11 березня 2024 року Анрі повідомив, що згоден піти у відставку та передати владу перехідній раді з восьми осіб. Однак цього тижня його офіс оголосив, що рада не може бути сформована, оскільки це суперечить конституції Гаїті.