Дефолт «американської мрії». Чому консультанти, фінансисти та розробники «раптом» стали нікому не потрібні
Кількість вакансій для працівників «розумової сфери» впала до третини від усіх пропозицій на американському ринку праці
Звільнений з YouTube розробник змушений розумно розтягувати свою останню зарплату. Колишній працівник стартапу позичає кошти в родини на виплату іпотеки. Досвідченого фінансового консультанта не запрошують навіть на співбесіду. Що відбувається на ринку «білих комірців»? На це запитання спробували відповісти журналісти Bloomberg, а Mind підготував адаптований переклад цієї публікації.
Від редакції: на наш погляд, цей текст є нагадуванням, що ринок праці, як і економіка загалом, має свій «маятниковий біг»: від захоплення інтелектуальними спеціальностями – розробники, консультанти й інші «творчі професіонали» – до нестачі «синіх комірців». Наприклад, у США попит на сантехніків значно перевищує попит на розробників (звичайно, якщо не говорити про «гарячу» наразі галузь ШІ). І пропозиції винагород для професіоналів фізичної праці доволі високі. Тож варто гарно подумати, яку спеціальність обирати.
Усі згадані вище професіонали стали жертвами падіння сегмента «білих комірців», яке охоплює США. Фінансова, технологічна й медійна галузі, професійні послуги юристів і бухгалтерів – усі вони стали осередком занепаду на доволі активному ринку праці. Безробіття в США перебуває на історичному мінімумі, проте спеціалісти згаданих галузей не можуть знайти собі роботу.
У ключових корпоративних містах США – Чикаго, Лос-Анджелесі та Сан-Франциско – лише за минулий рік було звільнено 120 000 працівників розумової праці. У менших містах на кшталт Фенікса та Сієтла зарплати таких спеціалістів просто впали. Навіть міста, куди масово мігрували «білі комірці» під час локдаунів – Остін та Маямі – перестали бути привабливими локаціями.
З «теплої ванни» доби ковіду раптом спустили воду
Загалом по США зарплата таких працівників за рік, з березня до березня, зросла лише на 0,6%. Збільшення фінансової винагороди найбільш високооплачуваних спеціалістів серед них також давно вже не на піку, свідчать дані Федерального бюро статистики праці США.
Банки, консалтингові та технологічні компанії активно наймали нових людей у штат за часів пандемії, коли низькі процентні ставки, легкий доступ до кредитування та державна підтримка спрощували експансію. Багато хто з них відтоді сильно розчарувався у планах зростання, натомість почавши звільнення працівників. Серед найвідоміших компаній із таким циклом наймань-звільнень – Tesla, Citigroup та McKinsey. І це лише за останні тижні.
«Ми більше не бачимо вибухового постковідного зростання, – каже Александра-Дана Гусіта, очільниця нью-йоркського офісу глобальної рекрутингової компанії Tiger Recruitment. – Роботодавці стали набагато обережніші з пропозиціями».
«Ваше резюме дуже важливе для нас…»
25-річний Джек Бенедикт дізнався про своє та ще 43 колег звільнення з YouTube Music саме тоді, коли виступав у приміщенні міської ради міста Остін на підтримку утворення профспілки. Це відбулося в лютому. Дещо раніше йому повідомили про те, що інший його контракт з Alphabet закінчиться в березні.
«Навіть попри уявну потужність ринку праці, гарантії працевлаштування чекати не слід, особливо в технічній галузі, – каже він. – Більшість великих компаній намагається або оптимізувати витрати, або замінити людей за допомогою ШІ». Його бентежить, що диплому «недостатньо, коли компанії чекають на 10 років досвіду».
На сайті вакансій Indeed кількість вакансій у галузях банківської справи і фінансів, медіа і комунікацій, а також розробки ПЗ все ще перебувають на рівні, нижчому за рівень лютого 2020 року – перед самою пандемією.
Частково нестача вакансій для «білих комірців» пояснюється значним падінням сегмента «тимчасової допоміжної зайнятості», який вважається чимось на кшталт лідера ринку праці. Ці спеціалісти затребувані в період економічного зростання, коли бізнесу потрібні погляд збоку, розумний співрозмовник і гарна порада.
Причина проста – коли часи стають важчими, працедавці надають перевагу працівникам на повний день перед частково зайнятими. Але понад 420 000 таких частково працевлаштованих спеціалістів були звільнені з моменту максимального попиту, що мав місце два роки тому.
Деніель Лапін, 48-річний консультант з управління фінансами, який мешкає у Флориді, не може знайти роботу відтоді, як термін його контракту з фармацевтичною компанією сплив у лютому. Він каже, що надсилав резюме більш як на 100 вакансій, де конкурс почасти становив понад 200 осіб. За два місяці він отримав лише автоматичні листи-відповіді та декілька пропозицій пройти співбесіду.
Наявна зараз робота – для «синіх комірців». Він зауважує : «Люди кажуть, що ринок праці в гарному стані. А в чому це полягає? Робочі місця, що створюються, є низькооплачуваними».
Розпач Деніела добре ілюструє те, про що минулого місяця писав провідний економіст компанії Vanguard Джо Девіс: існує попит переважно на працівників, які заробляють менш ніж $55 000 на рік.
Два за ціною одного
Попит на працівників нижньої третини шкали доходів значно перевищують попит на високооплачуваних спеціалістів, свідчать дані Vanguard. Також аналітика свідчить, що зарплати зростають швидше саме в цьому сегменті.
«Багато високооплачуваних спеціалістів обміняли швидкість збільшення фінансової винагороди на можливість віддаленої роботи, – написав Джо Девіс. – Це вплинуло на швидкість зростання зарплат нижче оплачуваних спеціалістів».
По-іншому ситуацію бачить Девід Напелоні, віцепрезидент і старший партнер у консалтинговій компанії Korn Ferry. Він каже про обережний оптимізм на ринку «білих комірців». Компанії виявляють дедалі більше зацікавленості в найманні таких працівників в останні кілька місяців – порівняно із завершенням 2023 року. «Клієнти починають робити нові пропозиції та відкривати нові вакансії», – каже він.
Цей оптимізм не поділяє Андре Джулієн, якого у грудні минулого року звільнили з посади операційного директора у медіастартапі. Йому 36, і він встиг надіслати 100 резюме й почати працювати з п’ятьма кар’єрними радниками – щоб не отримати жодної пропозиції.
Єдине, що йому зараз «світить» – нижча за рівнем посада із зарплатою на 25% меншою за попередню. Але зменшення заощаджень, закінчення вихідної допомоги та потреба сплачувати іпотеку змушують його розглянути навіть таку пропозицію.
«У перспективі в мене – втрата будинку, на який я так довго й важко працював, – каже колишній топменеджер стартапу, який був змушений позичати гроші в родича, щоб сплатити іпотеку наступного місяця. – Це була моя «американська мрія», а тепер доведеться від неї відмовитись».