Національний банк України підбив підсумки роботи банківського сектору в I кварталі 2024 року. Прибуток фінансових установ продовжує зростати попри збільшення податкового навантаження через зростання ставки податку на прибуток до 25% і одночасне падіння доходів від депозитних сертифікатів унаслідок зниження облікової ставки НБУ.
У I кварталі 2024 року платоспроможні банки заробили на 18% більше, ніж за аналогічний період 2023 року. Для порівняння: квартальний прибуток банків удвічі перевищив фінансовий результат за 2022 рік.
Позитивну динаміку мають також інші показники: кредитний портфель з початку року, протягом січня – березня, зріс на 1,6%, а обсяг строкових депозитів фізосіб – на 1,5%.
А от портфель проблемних кредитів (NPL), навпаки, скорочується, як і відрахування у резерви під збитки від активних операцій.
Сукупний чистий прибуток банківського сектору за I квартал 2024 року до оподаткування становив 50,9 млрд грн, після сплати податку на прибуток – 40,52 млрд грн. У I кварталі 2023 року банки одержали 41,1 млрд грн прибутку до оподаткування та відповідно 34,4 млрд грн чистого прибутку після оподаткування.
Збитковими у січні – березні були 8 банків: Правекс Банк, Індустріалбанк, Перший інвестиційний банк, Мотор-Банк, Оксі Банк, Альпарі Банк, банк «Грант» та банк «Портал».
Найбільший прибуток отримали ПриватБанк (13,9 млрд грн), Ощадбанк (4,9 млрд грн), Райффайзен Банк (2,5 млрд грн), Укрексімбанк (2,5 млрд грн), ПУМБ (2,1 млрд грн).
Основу заробітку банків, як і раніше, становлять пасивні (процентні) доходи. Їхній обсяг за підсумками І кварталу досяг майже 85 млрд грн, що на 25% більше, ніж за аналогічний період 2023 року. Комісійні доходи зросли на 7,7% – до 7,9 млрд грн відповідно.
Як пояснює НБУ, основою відсоткових доходів залишаються вкладення в інструменти з низьким ризиком: ОВДП та депозитні сертифікати. Але привабливість депсертифікатів протягом року відчутно зменшилася. Ставка за сертифікатами overnight, наприклад, зараз становить 13,5% проти 20% у травні 2023 року.
Тому банки охоче купують ОВДП, дохідність яких при первинному розміщенні сягає 17,4%. Обсяг портфеля облігацій банків до 20 травня становив 691 млрд грн (549 млрд грн на аналогічну дату 2023 року). Відповідно частка доходів банків від ОВДП з 1 квітня 2023 року до 1 квітня 2024 року зросла на 6,7 в. п. – більш ніж до 26%.
Також НБУ говорить про нарощування кредитування. Обсяги гривневих бізнес-кредитів зростають три квартали поспіль (832 млрд грн виданих кредитів на 1 квітня), роздрібних – понад рік (255 млрд грн на 1 квітня). Від кредитування юридичних та фізичних осіб платоспроможні банки в I кварталі 2024 року отримали 34 млрд грн процентних доходів, що на 13% більше, ніж показник за аналогічний період 2023 року.
Станом на 1 квітня на депозитних і поточних рахунках банків було акумульовано 2,47 трлн грн коштів клієнтів. З цієї суми 1,34 млрд грн, або 55% – гроші бізнесу, а 1,09 млрд грн, або 45% – заощадження населення.
Втім намітилася тенденція до скорочення залишків на рахунках фізосіб. Згідно з даними опитування НБУ, яке він оприлюднив наприкінці квітня, протягом I кварталу банки зазначили зростання обсягів коштів корпоративних клієнтів (бізнесу). Водночас темпи припливу грошей від населення впали.
Самі банки вважають, що зниження інтересу до депозитів із боку вкладників пов'язане зі скороченням пропозиції. А ось рівень ставок на попит не впливає.
Але депозитні ставки справді стали відчутно нижчими. І вкладники явно відреагували на цей чинник. Якщо на початок літа 2023 року деякі банки пропонували клієнтам-фізособам до 20% річних за вкладами у гривні, то зараз максимальна дохідність депозитів у національній валюті сягає 15–16% річних.
Крім того, клієнти-фізособи, як і раніше, частіше віддають перевагу безстроковим рахункам: частка коштів до запитання до 1 квітня досягла 63,5%. Роком раніше цей показник був на рівні 61,7%.
Загалом ситуація з NPL у банках поліпшилася. Частка таких кредитів на 1 квітня становила 36,1%, на 1 квітня 2023 року вона була на рівні 38,8%.
Але якщо частка NPL за кредитами фізособам за рік скоротилася з 32% до 21,4%, то за кредитами бізнесу – з 44,3% до 43,9%.
При цьому обсяг непрацюючих кредитів корпоративних клієнтів становить приблизно 366 млрд грн, тоді як проблемних кредитів фізосіб – у рази менші, приблизно 55 млрд грн.
Проте за I квартал 2024 року відрахування до резервів банків зменшилися на 1,4 млрд грн. Це говорить про те, що загалом банки вже провели оцінку токсичних боргів і вплив таких кредитів на прибутковість фінустанов мінімальний. На цьому акцентує і НБУ, який зауважує: значно менші відрахування до резервів під збитки від активних операцій стали однією з причин зростання прибутку банків з початку 2024 року.
Серед лідерів за показником NPL на 1 квітня були такі банки: ПриватБанк (61%), Ідея Банк (47,5%), Ощадбанк (44,5%), Укрексімбанк (42,8%), Сенс Банк (42,5 %).
Загалом картина не змінюється: більша частина NPL – 353 млрд грн, або 84% – сконцентрована в державних банках, тоді як у банках із приватним капіталом таких кредитів значно менше – 67,5 млрд грн, або 16%.