Колода в оці: чому країни G7 «не помічають» своїх боргів
Про що воліють промовчати міністри фінансів країн «Великої сімки»
Під час зустрічі міністрів фінансів «Великої сімки» в італійському місті Стреза не буде обговорюватись одна з по-справжньому актуальних ключових світових проблем – борги країн – учасниць клубу. Формальний порядок денний зустрічі на березі озера Маджоре не передбачає цієї дискусії – попри безупинне зростання об’ємів запозичень і заклики з боку Міжнародного валютного фонду негайно повернутися до сталої бюджетної політики.
З одного боку, ігнорування зрозуміле – питання «не на часі». Цьогорічні вибори у Великій Британії (які виявилися ближче за заплановані), Сполучених Штатах та Європейському Союзі, як і хитка податкова ситуація в Італії, змушують фінансове керівництво не актуалізувати розмови про стан справ, який вимагатиме непростих, а часом і дуже непопулярних рішень.
З іншого – збільшення витрат на запозичення шкодять економіці, борги по світу зростають – відсутність спільного та схваленого усіма учасниками рішення може призвести до великих проблем.
«Борги насправді будуть слоном у кімнаті, у якій зберуться представники «Великої сімки». Проте зараз, напередодні виборів, його все одно ігноруватимуть, адже наразі не існує простих рішень», – вважає Кун де Леус, провідний економіст банку BNP Paribas Fortis у Брюсселі.
Зустріч, що почалася з обіду в четвер, 23 травня, переважно присвячена використанню прибутків від російських активів на користь України (погоджуємося, тема важлива), міжнародному оподаткуванню (по-іншому, «податок на надприбутки») і питанням впровадження штучного інтелекту, повідомив голова зборів Джанкарло Джоржетті, міністр фінансів Італії.
Місто на острові Маджоре, відоме невдалою мирною конференцією напередодні Другої світової війни, – чергова неймовірна локація для зустрічей G7, які пропонує Італія в період свого головування. Серед інших локацій – острів Капрі, де зустрінуться міністри закордонних справ, і люксовий курорт на схилах південної Італії для червневої зустрічі лідерів країн-членів.
Однак усі ці чудові краєвиди навряд чи здатні розігнати хмари, що збираються над країнами.
У кожного свої проблеми
Прем’єрці Джорджії Мелоні зараз інвестори дали змогу дещо розслабитись, зменшивши до дворічного мінімуму спред облігацій країни (різниця між дохідністю розміщення та відсотковою ставкою безризикових активів) до Німеччини. Проте прогнози невтішні, оскільки над країною все ще тяжіє спадок політики підтримки населення часів пандемії, відомої як «супербонус».
Згідно з прогнозами Scope Ratings, уже за три роки Італія матиме найбільшу кількість боргів серед європейських країн, а МВФ уже закликав уряд до пришвидшення виконання запланованого.
Ці поради – дзвіночок і для інших провідних економік світу. У квітні МВФ повідомив про існування «вікна можливостей»: економічні лідери ще можуть відрегулювати свої бюджети та фінансові політики, оскільки світова економіка не перебуває в зоні ризику, а інфляція є доволі повільною.
Занепокоєння щодо зростання боргів відчувається на всіх ринках, де історично високі рівні державних зобов’язань країн «Великої сімки» змушують непокоїтися через інвесторів, які намагаються збільшити доходи завдяки скуповуванню державних боргових зобов’язань. Їхні апетити можуть впливати на урядову політику, змушуючи приборкати витрати.
Таких інвесторів побоюються, адже саме їхня жадібність і ненажерливість стали однією з основних причин кризи державного боргу в Європі. Ринки наразі далекі від стану, який був тоді, проте небезпека вважається реальною.
«Коли в тебе багато боргів, то в тебе проблеми. Це один із тих негараздів, які не дають спати вночі, змушуючи міркувати, як би з цього видертися», – резюмував проблематику Роб Верроуз з M&G Investments.
Минулого місяця МВФ оприлюднив прогноз стосовно відновлення зростання заборгованості країн G7, яке ледь призупинилося після пандемії. На думку оглядачів, до 2029 року ситуація навряд чи поліпшиться. Окремо МВФ у прогнозі зупинився на США, наголошуючи, що через утримання поточної політики витрат, борг країни збільшиться протягом трьох десятиліть, а вже протягом п’яти років він становить 134% ВВП.
Велика Британія та Франція також множать борги, обидві цього тижня отримали відповідні попередження цього тижня. «Для поліпшення стану державних фінансів уже у 2024 році знадобляться значні додаткові зусилля порівняно з поточною базовою урядовою політикою», – вважають експерти стосовно Франції.
Японія стабілізувала розмір заборгованості на рівні у 250% ВВП, який дещо шокує. Серед країн «Великої сімки» лише Канада та Німеччина пораються зі своїми боргами, дещо навіть знижуючи їхній рівень.
Соціалістичні причини
Попри різний розмір купи боргів країн, фінансові очільники яких проводитимуть час на озері Маджоре, причини однакові: зростання зобов’язань через старіння населення та кліматичні зміни, збільшення оборонних витрат через російську агресію та нетерпимість виборців до збільшення податкового навантаження.
Цього року електоральні перегони відбудуться у США та Великій Британії, а вибори до Європейського парламенту зменшують простір для маневру окремих урядів, політичні сили яких намагаються догодити виборцям. Тож давати раду державним фінансам нема коли, особливо коли йдеться про урізання витрат і затягування поясів.
Варто зазначити, що намагання ігнорувати цю проблему притаманне не лише «Великій сімці». Її збільшений еквівалент, «Велика двадцятка», також не обговорювала цю тему на лютневій зустрічі, особливо після вимоги з боку Китаю не згадувати про борги в порядку денному.
Порівнюючи попередні комюніке G7, можна бути впевненим, що в новому також знайдеться місце для рядку щодо потреби у «середньостроковій стабільності» державних фінансів, проте це може означати все, що завгодно. Зі слів професорки політичної економіки римського Університету Луїс Гвідо Карлі Вероніки де Романтіс, це насправді є поганим сигналом.
«Дуже погано, що політики прокрастинують. Без впровадження фіскальних обмежень і стриманості ми, раніше чи пізніше, зустрінемося з неприємною реальністю», – вважає вона.