Співзасновник стартапу Beholder: «Хочемо знаходити більше різних мінералів, потрібних для енергетичного переходу»
Андрій Севрюков – про те, як нейромережі допомагають у пошуку корисних копалин і коли команда планує запустити георозвідку поза межами Землі
Нещодавно український стартап Beholder здобув головний приз у розмірі 600 000 євро на конференції Latitude59 у Таллінні, обійшовши 523 конкурентів. А починалося все з дистанційного зондування Землі за допомогою пристроїв, встановлених на космічних апаратах. Цим майбутні співзасновники Beholder – Андрій Севрюков, Сергій та Даніїл Лубкін – займалися дев’ять років. Аж поки 2021 року – після доповіді Севрюкова на конференції ООН – інвестиційний директор компанії Valkor LLC не запитав, чи може команда знаходити нафту. «Тоді ще не знали, чи вдасться. Спробували – вийшло», – згадує Севрюков. Почалися перші пілотні проєкти з нафтою, згодом команда змістила фокус на пошук інших критичних мінералів. Так поступово народилася Beholder – платформа дистанційного зондування на основі ШІ для розвідки корисних копалин та енергетичних ресурсів. Які мінерали можна знаходити з космосу, в яких країнах вони є та чому засновники Beholder не беруть усі запропоновані інвестиції, в інтерв’ю Mind розповів співзасновник Beholder Андрій Севрюков.
– Усе почалося з нафти, згодом ви змінили фокус…
– Нафтовий ринок скорочується та не має майбутнього, оскільки людство хоче перейти від спалювання викопних матеріалів до відновлюваних джерел енергії. World Bank декларує: нестача матеріалів для досягнення цілей до 2050 року досить висока. У 2021 році розрив оцінювався у $12 трлн. Зараз він складає вже понад $15 трлн через ріст цін на матеріали. Це переважно мідь, літій, нікель, кобальт, золото.
Ми почали розробляти рішення для пошуку критичних мінералів з порфірових родовищ міді. Перші два проєкти зробили в Чилі. Паралельно продовжували розвивати нафтогазову частину, але тепер фокус був на нетрадиційних джерелах енергії. Працювали з CBM проєктами (пошук та видобуток метану вугільних родовищ. – Mind). Зробили великий проєкт у Туреччині в районі Кастамону. І після цього вже повністю перефокусувалися на пошук критичних мінералів. Ідея була абсолютно логічною: якщо допоможемо розв'язати велику проблему – отримаємо велику вигоду.
– Тобто ви можете знаходити будь-які копалини?
– Потенційно, так. Наразі точно знаємо, що можемо знаходити мідно-порфірові та стратиформні родовища. Це те, що перевірили. Досить непогано знаходимо нікель і літій в різних формах. Розширюємо здатність, щоб повністю покрити платинову групу, рідкісноземельні метали й, можливо, будемо шукати уран.
– На яких етапах аналізом займаються нейромережі та коли втручається людина?
– Beholder – не один штучний інтелект, а цілий фреймворк. На першому етапі використовуємо нейромережі і штучний інтелект, щоб працювати з даними. Обробити таку кількість інформації людина не здатна.
Далі приймається рішення щодо звуження місця, де, ймовірно, є поклади корисних копалин. Воно приймається людиною, оскільки, за законом, штучний інтелект не може цього робити. І рішення має прийняти клієнт. Далі дорозвідку виконуємо наступним чином: обираємо тип, наприклад, геофізика, та виконуємо. Останній етап – інтерпретація даних: це робить штучний інтелект. Прогнозування потенційної траєкторії буріння також виконує ШІ. Це дозволяє скоротити процес від ідеї до розвіданої ділянки з 10 років до шести місяців.
– Звідки берете дані, які аналізують нейромережі?
– З різних джерел: супутникові дані з Sentinel-1 і Sentinel-2 від Sentinel Hub – Європейської космічної агенції. Беремо багато даних з міжнародних програм. Використовуємо гравітаційну модель GOCE для тисячі квадратних кілометрів. Використовуємо дані Національного управління океанічних і атмосферних досліджень США, дані USGS (Американського геологічного світового товариства). Купили дані у Світового геологічного товариства: всі проби, що вони робили, геологічні та мінералогічні карти. Використовуємо дані по тектонічним замірам, пасивній тектоніці.
З цікавого: використовуємо інтерферометричний радар синтетичної діафрагми. Це дозволяє зафіксувати невеликі в кількісному значенні зміни земної поверхні. Ці дані можна використовувати для геологічних цілей, тому що вони дають зрозуміти, наскільки деформується земна поверхня, як змінюється під час землетрусу.
– Ви тільки допомагаєте шукати? Якою буде сфера застосування знайдених копалин, вам невідомо?
– Допомагаємо шукати, але куди далі піде, наприклад, літієва чи мідна руда – не знаємо. З неї можуть зробити проводи, по яких тече електрична енергія між містами, а можуть зробити обмотку електродвигуна. Так само, якщо знайдемо кобальт, він може стати як лігатурою в сталі, так й частиною батареї.
Далі ланцюжок постачання не стосується нас. Beholder – це пошуковий інструмент. Знаходимо, а по якім каналам постачається продукція, як інженерно проводиться розробка та видобуток – це вже не наша сторона питання.
– Тоді хто ваші клієнти?
– Співпрацюємо з декількома типами стейкхолдерів в ланцюгу постачання. Перш за все, з тими, хто намагається знайти родовища: геологи, маленькі геологічні компанії. Працюємо й з великим бізнесом, який шукає великі родовища. Співпрацюємо з тими, хто хоче купити чи інвестувати в родовище, з інституціональними інвесторами, які готові вкласти гроші у великий проєкт: ЄБРР, Sentinel.
Окремий напрямок – робота з державами. Наша стратегічна ідея – створення національно-геологічних атласів. В Австралії навесні 2021 року анонсували створення національного геологічного порталу, де розмістили дані по родовищах, підкріплені геофізичними дослідженнями. Року не пройшло після запуску порталу, як Австралія стала найцікавішим регіоном для інвестицій в гірську видобувну промисловість. І найбільші у світі автоконцерни – BMW, Volkswagen, Audi, Mitsubishi, Hyundai – протягом трьох-чотирьох місяців інвестували в економіку країни $20 млрд. Така перспектива цікава для будь-якої країни.
– Чи цікава вам Україна?
– Цікава. Мінцифри до нас звернулося і попросило коментар. Я їм запропонував зробити в Україні карту критичних мінералів, інвестиційний геопортал, залучити на нього аналітиків з різних великих компаній. Нехай вони думають і приймають рішення інвестувати в економіку України, розвивати металовидобувну галузь з кольоровими металами, золотом, нікелем. І на базі неї будувати високотехнологічну промисловість всередині країни. Якщо на ринку буде достатньо цих металів, то постане питання, чи буде спроможна економіка проінвестувати і профінансувати створення технологічних підприємств. Думаю, потенційно зможе.
Від Мінцифри відповіді ще немає.
– А на яких умовах ви співпрацюєте зі своїми клієнтами?
– Все залежить від типу компанії. Велика ніколи не піде на такі умови співпраці, як маленька. Якщо взяти дрібних майнерів, то можемо не брати з них високу ціну за дослідження, але попросимо equity (частину проєкту. – Mind), а коли проєкт стане успішним, ми на цьому монетизуємося.
Велика ж компанія ніколи не дозволить брати equity в проєкті, тому що грошей у неї вистачає. Їх обслуговуємо за стандартною ціною. Якщо говорити про звичайних геологів, то це дуже дешево. Називаємо це coffee cup service – чашка кави, яка коштує 15 євро на місяць. Людина може отримати доступ до великого набору даних. Туди входять геологічний датасет, геофізика статична, гравіметрія, магнітометрія, геохімія, дані по ґрунтах.
– Які ринки вас цікавлять?
– Наразі в нас є трекшн в Латинській Америці, починаємо роботу в Африці. Там є три великі проєкти, які у нас у планах: Танзанія, Нігерія і потенційно може бути Єгипет. Усі пов'язані з золотом. У новинах кажуть, що критичні мінерали – це важливо, але 60-70% інвестицій в галузі направлено на розвиток золотодобувної промисловості.
В Африці працюємо з Solidaridad. Це дуже специфічний проєкт. Він, мабуть, не зовсім промисловий, більше девелоперський. Ідея полягає в тому, що є маленькі компанії, які видобувають золото. У чому їхня проблема? Вони неосвічені, геологічно неоснащені, не мають даних і використовують ртуть, щоб видобувати золото. Ртуть амальгамується з золотом. Її випарюють і залишається золото. Це дуже шкодить навколишньому середовищу.
Наша задача в проєкті – відшукати таких майнерів, допомогти їм знайти золото. Поки вони копають, будемо допомагати їм із залученням інвестицій через міжнародні інструменти. Після чого хочемо змінити технологічний цикл на безртутний. І потім масштабувати проєкт приблизно на півтори тисячі таких майнерів. Бідні люди будуть мати хорошу роботу і гарні умови праці, не будуть вдихати пари ртуті, а природа перестане страждати.
Також є проєкт в Єгипті на дуже початковій стадії. Один з наших великих інвесторів хоче нас провалідувати їм. Той проєкт в Танзанії – це міжнародна видобувна група. У них декілька таких проєктів по Африці. Мабуть, історія, яка мені найбільше подобається, – з Solidaridad. Вона не зовсім комерційна, але про правильні речі.
– Яка монетизація у цих проєктах?
– Вона залежить від масштабу. Кожний проєкт має власний бюджет. Тому не можна сказати, що ми SaaS і будемо збирати з них по $100 на місяць. Середній розмір за весь життєвий цикл проєкту починається з $0,5 млн, закінчується $1,5-3 млн.
– Як ви виходите на ці проєкти?
– Загалом знаходимо клієнтів через нетворкінг. Більшість пілотних проєктів – завдяки клієнтам, з якими у нас були пілотні проєкти і які порадили нас іншим. Зараз хтось з конференції приходить, комусь просто пишемо й пропонуємо співпрацювати. У нас повністю відсутній блок продаж та маркетинг. Є команда інженерів, операційний директор та я.
– Тобто ваша стратегія виходу на іноземні ринки – пошук партнерів?
– Поки що це саме так. Тому що нам треба вибудувати маркетинг. Завжди є простий варіант – прямий продаж. Находиш людину в LinkedIn, пишеш їй, дзвониш, переконуєш і працюєш. Можна використовувати контекстну рекламу, банерну, по телевізору крутити, лист надсилати додому. Але поки в нас відсутній маркетинговий відділ.
– Скільки у вас клієнтів зараз?
– Завершених – вісім. Серед клієнтів – видобувні компанії Filo Mining, GrupoHunosa, Petroteq Energy. У плані – під тридцять клієнтів в різних країнах.
– А хто ваші конкуренти?
– Я не бачив компаній з таким глибоким рішенням, які надають сервіс. По суті, ми продаємо послугу. Більшість конкурентів підіймають кошти та розвивають власний видобуток. Найцікавіший приклад, мабуть, KoBold Metals – компанія, яку проінвестували Білл Гейтс та Джефф Безос. Вона має схожий до нас технологічний цикл. Не думаю, що вона спираються на ті самі дані, що й ми, та має стільки ШI, але в них є доступ до технологій, бо у них є набагато більше грошей.
Компанія скупила досить багато ділянок по світу, десь за 60. Вони планують їх чи продати пізніше, чи видобувати самостійно. І на цьому монетизуватися. Перша відмінність від них – бізнес-модель. Ми фокусуємося на маленьких видобувних компаніях, іноді допомагаємо великим. Вони сфокусовані або на власних ринках, або на власних родовищах.
Є суміжні компанії, які можуть бути розцінені як наші конкуренти. Але я б так не казав, тому що вони можуть бути як нашими постачальниками даних, так і реселерами.
– Скільки сумарно залучили інвестицій у проєкт?
– Перший інвестор вклав в нас на стадії ідеї 150 000 євро. Після цього до раунду долучилися один з найбільших в Європі енергетичних інвесторів EIT InnoEnergy, Rockstart Energy та стартап-фонд з Угорщини STRT. Тоді залучили $940 000.
Плануємо взяти ще мільйон на горизонті 1-2 місяців. Це важливо, щоб дійти до наступного раунду фінансування, якщо не вийдемо в кеш-позитив. А якщо вийдемо, то будемо масштабувати команду, щоб бути в кеш-негатив, і залучати наступний раунд. Плануємо його десь за рік. Оцінка буде вища й об'єм залучених інвестицій буде відповідний.
– Яка у вас оцінка зараз?
– Близько $10 млн, а наступний раунд буде $25 млн.
– Після Latitude59 маєте пропозиції від інвесторів на 1,5 млн євро. Чому не плануєте брати всі кошти?
– Ми їх ще не підписали. Не будемо залучати всю суму, це просто інвестори просять взяти ці кошти. Питають, чи є у вас місце в раунді. Таких набралось десь на $2 млн.
Ми собі думаємо, що нам не треба стільки, це забагато. По-перше, це викличе проблеми зі зростанням компанії. По-друге, в нас буде валятися на рахунках купа коштів, які не будемо знати, куди дівати. Тому що в нас є план розвитку.
Розуміємо, що розмивати фаундерів на початкових етапах – стратегічно неправильно. Якщо можемо пройти цей шлях за мільйон, то цього буде достатньо, нам не потрібно більше. Якщо на півдорозі зрозуміємо, що нам не вистачає, то краще ще один мільйон візьмемо, коли оцінка буде вища. Так менше розмиємо фаундерів.
А з цієї конференції угоду поки не уклали з жодним інвестором. Просто з кимось потроху перекидаємося документами, з кимось погодили, що візьмемо кошти, а з кимось тільки ведемо розмову. Нам потрібний всього мільйон. Якщо в нас є 600 000 євро, які вдалося отримати на Latitude59, то просто візьмемо ще 400 000 євро.
– Куди підуть ці кошти?
– Підніму зарплатню команді, створимо департамент продажів. Ще, мабуть, розширимо департамент штучного інтелекту, тому що нам потрібно вирішувати декілька прикладних задач, пов'язаних зі складними обчисленнями. І, мабуть, ще туди додасться 10-20% запасу, щоб точно могли зібрати наступний раунд.
– Які у вас плани?
– Хочемо знаходити більше різних мінералів: золото, мідь, кобальт, нікель, літій, платинова група, рідкісноземельні та інші. Усе, що потрібно, аби забезпечити енергетичний перехід. Також хочемо розширити вертикаль: наприклад, вирішимо, що Землі потрібний крутий магнітометричний супутник. Чому б його не створити, якщо всім буде такий потрібний?
На стадії дуже абстрактного проєкту – спроба геологічної розвідки поза межами Землі. Але це дуже-дуже далеке майбутнє. Об'єктивно штучний інтелект може аналізувати геологічні явища, може бути адаптований і до неземних умов. Весь Всесвіт будується за законами фізики, майже без магії. І планети формуються за законами гравітації. Якщо досить глибоко вивчимо цю історію, зможемо створити систему, яка буде здатна передбачити, де є корисні копалини. Це дуже далека історія. Те, про що з командою говоримо раз на місяць.