Фонд державного майна виставив на приватизацію єдиний майновий комплекс Дніпропетровського експериментального протезно-ортопедичного підприємства (ДЕПОП). Це об'єкт вибивається із загального ряду тих активів, які ФДМУ продає під час війни. Переважно це підприємства-банкрути, які не функціонують та є напівзруйнованими.
ДЕПОП не лише працює, а й приносить прибуток. Ба більше, це підприємство має ще й соціально важливе значення. Воно забезпечує протезування та реабілітацію українських військовослужбовців, які, до речі, виступають категорично проти його приватизації.
Проте Фонд держмайна має дещо іншу позицію.
ФДМУ вважає, що український протезний ринок має постійно модернізуватися. Але держпідприємствам усе складніше працювати й конкурувати з приватними виробниками, які технологічно прогресивніші. Тому продаж таких підприємств ефективнішим власникам – виправданий крок.
Mind розібрався, навіщо держава прагне повністю передати протезну галузь у приватні руки.
Що взагалі відбувається з приватизацією протезних підприємств? У грудні 2022 року Міністерство соціальної політики передало у сферу управління ФДМУ 17 протезно-ортопедичних підприємств.
Влітку 2023 року Фонд держмайна повідомив, що найближчим часом буде продано 14 протезно-ортопедичних підприємств.
Проте з моменту відновлення малої приватизації восени 2022 року ФДМУ приватизував лише три підприємства цієї галузі. І все відбувалося з труднощами.
Першим у жовтні 2023 року було продано єдиний майновий комплекс Хмельницького державного експериментального протезно-ортопедичного підприємства. Його придбало ТОВ «Тандем Трейдінг» (Хмельницький). Основний вид діяльності цієї компанії – оптова торгівля деревом, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням. Одноосібним власником цього ТОВ є Сергій Кондратюк.
Стартова вартість підприємства становила 24,7 млн грн, приватизація пройшла за ціною 32 млн грн.
Згодом результати аукціону було скасовано, оскільки ТОВ «Тандем Трейдинг» виявилося замішаним у кримінальній справі, фігурантами якої були начальник Центрального управління продовольчого забезпечення Командування Сил логістики ЗСУ Олександр Козловський та його сім'я (кримінальне провадження №620230000000033). ТОВ «Тандем Трейдінг» перевела зі своїх рахунків особам, пов'язаним із Козловським, приблизно 74 млн грн.
У результаті Печерський районний суд м. Києва в листопаді 2023 року скасував аукціон. Хмельницьке протезно-ортопедичне підприємство поки що лишається у власності держави.
У лютому 2024 року ФДМУ продав єдиний майновий комплекс Київського експериментального протезно-ортопедичного підприємства. Покупцем стало ТОВ «Реал Славутич 1» (Київ). Основний вид діяльності цієї компанії – надання в оренду та експлуатацію нерухомого майна. Бенефіціаром ТОВ є Роман Лунін, засновник RetailGroup, до якої входять мережі супермаркетів «Велика Кишеня» і «Велмарт».
Стартова вартість Київського протезно-ортопедичного підприємства становила 31,3 млн грн, під час торгів ціна зросла у 5,3 раза – до 165 млн грн.
У травні 2024 року ФДМУ з другої спроби провів приватизацію майнового комплексу Миколаївського державного експериментального протезно-ортопедичного підприємства. Переможцем аукціону стало ТОВ «Ортотоп» (Львівська область). Основний вид діяльності компанії – виробництво взуття. За даними офіційного сайту «Ортотоп», компанія випускає спеціалізоване ортопедичне взуття та протезно-ортопедичні вироби.
Стартова вартість Миколаївського протезно-ортопедичного підприємства становила 5,7 млн грн, під час торгів ціна зросла до 7,2 млн грн.
Основні характеристики ДЕПОП як об'єкта приватизації. Дніпропетровське експериментальне протезно-ортопедичне підприємство розташовується у Дніпрі на проспекті Богдана Хмельницького. Основний вид діяльності відповідно до статуту – виробництво медичних та стоматологічних інструментів і матеріалів.
ДЕПОП має ліцензію Міністерства охорони здоров'я від 28 листопада 2013 року.
На підприємстві працює 79 осіб.
Основна номенклатура продукції, яку випускає ДЕПОП, – системи ортезів на хребет, системи ортезів на верхні та нижні кінцівки, системи протезів нижніх і верхніх кінцівок.
За 2021–2023 роки та I квартал 2024 року підприємство одержало 183 млн грн виручки. Чистий прибуток підприємства за цей період становив 4,56 млн грн.
За даними ФДМУ, майновий комплекс включає 15 об'єктів нерухомого майна й інфраструктури (виробничі, складські, адміністративні, допоміжні будівлі та споруди) загальною площею 5692 кв. м і три земельні ділянки площею майже 1 га.
Також на балансі підприємства – 9 транспортних засобів 2000–2023 років випуску та 1425 одиниць рухомого майна (обладнання, меблі, інвентар).
Станом на 31 березня 2024 року прострочена кредиторська заборгованість у підприємства була відсутня. Поточна заборгованість за підсумками І кварталу 2024 року з оплати праці становила 929 тис. грн, перед держбюджетом – 1,25 млн грн.
Якими будуть умови приватизації ДЕПОП? Приватизаційний аукціон призначено на 10 липня в системі «Prozorro.Продажі». Стартова ціна – 115 млн грн.
Аукціон відбудеться за англійською моделлю, тобто з поетапним підвищенням початкової вартості. Мінімальний крок – 1% або 1,15 млн грн.
Згідно з умовами приватизації, новий власник ДЕПОП буде зобов'язаний:
Яка позиція ФДМУ щодо протезних підприємств? Ще наприкінці 2023 року фонд повідомив, що перед ухваленням рішення про приватизацію експериментальних протезно-ортопедичних підприємств ФДМУ протягом кількох місяців проводив консультації з різними державними інститутами й громадськими організаціями, які займаються питаннями протезування, щоб почути їхню позицію щодо збереження балансу між комерційним і державним ринком.
«На думку більшості, держава має залишити за собою функції сертифікації та контролю за ринком виготовлення протезів. Частину підприємств можна приватизувати – ті, що потребують значних інвестицій у розвиток за умови збереження профілю», – сказано у заяві фонду.
Також ФДМУ послався на слова заступника голови відомства Сергія Симонова, на думку якого державні підприємства за наявності початкової матеріальної, інфраструктурної бази матимуть «потужний поштовх для розвитку» завдяки інвестиціям, які прийдуть туди після приватизації.
Яка позиція керівництва ДЕПОП щодо його приватизації? Директор Дніпропетровського протезно-ортопедичного підприємства Олексій Штанько неодноразово робив заяви про те, що приватизація – це погана ідея.
За його словами, ДЕПОП – це не просто протезний завод. На базі підприємства функціонує медична практика, є стаціонар, у якому працюють протезисти та реабілітологи, у тому числі психологи.
«Приватизувати нас – це те саме, що продати у приватні руки будь-яку велику лікарню. Це буде прецедентом, який розв'яже руки. Ми вже звернулися до Міністерства охорони здоров'я, Кабміну. Там мають заборонити цю приватизацію (на момент виходу матеріалу таке рішення не було прийнято. – Mind)», – пояснював Штанько в коментарі регіональному виданню «Наше Місто Дніпро».
Чим може завершитися приватизація ДЕПОП? Олексій Штанько бачить два сценарії. Він вважає, що позитивний результат приватизації може бути лише у тому разі, якщо ДЕПОП придбає міжнародна компанія, яка збереже робочі місця та профіль діяльності підприємства. В іншому разі держава втратить прибуток, а в поранених не буде можливості мати якісне протезування.
Така позиція цілком обґрунтована, особливо якщо подивитися, чим завершилася приватизація трьох інших аналогічних активів. Продаж Хмельницького протезно-ортопедичного підприємства було зірвано через кримінальне розслідування. Інтерес нового власника Київського протезно-ортопедичного підприємства пов'язаний, найімовірніше, із земельною ділянкою: об'єкт розташований в історичному районі Києва, на Подолі, де вартість землі «золота». І лише Миколаївське протезно-ортопедичне підприємство отримало профільного власника.
Чи знайдеться покупець для ДЕПОП, який зацікавлений у розвитку виробництва протезів і реабілітації – велике питання. Цей бізнес специфічний, потребує експертизи та великих інвестицій.
Крім того, за поточних умов Дніпропетровське протезно-ортопедичне підприємство забезпечує реабілітацію військовослужбовців безплатно. Якщо підприємство стане приватним – усе може змінитись.
Цілком логічно, що військовослужбовці та ветерани також виступають проти приватизації ДЕПОП, оскільки вони хочуть мати гарантії, що й далі зможуть отримувати якісне протезування.
Втім до аукціону ще залишився час, тому заклики керівництва підприємства й ветеранської спільноти можуть усе ж таки привести до скасування приватизації. Або ж завдяки приватизації ДЕПОП і справді отримає більш ефективного власника, що піде підприємству лише на користь.