На початку 2024/25 аграрного маркетингового року в Україні кардинально змінилися правила експорту зернових та олійних культур. На ці категорії припадає майже половина національного експорту у вартісному вираженні. Уже в серпні має запрацювати норма закону про встановлення мінімальних експортних цін на основні аграрні експортні номенклатури, у рамках якої вартість постачання звірятиметься Митницею з певним ринковим стандартом на поточний період. Відповідна норма міститься в ухваленому парламентом законопроєкті №10169-2. 18 червня його підписав Володимир Зеленський. Мета новації – збільшити базу для оподаткування по всьому ланцюжку постачань і боротьба з чорним та сірим експортом зерна.
Mind пояснює, як працюватиме нова схема міжнародної торгівлі та в чому її переваги й ризики.
Для яких культур запроваджуються мінімальні експортні ціни? Цей механізм стосуватиметься контрактів на експорт пшениці, кукурудзи, соняшникової олії, сої, ріпаку.
Як виводитиметься мінімальна експортна ціна? Ініціатори реформи запевняють, що індикативна ціна буде справді мінімальною, і благонадійним трейдерам буде легко її перевищити.
Передбачається, що Митниця відбиратиме 5% зовнішньоекономічних контрактів, укладених за минулий місяць за найнижчими цінами, і на підставі цих даних буде виведено середньозважену ціну. Отриманий показник дисконтується на 10%. Фінальну цифру візує профільне аграрне міністерство та оприлюднює на своєму сайті.
Експортер будь-якого статусу – фермер, виробник зерна, трейдер – зможе здійснити експорт за цінами не нижчими за мінімальні.
Які умови постачання мають бути в аналізованих контрактах? Ціни братимуться з митних декларацій на експорт на різних базисах постачань (СРТ, DAP, FOB), і для кожного виводитиметься свій індикатив.
Як довго буде дійсною мінімальна ціна? Оновлення відбувається раз на місяць.
Мінімальна ціна публікуватиметься 10 числа кожного місяця або наступного робочого дня, якщо 10 число припадає на вихідні, і діятиме до наступного оновлення.
Які формальні причини зміни експортних правил? Боротьба з чорним та сірим експортом зерна.
Як заявив на початку червня нині вже колишній заступник Генерального прокурора Дмитро Вербицький в ефірі телемарафону, Україна щороку втрачає «мільярди гривень» через спроби несумлінних підприємств експортувати зерно без сплати податків та повернення валютної виручки. «Більшість зерна йде нелегально», – сказав він.
Зазначимо, що на сьогодні Дмитра Вербицького звільнено з посади після журналістського розслідування, у ході якого було виявлено колосальну кількість майна в членів його сім'ї.
Які неформальні причини запровадження новації? Сумний стан державних фінансів та недвозначні претензії донорів, що Україна не використовує внутрішні ресурси на тлі слабкої боротьби з корупцією.
Як бути із форвардними контрактами, які укладаються за договірною ціною? Форвардний договір укладається набагато раніше, ніж зерно надходить на ринок, – іноді ще на етапі посівної, за 2–6 місяців до фактичного постачання. Зафіксована в ньому ціна є прогнозно-договірною, і зазвичай вона нижча за спотову, оскільки дисконтується на вартість користування грошима – фактично кредитом. Іноді розрахункова ціна, якщо це прописано в контракті, може коригуватися на рівень цін на біржі CME та MATIF у день постачання.
Форвардні контракти популярні серед невеликих фермерів, які мають складнощі з доступом до банківського фінансування. За даними Української зернової асоціації (УЗА), до лютого 2022 року форвардні контракти становили до 40% загального плану продажу гравців із земельним банком 2000–10 000 га. Зі свого боку, трейдер, кредитуючи аграрія під майбутній урожай, отримує можливість планувати експортні партії, завчасно організувати логістику та зафрахтувати судно.
У випадку з форвардом передбачено особливий формат застосування мінімальних цін.
Базою оподаткування ПДВ для експортних операцій на підставі форвардного контракту є контрактна вартість товарів, але і вона повинна бути не нижчою від мінімально допустимих експортних цін станом на 0 годин дня підписання форвардного контракту. У податковій накладній має бути зроблено відповідну позначку.
Якщо ж на дату підписання форвардного контракту мінімально допустимі експортні ціни не було встановлено (а це всі контракти, укладання до серпня 2024 року), база оподаткування визначається за загальним правилом. Тобто враховуватимуться мінімально допустимі експортні ціни станом на 0 годин дня реєстрації податкової накладної.
Які практичні складнощі створює новація? Навіть якщо припустити, що 5% контрактів дійсно будуть відібрані коректно, а не підігнані під потрібний для виконання плану бюджетних надходжень показник, основна складність полягає в необхідності для експортера постійно звіряти контракт з індикативом, при цьому внутрішня ціна має звичку коливатися, навіть якщо уряд її для себе зафіксував.
Так, ціну потрібно звірити з мінімальною на дату реєстрації податкової накладної, станом на дату оформлення вантажної митної декларації та у день перетину товаром митного кордону України.
Уряд зі свого боку вважає, що люфту в 10% достатньо, щоби врахувати щомісячні коливання ринкових цін.
Ще один нюанс – те, що трейдери орієнтуються на біржові котирування зернових, переважно Чиказької біржі. Оновлення її даних відбувається двічі на день.
Ринок зерна в Україні є висококонкурентним, і трейдери та експортери пропонують виробникам найвищу можливу ціну, яка корелюється з ціною на світовому ринку з урахуванням вартості логістики та страхування.
«Увесь світ орієнтується на світові біржі – а ми, виходить, на мінімальні внутрішні ціни?» – запитує один із брокерів.
Яка позиція учасників ринку? «Запровадження мінімальних експортних цін поставить під ризик половину українського експорту», – йдеться в заяві Української зернової асоціації.
В асоціації вважають, що новий механізм фактично знищить систему форвардних контрактів та позбавить аграрні підприємства банківських кредитів, які забезпечені цими контрактами.
«Запровадження мінімальних цін на експорт сільськогосподарської продукції вкрай негативно вплине на обсяги експорту з України та на фінансове становище товаровиробника. В умовах війни, коли велика частина економіки не працює, це фактично знищить залишки економіки, яка ще приносить доходи та валютну виручку, за допомогою яких Україна може фінансувати свою армію», – йдеться у заяві організації.
У середньостроковій перспективі це може призвести до значного падіння експорту зерна з України та збитків сільгосптоваровиробників.
Також необхідність щомісяця орієнтуватися на адміністративний ціновий норматив ускладнить планування та фінансування експортної діяльності.
Чи може ціна в контракті бути нижчою за мінімальну і при цьому не бути наслідком зловживання? Так.
Між експортером-фермером та покупцем бувають окремі домовленості з дисконтом за ціною в разі отримання підписки та фінансування від покупця. Розмір дисконту залежить від розміру підписки.
Що каже світовий досвід? У світі немає жодної практики ринкового регулювання ціни майбутнього періоду виходячи з ціни минулого періоду.
Ризики реформи. У гіршому випадку Україна може перетворитися на суцільний фрагментований ринок з усіма властивими йому недоліками: різкі коливання цін, відсутність прогнозованості та можливості керувати своїми ризиками. В умовах відсутності в Україні біржового ринку та можливості хеджування ці функції виконував форвард.
Також є ризик щодо самого рівня мінімальних цін. Якщо індикатив буде вищим, ніж світова ціна мінус витрати на логістику, виконання контрактів стане невигідним. Це може призвести до зриву постачання та непередбачуваних наслідків для імпортерів української продукції. Виробники можуть зіткнутися з тим, що експортери на етапі закупівлі зерна намагатимуться мінімізувати ціну, щоб вкластися в індикатив.
Аграрні категорії переважають у структурі експорту з України.
За даними УЗА, станом на 31 травня 2024 року Україна експортувала зерна, олійних та продукції з них на суму близько $16,6 млрд. Це приблизно половина обсягу експорту з України в грошовому еквіваленті.
Будь-які зміни в режимі постачання товарів, експортна виручка від яких важлива для стабільності національної валюти та економіки в цілому, потребують особливої обережності при впровадженні.
Але найголовніший ризик – те, що будь-які адміністративні обмеження та розширення впливу держави, як правило, обертаються або проблемами для підприємців, або зростанням корупції, або тим та іншим разом.
Плюси реформи. Те, що аграрний ринок тінізований, не заперечує ніхто – навіть критики ідеї мінімальних цін. Наприкінці 2020 року Центр аграрної логістики озвучив оцінку: внаслідок схем неповернення валютного виторгу Україна за чотири роки втратила щонайменше $6 млрд. З початком повномасштабного вторгнення обсяг зловживань значно збільшився, оскільки «експорт зерна» став одним з основних способів виведення грошей з України.
Держава веде послідовну боротьбу із мінімізацією цих зловживань.
Серед іншого, законопроєкт №10168-2 скасовує режим експортного забезпечення для подажу за кордон низки агропромислових товарів та одночасно встановлює заборону за такими операціями: «зарахування зустрічних вимог; використання рахунків резидентів, відкритих за кордоном, для отримання коштів від нерезидентів; використання інших форм грошових розрахунків із нерезидентом, які не передбачають рух коштів з-за кордону на рахунки резидентів в Україні».
Метою законопроєкту, як зазначається в пояснювальній записці, є мінімізація «поширених схем ухилення від оподаткування під час здійснення платниками операцій з вивезення за межі митної території України окремої сільськогосподарської продукції (зернових та олійних культур)».
Паралельно Національний банк України збільшив термін повернення валютної виручки від експорту аграрної продукції з 90 до 120 днів. Такої пролонгації вимагав бізнес, оскільки постачання у віддалені, а саме вони є основними для українського продукту, регіони – азійський та африканський ринки – розтягнуті в часі.