Прискорення інфляції та гальмування бізнесу через руйнування енергосистеми. Що важливого в нових макропрогнозах НБУ

Національний банк опублікував новий інфляційний звіт з аналізом ключових тенденцій в українській економіці. Як і очікувалося, НБУ погіршив прогнози щодо окремих макропоказників на 2024 рік. Зокрема це стосується рівня інфляції, бюджетного дефіциту та обсягу міжнародних резервів НБУ. Перегляд прогнозів пов'язаний із затягуванням воєнного конфлікту, масштабними руйнуваннями енергетичної інфраструктури України та розширенням бюджетних потреб, які пов'язані насамперед із безпекою та обороною.

Водночас Нацбанк позитивно оцінює перспективи відновлення української економіки у 2025–2026 роках, очікує на збереження високих обсягів міжнародного фінансування України та розраховує на зростання українського експорту. Mind розібрався, про що свідчать ці та інші прогнози НБУ.

Ключові індикатори зі звіту Нацбанку

Темпи інфляції у 2024 році прискоряться до 8,5%, що на 0,3 в.п. більше, ніж прогнозував НБУ у квітні.

Зростання реального ВВП становитиме у 2024 році 3,7%. Це на 0,7 в.п. більше, ніж у попередньому прогнозі. Але економіка могла б відновлюватися активніше, якби не суттєві збитки, завдані українській енергетиці.

Дефіцит державного бюджету за підсумками 2024 року досягне 22,8%, хоча раніше НБУ очікував дефіцит на рівні 20,7%.

Обсяг фінансування України з-за кордону у 2024 році досягне $38 млрд. Це фінансування якраз і покриє більшу частину бюджетного дефіциту.

Золотовалютні (міжнародні) резерви Нацбанку на кінець 2024 року становитимуть $41,2 млрд проти $43,4 млрд у квітневому прогнозі. Скорочення резервів пов'язане з потребою балансувати валютний ринок.

Рівень безробіття у 2024 році досягне 13,9% через відплив (міграцію) кадрів і мобілізацію, яка вимиває трудові ресурси з економіки.

Як НБУ аргументує свої прогнози?

Інфляційний тренд. Темпи інфляції пришвидшуються. У червні зростання споживчих цін становило 4,8% рік до року. За оцінками НБУ, це нижче, ніж очікувалося, але ціновий тиск посилюватиметься. Через збільшення видатків бізнесу (внаслідок ударів по енергетиці в тому числі), вичерпання ефектів великого врожаю 2023 року та негативного впливу літньої посухи на врожай 2024 року.

Окремо НБУ виокремлює чинник адміністративної інфляції. Насамперед це перегляд тарифів на електроенергію для населення, через що адміністративна інфляція прискорилася у червні до 13,3% рік до року. Також свою роль зіграє підвищення податків, зокрема акцизів на пальне, які підживлюватимуть зростання цін. Уповільнення паливної інфляції відбудеться лише у грудні до 12% рік до року проти 25% у червні.

Підігріває інфляцію і девальвація гривні. Втім НБУ вважає, що саме ослаблення курсу гривні має найменший вплив на цінову ситуацію.

Відновлення економіки. Економічне зростання триває, хоч і сповільнилося після масштабних атак на об'єкти енергетичної інфраструктури. Але бізнес частково адаптувався до відключень електроенергії, зростання українського експорту підтримує економічну активність, а споживчий попит стимулює роздрібну торгівлю та сферу послуг. Крім того, реальний ВВП у I кварталі зріс на 6,5% рік до року, що значно перевищило попередні оцінки НБУ.

У результаті Нацбанк дещо поліпшив прогноз зростання ВВП на 2024 рік – з 3,2% до 3,7%. При цьому державні витрати залишатимуться значним чинником економічного зростання. Ці витрати пов'язані з необхідністю фінансування значних потреб в обороні та безпеці, з витратами на відновлення та гуманітарні проєкти.

Водночас збільшення дефіциту електроенергії стримуватиме прискорення темпів росту ВВП. Очікувана нестача електроенергії перевищить 7% у 2024 році, становитиме 8% у 2025-му та скоротиться до 5% лише у 2026 році.

Ще один чинник, який гальмуватиме відновлення економіки – брак робочих рук. Міграція за кордон і мобілізаційні процеси призвели до скорочення пропозиції робочої сили, що обмежує стабільну діяльність українського бізнесу.

Зовнішня торгівля. Ситуація з українським експортом поліпшується. Як унаслідок зняття блокади на західному кордоні України, так і завдяки морським вантажоперевезенням. За даними Державної митної служби, у січні – червні 2024 року експорт українських товарів досяг $19,6 млрд, повернувшись до показників 2023 року.

Проте НБУ очікує, що обмежений виробничий потенціал і перебої з електропостачанням стримуватимуть зростання експорту до кінця 2024 року, особливо продукції металургії та машинобудування. Тому надія на аграріїв і на врожай 2024 року, який за прогнозом Української зернової асоціації становитиме 76,1 млн тонн (зернових та олійних), що на 8% менше, ніж у 2023 році.

Паралельно з цим енергодефіцит і необхідність відновлення енергосистеми стимулюватимуть зростання імпорту окремих видів продукції машинобудування та товарів для енергонезалежності.

Відповідно зовнішньоторгове сальдо залишатиметься глибоко «негативним». Наприклад, за 6 місяців негативне сальдо торгівлі товарами перевищило $13,6 млрд, що на 24% більше, ніж роком раніше.

Зовнішнє фінансування та валютний ринок. На думку НБУ, ризики зриву міжнародного фінансування у 2024 році позаду. Загалом за рік Україна отримає від іноземних партнерів приблизно $38 млрд кредитів і грантів, що має закрити основні бюджетні потреби. У 2025 році приплив грошей з-за кордону сягне близько $31 млрд, а у 2026 році скоротиться до $21 млрд.

Отже, НБУ впевнений, що він і надалі зможе підтримувати достатній обсяг міжнародних резервів для збереження стійкості валютного ринку та стримування інфляції.

Втім «проїдання» резервів продовжиться. Внаслідок зростання попиту на валютному ринку у II кварталі чистий продаж валюти Нацбанком зріс до $8,3 млрд, тоді як у I кварталі 2024 року він становив $5,8 млрд, а гривня ослабла до долара на 4,4%.

Збільшення інтервенцій призвело до скорочення міжнародних резервів до $37,9 млрд у червні. А поступове падіння обсягів закордонного фінансування стане однією з причин зменшення резервів до $32 млрд протягом 2026 року. Але Нацбанк обіцяє, що він має намір покривати структурний дефіцит валюти та згладжувати надмірні коливання.

Щоправда, з огляду на ситуацію в економіці та на валютному ринку, потенціал зниження облікової ставки у 2024 році, швидше за все, вичерпаний. Цикл корекції облікової ставки може відновитися лише 2025 року, що підтримає економічне зростання.

Основні загрози для макростабільності. Ключовий ризик залишається незмінним. Це бойові дії, які матимуть значний вплив на інфляційні процеси та економічний розвиток України.

Серед інших викликів для української економіки:

• виникнення додаткових бюджетних потреб, насамперед для підтримки обороноздатності;
• перенесення на ціни збільшених податків для бізнесу, перегляд яких уже анонсували депутати та Кабмін;
• подальші можливі пошкодження енергетичної та портової інфраструктури;
• поглиблення негативних міграційних тенденцій.

Зберігається також ризик більш суттєвого зниження обсягів фінансування України, що погано позначиться на невідкладних видатках держбюджету (у першу чергу соціальних).

Але, за оцінками НБУ, бюджетні витрати у 2024 році будуть забезпечені додатковими заходами щодо мобілізації доходів і більшими обсягами внутрішніх запозичень. Уже 2025 року дефіцит держбюджету скоротиться до 17,8% ВВП, а 2026 року – до 10,3% ВВП.

Також Нацбанк нагадує, що передача Україні доходів від знерухомлених російських активів дозволить залучити додатковий фінансовий ресурс з 2025 року та розв’язати частину бюджетних проблем.