Проблема на суму 420 млрд гривень. Як банки розчищають накопичені токсичні кредити

Національний банк опублікував дані щодо стану портфелю проблемних кредитів банків (NPL) за підсумками першого півріччя 2024 року. Скорочення NPL триває, але повільними темпами. З січня до липня частка проблемних позик зменшилася на 2,8 в.п. – з 37,4% до 34,6%.

Mind розбирався, що відбувається з токсичними позиками в банках.

Скільки NPL акумулювали банки? Станом на 1 липня 2024 року загальний обсяг непрацюючих кредитів у банківському секторі становив 418,2 млрд грн проти 422,4 млрд грн на початок 2024 року. Отже, за півріччя сума проблемних кредитів скоротилася на 4,2 млрд грн.

Якщо аналізувати портфель NPL за видами позичальників, то найбільше таких позик накопичив бізнес – 271 млрд грн, або 74% всіх проблемних кредитів. Сума непрацюючих кредитів фізосіб становить 59 млрд грн, або 26% відповідно. Є також проблемні кредити органів місцевого самоврядування, але їхній обсяг вкрай незначний, на рівні похибки.

Щодо відсоткового співвідношення, то частка NPL фізосіб у кредитному портфелі позик, виданих населенню, становить 19,6%, частка NPL корпоративних клієнтів у загальному обсязі кредитів бізнесу – 42,3%.

За січень – червень 2024 року частка NPL фізосіб скоротилася на 4 в.п., частка NPL бізнесу – на 1,9 в.п.

У яких банках найбільше «поганих» кредитів? За даними НБУ на 1 липня 2024 року, найбільший обсяг NPL сконцентрований у державних банках.

Зокрема, проблемний портфель ПриватБанку, Ощадбанку, Укрексімбанку, Сенс Банку та Укргазбанку загалом становить 354 млрд грн, це 85% усіх NPL у банківській системі. У банках із приватним капіталом NPL значно менше – близько 15%, або 64 млрд грн проблемних кредитів.

За часткою NPL, яка розраховується як співвідношення токсичних позик до загального кредитного портфелю банку, пальму першості утримують ПриватБанк (59,2%), Ідея Банк (44,9%), Ощадбанк (42,7%), Укрексімбанк (42,1%) та Сенс Банк (41,4%).

З початку року зросла частка NPL у банку «Альянс» (з 24,2% до 35,3%) і в Креді Агріколь Банк (з 14,2% до 16,6%). Водночас скоротилася частка проблемної заборгованості у Таскомбанку (з 23% до 18,5%), в ОТП Банку (з 21,7% до 17,2%) та в Укрсиббанку (з 19,1% до 15,8%).

Що впливає на обсяг NPL у банківській системі? НБУ вже вказував раніше, що скорочення NPL відбувається переважно через списання позик фізосіб, тоді як частка непрацюючих кредитів бізнесу залишається практично незмінною.

«Поганий» кредитний портфель населення протягом першого півріччя 2024 року зменшився в абсолютному значенні на 3,53 млрд грн. Сума NPL корпоративних клієнтів за січень – червень скоротилася лише на 600 млн грн. При цьому скорочення частки проблемних позик бізнесу відбувається переважно внаслідок того, що росте портфель нових кредитів. З січня до червня кредити корпоративному сектору збільшилися на 35,3 млрд грн – до 864 млрд грн. У результаті відбувається розмивання частки NPL у загальній кредитній масі.

Банки сформували резерви під такі кредити (121 млрд грн резервів за 2022 рік та 17 млрд грн за 2023 рік) і фактично законсервували NPL на поточному рівні близько 40%. Тому очікувати на суттєве зменшення обсягу проблемних кредитів бізнесу (тим більше в умовах війни) найближчим часом точно не варто.

Як банки позбавляються проблемних кредитів? Банки все-таки намагаються зменшувати тягар токсичних позик. Зокрема, йдеться про ті кредити, які не підлягають реструктуризації або щодо яких банки вже вичерпали свої можливості зі стягнення.

Причому продають право вимоги щодо кредитних портфелів переважно державні банки.

• 30 серпня в системі «Сетам» відбудеться аукціон із продажу 155 тис. незабезпечених кредитів фізичних осіб ПриватБанку на суму 1,6 млрд грн. Мінімальна ціна, за якою банк готовий віддати цей пул кредитів, становить 34,4 млн грн, або 2,2% стартової вартості.
• Продає портфель кредитів фізосіб Ощадбанк. Його початкова ціна трохи менша, приблизно 461 млн грн. Права вимоги складаються із заборгованості за основним боргом, відсотками та комісіями, які об'єднані в один лот. Аукціон пройде 29 серпня там же, у системі «Сетам».
• Одразу кілька аукціонів у системі «Сетам» оголосив Укргазбанк, усі вони заплановані на 16 серпня. Банк продасть права вимоги щодо п'яти кредитних договорів. Найбільший кредит було видано юридичній особі на купівлю 235 земельних ділянок. Стартова ціна цього договору – 51,2 млн грн. Інші чотири кредитні договори були укладені з фізособами на купівлю нерухомості (житлової та нежитлової) та землі. Початкова вартість цих лотів становить 32,5 млн грн.
• Також виставив на продаж права вимоги за великим кредитом Укрексімбанк. Це кредитний договір з юридичною особою з м. Кропивницький, який забезпечений виробничими активами зі зберігання та переробки сільгосппродукції. Лот розміщено на сайті банку, його стартова ціна – 65 млн грн.

Навіть така невелика вибірка підтверджує тезу, озвучену вище. Насамперед банки позбавляються кредитів фізичних осіб. Щодо позик, виданих бізнесу, то працювати з ними складніше, особливо якщо позичальник втратив усе майно або збанкрутував. Тому й перепродаж кредитів на «вторинному ринку» відбувається доволі кволо.