Національний банк продовжує вдосконалювати механізми управління непрацюючими кредитами (NPL) у банках. Як повідомляє НБУ, він має намір підвищити ефективність системи управління ризиками в банках, посилити контрольні функції наглядової ради щодо головних ризик-менеджерів фінустанов, а також перерозподілити навантаження на фахівців системно важливих банків у питаннях, пов'язаних із врегулюванням проблемної заборгованості.
Для цього НБУ оприлюднив проєкт змін до постанови №97, у якому прописано правила нагляду за проблемними активами.
Mind розібрався, як це може вплинути на ситуацію з NPL у банківському секторі.
Що взагалі відбувається з NPL у банках? Згідно з останніми даними, які оприлюднив НБУ, на 1 липня 2024 року загальний обсяг непрацюючих кредитів у банківському секторі становив 418,2 млрд грн проти 422,4 млрд грн на початок 2024 року. Отже, за півріччя сума проблемних кредитів скоротилася на 4,2 млрд грн.
Найбільше «поганих» позик у бізнесу – 271 млрд грн, або 74% усіх проблемних кредитів. Сума непрацюючих кредитів фізосіб становить 59 млрд грн, або 26% відповідно.
Найбільший обсяг NPL сконцентровано в державних банках. Зокрема проблемний портфель Приватбанку, Ощадбанку, Укрексімбанку, Сенс Банку та Укргазбанку становить 354 млрд грн, це 85% усіх NPL у банківській системі.
У банках із приватним капіталом рівень NPL значно менше – близько 15% NPL, або 64 млрд грн.
Скорочення NPL відбувається переважно через списання позик фізосіб, тоді як частка непрацюючих кредитів бізнесу залишається практично незмінною.
Що вже змінилося у процесі управління NPL? У квітні 2024 року НБУ затвердив поправки до згаданої постанови №97. Частина з них стосувалася деяких нюансів управління проблемними активами (NPL) у банках.
Що планує змінити НБУ цього разу? Проєкт, який оприлюднив Нацбанк, передбачає такі нововведення:
Після того як Нацбанк ухвалить ці поправки, банки матимуть час до 1 червня 2025 року, щоб доопрацювати / внести зміни до внутрішніх документів з управління проблемними активами.
Що це все означає для банків та їхніх позичальників? Частка NPL у банківській системі скорочується вкрай повільно. Найскладніше ситуація з кредитами бізнесу. Адже одна справа – стягнення проблемної позики, яку було видано на купівлю чайника чи смартфона, і зовсім інша – кредит на будівництво заводу, сума якого може обчислюватися десятками й сотнями мільйонів.
Нацбанк зі свого боку хоче виключити використання будь-яких непрозорих схем зі стягнення NPL. Наприклад, якщо банки будуть затягувати з визнанням проблемних позик або їх реструктуризація та списання відбуватимуться з порушеннями. Впровадження такої категорії, як конфлікт інтересів, дозволить наглядовим радам банків відсторонювати від виконання своїх обов'язків ризик-менеджерів банків, які були викриті у змові з позичальниками.
Адже на ринку вже є показовий приклад, коли багато позик, які стали проблемними, видавалися пов'язаним особам. Тобто це якраз і був конфлікт інтересів. Йдеться про ПриватБанк, у якого найбільший портфель NPL на ринку розміром 181 млрд грн. Левова частка цих позик дісталася фінустанові після націоналізації від колишніх власників і пов'язаних із ними компаній. І розчищення цього портфелю відбувається дуже повільно.
Втім, наскільки дієвими будуть запропоновані Нацбанком заходи, стане зрозуміло не відразу. Робота з проблемними бізнес-позичальниками – довгий і складний процес, який може тривати роками. Плюс до всього більшість проблемних корпоративних кредитів накопичилася під час війни. Багато позичальників втратили активи через окупацію або бойові дії (обстріли), а деякі компанії взагалі припинили свою діяльність. Тобто вони фізично не зможуть розрахуватися за своїми боргами. І жодні нормативні ноу-хау у цьому разі не допоможуть.