Комітет з операцій на відкритому ринку ФРС США (Federal Open Market Committee, FOMC) 18 вересня вперше з 2020 року знизив діапазон цільової відсоткової ставки до 4,75–5,00%. Подія особливо цікава тим, що зниження відбулося не на консервативні 0,25, яких переважно очікував ринок, а на всі 0,50 в.п. Деякі коментатори вже назвали такий крок надмірним, інші вбачають у цьому приховані проблеми в американській економіці.
Mind вирішив розбиратися, що саме сталось і чого чекати надалі.
Монетарна політика ФРС має подвійну мету:
Варто наголосити, що підтримка фондового ринку, в чому звинувачують ФРС азартні біржові гравці, безпосередньо не входить до переліку завдань регулятора. Як і вплив на курс долара.
Подивимося на ситуацію очима економіста. Рівень зайнятості та цінова стабільність (саме в сенсі «обмеження значного зростання цін») є значною мірою протилежними цілями. Низьке безробіття породжує велику кількість платоспроможних покупців. Адже роботодавці активно змагаються за робочу силу, зарплати зростають, а перспективи райдужні. Це спонукає людей до збільшення витрат, у тому числі за рахунок кредитування.
Продавці товарів і послуг, стикаючись із високим попитом, зі свого боку схильні до підвищення цін. Як суб’єктивно, вбачаючи можливість зростання прибутку, так і об’єктивно – через неможливість задовольнити весь наявний попит.
На виході маємо ситуацію, що час від часу активується:
Щоб маневрувати між Сциллою безробіття та Харибдою інфляції, ФРС традиційно озвучує цільові рівні кожного з цих показників і намагається «проплисти», не наштовхнувшись на жодну зі скель.
Останні два роки на порядку денному головним було питання цін.
Джерело: US Bureau of Labor Statistics
Влітку 2022 року річний індекс CPI (Consumer Price Index, Індекс споживчих цін) досяг незвичайних для розвинутого американського ринку 9,2%. Щоб приборкати ціни, ФРС розпочала цикл підвищення цільової ставки – аж до 5,5%, що передував вересневому засіданню. Загалом із травня 2022 до липня 2023 року відбулось 11 послідовних підвищень.
Джерело: FRED Economic Data (до осені 2008 року називалася цільова ставка, а починаючи з так званої великої рецесії ФРС перейшла до виділення цільового діапазону, де верхня та нижня межа відрізняються на 0,25 відсоткового пункту).
Наразі ситуація з ростом цін близька до стабілізації, натомість з’явилися питання щодо економічного зростання, яке важко підтримувати за умов дорогих грошей. Це й перехилило врешті шальки терезів на користь зниження ставки.
Резонне запитання – а чи ці ставки настільки вагомі? Дійсно, це ж усього лише 0,5 в.п. та ще й ставка «цільова», що мається на увазі?
Ставка тут не є якимось авторитарним інструментом, на кшталт «державний банк видасть гроші під 4,75%». Але вона вказує на те, що ФРС зробить усе можливе, щоб міжбанківське кредитування на ринку «овернайт» було в зазначеному діапазоні. Federal Funds Effective Rate – власне, ставка, за якою комерційні банки, учасники ФРС, виконують ці операції. Вона чітко слідує за цільовою відразу після оголошення останньої.
Джерело: FRED Economic Data
Ці міжбанківські кредити використовуються фінансовими установами, зокрема, для задоволення резервних вимог, встановлених ФРС. Тобто максимально прямо впливають на ліквідність банківської системи та можливість кредитувати економіку. Бували часи, коли ставка майже досягала 20% – під час боротьби Пола Волкера (тодішнього голови ФРС) з інфляцією.
Для ілюстрації зв’язку з реальною економікою наведемо історію іпотечних ставок (15- та 30-річних). Як бачимо, пік 1980-х років і мінімальні значення початку 2020-х чітко віддзеркалюють політику ФРС щодо ставок.
Джерело: FRED Economic Data
Звісно, ФРС не всесильна, і радше є одним із потужних елементів системи, аніж її двигуном. Учасники Комітету з відкритого ринку на своїх засіданнях намагаються передусім відображати реальні потреби економіки, а не «переламати її через коліно». Саме тому їхні дії стороннім спостерігачам можуть здаватися запізнілими чи упередженими. До таких висновків може призвести виривання з контексту одного конкретного рішення (як-от вересневого), та спроба робити по ньому довготривалі висновки.
Однак ми повинні розуміти, що діяльність ФРС має комплексний характер і проявляється в циклах зниження чи підняття ставок. Не кажучи вже про інші методи впливу на ринок, яких ми в цьому матеріалі не торкаємося (уже названі вимоги щодо резервів, купівля-продаж цінних паперів на відкритому ринку, операції РЕПО тощо).
А тепер час подивитись очима безпосередніх учасників Комітету з відкритого ринку ФРС. У пресрелізі було зазначено:
«Комітет прагне досягти максимального рівня зайнятості та інфляції на рівні 2 відсотків у довгостроковій перспективі. Комітет отримав більшу впевненість у тому, що інфляція стабільно рухається до 2%, і вважає, що ризики для досягнення його цілей щодо зайнятості та інфляції приблизно збалансовані. Економічні перспективи невизначені, і Комітет уважно ставиться до ризиків для обох сторін свого подвійного мандату».
«Оцінки Комітету враховуватимуть широкий спектр інформації, зокрема інформацію про стан ринку праці, інфляційний тиск та інфляційні очікування, а також фінансові й міжнародні події».
Подивимося на ці дані й ми. Безробіття хоч і знаходиться в комфортній зоні, та може стати подальшими тригерами до дій ФРС. Серпневе зниження на 0,1 в.п. (з 4,3 до 4,2) не варто рахувати як значне. Водночас подальші новини в цій тематиці жваво відіграватимуться фінансовими ринками. І, якщо біржові трейдери будуть пробувати заробити на новинних «гойдалках», члени FOMC до засідання в листопаді мають сформувати чітке бачення динаміки ринку праці та відобразити його у ставці.
Джерело: FRED Economic Data
На що дивитись:
Не варто виключати й того, що інфляція перестане так тішити членів Комітету з відкритого ринку. І хоч наразі заявлено про очікуване зниження ставки ще на 0,5 пункту до кінця року (потенційно по 0,25 на кожному з двох засідань, що залишилися), це не є остаточним рішенням. Масштабна статистика по цінах вийде 27 вересня (ключова метрика – Core PCI), а вересневий індекс споживчих цін – 10 жовтня.
Наступне засідання відбудеться 7 листопада, і за ці більш ніж півтора місяця багато що може змінитися. Цікаво, що прямо зараз третина ринку очікує такого ж суттєвого 0,5-відсоткового пониження ставки, у діапазон 425–450 базисних пунктів.
Джерело: CME FedWatch
А от місяць тому (19 серпня) вірогідність побачити в листопаді 425–450 пунктів оцінювалася в мізерні 4,6%. Напередодні ж вересневого рішення очікування розділились у пропорції 40 на 60.
Щодо прогнозів на майбутнє самих очільників ФРС, то вони докладно описані в Summary of Economic Projections, що опубліковано за результатами.
У звіті наводиться порівняння червневих очікувань із вересневими. Дамо вижимку медіанних даних із нашим коментарем щодо того, як це може вплинути на політику по ставці:
Як бачимо, всі прогнози змістилися до тих значень, які сприяють саме зниженню ставки, що й відбулося. Тож FOMC був послідовним і пояснив це на статистиці.
Якщо заглядати в більш далеку перспективу, то у ФРС очікують впевненого повернення цінової динаміки до планових показників.
До 2023 року – фактичні дані. З 2024 року й надалі: червона риска – медіана, сині риски – межі розкиду в прогнозах.
Нам дають також розподіл прогнозів у розрізі учасників. Бачимо впевнене зміщення інфляційних очікувань у діапазон 2,1–2,2% цього та наступного року в порівнянні з червневими 2,5–3,0 (зображено пунктиром).
Джерело: Summary of Economic Projections
Наостанок звернімо увагу на специфічний графік «Dot Plot». Кожна точка – голос одного з учасників FOMC по ставці, а саме, на якому рівні він її бачить на кінець поточного та майбутніх років.
Джерело: Summary of Economic Projections
Так, уже на кінець 2025 року більшість бачить діапазон 3,0–3,5%. І, хоч сильніше зниження в довгостроковій перспективі не прогнозується, перспектива найближчих року-півтора виглядає прозоро – поступове зниження ставок.
Падіння ставок робить передусім менш вигідними інвестиції в консервативні інструменти (такі, як державні облігації) – дохідність за ними йде пліч-о-пліч зі ставками. А отже, капітал може шукати більш ризикового, а разом із тим і прибуткового застосування. Доступ до джерел капіталу також буде легшим, чим може скористатись Україна на шляху залучення ресурсів для відбудови.
P.S. Затягування зі зниженням ставки, а згодом рішучі -0,5% не будуть такими дивними, якщо згадати минулі слова очільника ФРС Джерома Пауела. Так, під час виступу у Джексон-Хоулі в серпні 2022 року він багаторазово посилався на проблеми, які може спричинити неконтрольований стрибок цін. Натомість «успішне подолання інфляції Волкером на початку 1980-х років послідувало за численними невдалими спробами її знизити протягом попередніх 15 років».
Тож очікувати, що ФРС зупинить цикл пониження ставок, можна, лише якщо ми зіткнемося з новим витком інфляції.