KURENI – це open-air майданчик, що за рік до великої війни почав працювати в оновленому форматі. Раніше тут був один із найстаріших ресторанів української кухні Києва, а згодом локація стала оригінальною точкою на музичній мапі української столиці на зелених схилах Дніпра з виступами як знаних зарубіжних діджеїв, так і українських гуртів.
З початком повномасштабного вторгнення росії на територію України арт-директор KURENI Олексій Смушков долучився до війська ППО.
Тож Mind поспілкувався з Олексієм про те, які виклики виникають при поєднанні ролей військового та арт-директора, як з війною змінилося його сприйняття концертів і вечірок, чи треба нині переконувати іноземних артистів виступати у Києві, як він бачить майбутнє концертного руху в Україні після закінчення війни й не тільки.
Докладніше – у нашому інтерв’ю.
– Як ви потрапили у військо ППО? І як поєднуєте службу в батальйоні ППО з роботою арт-директора?
– Я долучився до добровольчого батальйону на початку повномасштабного вторгнення росії в Україну. Це був кінець березня 2022 року. Спочатку я був волонтером і допомагав із постачанням, з роботою батальйону, з інформаційною політикою. Коли почалися атаки шахедів і безпілотників на столицю, я приєднався до розрахунку ППО. Мені вдається це поєднувати, тому що це добровольчий батальйон і я не маю там перебувати 24/7. На тижні я чергую на позиції ППО по декілька днів, а коли немає повітряних тривог, можу працювати за ноутбуком і робити всі свої справи.
– Які виклики виникають при поєднанні цих двох ролей?
– У звичайному житті я завжди пам'ятаю, що представляю Збройні Сили України, і маю бути готовим до того, що мене можуть викликати на підсилення позицій. Наш батальйон київський, і ми почали свою діяльність із захисту столиці, так що у будь-який момент може виникнути потреба в додаткових силах, якщо відбудеться нове повномасштабне вторгнення з Білорусі.
– Як ви тепер сприймаєте концерти і вечірки, – чи змінилося сприйняття? Чи вдається так само розслабитись?
– Звісно, тепер у них благодійна мета, а розслаблятись будемо колись потім. Також я стикаюсь із труднощами під час організації івентів, особливо у питаннях координації подорожей артистів до Києва, оскільки це займає додатковий час і потребує складнішої логістики. Однак ми робимо все можливе, щоб створити комфортні умови для артистів.
– Чи вплинула війна на ваше бачення розвитку арт-майданчика KURENI?
– Війна призупинила наші плани, адже ми хотіли зробити повноцінний внутрішній простір на двох поверхах, але поки обмежуємося камерним залом з каміном, де можемо запросити до 300 людей з кінця жовтня до травня.
– Які аргументи ви використовуєте, щоб переконати іноземних артистів виступати у Києві під час війни? Що ви їм говорите про ситуацію у країні?
– Усі все знають і слідкують за новинами, адже наша країна на перших шпальтах. Головні аргументи – це моя репутація, адже я влаштовую івенти електронної музики з іноземними артистами вже майже15 років. Багатьох з них я знаю особисто, тож вони їдуть до мене як до друга.
Олексій Смушков, Ігор Смайлов і MODESELEKTOR [Berlin].
– Чи помітили ви зміни у мотивації іноземних артистів виступати в Україні з початком повномасштабної війни?
– Так, звісно. Не секрет, що більшість артистів має щільний графік виступів з четверга до неділі, а для того, щоб потрапити до Києва, вони мають усе скасувати і присвятити нам три дні. Для багатьох перепоною є довга дорога поїздом, на якому багато хто з них ніколи взагалі не їздив.
– Як змінився потік відвідуваності KURENI після 24 лютого 2022 року?
– Люди поступово виходили з дому, щоб послухати музику та згадати минуле життя. Але зараз усе вже виглядає на довоєнному рівні, хоча у перший рік війни багато знайомих казали, що не підуть на концерти, поки війна не скінчиться. А потім зрозуміли, що це надовго.
– Які зміни у програмах та форматах музичних івентів в Україні загалом варто назвати у зв’язку з війною?
– До повномасштабного вторгнення ми були сконцентровані лише на хаусових і техно-подіях, але зараз масштабували свою діяльність з ярмарками, стендапами, а головне – великими концертами просто неба.
– Як ви бачите майбутнє концертного руху в Україні після закінчення війни? Що зміниться?
– Я впевнений, що українська електронна музична сцена стане одним із найбільших туристичних і культурних центрів після війни.
– Які ви маєте спогади про найяскравіші концерти, що відбулися в KURENI до початку великої війни? Які емоції вони у вас викликають? І чи є з повномасштабною приклади івентів такого самого рівня яскравості?
– Спогадів багато, але головне попереду.
Навіть під час війни рівень артистів і подій у Києві значно перевищує рівень деяких заходів у мирних країнах, як-от Угорщина, Польща чи Словаччина, де немає таких закладів, культури й іноземних гостей, як у нас.
Це свідчить про наше бажання не лише утримувати високий рівень, але й перевершувати його, незважаючи на складні умови.
– Що ви кажете тим, хто засуджує проведення і відвідування розважальних подій у той час, як наші захисники у найгарячіших точках не мають змоги розважатися?
– Іноді ми отримуємо негативні коментарі з приводу організації музичних заходів під час війни. Однак ми намагаємося зосереджуватися на позитивному впливі, який наші події можуть мати на людей. У нас відпочивають військові, які мають можливість безкоштовного входу за статусом учасника бойових дій, а деякі з артистів беруть безпосередню участь у бойових діях та мають змогу приїхати на гастролі лише декілька разів на рік.
Ми підтримуємо тісні зв'язки з військовими батальйонами, яким надаємо допомогу та обладнання. Це дозволяє нам зберігати зв'язок між культурною сферою та військовою спільнотою навіть у такий складний час.
– Що ви думаєте про наших артистів, які виїхали з України після 24 лютого?
– Що їхнє місце зайняли нові цікаві імена нової хвилі.
– Хто і як має підтримувати культуру під час війни, на вашу думку? Якою ви бачите роль KURENI у цьому процесі?
– Одним із наших основних завдань є знайомство української музичної аудиторії з талантами іноземних артистів. Ми також прагнемо відродити великі проєкти з минулого, як-от Green Grey, які повністю переклали свій репертуар з російської на українську. Крім того, ми даємо можливість новим електронним талантам проявити себе, експериментуючи з різними жанрами і звуками з різних континентів і культур.