В.о. голови БЕБ: «Якщо бізнес діє незаконно, то рано чи пізно ми виявимо цей факт і притягнемо до відповідальності»

За три роки з моменту створення у Бюро економічної безпеки України у ньому змінилося чотири керівники – три з яких були у статусі виконувача обов'язків. А все тому, що робота нового правоохоронного органу регулярно піддається нищівній критиці за «маски-шоу» під час обшуків і схеми «кришування», про які час від часу говорять деякі політики й активісти.

Зараз почалася нова хвиля обговорень перезапуску роботи БЕБ. В активній фазі – процес відбору нового керівника. Сергій Перхун, який нині має статус виконувача обов'язків директора Бюро, також планує брати участь у цьому конкурсі.

В ідеалі БЕБ мав стати в першу чергу аналітичною службою, яка вміє моніторити та аналізувати роботу будь-якого бізнесу та відкривати провадження лише коли бачить очевидні ознаки ухиляння від сплати податків.

На ділі серед бізнесменів ходять легенди, що в БЕБ є спеціальний департамент, який має повну незалежність від інших органів та майже не має політичних «табу» щодо роботи відносно будь-якого бізнесу. І в цілому орган мало чим відрізняється від інших – таке саме вибіркове відкриття проваджень, і не доведені до вироку справи.

З іншого боку, в інтерв'ю Mind Сергій Перхун постійно наголошує на необхідності покращення законодавства, що дозволить ретельніше контролювати галузі з високою тіньовою часткою, а також зменшить можливості для «відкупу». І не зважаючи на те, що деякі ідеї досить жорсткі, можливо, вони можуть спрацювати в Україні. А ще він планує розробити багатомільйонну базу даних, об’єднавши як відкриті, так і закриті бази, що є у державних органах, і за допомогою цього полегшити роботу аналітикам БЕБ.

Про повноваження Бюро

– Чи є у БЕБ якийсь простий спосіб, як відрізнити легальний бізнес від тіньового чи схематозного?

– Є законодавство, там визначені ті кордони, переступаючи через які, бізнес перестає бути легальним. Взагалі про бізнес, який працює «у білу» і не порушує законодавства, БЕБ не має знати взагалі. Як і бізнес – про нас.

Робота БЕБ – це більше про кримінальний процес, де бізнесмен уже не бізнесмен, а свідок, підозрюваний, чи обвинувачений.

– Чи є у БЕБ практика взаємодії з платниками податків до того, як реєструється провадження, ще на етапі перевірки інформації?

– Порушенню справи зазвичай передує аналітична діяльність. На цьому етапі ми взагалі не контактуємо з підприємцями. Натомість контактуємо з інформацією, яка стосується бізнесу. Якщо є аномалії, помітні певні негативні процеси, то ми, звичайно ж, реагуємо.

– Мається на увазі, якщо є ухилення від сплати податків, чи можна з цим працювати поза кримінальним процесом?

– Якщо говорити саме про ухилення – у нас немає такого інструментарію та законодавчого підґрунтя. Поза кримінальним процесом аналітики можуть направляти рекомендації до державних органів, зокрема до органів місцевого самоврядування.

– Наприклад?

– Щоб було зрозуміло, візьмемо державні закупівлі. Аналітики бюро аналізують певну державну закупівлю. Вони беруть розпорядника коштів державної установи та дивляться, що він оголосив, скажімо, 10 тендерів на закупівлю будь-якої послуги чи товарів. Проведено тендер, аналітик бачить, що в тендері взяли участь три компанії.

Ми бачимо, що одна із цих компаній, умовно кажучи, зареєстрована за два дні до того, як був оголошений тендер. Це вже сигнал для аналітика, що ця фірма, швидше за все, не має фактичної можливості виконати ті обов’язки, які бере на себе, якщо виграє тендер.

Тобто ми розуміємо, що, ймовірно, вона створена виключно для того, щоб «підіграти» іншим учасникам тендеру. Аналітик бачить цей ризик і дає рекомендацію розпоряднику коштів, звертаючи увагу, що у вас у тендері бере участь фірма, яка, найімовірніше, не зможе виконати свої зобов’язання.

Тому, будь ласка, подивіться уважніше й перед тим, як ухвалювати рішення щодо укладання угоди з нею, оцініть ваші ризики. Розпорядник коштів отримує цю рекомендацію і вже самостійно ухвалює рішення: прислухатися до рекомендації БЕБ чи діяти так, як вважає за потрібне.

Однак ми хотіли б посилити свою роль у цьому, бо наразі це лише рекомендаційний лист і навіть обов’язкове надання відповіді на нього не передбачено. Ми хотіли б як мінімум зобов'язати отримувачів наших листів інформувати нас про результати розгляду. Щоб на законодавчому рівні це стало обов’язком.

– Які є механізми захисту прав платників податків, які підозрюються в ухиленні від сплати податків до моменту набуття процесуального статусу підозрюваних?

– Кримінальний процес передбачає достатньо таких механізмів. Там чітко визначені права, обов’язки кожного. І я не думаю, що хтось їх відверто порушуватиме. Детектив  – це самостійна фігура.

Це має розуміти кожен в Україні, а зараз, у такий складний час, і поготів. Толерантність до бізнесу, який в умовах війни свідомо йде на порушення чи зловживання у сфері закупівель і розкрадання бюджетних коштів, безперечно, нульова.

Разом із тим нині ми більше зосереджені на виявленні системних явищ, через які бюджет втрачає найбільше коштів. Аналізуючи їх, ми знаходимо прогалини в законодавстві та направляємо свої пропозиції щодо їх усунення.

Цього року ми направили вже 15 таких пропозицій. Це все стосується ризиків, які ми бачимо в ході економічної діяльності. Це стосується ухилення від сплати податків при експорті підакцизної групи товарів, неузгодженості щодо використання пільг.

До речі, деякі з них уже знайшли підтвердження і прийняті на законодавчому рівні.

Попередній перелік ініціатив, які пропонують запровадити в БЕБ:

– Повернемося до рекомендаційних листів. У які органи ви їх направляєте, як цей механізм працює?

– От беремо, наприклад, міську раду якогось міста: проаналізували тендери, бачимо ризики, і саме на них (бо вони є розпорядниками коштів) спрямовуємо рекомендацію.

Якщо йдеться про системне явище, що негативно впливає на економіку, чи прогалини в нормативній базі, що створюють можливість вчиняти правопорушення, тоді відправляємо пропозиції до Верховної Ради, КМУ чи органу центральної влади, який може їх усунути.

– Як БЕБ працює з аналізом податкових порушень і чи можливо розв'язати ці проблеми до відкриття кримінальної справи?

– У нас у законі передбачено створення єдиної інформаційної системи Бюро економічної безпеки. Це той самий інструмент, який дозволить нам отримувати з робочого місця, зі штатного комп'ютера, доступ до всіх реєстрів і баз даних, що є в державі, опрацьовувати великі обсяги даних.

Наприклад, беремо державні закупівлі. Подивилися з відкритої бази й установили, що певний розпорядник коштів проводить тендер на закупівлю товарів, учасниками якого є три підприємства. Аналітик заходить, щоб проаналізувати, наскільки ця закупівля відповідає законодавству. Завдяки згадуваній системі він отримує інформацію про діяльність цих компаній, зафіксовану в реєстрах і базах даних.

Має, умовно кажучи, картину: підприємець Петренко працює з 2003 року, є директором 10 фірм і засновником 30 компаній. Ці фірми працювали з певними контрагентами, є зареєстровані кримінальні провадження, у деяких випадках уже винесено вироки. Сам Петренко перетнув кордон ще торік, його немає у країні. Аналітик бачить цю інформацію й на її основі ухвалює рішення, чи є ризик у цій закупівлі.

Якщо аналітик бачить, що ризик існує, наприклад, що це фіктивний директор підприємства, він або надсилає розпоряднику коштів рекомендацію, або інформує підрозділ детективів: «Тут є високий ризик розкрадання державних коштів». Для цього формується аналітичний продукт – документ, передбачений законом, у ньому аналітик описує всі ризики та передає детективу.

– Тобто зараз такої системи та можливості перевіряти у БЕБ немає? Хоча на ринку працює кілька продуктів, які покривають велику частину інформації про бізнес.

– Зараз ми проводимо консультації з Мінцифри, зі світовими лідерами IT-ринку, нашими міжнародними партнерами щодо технічних рішень, які можна адаптувати під наші потреби. Далі запланована побудова першого модуля.

Найкращий прогноз щодо того, коли аналітики зможуть почати працювати з базою, – це друге півріччя наступного року. І це я кажу про те, що запрацює тільки перший модуль.

Якщо фінансування буде достатнім, запуск повної системи можна очікувати за декілька років. Однак вартість такого продукту в кінцевому підсумку важко порахувати, але це кілька мільйонів доларів і, звісно, не один рік роботи.

– Як БЕБ реагує на рекомендацію РНБО утриматися від перевірок компанії, якщо це може зашкодити їхній діяльності?

– Звісно, ми прислухаємося до рекомендацій у рішенні РНБО. Але навіть до набрання чинності рішення РНБО такі слідчі дії проводилися детективами БЕБ у виключних випадках, коли отримати докази іншим шляхом було неможливо. Вилучення майна, техніки чи документів переважно відбувались у справах, що стосуються незаконної діяльності з організації або проведення азартних ігор, а також фактів незаконного виготовлення, зберігання, збуту або транспортування підакцизних товарів.

Кожне таке рішення ухвалюється виключно за наявності достатніх підстав, погоджується працівником прокуратури (процесуальним керівником) та ухвалюється судом.

– Чи планує БЕБ проводити власні аудити відкритих кримінальних проваджень проти бізнесу для оцінки їхньої обґрунтованості, подібно до аудиту, який робив Офіс Генпрокурора?

– Це системна робота, яка постійно проводиться.

– І які результати таких аудитів? 

– Аудит проводився майже щодо 2000 кримінальних проваджень у період з 24.01.2024 до 13.05.2024. У підсумку детективи БЕБ ухвалили рішення про закриття 335 кримінальних проваджень.

Частина кримінальних проваджень прийшла до нас за підслідністю з інших правоохоронних органів. У частині ми встановили наявність складів злочину, які не підслідні нам, і теж передали за підслідністю.

Більшість закритих кримінальних проваджень – це ті, які не були нами відкриті. Це ті, які ми отримали або у спадок від податкової міліції, або коли вступило в дію рішення РНБО. Тоді ми отримали доволі багато кримінальних проваджень з інших правоохоронних органів: зі слідства, СБУ, ДБР, НАБУ, найбільше – з Нацполу.

– Скільки кримінальних проваджень з цих 500 було ініційовано саме БЕБ. Так, і саме скільки з цих проваджень було закрито?

199 кримінальних проваджень, або 63%, були  розпочаті іншими органами, з них податковою міліцією – 43 КП. Для порівняння: у 2023 році детективи закрили 279 кримінальних проваджень (з яких 70 % розпочаті іншими правоохоронними органами, більшість – податковою міліцією).

З 24.01.2024 до 13.05.2024 за підслідністю до БЕБ  надійшло 455 кримінальних проваджень, це статті 212, 191, 199, 203-2, 204, 205-1, 229, 364 КК та інші.

Зауважте, що ці 455 кримінальних проваджень сформовані в 5440 томів, що, звісно, потребує часу для їх вивчення перед ухваленням рішення.

Про оборонку

– Як ви відстежуєте та блокуєте фінансові операції, пов’язані з російськими компаніями або агентами впливу?

– Насамперед ми аналізуємо, виявляємо структури, пов’язані з «російським інтересом». На початку повномасштабної агресії виявили чимало суб’єктів, які мали відношення у тому числі й до державних структур рф. В управління АРМА були передані права власності й товари більш ніж на 40 млрд грн.

Цю функцію в нас виконує аналітичний підрозділ. Вони співпрацюють з РНБО, входять до робочої групи й обробляють ту інформацію знову тим самим способом, про який ми з вами так довго розмовляли: по базах і реєстрах.

Якщо аналітики бачать, що компанія співпрацювала якийсь період часу з контрагентами росії та білорусі, ми інформуємо про це і ДПС, і ДАСУ, і РНБО. Якщо бачимо там наявність кримінального правопорушення, то, якщо це підслідність Бюро економічної безпеки, можемо розслідувати самі. Якщо підслідність іншого правоохоронного органу, ми маємо або передати матеріали для ухвалення рішення щодо порушення кримінального провадження, або зареєструвати його.

Наразі детективи БЕБ розслідують 25 кримінальних проваджень стосовно юридичних та фізичних осіб, щодо яких запроваджені санкції.

– Наскільки зараз стало менше ситуацій, коли українські компанії продовжують працювати з російськими контрагентами? 

– У січні – вересні 2024 року у сфері санкційної політики створено 8 інформаційних документів за результатами чого направлено 4 рекомендації до державних органів щодо застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій). Проведено моніторинг їхньої ефективності стосовно 1628 фізичних та юридичних осіб. 

За 2023 рік детективи БЕБ ініціювали накладення санкцій перед Міжвідомчою робочою групою з питань санкційної політики (тимчасовий консультативно-дорадчий орган Кабінету Міністрів України) на 81 суб’єкт, у тому числі щодо виробників військової техніки країни-агресора та осіб, які здійснюють колабораційну діяльність, та їхнього бізнесу рішенням РНБО застосовано персональні спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції) до 20 юридичних та фізичних осіб.

– Чи були випадки, коли БЕБ виявляв контрабанду зброї або військової техніки?

– Контрабанда зброї та техніки – такого ми ще не розслідували, не виявляли. У нас є кейси щодо спорядження військового призначення, але не зброї, не техніки.

– Ми знаємо, що зараз в оборонних закупівлях виникла велика проблема через складність звітності. Тому за нашою інформацією, зараз по ринку «бігають» посередники, які намагаються придбати зброю за готівку, і роблять це від імені начебто державних компаній. Здебільшого йдеться про контракти, у яких оплачує товар третя сторона. Ви цю проблему зафіксували? У вас є якісь рекомендації щодо того, як, наприклад, спростити звітність? І стимулювати людей виходити з «тіні».

– Ми бачимо ризики, намагаємося їх відшукувати, і вони містять багато різноманітних схем. Загалом детективи БЕБ розслідують 6 кримінальних проваджень за фактами розтрати бюджетних коштів шляхом зловживання службовим становищем при будівництві фортифікаційних споруд. Та 6 кримінальних проваджень за фактами розтрати бюджетних коштів шляхом зловживання службовим становищем.

Наприклад, БЕБ оголосило підозру в розтраті понад 36 млн грн держкоштів екскерівнику оборонного підприємства та 9 співучасникам за фактами службового підроблення й розтрати бюджетних коштів в особливо великих розмірах і легалізації цих коштів. Наразі п’ятеро фігурантів перебувають під вартою, колишній директор – у розшуку.

Державне підприємство здійснювало удаване постачання обладнання, яке використовується виключно у складі бойових військових літаків та яке спеціально призначене для військового використання компонентів літальних апаратів. Екскерівник оборонного підприємства отримував його з необлікованих залишків на підприємстві, які були сформовані ще в 1990-х роках. А потім за допомогою ФОПів і фіктивних договорів його перепродавали на це саме підприємство. Впродовж двох років підозрювані провели 10 оборудок на 36 млн грн.

– Які механізми контролю запроваджені БЕБ для забезпечення прозорості використання міжнародної допомоги?

– З цього питання в секретаріаті Кабміну є відповідний департамент, який курує у принципі всі питання щодо освоєння міжнародної технічної допомоги. У рамках аналітичної діяльності ми бачимо цілу картину: хто отримує ці кошти, як вони використовуються. За результатами інформуємо про ці ризики кримінальних правопорушень Секретаріат Кабміну.

– Можете про якісь конкретні кейси розказати?

– Дивіться, рішення щодо наявності або відсутності складу кримінального правопорушення по цих матеріалах ще не прийнято, тому поки відтермінуємо коментарі по цій темі. Якщо буде ухвалено рішення про порушення кримінального провадження, ми вас поінформуємо.

Про «схематози» у різних сферах

– У правоохоронних органів не спадає інтерес до паливного бізнесу. Але зі сторони складається враження, що найбільша увага приділяється великим мережам, тоді як у регіонах знову розквітли маленькі АЗК, що працюють із бочками наливом – дизель, газ, бензин, їхня кількість збільшується також і в Київській області. Яка ваша стратегія перевірок і боротьби з ними?

– Аналітики підготували низку пропозицій щодо змін до законодавства. Зокрема там йдеться саме про усунення моментів, що дозволяли ухилятися від сплати податків окремим гравцям ринку.

Практично всі наші пропозиції стосовно цього питання були враховані в законопроєкті №10215 від 06.11.2023 «Про внесення змін до ПКУ та інших законів України щодо запровадження системи контролю за обігом нафти, газового конденсату та розчинників». Його прийнято за основу, готується до другого читання.

– У вас у структурі є окремий відділ, що займається паливно-енергетичним комплексом. Що було зроблено за останній рік? Наприклад, у закупівлях трансформаторних станцій? Як ви бачите ринок, які є гравці, проблеми тощо?

– Аналітики розбирали проблематику біоетанолу. Є певні законодавчі прогалини, які дозволяють виробникам ухилятися від сплати податків. Наприклад, коли вони під виглядом продукції хімічного та технічного призначення продають біоетанол, не сплачуючи при цьому акциз.

Ми надали інформацію щодо врегулювання й нівелювання такого ризику на цьому ринку.

Щодо детективів, то ми працюємо над встановленням незаконних НПЗ, які не мають ліцензії на діяльності, виявленням нелегальних заправних станцій тощо. І тут реагуємо виключно в рамках кримінальних проваджень. Тобто фіксується факт продажу, фіксується факт відсутності ліцензії, проводиться вилучення такого обладнання.

Основна проблема зараз – це робота без відповідного ліцензування. Тобто гроші не доходять до бюджету, податки не сплачуються.

– Щодо ринку спиртзаводів. Декілька років тому відбувся перерозподіл зон впливу і приватизація ряду спиртзаводів в Україні. За нашою інформацією, «сірий» ринок сьогодні працює так само активно, як і раніше. Кількість наливайок також зростає. Підпільно їздять машини, що розвозять нелегальний спирт вночі. Щодо цієї ситуації, ваші аналітики в курсі?

– Не погоджуюсь із вами. що на цьому ринку все так само, як і було.

– Аргументуйте.

– Багато спиртзаводів, які мали потужності для виробництва спирту й працювали нелегально у другу зміну, позбавили ліцензій цьогоріч.Власне, у цьому є наша заслуга: ми виявляли нелегальне виробництво, врізки, проводили обшуки, інформували про це ДПС.

За результатами проведених заходів протягом січня-вересня 2024 року детективами Бюро економічної безпеки України відкрито 144 провадження щодо незаконного обігу лікеро-горілчаних виробів та спирту, 96 особам повідомлено про підозру, 68 проваджень скеровано до суду, винесено 33 вироки. У підсумку вилучено 447,65 тонн ЛГВ, 18,3 тонни спирту, 35 одиниць обладнання.

Також збільшилися прибутки офіційних виробництв, що є показником детінізації. Але, звісно, це дуже важко порахувати. Ми можемо рахувати бізнес, який працює у правовому полі, там де є податки, є цифри. Як порахувати тіньовий бізнес?

– Так на чому ж ґрунтується ваша фраза про те, що зменшилася кількість контрафактної продукції?

– А ми ж бачимо вплив детінізації на відкритий ринок. Зокрема й по темпах збільшення офіційних продажів.

– Як ви бачите контроль за роботою криптообмінників?

– Держава не заробляє на цьому бізнесі. Тут треба вирішувати щодо законодавчого поля, встановлювати чіткі правила.

– Щодо ігорного бізнесу. Знову відкриваються нелегальні зали ігрових автоматів. І ми давно не бачили гучних реалізацій. Як ви зараз бачите ринок? Який стан справ? Чи багато проваджень?

– З нашого погляду, тут більш проблемне питання – це інтернет. Це вебресурси, які забезпечують можливість грати, і ресурси, які не мають відповідних ліцензій. На нашу думку, це більш загрозливо, ніж реальні автомати на вулиці. Звісно, ми працюємо. Проблема ця існує переважно в Києві та області, є в Україні, їх дійсно багато. І відреагувати на кожний гральний заклад, який викривається силами працівників БЕБ, не завжди фізично можливо.

Тому в цьому питанні співпрацюємо з Нацполом. Як правило, вони виїжджають і реагують на відкриття або існування залу, і потім вже інформують працівників БЕБ. Чергуючи в тому числі й у нічний час, виїжджають і фіксують наявні зали.

– Щодо ринків і стихійної торгівлі. Плата за місця на ринках у Києві, наприклад, переважно здійснюється в готівковій формі. Тобто це величезний потік «сірих» коштів (крім того, що й термінали є не у всіх торгівців). Як ви збираєтеся вибудовувати роботу з ринками?

– Ми не аналізуємо точно питання збирання готівки на ринках. Чому? Це не наша функція.

– Але ж це сірий бізнес на комунальній власності та ухилення від сплати податків.

– Та дивіться, є багато контролюючих органів: державна податкова служба, Нацполіція, ДСР, там купа підрозділів, які контролюють самі такі питання, дотримання вимог закону, що там збирання місцевих податків або оплати за місце на ринку. Це не робота бюро.

– Щодо вирубки лісів та нелегальних пилорам. Цей бізнес останні два роки активно розвивається. Як ви боретеся з цим? Які є справи та реалізації? І його дуже легко відстежувати – через супутникові знімки.

– З липня цього року контрабанда лісоматеріалів – це вже наша підслідність. Є певні напрацювання. Звісно, ми розуміємо, що така проблема є і була. Наразі детективи бюро розслідують 15 кримінальних проваджень за ст. 201-1 щодо контрабанди лісу, двом особам повідомлено про підозру. Однак загалом про результати протидії говорити ще зарано.

Про кадровий резерв та/чи голод

– Чи вистачає людських і технічних ресурсів БЕБ для виконання завдань в умовах війни?

– Не вистачає. Є певні питання щодо фінансування. Поточного року ми були профінансовані для формування особового складу в рамках 1200 працівників. Нагадаю: за вимогами закону передбачено 4000 працівників.

Зараз ми працюємо центральним апаратом і дев'ятьма територіальними управліннями, замість 24 територіальних управлінь. Якщо порахувати, працює 1234 працівники, це 31% укомплектування. Тому, звісно, хотілося б отримати більше фінансування для того, щоб ми могли відкрити територіальні управління в таких економічно потужних регіонах, як, наприклад, Дніпро, Харків.

У зв'язку з тим, що бюро не представлено в деяких регіонах, ми просто не можемо опрацювати ті ж самі державні закупівлі. Тобто фізично не вистачає часу промоніторити їх усі. Не вистачає людей. Це стосується й реагування на ті ж гральні заклади, коли вони вже існують у місцях, детектив бюро з Києва чи з Київської області не може фізично відреагувати на наявність грального закладу в тому регіоні, де БЕБ немає.

– Тобто ті області, де немає ваших регіональних управлінь, – це сліпа ваша зона, правильно?

– Вона не сліпа. Ми бачимо всю Україну, ми маємо доступ до баз даних тих державних органів, з якими співпрацюємо. Ми отримуємо інформацію, але через недостатність особового складу не вся вона відпрацьовується так швидко, як би того хотілося.

Також проблема фінансування стосується й побудови інформаційної системи. Тому, звісно, проблеми є, але все ж таки працюємо, і вважаю, що демонструємо доволі вагомі результати, навіть за недостатності фінансування й недостатності кількості працівників.

Якщо казати виключно про досудові розслідування, то цього року нам уже відшкодували 5,1 млрд грн збитків саме у кримінальних провадженнях. При тому що профінансовані ми на цей рік тільки на 1,3 млрд.

На сьогодні у зв'язку з ухваленням закону перестали діяти кадрові комісії, дисциплінарні комісії та комісії з добору персоналу. Тобто ми не маємо можливості законодавчо набирати працівників згідно з вимогами нового закону. Ці комісії має право створити новообраний директор.

– Тобто виходить, коли ви, наприклад, звільняєте когось, ви елементарно на це місце нікого не можете найняти, бо немає кадрових комісій?

– Можемо брати на роботу тільки державних службовців, це секретаріат тощо. Детективів – не маємо можливості, детективи можуть бути прийняті на роботу тільки за умови проходження конкурсу, а конкурсні комісії у нас зараз не діють.

– Скільки детективів було звільнено 2024 року?

– Станом на 01.01.2024 детективів в бюро було 343, за 2024 рік звільнено 11. Станом на 01.09.2024 – 372.

– Коли буде призначений новий директор, як ви думаєте?

– Кабмін має сформувати комісію з добору директора. Туди мають входити особи від Кабміну та особи від міжнародних організацій, які протягом останніх трьох років здійснювали допомогу Україні щодо антикорупційних, правоохоронних реформ тощо. Наразі ця комісія не сформована, тому давати якісь прогнози, як і коли цей процес буде запущений, я не візьмусь.

– Ви будете подавати свою кандидатуру, коли цей конкурс буде оголошено?

– Я думаю спробувати свої сили. Професійний і життєвий досвід, думаю, дозволять бути ефективним керівником. Крім мене, багато працівників бюро теж захочуть взяти участь. Думаю, це добре: що більша конкуренція, то краще буде результат.

Про співпрацю з іншими органами

– Як БЕБ співпрацює з антикорупційними органами, зокрема НАБУ, у сфері розслідування економічних злочинів?

– Найбільше наші детективи, які розслідують кримінальні провадження, комунікують з оперативними підрозділами інших служб. З НАБУ рідше, бо в нас інший напрямок розслідування, частіше з Нацполом, СБУ, ДСР. Якщо оперативний підрозділ має певну інформацію, яка підслідна бюро, то вони, звісно, передають її нам. І ми рухаємося разом. За їх інформацією реєструємо кримінальні провадження, зокрема щодо нелегальних АЗС та НПЗ.

Комунікація між слідчими іншого правоохоронного органу й детективами БЕБ також можлива, але не в тому обсязі, як з оперативними.

– Розкажіть приклад того, де працювали з Нацбанком і зі Службою безпеки.

– Було в нас провадження тривалістю майже дев'ять місяців. Розслідували схему міскодингу. Використовувалися декілька банків, було організовано масштабні схеми надання послуг у сфері грального бізнесу. Взагалі жодної копійки не одержали до бюджету з обсягів приведених операцій.

Схема доволі проста у плані того, як вона задумана, але доволі складна в реалізації. Було багато банківських установ, багато платежів. Суть проста: якщо людина хоче пограти в онлайн-казино, вона заходить на відповідний сайт, і там її одразу перекидає на дзеркальну сторінку цього сайту. Тобто є сайт, який має ліцензію, сплачує податки, але всіх автоматично перекидають на інший вебресурс, який має той самий візуальний вигляд, ті самі картинки, з метою уникнення сплати податків.

Отже, по цьому кримінальному провадженню, згідно з розрахунками податкової та економічної експертизи, нарахували збитки державі на 5,7 млрд грн.

У кримінальному провадженні п'яти особам повідомлено про підозру, там і стаття 209, це доволі важкий злочин, це і легалізація коштів, отриманих незаконним шляхом, й ухилення від сплати податків. Три особи перебувають у розшуку, тому що, коли кримінальне провадження розслідувалося, вони, на жаль, змогли втекти до повідомлення про підозру. Але процедура розпочата на рівні міжнародного розшуку, я думаю, що рано чи пізно їм прийдеться відшкодувати ту шкоду, яку вони заподіяли.

От тому це дуже цікава історія, і вона дала економічний ефект. Ми бачимо це та можемо судити про позитивний економічний ефект, тому що позаминулий рік ми закінчили з надходженням до бюджету від грального бізнесу близько 560 млн грн за весь рік усіма ліцензіатами. Минулий рік ми закінчили з 10,2 млрд грн до бюджету, а за 8 місяців цього року вже маємо майже 12 млрд грн. Це прямий ефект від цього кримінального провадження та консолідації роботи державних органів, і Державного банку, і СБУ, і Нацполіції.

– Розкажіть про роль кожного з цих органів у цьому провадженні, хто що робив?

– Інформацію щодо банківських переказів, щодо видів платежів давав Нацбанк, бо вони мають доступ до всього цього. Інформацію щодо питання ліцензування отримання ліцензії надавало ДПС, бо вони курують це питання. Оперативна інформація, робота з людьми, які грали, які одержували кошти, які вносили кошти, – це робота оперативних підрозділів Нацполу, Служби безпеки України.

– Остання заява Ради громадського контролю БЕБ на вашому офіційному сайті датується січнем 2022 року. А в медіа остання згадка про цей орган є аж у січні 2024 року. Цей орган взагалі приніс якусь користь бюро?

– На період формування у Громадській раді було 15 осіб. Вони були включені до дисциплінарної комісії, до комісії з добору, до колегії Бюро економічної безпеки, і вони брали участь у формуванні штату, звісно, до їх слів прислухувалися, бо ігнорувати їх неможливо за законом. Тобто певну користь, яка передбачена й «зашита» в законодавстві, вони принесли.

– 20 вересня 24 року мала запрацювати нова РГК. Запрацювала?

– Ще ні, не сформована.

– Чому?

– 26 вересня Кабмін ухвалив постанову, в якій зазначено, що забезпечити рейтингове голосування за членів РГК має БЕБ. Наразі ми визначаємо механізм і майданчик, на якому воно відбуватиметься.

– А за час, коли ви стали т.в.о. директора БЕБ, особисто спілкувалися з Радою громадського контролю?

– За цей час лише до однієї наради, де обговорювалися результати роботи БЕБ за рік, онлайн долучався один із представників РГК.

– Яку роль зараз по факту відіграє створена Рада з підтримки підприємництва у взаємодії з БЕБ? Чи має вона вплив на перевірки бізнесу та розгляд справ?

– Це дорадчий орган при президентові. Повноважень впливати на роботу БЕБ рада не має. Її представники більш залучені для того, щоб опрацювати якісь законодавчі ініціативи. Грубо кажучи, донести позицію бізнесу, підприємців до держави, щоб знайти якесь рішення, яке буде і вигідним для держави, і не порушить інтересів бізнесу.