Інвестиції

Інвестиційна рецензія: що являє собою акселераційна програма Challenger Accelerator від компанії Civitta та чому вона може навчити

Який зиск матимуть ШІ-стартапери та на які ризики мусять зважати

(Фото: depositphotos.com)

У спецпроєкті «Інвестиційна рецензія» Mind докладно розглядає можливості прибуткового вкладення грошей. Цей матеріал із серії відрізнятиметься від звичайних. У ньому поговоримо не про те, куди вкласти гроші, а навпаки – як їх отримати. Причому не лише гроші, а й низку інших можливостей для розвитку. Редакція вивчила роботу Challenger Accelerator від компанії Civitta, щоб розібратись, які переваги та недоліки співпраці з цією організацією є у підприємців, а заразом – оцінити акселератори стартапів як явище.

Акселератор стартапів є бізнес-програмою, яка підтримує компанії на ранніх стадіях розвитку через фінансування, освіту та наставництво. Основна ідея полягає в тому, щоб «узяти під крило» команди підприємців, які не мають досвіду створення власного бізнесу (або він мінімальний), і допомогти на етапі становлення їхніх проєктів. За таку підтримку організатори акселераторів, як правило, отримують частку в стартапі або частку від майбутніх інвестицій у нього.

На перший погляд, ситуація виглядає win-win, але чи все так безхмарно? Чим відрізняється акселератор Civitta від своїх колег у різних країнах? І взагалі, чи мають змогу українські команди долучатися до світових програм? Зазирнемо спочатку в історію та баланс сил у цій сфері.

Як зароджувались і розвивалися стартап-акселератори?

Першим стартап-акселератором у сучасному розумінні цього слова є Y Combinator, що був заснований Полом Гремом і партнерами 2005 року в США, штат Массачусетс. Надалі акселератор зосередився на роботі у Кремнієвій долині, ключовою зоною тяжіння для венчурного бізнесу у світі.

Y Combinator досі не втратив лідерських позицій і залишається законодавцем мод у венчурному світі. Зокрема саме вони розробили популярні угоди формату SAFE (Simple Agreement for Future Equity). Ці угоди реалізують ключову сутність усієї системи відносин між стартапами та ранніми інвесторами – окреслюють розподіл часток і фінансів між ними залежно від майбутніх подій. Майбутньою подією може стати залучення нового раунду інвестицій або навіть вихід на фондову біржу.

Така подія і стає точкою виходу (exit) і метою діяльності акселераційних програм. Адже тут не ставлять за мету багаторічну участь у бізнесі за принципом Воррена Баффета. Завдання акселератора буквально визначено у значенні цього слова – «acceleration» з англійської означає «прискорення» (чи «accelero» – з латини). Надавши команді імпульс – допомогу на ранньому й найбільш ризиковому етапі, акселераційна програма виконує важливу функцію – дає змогу стати на ноги бізнесам, для яких ще недоступне банківське кредитування (або якщо і доступне, то пов’язане з високими ризиками неповернення).

Співвідношення «екзитів» до загальної кількості учасників програм є одним із ключових показників ефективності в галузі. Так, за даними betaboom, максимальний Exit Rate на рівні 33,6% зараз має акселератор AngelPad. Втім у портфелі цього акселератору лише 119 компаній, отже, абсолютні цифри не такі значні, як у визнаних лідерів галузі. Ними є 500 Global, Y Combinator і Techstars, які мають 15,8%, 11,1% та 11,1% виходів відповідно. І ці результати показані на визначній кількості учасників програм: у 500 Global їх 2400, Techstars має 4600, а Y Combinator – понад 5200. Звичайно, ці кількості змінюються, але порядок чисел демонструє масштаб роботи.

Важливо розуміти, що допомога в наближенні до наступних раундів фінансування не є виключною цінністю акселераційних програм. Ба більше, у гонитві за швидкими грошима команди стартапів можуть втратити більше, ніж отримати. Саме тому менторство, юридичний супровід і доступ до корпоративних клієнтів можуть стати вагомішими, ніж фінансування як таке. Але докладніше це розглянемо вже на прикладі акселератора Civitta.

Хто бенефіціари Civitta та як організовано менеджмент

Civitta (офіційний сайт) було створено 2010 року в Естонії, компанія здійснює управлінський консалтинг. Засновник і CEO – Адам Сауліус Вайна, який після 10 років роботи в McKinsey & Co створив власний проєкт. На сьогодні група об'єднує понад 30 юридичних осіб у 21 країні. Українська «дочка», ТОВ «Сівітта Україна» (деталі – youcontrol), на 100% належить Civitta International. Керує компанією з Києва Тетяна Паламарчук, а партнером виступає Кирило Криволап. Окрім столиці, офіси також працюють у Львові та Ужгороді.

Команда є публічною та представлена на офіційному сайті:

Рухає акселераційні програми Civitta не самостійно. Співорганізатором є Radar Tech, генеральними партнерами ESTDEV та Ukraine-Moldova American Enterprise Fund (UMAEF), серед партнерів TRINITI та GitHub. Особливої уваги вартий unicorn-партнер, компанія Helsing, яка у ІІІ кварталі поточного року залучила найбільшу інвестицію у свій розвиток у рамках раунду С інвестицій – $488 млн.

Крім безпосередніх учасників і партнерів до програми залучена мережа менторів, серед яких є представники провідних світових компаній, як-от Nvidia та Intel.

Якою є бізнес-модель Civitta?

Challenger AI 3.0, як випливає з назви, є уже третім подібним. Якщо ж казати про загальну кількість акселераційних програм за участі Civitta у світі, число вже перевалило за сотню. Тому, з огляду на системність, можна вже аналізувати акселераційні програми Civitta комплексно.

Головною особливістю проєкту Challenger від Civitta є non-equity формат акселератора. Тобто компанія не претендує на частку (equity) у бізнесі стартапів. Альтернативною та популярною світовою практикою є інакша – коли бізнеси, що пройшли акселераційну програму, віддають відсоток уже на ранньому етапі.

Як сказав в інтерв'ю партнер Юрій-Володимир Блавт, модель non-equity була обрана не в останню чергу через більшу швидкість і зрозумілість бізнесу. Претендуючи на частку, акселератор може чекати виходу 5–7 і більше років – допоки стартап «доросте» до дійсно серйозних масштабів.

Натомість non-equity формат є лаконічним: акселератор одержить до 5% від обсягу коштів, залучених командою в найближчий рік після проходження програми. Фактично реалізується така домовленість: «Якщо акселератор допоміг команді отримати фінансування, він може претендувати на відповідну винагороду». Якщо ж фінансування не отримане, ніхто нікому нічого не винен.

Витратна частина акселератора пов’язана переважно з оплатою праці співробітників, маркетингом, організацією заходів (таких, як хакатони, дні презентацій тощо) і безпосереднім процесом проведення програми. Завдання – відібрати 12 найкращих команд із-поміж 100+ претендентів у рамках підготовчих заходів, а потім допомогти командам вирости до того рівня, коли вони зможуть залучати ресурси від венчурних інвесторів, фондів чи корпорацій. Отже, акселератор зосереджується передусім на проєктах, де є видимий потенціал.

Докладно саме про поточну програму Challenger AI 3.0 можна прочитати на сайті Civitta. Mind у цьому матеріалі ділиться власними враженнями після її дослідження та бесід із представниками компанії.

Хто вже вдало пройшов програму від Civitta?

Про якість тої чи іншої акселераційної програми говорять насамперед досягнення її випускників. Можна виділити такі бізнеси:

  • Getpin. Єдиний інструмент для бізнесу для керування клієнтським досвідом на сторонніх онлайн-платформах. Getpin надає єдину технологічну платформу, що дозволяє синхронізувати інформацію про бізнес і клієнтські відгуки на різних онлайн-сервісах, як-от Google Business Profile, Apple Business Connect, Facebook Graph API. Ментором команди виступав Raul Liive. Торік стартап залучив $400 000 від чеського фонду Presto Ventures.
  • Beholder. Будує точні тривимірні геологічні моделі, які вказують на найперспективніші місця для видобутку корисних копалин. Серед іншого стартап одержав 600 000 євро в рамках пітчингу стартапів на Latitude59 – конференції в галузі технологій і підприємництва, яка проходить в Естонії. Загалом же під час події команда залучила близько 1,5 млн євро. А уже 11–12 грудня Beholder серед десяти інших українських проєктів буде представлено на AI Summit у Нью-Йорку. Ментором був Sasha Komarevych із міланського Університету Бокконі.
  • Gios. Інтерактивна онлайн-школа зі штучним інтелектом з вивчення математики та розвитку критичного мислення для школярів. За даними Crunchbase стартап уже залучив понад $0,5 млн у розвиток. Менторами на акселераційній програмі тут виступили Ігор Костюк і Karin Künnapas. У цій команді вдалося реалізувати особливо плідну співпрацю з менторами – засновниця компанії Наталія Лимонова потім окремо їздила до Естонії разом із Карін у рамках постакселераційної співпраці.
Фото: Наталія Лимонова на Challenger AI 2.0

І попри наявність таких яскравих кейсів, далеко не всі компанії стають «зірками» чи майбутніми єдинорогами. Вигравши конкурс та потрапивши до числа 12 учасників програми, команда може розраховувати на допомогу, а не на «щасливий квиток» у безхмарне майбутнє. Що вдасться отримати – залежить як від людей, так і від загальних ринкових умов.

Який зиск матимуть команди стартапів?

Юрій Блавт виділив три «superpower» (суперсили) програми від Civitta:

  1. Залучення фінансів, зокрема й грантів.
  2. Зв’язки з корпораціями.
  3. Менторство.

Фінанси є першою та найочевиднішою потребою стартапів. Так, переможець Challenger AI 3.0 одержить $25 000 від UMAEF. Крім цього командам-фіналістам допомагатимуть у залученні ресурсів як від інвесторів, так і грантових. За наявною статистикою, 80% фінансування приходить із країн Євросоюзу.

Зв’язки з корпораціями передбачають можливість отримання прямих клієнтів уже на ранніх етапах. Поруч з уже згадуваними світовими гегемонами Nvidia та Intel стоять й українські компанії, зокрема ПУМБ і МХП залучаються у промотування стартапів та у використання їхніх продуктів.

Саме формат B2B (business-to-business), а не продукти для роздрібних клієнтів, зараз найбільше приваблює команди стартапів, що подають заявки на участь. Можемо виділити тут один із провідних акселераторів Alchemist, який взагалі обрав модель роботи виключно з B2B-проєктами. Civitta не робить таких обмежень, лише зазначає їхню кількісну перевагу.

Менторство охоплює роботу з експертами реального бізнесу. Команди-фіналісти мають змогу попередньо контактувати з різними менторами, і після цього за обопільною згодою співпраця закріплюється.

Що являє собою програма: відбір і реалізація

Сама програма, до якої потрапить 12 переможців, триватиме три місяці. За цей час команди матимуть змогу щільно комунікувати з трьома категоріями менторів:

  1. Lead Business Mentor – експерт із розвитку бізнесу.
  2. Tech Mentor – спеціаліст із технологій та програмування.
  3. Ментори за спеціальними питаннями.

Інтенсивність взаємодії не є жорстко заданою (це не школа з розкладом занять), а визначається вже безпосередньо по лінії ментори – стартапи. За досвідом минулих програм, йдеться орієнтовно про 10 зустрічей із бізнес-ментором, 3-5 – із технічним та on-demand (за необхідністю) із менторами з інших питань. Усі зустрічі відбуваються онлайн, адже переважна кількість експертів працює у глобальних компаніях поза Україною. Всі ментори представлені на сайті.

Тут можна побачити перший можливий ризик – неспроможність досягти продуктивної взаємодії між командою стартапу та ментором. Як пояснили в Civitta, у формуванні цих пар беруть участь обидві сторони. Для учасників програми важливо знайти того ментора (передусім у категорії Lead Business), який найточніше відповідатиме потребам саме їхнього проєкту – як за hard, так і за soft skills. Якщо цього «метчу» не відбудеться й замість плідної співпраці виникне нерозуміння, ефекту від тримісячної програми навряд можна буде очікувати.

Інший ризик – неготовність вчитись і слухати поради. Звісно, підприємець і стартапер не може не мати амбіцій та власної гордості. Однак у процесі проходження програми важливо замінити будь-яку пиху на здатність взаємодіяти в команді. Перед ментором не стоїть завдання «перекроїти» проєкт під своє бачення, адже ніхто не розуміє стартап краще за його засновників. Однак конструктивна й подекуди жорстка критика може бути частиною процесу.

Графік роботи програми Challenger AI 3.0

  • 16 вересня. Початок приймання заявок
  • 24 листопада. Дедлайн подачі заявок на участь у програмі (23:59 CET). Протягом наступного тижня команди дізнаються, чи були обрані для відвідування Pre-Acceleration bootcamp.
  • 12–13 грудня. Pre-Acceleration bootcamp. Тут буде можливість запропонувати своє рішення інвесторам, отримати відгуки від менторів і зустрітися з експертами галузі.
  • Січень – квітень 2025 року. Акселераційна програма.
  • Квітень 2025 року. Demo Day. Команди матимуть можливість презентувати свої стартапи інвесторам, клієнтам, партнерам та ЗМІ у фіналі програми.
  • Квітень – червень 2025 року. Постакселераційна індивідуальна підтримка, пов'язана з потенційними інвесторами, партнерами чи програмами.

Як взяти участь? Для того щоб був шанс на участь, потрібно мати продукт на рівні MVP (Minimum viable product – мінімально життєздатний продукт) / Demo або близький до цього та від трьох людей у команді. Стартап має будуватися навколо можливостей штучного інтелекту.

Окремо варто відзначити Demo Day, який є зручним способом презентувати стартап одразу широкому колу інвесторів. Участь у квітневій події попередньо підтвердили U.Ventures, ZAKA, Tera VC, Change Ventures та інші фонди. Але слід зважати на один із ключових ризиків: присутність інвесторів та їхнє бажання вкладати кошти. Глобальна мапа акселераторів стартапів має такий вигляд:

Джерело: StartupBlink

Продовжують з’являтись нові програми. У Києві та Львові за StartupBlink поряд з українським партнером Civitta RadarTech виділяє такі імена, як YEP, CfE тощо. Тобто акселераторів і стартапів багато, а кількість інвесторів є обмеженою. Отже, обираючи програму, варто розуміти, на яке коло потенційних контактів можна буде розраховувати в майбутньому. Чи будуть присутні на демоднях люди з реальними можливостями вкластись у ваш проєкт, а не лише поділитись експертними думками? Accelerator Challenge є відносно молодою програмою, яка має боротися за увагу провідних фондів і бізнес-янголів.

Можливості онлайн-комунікацій зараз дають змогу обирати з-поміж багатьох світових програм, тому ми радимо враховувати ці можливості. Звичайно, розуміючи й інший бік питання – не до кожного акселератора вдасться потрапити. Впевнена англійська мова є ключовою вимогою для засновників стартапу, не є винятком і програма від Civitta.

Чи на часі такі проєкти?

Фокусом Challenger AI 3.0 обрано тему штучного інтелекту – вона, напевно, одна з найгарячіших за останні роки. Хтось панікує, що ШІ замінить людину, а хтось шукає можливості до впровадження цих технологій, аби не спізнитись. Якою б не була ваша позиція, не зайвим буде сформувати тверезу оцінку бізнес-перспектив:

  1. Чи є сенс розвивати ШІ-стартап?
  2. Чи варто це робити разом із Civitta, чи краще пошукати інші акселератори?

З першим питанням нам допоможе актуальна статистика венчурного світу. За даними CB Insights, на кінець ІІІ кварталу активність у фінансуванні стартапів продовжує залишатися на «плато». Як за кількістю угод (20 000) так і за сумами ($184 млрд) показники вкрай далекі від буремного 2021 року:

Джерело: Звіт «State of Venture» за 3 квартал 2024 року від CB Insights

Разом із тим саме така стадія ринку дозволяє інвесторам «входити» за адекватними оцінками, не переплачуючи за перспективу. Можливий діалог між засновниками стартапу та фондами й венчурними капіталістами, коли останні не вимушені «купувати не дивлячись» усе що завгодно, поки не стало ще дорожче. Наразі вони ставлять підвищені вимоги для якості проєкту та команди. Інвестори мають час придивитися й обрати, а не вкладатися «на хайпі» у будь-яке ім’я, що містить заповітні «.ai» у домені.

Тому інвестиції в розвиток команди, можливість пропрацювання бізнес-складової в рамках менторських сесій набувають особливої ваги саме за поточних умов. Це 2021 року можна було сфокусуватися на маркетингу, красиво «запакувавши» гарячу на той момент тему охорони здоров’я. І хоч Key Cloud Index, який вказує на оцінку стартапів щодо їхнього виторгу, в останні місяці починає підійматися, до «бульбашки» ще далеко. Не виключено, що навесні, після закінчення акселераційної програми, буде слушний час до залучення інвестора на вигідніших, ніж сьогодні умовах.

Джерело: Key Cloud Index Metrics

І попри загальну низьку активність, CB Insights виділяють сферу ШІ з-поміж інших. За результатами ІІІ кварталу ця галузь показала skyrocket ривок на 24% проти попереднього кварталу за кількістю угод, впритул наблизившись до пікового показника І кварталу 2022 року.

Та поряд із, здається, безперервними новинами про успіхи в залученні ресурсів тими чи іншими командами, не можна оминати й зворотний бік медалі. Чи це все не так зване survival bias, коли ми бачимо переможців і не помічаємо всіх інших? І якщо для акселератора це статистика, яка має зрештою дати більш-менш адекватні результати на великих числах, то для кожної окремої команди її проєкт може бути справою життя.

І чи не виявиться так, що в постійному порівнянні себе з іншими стартапами (побічно або пліч-о-пліч на демоднях), буде втрачене щось більше, ніж залучення раунду інвестицій? Заздрість, неврози, FOMO (синдром втрачених можливостей) стали неодмінними характеристиками сучасного «швидкого» світу бізнесу. Якщо ви відчуваєте згубність цього впливу на себе, можливо, участь в акселераційних програмах – не ваш шлях. Особливо, якщо розвиваєте проєкт, що має довгострокову, а не тенденційну цінність. Втім де ще можна так якісно прокачати себе, як не в активному та конкурентному середовищі? «До біса все, бери й роби», як казав Річард Бренсон.

Тепер друге питання: Civitta, чи хтось інший? Як було сказано на початку цього матеріалу, материнська компанія групи розташовується в Таллінні. Звідти ж засновники та потужна група менторів. Ба більше, Міністерство закордонних справ Естонії бере пряму участь у підтримці програм Civitta. Фактично йдеться про місце країни у глобальній екосистемі стартапів. І, якщо Україні окремо до закінчення війни важко претендувати на солідну роль, саме в співпраці з дружніми країнами ми бачимо можливості тут і зараз. На щастя, більшість країн – партнерів України являють собою ще й центри світової стартап-індустрії. Згідно з останнім дослідженням центру StartupBlink у світовий топ-20 входять:

Позиція Зміна за рік Країна Рейтинг
1 - United States 215.001
2 - United Kingdom 55.995
3 - Israel 51.557
4 - Canada 38.254
5 1 Singapore 37.736
6 -1 Sweden 27.024
7 - Germany 25.830
8 - France 24.894
9 1 The Netherlands 24.462
10 -1 Switzerland 24.081
11 -2 Australia 23.115
12 2 Estonia 22.924
13 -1 China 18.463
14 -1 Finland 18.147
15 - Spain 17.865
16 1 Lithuania 16.302
17 -1 Ireland 15.888
18 1 Denmark 15.823
19 2 India 13.529
20 - South Korea 13.410
... ... ... ...
46 3 Ukraine 4.909

Залишивши за дужками США, бачимо доволі щільну конкуренцію між іншими країнами. Естонія зробила крок вгору відразу на дві позиції, закріпившись у дюжині лідерів за критеріями кількості, якості та загальних економічних умов (які лягають в основу рейтингу). Цікаво, що позаду лишилися такі великі європейські країни, як Італія, Іспанія, Норвегія, а щільність зараз така, що найближчим часом не стане дивиною побачити Естонію у першій десятці.

А що стосовно штучного інтелекту? Там, згідно з рейтингом StartupBlink, Естонія ще вище – №6. Тож до Skype, Bolt, Wise та інших проривних компаній із цієї країни цілком імовірно приєднаються майбутні єдинороги вже зі сфери штучного інтелекту.

Джерело: Звіт «Winners in AI Startup Industry 2024» від StartupBlink

Висновки

Як Mind зазначав на початку огляду, ця рецензія не про те, куди вкласти гроші. Тут їх можна отримати, а разом із ними й інші нематеріальні цінності. А отже, традиційні ризики, які ми звикли виділяти у проєктах, тут не особливо актуальні. Що можна втратити при співпраці з акселератором? Час і впевненість у собі та своєму стартапі – раптом щось піде не так. З іншого боку, набутий досвід і взаємодія з менторами та колегами не залишаться безплідними навіть за найгіршого сценарію.

Тож переваги тут серйозно переважають над можливими недоліками. Ми радимо молодим бізнесам користуватися подібними можливостями – як через Civitta, так і в інших глобальних проєктах, розуміючи при цьому, що можна отримати допомогу, але доведеться докладати власних зусиль. Не зайвим буде врахувати в таймлайні розвитку стартапу дату проведення демоднів, де буде змога презентувати інвесторам досягнуті результати.

Відкрити повну версію на Mind