Соціально орієнтований бізнес: чи є йому місце в Україні. Як стартапери презентують свої проєкти та які винагороди отримують

На початку грудня в Києві відбувся Демо День акселераційної програми Impact Business Accelerator 2024. Це масштабний підсумковий захід, на якому стартапери презентували свої бізнеси глядачам і журі. За результатами голосування останніх переможці одержали грошові винагороди на розвиток – сумарно 37 000 євро трьом кращим командам. Принциповою відмінністю цієї програми була саме наявність соціальної складової. Кожна презентація мала містити розділ, у якому компанії розповідали, які проблеми вони прагнуть розв’язати та як збираються створювати довготривалий соціальний вплив.

Коли ми кажемо про соціальну відповідальність підприємців, доречно пригадати славетного економіста Мілтона Фрідмана, який нищівно критикує це явище в книжці «Капіталізм і свобода» та статті «The Social Responsibility of Business is to Increase its Profits». Він називає соціальну відповідальність бізнесу «фундаментально підривною доктриною у вільному суспільстві». На його думку, «у такому суспільстві існує тільки одна соціальна відповідальність бізнесу – використовувати ресурси в діяльності, направленій на збільшення прибутків, не вдаючись водночас до обману чи шахрайства».

Mind побував на Impact Business Accelerator 2024, щоб розібратись – чи був економіст правий, чи сучасні підприємці все ж такі здатні подолати суперечності між соціальним і бізнесовим? Або, можливо, impact у сучасному розумінні набув інших рис, які не були актуальні за часів Фрідмана? 

Що являє собою програма Impact Business Accelerator?

Це вже другий випуск акселератора. Вперше програму було представлено в Давосі в рамках тижня Всесвітнього економічного форуму 2023 року.

Цьогоріч програму розширено завдяки спільним зусиллям громадських організацій, держави та міжнародних партнерів. Заявки на участь подали 440 компаній і стартапів, що перевищило очікування організаторів. Після відбору та навчання до фіналу дійшли 40 найактивніших і найперспективніших кандидатів із 15 регіонів України.

Демо Дню передували два освітніх етапи програми:

1. 5 – 30 вересня: Онлайнова акселераційна програма на платформі «Дія.Бізнес».
2. 7 жовтня – 15 листопада: Індивідуальні консультації з міжнародними експертами та менторами, ексклюзивні лекції та воркшопи.

На цих етапах, серед іншого, учасники отримали доступ до:

• 10 онлайн-модулів на тему впливу (impact) та ключові бізнес-теми;
• 9 ексклюзивних лекцій і воркшопів;
• ресурсів і матеріалів від партнерів програми;
• індивідуального менторства від міжнародних експертів із розвитку та просування бізнесу
• комунікацій із колегами, потенційними інвесторами та партнерами.

Як проходив Демо День?

Кожен спікер упродовж трьох хвилин презентував свій проєкт, після чого мав відповісти на запитання журі. Вміння лаконічно та зрозуміло розказати про бізнес – одна з ключових якостей стартапера для успішного діалогу з інвестором.

Було представлено проєкти в багатьох бізнес-нішах – від бухгалтерського консалтингу до сільського господарства. Був дуже оригінальний проєкт щодо ритуальних послуг для домашніх тварин. Кілька бізнесів стосувались освіти.

Якщо ж казати про соціальні проблеми, то підприємці більшою мірою фокусувалися навколо таких, як:

• стимулювання розвитку малого та середнього бізнесу (через бухгалтерські послуги, допомогу в отриманні грантів тощо);
• економія ресурсів – електроенергії, води, газу;
• допомога у працевлаштуванні вразливих груп населення, а також людей у віддалених регіонах і прифронтових районах;
• розвиток інфраструктури в селах;
• виховання та соціальна адаптація дітей з особливостями розвитку, інклюзивна освіта;
• екологія та регенеративне землеробство;
• культура та вшанування пам’яті;
• реабілітація військових, поліпшення фізичного та ментального здоров’я.

Саме тут ми повертаємося до полеміки з Фрідманом. Чи має бізнес займатися цими питаннями? Для автора матеріалу відповідь не була однозначною, а перегляд виступів фіналістів акселераційної програми мав надати додаткові аргументи на користь тої чи іншої позиції.

Де існує проблема оператора – організатора, який береться за розв’язання соціально значущих питань, не вимагаючи при цьому державних дотацій, а покладаючись на якість продуктів чи послуг. Як саме це пропонується робити? Це ми можемо побачити на прикладах переможців.

Здоров’я та реабілітація

Студія руху Mentor Марини Карпіщенко працює в Сумах із 2018 року. Фітнес-послуги, що містять реабілітаційні складові, фізичну й мануальну терапію, адаптивний тренінг (для тих, хто втратив кінцівки).

«Бізнес стає таким, якщо відомо, як і кому керувати: планувати в різних перспективах, аналізувати діяльність, бачити impact, відчувати соціальну значущість» – так формулюють ставлення до справи в команді Mentor. А поліпшення фізичного й емоційного стану людей (серед яких ветерани, учасники бойових дій) максимально гармонійно вписується в концепт бізнесу.

Енергоефективність

Компанія AG&K Ігоря Бондаренка з міста Червоноград (Львівська область) розв'язує питання зменшення витрат електроенергії, газу, води, стоків і викидів СО2. Є виробником приладів генерації найдешевшої геотермальної холодової енергії (0,3 грн/кВт у промисловому секторі) та інших інженерних рішень у поглибленому використанні відновлювальних джерел енергії.

Акселератор, це насамперед про розвиток – як бізнесів, так і команд. Співзасновниця Impact Force Ніна Левчук зазначає: «AG&K раніше брали участь в іншій нашій програмі «Інноватори Енергоефективності» – і вони дуже виросли за ці пів року».

Інклюзивність у працевлаштуванні

Засновниця кав’ярні Sunny Coffee Людмила Наумець поставила радикальне питання: а чи не занадто прискіпливо ми ставимося до приймання на роботу людей? Вона довела, що особи із синдромом Дауна можуть бути залучені до активної трудової діяльності та виконувати свої функції ефективно. У свою чергу ці люди отримують підкріплене справами відчуття соціальної потрібності.

Пані Людмила домагається зменшення соціальної ізоляції та опікується адаптацією осіб із ментальними порушеннями, зберігаючи при цьому бізнесову привабливість проєкту. Нині вона сфокусована на розширенні та відкритті нових точок, окрім уже наявної в м. Шепетівка, Хмельницької області.

Які призи дісталися переможцям Impact Business Accelerator?

Переможці отримали:

1. Інклюзивна кав’ярня «Sunny coffee» – грант 15 000 євро.
2. Компанія AG&K – грант 15 000 євро
3. Студія руху Mentor – грант 7000 євро.

Ці суми, надані Українським соціальним венчурним фондом і Tokarev Foundation, будуть спрямовані компаніями на подальший розвиток і розширення соціального впливу. Крім того, кілька компаній мають можливість скористатися додатковими менторськими годинами від Deloitte та Tokarev Foundation.

Для чого це все потрібно?

Impact Business Accelerator ініційований і реалізується громадською організацією Impact Force в партнерстві із SiLab Ukraine за підтримки Міністерства цифрової трансформації України, Офісу з розвитку підприємництва та експорту й національного проєкту «Дія.Бізнес», Міністерства іноземних справ Латвії, платформи соціальних інновацій New Door.

Ці слова влучно підкреслюють основну ідею імпакту, який зараз потрібен Україні – не амбіційні й радикальні гасла популістів, а реальний бізнес, де соціальна складова є елементом, що посилює конструкцію бізнесу. Загалом будь-який бізнес і створений задля того, щоб закривати ті чи інші потреби людей. Проте часто буває так, що найнагальніші потреби залишаються в тіні малозначущих, але «хайпових». Тож програми на кшталт Impact Business Accelerator можуть дозволити побачити більше можливостей усім, хто в цьому зацікавлений.