Попри непрогнозовані воєнні ризики, пошкодження енергетичної інфраструктури та затяжні посухи, Україна 2024 року зібрала врожай, який можна порівняти за обсягом із торішнім. Остаточний підсумок ще не підбито, проте попередньо зернових і зернобобових зібрано близько 53 млн тонн, олійних культур – 21,7 млн тонн, що формує загальний урожай на рівні 75 млн тонн. Ця цифра відповідає галузевому консенсусному прогнозу й на 9% менше, ніж роком раніше, коли Україна зібрала 59,8 млн тонн зернових і зернобобових та 21,8 млн тонн олійних культур.
Такий результат формує ресурс для експорту на рівні 46,9 млн тонн зернових та олійних культур у 2024/25 МР, з них 40,3 млн тонн – зернових (66,7% від загальної пропозиції) і 6,6 млн тонн – олійних культур.
Із зернових культур експортують: пшениці – 16,2 млн тонн, ячменю – 2,9 млн тонн, кукурудзи – 20,5 млн тонн, інших зернових і зернобобових – приблизно 0,7 млн тонн. Щодо олійних культур, то планується вивезти 3,7 млн тонн соєвих бобів і 2,9 млн тонн ріпаку.
Обсяг експорту зернових і зернобобових культур з України у 2024/25 МР станом на 27 грудня досяг 21,3 млн тонн, що на 3,8 млн тонн, або 22%, більше, ніж за аналогічний період минулого сезону. Аграрна галузь, за даними Національного банку України, у січні – вересні 2024 року забезпечила 62,6% загального обсягу українського експорту,
У 2023/24 МР експорт зернових і зернобобових культур становив 50,8 млн тонн.
Mind згадав основні події року, що минає, в українському АПК.
Прорив року: відновлення традиційної логістики експорту зерна
Порти Великої Одеси повернули собі статус головних морських воріт та єдиного каналу аграрного експорту.
При цьому Дунайські порти, які активно використовували у 2022–2023 роках, так і не стали повноцінною альтернативою попри низку реалізованих проєктів із розширення їхньої інфраструктури.
За статистикою Держмитслужби, протягом 2024 року 89% експорту аграрної продукції з України припало на морські перевезення – це лише трохи не дотягує до показників до 24 лютого 2022 року.
При цьому для суден зберігаються підвищені воєнні ризики, а портова інфраструктура неодноразово була атакована російськими ракетами.
Провал року: зміна правил експорту
Весь 2024 рік уряд вів показову боротьбу з нелегальним експортом зерна – боротьбу, яка часом була надто схожа на бажання не перемогти сірі схеми, а їх очолити.
Це призвело до великих простоїв суден у портах, які періодичні обшукували й багаторазово перевіряли декларації. На початку грудня 2024 року почали діяти зміни в експортних правилах. Основна новація – обов'язкова реєстрація платників ПДВ та встановлення мінімальних експортних цін.
На момент набрання чинності новими правилами судна, завантажені раніше, не змогли залишити порт, а ті, які оформлялися за новими правилами, також зіткнулися із затримками.
Виклик року: другий етап земельної реформи
З 1 січня 2024 року розпочався другий етап земельної реформи – юридичні особи дістали право купувати сільгоспземлі площею до 10 000 га. Також було врегульовано механізми внесення земель до статутного капіталу підприємств.
У 2024 році було ухвалено закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо захисту інтересів власників земельних часток (паїв), а також застосування адміністративної процедури у сфері земельних відносин», який створив умови для швидшого та зручнішого розв'язання земельних питань.
Також було створено Земельний банк – державний оператор земель сільгосппризначення, який об'єднав частину земельних банків держпідприємств.
У жовтні 2024 року обсяг земельного ринку сягнув 11 300 угод купівлі-продажу за сукупною площею понад 25 200 га – це рекорд із початку повномасштабного вторгнення.
Станом на кінець жовтня 2024 року сукупні обсяги ринку земель сільгосппризначення з моменту його відкриття в липні 2021 року сягнули 294 500 трансакцій загальною площею 660 000 га.
Середньозважена ціна сільськогосподарських земельних ділянок у жовтні становила 44 800 грн за гектар.
Випробування року: зміна керівництва в Мінагро та кадровий голод у галузі
У першій декаді травня парламент звільнив Миколу Сольського з посади міністра аграрної політики та продовольства. Ексміністра і його помічника Маркіяна Дмитрасевича підозрюють в угодах із землею на 500 млн грн. Наступником став Віталій Коваль, який раніше очолював Фонд держмайна.
Мінекономіки фіксує дефіцит кадрів у всіх сферах, і АПК не є винятком.
За словами заступника міністра економіки Тетяни Бережної, Міністерство економіки провадило окреме дослідження. У підсумку було встановлено, що ринку потрібно 4,5 млн додаткових працівників. На початок осені співвідношення вакансій до резюме у сфері сільського господарства становило 3:1, найбільший попит був на робітників, інженерів-механіків і фахівців із сільськогосподарської техніки.
Через активну мобілізацію та початковий гендерний перекіс заповнити ці вакансії не є можливим: за даними Agrohub, серед агрономів лише 7% жінок, а серед інженерів – 2%.